Ухвала

від 06.10.2023 по справі 910/5458/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.10.2023Справа № 910/5458/23За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" (03022, м. Київ, вул. Володі Дубініна, 7/14, прим. 126, ідентифікаційний номер 41688606)

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін: не викликалися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфара" (ідентифікаційний номер 41688606) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" (ідентифікаційний номер 41688606) про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху. Встановлено строк сім днів з дня вручення цієї ухвали Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфара" (ідентифікаційний номер 41688606) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфара" (ідентифікаційний номер 41688606) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом надання суду: - інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів; - довідку податкової служби про всі наявні рахунки боржника відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні; - доказів сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн.; - авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень 60 300,00 грн.

03.05.2023 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Смолова К.В. про участь у справі про банкрутство.

До Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" (ідентифікаційний номер 41688606) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 19.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 № 910/5458/23 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 14.08.2023.

21.06.2023 до суду надійшла заява арбітражної керуючої Жураковської Л.В. про участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.08.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара". Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" за номером 71279 від 28.08.2023р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара" арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 182 від 13.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 13.11.2023р.

25.09.2023 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 10 925 614,43 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" доповнено п. 27 такого змісту: "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Отже, відповідно до внесених змін, податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу.

Звертаючись до суду із заявою про визнання кредитором, посилаючись на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", податковий орган виходить з того, що заходи стягнення сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не можуть обмежуватись лише позовним провадженням в межах адміністративного судочинства, а й поширює свою дію на процедуру банкрутства.

Суд зазначає, що банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.

Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.

Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.

До судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (ч. 6 ст. 45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (ч. 2 ст. 46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст. 42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч. 4 ст. 60 КУзПБ).

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема, ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

Нормами ст. 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, враховуючи викладене, подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами це є різними способами захисту порушених прав.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначає, що Законом України "Про судовий збір" окремо встановлено ставки судового збору за подання позовних вимог у позовному провадженні, а також при поданні заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

В той час згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору складає два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у фіксованому розмірі.

Отже, ставки судового збору щодо сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру та за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника в межах провадження у справі про банкрутство, є різними.

Враховуючи викладене, законодавець розділяє поняття "заява кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство" та "позовна заява майнового характеру", як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду.

При цьому, ставка судового збору за подання заяви кредитора передбачена у фіксованому розмірі, а ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру передбачена у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Так, належними способами захисту для стягнення боргу із боржника є наказне чи позовне провадження, тоді як заява про визнання кредитором є заявою, що має наслідком визнання чи відхилення грошових вимог до боржника, а не стягнення із боржника заборгованості. Ухвала про визнання вимог кредитора не є підставою для видачі судового наказу та подальшого стягнення боргу у виконавчому провадженні.

Заява кредитора із грошовими вимогами до боржника має іншу правову природу. Наслідком задоволення позовної заяви є видача виконавчого документу та стягнення заборгованості у порядку примусового виконання судового рішення, в той час як наслідком задоволення судом заяви кредитора є лише визнання кредиторських вимог до боржника.

Крім того, оскільки положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, то такі заяви не можуть вважатися тотожними, а п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не застосовується до заяви податкового органу із грошовими вимогами до боржника.

При цьому, на підтвердження позиції, що подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами є різними способами захисту порушених прав свідчить також неможливість виділити окремо суми заявлених вимог для розрахунку судового збору у випадку, якщо податковий орган об`єднає в свої заяві з грошовими вимогами до боржника як суму податкового боргу так і інші вимоги (наприклад, грошові вимоги щодо стягнення збитків та ін.), з огляду на встановлену фіксовану ставку судового збору за подання такої заяви. В той же час у позовному провадженні передбачено ставку судового збору у відсотковому співвідношенні до ціни позову, тобто в такому випадку є можливість розрахувати судовий збір від суми стягнення.

У зв`язку з викладеним, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для відступу від протилежних позицій Верховного Суду, викладених в ухвалах Верховного Суду від 06.02.2023 у справі №910/15023/21, від 25.04.2023 у справі №910/6970/22, відповідно до змісту яких колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрили касаційне провадження без сплати судового збору.

Також Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від правових висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №922/4359/19, від 26.01.2023 у справі №922/2654/21 про те, що на податковий орган не поширюється передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" пільга щодо сплати судового збору, оскільки він не є ініціюючим кредитором у справі та не оскаржує судове рішення, постановлене за результатами розгляду власне заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника, з огляду на висновки, які викладені у цій постанові вище.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.10.2023 по справі № 910/8316/20.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Згідно ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути.

Дослідивши вищевказану заяву і приєднані до неї документи, суд встановив, що заявником було допущено деякі недоліки при її оформленні, які потребують усунення у розумний строк.

Так, до заяви не приєднано належних доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку за подання кредиторської заяви.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 46 Кодексу України з процедур банкрутства якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повідомити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС про недоліки заяви про грошові вимоги кредиторів, що виявилися у відсутності доказів сплати судового збору у розмірі 5 368,00 грн. за подання такої кредиторської заяви.

2. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС строк десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків заяви про визнання кредитором.

Суддя А.В. Яковенко