Ухвала

від 05.10.2023 по справі 912/1886/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 жовтня 2023 рокуСправа № 912/1886/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича від 08.09.2023 на рішення державного виконавця у справі №912/1886/22

за позовом Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 50

про стягнення 103 518,00 грн

за участю представників:

від позивача (скаржника) - участі не брали;

від відповідача (боржника) - участі не брали;

від органу ДВС - Костенко Д.С., посвідчення від 16.12.2021, серії АБ № 026958.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" про стягнення 103 518,00 грн, з яких 49 299,00 грн попередня оплата, 1 304,74 грн 3% річних, 52 914,26 грн пеня, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" на користь Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича 49 299,00 грн попередньої оплати, 1 304,74 грн 3% річних, 26 457,13 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

10.04.2023 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

22.09.2023 на адресу господарського суду від Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича надійшла скарга (вх. №1779/23 від 22.09.2023) на рішення державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить:

- визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича - постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.08.2023 року;

- зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення (поновити порушене право) шляхом вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання наказу №912/1886/22, виданого 10.04.2023 року господарським судом Кіровоградської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" на користь Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича 49 299,00 грн попередньої оплати, 1 304,74 грн 3% річних, 26 457,13 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду від 25.09.2023 прийнято до розгляду скаргу Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича від 08.09.2023 на рішення державного виконавця по справі №912/1886/22 та призначено до розгляду в засіданні на 05.10.2023; встановлено строк Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до 03.10.2023 для подання обґрунтованих та документально підтверджених заперечень на скаргу стягувача та надання копій матеріалів ВП по виконанню наказу суду від 10.04.2023 у справі №912/1886/22.

03.10.2023 Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) через канцелярію суду було подано на виконання ухвали суду засвідчені копії виконавчого провадження та заперечення на скаргу боржника. Так, державний виконавець зазначає, що ним вживалися всі належні та допустимі заходи для реалізації виконання рішення суду, окрім цього стягувач не позбавлений права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Присутній в судовому засіданні державний виконавець підтримав подані заперечення на скаргу.

В судове засідання уповноважені представники стягувача та боржника, належним чином повідомлені, не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Разом із тим, судом враховано положення частини другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Поряд із наведеним, з урахуванням того, що відповідно до процесуального законодавства неявка стягувача та боржника, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов до висновку про можливість розгляду скарги стягувача на дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитра Сергійовича за відсутності учасників судового процесу за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, проаналізувавши заявлені стягувачем вимоги, їх обґрунтування, подані державним виконавцем заперечення в їх сукупності, встановив наступне.

Скарга вмотивована тим, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" на користь Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича 49 299,00 грн попередньої оплати, 1 304,74 грн 3% річних, 26 457,13 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу. На примусове виконання зазначеного рішення видано наказ, який пред`явлено до виконання. Поряд із цим, 21.08.2023 старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитром Сергійовичем у виконавчому провадженні №71714091 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. За твердженнями стягувача, повернення виконавчого документу обґрунтовано наступним: "Встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Ураховуючи викладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернути стягувачу". Таким чином, виконавче провадження №71714091 було завершено, однак, на переконання стягувача, постанова старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитра Сергійовича від 21.08.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірною, оскільки, як заявляє стягувач, державний виконавець під час виконання рішення у даній справі не з`ясував, зокрема: про можливість реалізації майнових прав боржника; про дебіторську заборгованість боржника; про суб`єктів господарської діяльності, засновником яких значиться боржник; про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; про рух коштів по рахунках боржника, за період із моменту набрання рішенням суду, про стягнення заборгованості, законної сили;про наявність та ліміт каси боржника; про перебування боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави; про наявність боржника у реєстрі осіб, котрим має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету сум податку на додану вартість; про зареєстровані боржником податкові накладні за період із моменту набрання рішенням суду, про стягнення заборгованості, законної сили; про звернення до суду, щодо застосування до боржника приводу; про звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, до виконання зобов`язань за рішенням суду; про притягнення боржника до встановленої законом відповідальності, за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Виходячи із наведеного, скаржник просить суд визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитра Сергійовича - постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.08.2023 року та зобов`язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення (поновити порушене право) шляхом вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання наказу №912/1886/22, виданого 10.04.2023 року Господарським судом Кіровоградської області.

В запереченнях на вказану скаргу старший державний виконавець вказує на те, що дії державного виконавця були вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та в межах повноважень державного виконавця, тому права та свободи сторін не були порушені. Крім того, державний виконавець вказав на те, що стягувач не був позбавлений права повторно пред`явити виконавчий документ. Виходячи із наведених в запереченнях аргументів старший державний виконавець просить суд у задоволенні наведеної скарги стягувача відмовити.

Відповідно до положень статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із частинами першою та другою ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина перша ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною третьою ст. 8 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов`язки, передбачені законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша).

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (частина четверта вказаної статті Закону).

Права та обов`язки державних виконавців визначені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Так, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п. 1 частини другої вказаної статті Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною третьою статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій (частина четверта статті 18 Закону).

Частиною п`ятою статті 18 Закону визначено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Крім того, виходячи з положень ст. 1, 2, 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Для виконання, визначених законом функцій, державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами стягувача на примусове виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Відповідно до положень частини п`ятої та частини шостої статті 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Частиною восьмою статті 48 Закону визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом, тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово (позиція наведена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2019 р. у справі № 913/438/16).

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів учасників судового процесу, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, судом встановлено, що старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитром Сергійовичем під час виконавчого провадження №71714091 про примусове виконання наказу № 912/1886/22, виданого господарським судом 10.04.2023 не вчинено всієї повноти виконавчих дій, визначених положеннями наведених норм Закону, з метою своєчасного та в повному обсязі виконання рішення суду у даній справі.

Так, як вбачається із наданих виконавцем доказів, останнім було вчинено наступні заходи спрямовані на виконання рішення суду в примусовому порядку:

03.05.2023 відкрито виконавче провадження №71714091 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Кіровоградської області 10.04.2023 у справі № 912/1886/22; зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; стягнуто з боржника виконавчий збір (постанова старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича 03.05.2023).

Крім того, постановами старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича від 03.05.2023 ВП №71714091: визначено для боржника розмір додаткових витрат виконавчого провадження; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/ або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів; стягнуто з боржника виконавчий збір.

Постановою старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича від 21.08.2023 ВП №71717091 встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними, у зв`язку із чим, керуючись п. 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернено стягувачу.

За період виконавчого провадження, що тривало з 03.05.2023 по 21.08.2023, згідно наданих доказів, з метою виявлення активів у боржника, старший державний виконавець вчинив заходи спрямовані на: виявлення банківських рахунків у боржника, наявності на таких рахунках грошових коштів, а також встановлення наявності у власності боржника транспортних засобів та нерухомого майна. Також, в порушення вимог ст. 48 Закону лише 21.08.2023 здійснив запит з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно тверджень виконавця ним 21.08.2023 вчинено виїзд за місцем проживання боржника, однак боржника за адресою, що містить виконавчий документ не виявлено. Поряд із цим, як доказ старшим державним виконавцем надано копію акту державного виконавця від 21.08.2023, однак згідно змісту такого документу встановлено, що даний акт підписано лише зі сторони державного виконавця.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, надані державним виконавцем на підтвердження вчинення заходів примусового виконання рішення суду у даній справі, судом встановлено, що державним виконавцем не підтверджено вжиття всіх можливих заходів, передбачених цим Законом, з метою своєчасного та в повному обсязі виконання в примусовому порядку рішення суду у справі № 912/1886/22, оскільки матеріали справи не містять доказів, зокрема вчинення заходів щодо виявлення у боржника активів, а саме: цінних паперів, іншого майна (майнових прав), корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; вчинення інших заходів примусового характеру, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" задля досягнення мети виконавчого провадження своєчасного та в повному обсязі виконання судового рішення, що у відповідності до положень ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання, в тому числі здійснення перевірок майнового стану боржника, які згідно положень Закону (частина восьма статті 48) та з урахуванням правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 19.08.2019 р. у справі № 913/438/16, не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

З огляду на наведене, суд наголошує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Суд зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника (аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2019 р. у справі № 913/438/16).

Врахувавши в тому числі наведене, суд погоджується із доводами скаржника відносно не вчинення державним виконавцем всієї повноти заходів щодо розшуку та виявлення майна, здійснення перевірок майнового стану боржника, кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, та інші дії відповідно до сукупності визначеної статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження", з метою виконання рішення суду та, відповідно, в даному випадку відносно передчасного повернення виконавчого документа стягувачу, що порушило права ФОП Тилько Олега Богдановича.

Відповідно до частин першої та другої ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 р. у справі № 17/116/2011.

З огляду на наведене, врахувавши, що вчинення заходів лише відносно виявлення коштів на рахунках боржника та наявності у його власності транспортних засобів і нерухомого майна, не можна вважати належним виконанням державним виконавцем обов`язку щодо вчинення всієї повноти заходів, передбачених положеннями Закону України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1886/22 у виконавчому провадженні №71714091, суд дійшов до висновку, що старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитром Сергійовичем, враховуючи не вчинення всіх можливих заходів спрямованих на розшук майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, вчинення інших заходів з метою своєчасного і в повному обсязі виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1886/22, виданого 10.04.2023 на виконання рішення суду (доказів протилежного не надано), передчасно повернено виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, з урахуванням наведених положень статті 343 Господарського процесуального кодексу України та статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", суд задовольняє скаргу Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича повністю, визнає неправомірною постанову старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Дмитра Сергійовича від 21.08.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №71714091 та зобов`язує старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) ФОП Тилько О.Б. шляхом вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання наказу №912/1886/22, виданого 10.04.2023 Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" на користь Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича 49 299,00 грн попередньої оплати, 1 304,74 грн 3% річних, 26 457,13 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до частини першої ст. 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки висловлено в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) та в пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20).

Керуючись ст. 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича від 08.09.2023 (вх. № 1779/23 від 22.09.2023) на рішення державного виконавця задовольнити.

2. Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича від 21.08.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №71714091.

3. Зобов`язати старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенка Дмитра Сергійовича або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) ФОП Тилько О.Б. шляхом вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання наказу №912/1886/22, виданого 10.04.2023 Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" на користь Фізичної особи - підприємця Тилько Олега Богдановича 49 299,00 грн попередньої оплати, 1 304,74 грн 3% річних, 26 457,13 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

5. Копії ухвали направити Фізичній особі - підприємцю Тилько Олегу Богдановичу ( АДРЕСА_1 ), Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛ АГРО" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 50), Подільському відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2 та електронною поштою: info_ln@krm.kr.dvs.gov.ua).

Повний текст ухвали складено та підписано 09.10.2023.

Суддя Г.Б. Поліщук