Рішення

від 09.10.2023 по справі 911/2029/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2029/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до Житлово-будівельного кооперативу УЧИТЕЛЬ (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 39)

про стягнення 619263,12 грн. заборгованості за договором № 20/21-1223-ТЕ-17 постачання природного газу від 28.09.2020 р., у тому числі 429756,57 грн. основного боргу, 26307,20 грн. 3 % річних, 163199,35 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу УЧИТЕЛЬ (далі ЖБК УЧИТЕЛЬ, відповідач) про стягнення 619263,12 грн. заборгованості за договором № 20/21-1223-ТЕ-17 постачання природного газу від 28.09.2020 р., у тому числі 429756,57 грн. основного боргу, 26307,20 грн. 3 % річних, 163199,35 грн. інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 20/21-1223-ТЕ-17 постачання природного газу від 28.09.2020 р., згідно з яким відповідачеві було поставлено природний газ на загальну суму 648380,97 грн., що підтверджується актами приймання-передачі. Проте, ЖБК УЧИТЕЛЬ оплата за природний газ була здійснена частково, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 429756,57 грн. основного боргу, 26307,20 грн. 3% річних, 163199,35 грн. інфляційних втрат і судові витрати покласти на відповідача.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу УЧИТЕЛЬ про стягнення 619263,12 грн. заборгованості підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем 31.07.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600034985577 та відповідачем 10.08.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600034986506.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.09.2020 р. між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом УЧИТЕЛЬ (споживач) було укладено договір № 20/21-1223-ТЕ-17 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2020 року квітні 2021 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природний газ обсягом 70,000 тис.куб.м.

Положеннями п. 3.8 договору визначено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У відповідності до п. 3.11 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 4.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Підпунктом 6 п. 6.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу у розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 26.10.2020 р. до договору сторони визначили ціну за 1000 куб.м природного газу з 01.10.2020 р. по 31.10.2020 р. в розмірі 6448,920 грн.

Додатковою угодою № 2 від 23.11.2020 р. до договору сторони визначили ціну за 1000 куб.м природного газу з 01.11.2020 р. по 30.11.2020 р. в розмірі 6450,444 грн.

Додатковою угодою № 3 від 30.11.2020 р. до договору сторони визначили обсяг замовленого на листопад 2020 року газу в об`ємі 14,300 тис.куб.м.

Додатковою угодою № 4 від 22.12.2020 р. до договору сторони визначили ціну за 1000 куб.м природного газу з 01.12.2020 р. по 31.12.2020 р. в розмірі 7323,720 грн.

Додатковою угодою № 5 від 29.01.2021 р. до договору сторони визначили ціну за 1000 куб.м природного газу з 01.01.2021 р. по 31.01.2021 р. в розмірі 8797,74 грн.

Додатковою угодою № 6 від 26.02.2021 р. до договору сторони визначили ціну за 1000 куб.м природного газу з 01.02.2021 р. по 31.03.2021 р. в розмірі 6841,008 грн.

Додатковою угодою № 9 від 28.04.2021 р. до договору сторони визначили, що за 1000 куб.м природного газу з 01.04.2021 р. по 30.04.2021 р. в розмірі 7827,432 грн.

На виконання договору постачальник передав, а споживач отримав природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 648380,97 грн., у тому числі від 31.10.2020 р. на суму 8815,40 грн., від 30.11.2020 р. на суму 93809,00 грн., від 31.12.2020 р. на суму 125479,69 грн., від 31.01.2021 р. на суму 153707,00 грн., від 28.02.2021 р. на суму 118300,86 грн., від 31.03.2021 р. на суму 104855,10 грн., від 30.04.2021 р. на суму 43413,92 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Факт отримання від позивача наведених обсягів природного газу відповідачем не заперечений.

Відповідачем було частково оплачено поставлений НАК «Нафтогаз України» газ в сумі 218624,40 грн., що підтверджується випискою по рахунку НАК «Нафтогаз України» за період з 31.10.2020 р. до 27.08.2021 р.

З огляду на зазначене, у ЖБК УЧИТЕЛЬ утворилась заборгованість в сумі 429756,57 грн., у зв`язку з чим НАК «Нафтогаз України» і звернулась з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи відповідач заборгованість за отриманий від позивача газ не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували наявність та/або суму заявленого до стягнення боргу у розмірі 429756,57 грн.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 429756,57 грн. є належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за спожитий природний газ, позивач просить суд стягнути інфляційні втрати та 3% річних, нарахованих за період прострочення оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що їх розмір було визначено позивачем у сумі 26307,20 грн., нарахованій на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат, щодо кожного акту приймання-передачі природного газу окремо за загальний період з 26.01.2021 р. до 30.04.2023 р.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 163199,35 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат, щодо актів приймання-передачі природного газу за період з 01.02.2021 р. до 30.04.2023 р.

Отже, за результатами перевірки судом розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, суд встановив, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними. Крім того, відповідачем вірність розрахунків не заперечена, контррозрахунків не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу УЧИТЕЛЬ (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 39, код 23566750) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 429756 (чотириста двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. 57 коп. основного боргу, 26307 (двадцять шість тисяч триста сім) грн. 20 коп. 3% річних, 163199 (сто шістдесят три тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 9288 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 95 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 09.10.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна