Ухвала

від 09.10.2023 по справі 189/1397/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 189/1397/22

провадження № 61-13927ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, в якому просив суд визнати розпорядження Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 19 серпня 2022 року № 19-р в частині розірвання дії контракту з ОСОБА_1 , директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне , у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку з 01 вересня 2022 року незаконним; визнати розпорядження Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області від 19 серпня 2022 року № 34-р в частині розірвання дії контракту з ОСОБА_1 , директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне, у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку з 01 вересня 2022 року незаконним; визнати розпорядження Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області від 31 серпня 2022 року № 20-рк про звільнення ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року з посади директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне Волноваського району Донецької області, у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку незаконним; визнати наказ Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради від 19 серпня 2022 року № 111-ОД в частині розірвання дії контракту з ОСОБА_1 , директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне, у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку з 01 вересня 2022 року незаконним; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне Волноваського району Донецької області з 01 вересня 2022 року; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 14 319,30 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до наказу від 17 вересня 2004 року № 200-к ОСОБА_1 переведений на посаду директора Піддубненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області.

18 червня 2020 року між ОСОБА_1 та Великоновосілківською районною радою Донецької області укладено строковий трудовий договір, термін дії якого закінчується 30 червня 2026 року (рішення Великоновосілківської районної ради від 18 червня 2020 року № 7/46-1175).

Розпорядженням Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 19 серпня 2022 року № 19-р рекомендовано Комарській сільській раді Волноваського району Донецької області розірвати дію контракту з ОСОБА_1 , директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне, у зв`язку з досягненням останнім пенсійного віку з 01 вересня 2022 року.

Розпорядженням сільського голови Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області від 19 серпня 2022 року № 34-р зобов`язано Відділ освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області розірвати дію контракту з ОСОБА_1 , директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне, у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку з 01 вересня 2022 року. Згідно розпорядження голови Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області від 31 серпня 2022 року № 20-рк ОСОБА_1 звільнено з посади директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне Волноваського району Донецької області з 01 вересня 2022 року, у зв`язку з досягненням пенсійного віку.

Відповідно до наказу Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради від 19 серпня 2022 року № 111-ОД з позивачем розірвано дію контракту, як директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне з досягненням ним пенсійного віку з 01 вересня 2022 року.

Позивач вважає розірвання з ним строкового трудового договору та його звільнення з підстав досягнення пенсійного віку незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначав, що строковий трудовий договір між ОСОБА_1 та Великоновосілківською районною радою Донецької області укладено 18 червня 2020 року терміном на 6 років, тобто до 30 червня 2026 року. В даному договорі відсутні такі підстави його розірвання, як досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку.

10 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області та до Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про надання ОСОБА_1 копії трудового договору, укладеного 18 червня 2020 року, проте до цього часу копії договору надано не було.

Згідно довідки про заробітну плату від 12 вересня 2022 року № 7 останні два місяці роботи, що передували звільненню, ОСОБА_1 отримав заробітну плату: за липень 2022 року - 19 238,46 грн , за серпень 2022 року - 22 764,64 грн. Таким чином, середня заробітна плата за два відпрацьовані місяці перед звільненням становить 954,62 грн (19 238,46+22 764,64 = 42 003,10 грн : 44 роб. днів в липні - серпні = 954,62 грн.). Отже, сума, яка підлягає до виплати за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2022 року по 20 вересня 2022 року становить 14 319,30 грн (22 роб. дні * 954,62 грн).

Покровський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 03 травня 2023 року, яке залишив без змін Дніпровський апеляційний суд постановою від 14 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав незаконним розпорядження Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області від 31 серпня 2022 року № 20-рк про звільнення з 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 з посади директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне Волноваського району Донецької області, у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку.

Визнав незаконним наказ Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради від 19 серпня 2022 року № 111-ОД в частині розірвання дії контракту з ОСОБА_1 , директором закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне, у зв`язку з досягненням ним пенсійного віку з 01 вересня 2022 року.

Поновив ОСОБА_1 на роботі на посаді директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне Волноваського району Донецької області з 01 вересня 2022 року.

Стягнув з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 01 вересня 2022 року по 22 вересня 2022 в розмірі 14 319,30 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вирішив питання стосовно судових витрат.

Суд допустив негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Піддубне Волноваського району Донецької області з 01 вересня 2022 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах платежу за один місяць.

У вересні 2023 року адвокат Єланський О. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року в частині стягнення з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути з Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 01 вересня 2022 року по 03 травня 2023 року у розмірі 156 557,68 грн з утриманням з цієї суми установлених податків та зборів, в іншій частині залишити рішення без змін та скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є немайнові та майнові вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684 грн.

Ціна позову у даній справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії спорів, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Урахувавши предмет позову, оскаржувані судові рішення, прийняті у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не зазначені, суд під час вивчення касаційної скарги такі винятки самостійно не встановив.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).

Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

За змістом практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі незначної складності, яка визнана судом малозначною, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.

За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, Відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту, культури і туризму Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров