Рішення

від 09.10.2023 по справі 910/12270/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2023Справа № 910/12270/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства "Домінатор ЛД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"

про стягнення заборгованості в розмірі 613 749,47 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Домінатор ЛД» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» про стягнення заборгованості в розмірі 613 749,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань Договором поставки сільськогосподарської продукції № 351-04/22 від 12.04.2022, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (далі - покупець, відповідач) та Фермерським господарством «Домінатор ЛД» (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції № 351-04/22 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: соняшник (код Товару 1206009900 згідно УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставці підлягає соняшник (код 1206009900) у кількості 160,000 тонн (+- 10%), ціною без ПДВ за одну метричну тонну 15 350,88 грн., загальною вартістю 2 800 000,51 грн.

За кожен тонно-відсоток перевищення масової частки олії в перерахунку на суху речовину (тобто більше 50,0%), здійснюється доплата (збільшення ціни по Договору) у розмірі 175,00 грн./тонна.

За кожен тонно-відсоток зменшення масової частки в олії в перерахунку на суху речовину (тобто менше 50,0%), здійснюється зниження (зменшення ціни по Договору) в розмірі 262,50 грн./тонна.

Загальна вартість товару складає: 2 800 000,51 грн. (п. 2.2 Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов Інкотермс 2020 - ТОВ «ВВТ Грейн» (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н., смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1)в подальшому - «елеватор поставки», автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому Договорі.

Строк постачання товару - 30.04.2022 включно. Поставка товару партіями допускається (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору узгоджено, що товар поставляється на елеватор поставки на ім`я покупця. Оплату послуг елеватора поставки із сушіння, очищення, підробці та обліку товару та другі непередбачувані витрати здійснює покупець. Після доведення якості партії товару елеватором поставки до показників, що зазначені в розділі 6 даного Договору (не гірше). Постачальник компенсує витрати покупця, підтверджені рахунками, виставленими елеватором поставки за надані покупцю послуги.

Згідно з п. 3.4 Договору постачальник несе всі ризики втрати (пошкодження) товару до моменту передачі його покупцеві в місці поставки, вказаному в пунктів 3.1 цього Договору. Обов`язок постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту приймання товару елеватором поставки на ім`я покупця.

У відповідності до п. 3.5 Договору датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням покупцю видаткової накладної на товар. Під терміном «залікова вага» розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в пунктів 6.1 Договору.

Приймання товару по кількості та якості здійснюється у заліковій вазі відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.1 Договору узгоджено наступні умови оплати:

- 80% вартості кожної окремої партії товару - протягом 2 банківських днів з моменту відвантаження покупцем партії товару у залізничний транспорт, підписання даного Договору, отримання покупцем рахунка-фактури та видаткової накладної на товар. Мінімальний розмір партії товару - одна транспортна одиниця (залізничний вагон);

- 6% вартості партії товару протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання кінцевим покупцем партії товару з урахуванням якісних показників, зазначених в п. 6.1 даного Договору;

- 14% вартості партії товару протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ кінцевим покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника та покупця.

Остаточний розрахунок за товар проводиться виходячи з фактично поставленої кількості товару, як визначено розділом 3 даного Договору, на підставі отриманих від елеватору поставки реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку реєстрації податкової накладної у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо її реєстрації, а також правильно заповнених товарно-транспортних накладних (п. 4.2 Договору).

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 та 4.6 Договору у випадку порушення постачальником, вимог пункту 5.1 цього Договору, покупець має право притримати оплату товару у розмірі 10% від його загальної вартості, до моменту усунення постачальником такого порушення, без застосування до покупця будь-яких штрафних санкцій.

У випадку порушення постачальником, вимог пункту 5.4 цього Договору, покупець має право притримати оплату товару у розмірі 10% від його загальної вартості, до моменту усунення постачальником такого порушення, без застосування до покупця будь-яких штрафних санкцій.

Постачальник компенсує витрати покупця, пов`язані з наданням елеватором поставки послуг із сушіння, очищення, підробці та обліку товару, згідно рахунків покупця, протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, загальна вартість даних послуг може бути вирахувана покупцем при здійснення оплати за поставлений товар та проведенні остаточних розрахунків між сторонами. Вартість послуг становить:

- очистка за 1т./% пониження засміченості - 23,00 грн. з ПДВ;

- послуги сушіння тонна/відсоток - 150,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.1 Договору обумовлено, що постачальник зобов`язується надати оригінал листа на фірмову бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному Договору, є продукцією власного виробництва. Постачальник має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Постачальник зобов`язується зареєструвати податкові накладні на товар в строки та в порядку, що передбачені діючим законодавством України (п. 5.4 Договору).

Згідно з п 6.1 Договору якість товару, що продається за даним Договором, повинна відповідати наступним показникам: вологість - макс. 8,0%; сміттєва домішка - макс. 3,0%; олійна домішка - макс.6,0%; масова частка олії в перерахунку на суху речовину - мін. 50,0%; кислотне число олії, не більше - 2,2 мг. КОН/г.; кислотність (вільні жирні кислоти), не більше - 3,0%; амброзія - не допускається; зараження шкідниками - не допускається; інші показники якості - згідно ДСТУ 7011:2009.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 001 від 20.04.2022 на суму 509 589,47 грн., № 002 від 21.04.2022 на суму 1 377 011,92 грн. та № 003 від 22.04.2022 на суму 880 323,45 грн.

Також, на виконання умов Договору, 25.08.2022 позивачем зареєстровано податкові накладні № 1 від 20.04.2022, № 2 від 21.04.2022 та № 3 від 22.04.2022.

Відповідач в свою чергу, поставлений позивачем товар оплатив частково, на суму 2 226 074,21 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ «ВВТ Груп» в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснило, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 540 850,63 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 14 669,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 58 229,19 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 001 від 20.04.2022 на суму 509 589,47 грн., № 002 від 21.04.2022 на суму 1 377 011,92 грн. та № 003 від 22.04.2022 на суму 880 323,45 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1 Договору узгоджено наступні умови оплати:

- 80% вартості кожної окремої партії товару - протягом 2 банківських днів з моменту відвантаження покупцем партії товару у залізничний транспорт, підписання даного Договору, отримання покупцем рахунка-фактури та видаткової накладної на товар. Мінімальний розмір партії товару - одна транспортна одиниця (залізничний вагон);

- 6% вартості партії товару протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання кінцевим покупцем партії товару з урахуванням якісних показників, зазначених в п. 6.1 даного Договору;

- 14% вартості партії товару протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ кінцевим покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника та покупця.

Суд зазначає, що умови договору про те, що 6% вартості партії товару оплачуються протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання кінцевим покупцем партії товару з урахуванням якісних показників, зазначених в п. 6.1 даного Договору, а 14% вартості партії товару здійснюється протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ кінцевим покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника та покупця, не встановлюють строку виконання зобов`язання та не є відкладальними умовами.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, умови укладеного між сторонами договору стосовно того, що 6% вартості партії товару оплачуються протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання кінцевим покупцем партії товару з урахуванням якісних показників, зазначених в п. 6.1 даного Договору, а 14% вартості партії товару здійснюється протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ кінцевим покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника та покупця, не містять вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Крім того, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, суд наголошує на тому, що вказівка у договорі, що відповідач здійснює оплату

6% вартості партії товару протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання кінцевим покупцем партії товару з урахуванням якісних показників, зазначених в п. 6.1 даного Договору, а 14% вартості партії товару здійснюється протягом 3 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ кінцевим покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника та покупця, не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов`язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов`язання між сторонами, тобто права і обов`язки у обох сторін.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов`язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов`язків у обох сторін договору.

Отже, оскільки сторонами не було встановлено строку оплати відповідачем 6% і 14% вартості товару, суд дійшов висновку, що підлягають застосуванню норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

На виконання умов Договору, 25.08.2022 позивачем зареєстровано податкові накладні № 1 від 20.04.2022, № 2 від 21.04.2022 та № 3 від 22.04.2022.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач в свою чергу, поставлений позивачем товар оплатив частково, на суму 2 226 074,21 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати вартості отриманого товару у повному обсязі відповідачем виконано не було, що відповідачем не спростовано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар у розмірі 540 850,63 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 540 850,63 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 14 669,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 58 229,19 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 14 669,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 58 229,19 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ Груп» (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, літ. А, оф. 310; ідентифікаційний код: 36716311) на користь Фермерського господарства «Домінатор ЛД» (55220, Миколаївська обл., Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Жовтнева, 55; ідентифікаційний код: 34473110) заборгованість у розмірі 540 850 (п`ятсот сорок тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 14 669 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 58 229 (п`ятдесят вісім тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 206 (дев`ять тисяч двісті шість) грн. 24 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 09.10.2023

Суддя О.А. Грєхова