Постанова

від 05.10.2023 по справі 522/8873/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 522/8873/22

провадження № 61-8140св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрада»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрада» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року, ухвалену у складі судді Свяченої Ю. Б., та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Кострицького В. В., Карташова О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У липні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрада» (далі - ОСББ «Отрада») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути заборгованість із оплати внесків та платежів за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року в розмірі 125 235,63 грн.

Позовна заява ОСББ «Отрада» мотивована тим, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на його балансі та воно здійснює управління цим будинком.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . За період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року у останньої утворилася заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 125 235,60 грн (до якої входить поточна заборгованість станом на 30 червня 2022 року).

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року, якою змінено рішення Приморського районного суду від 12 липня 2020 року, у справі № 522/15702/20 з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Отрада» стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2017 року до 31 серпня 2020 року в розмірі 27 287 грн. Проте, апеляційним судом не врахована наявна заборгованість, яка нараховується наростаючим підсумком з урахуванням минулих періодів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у частині позовних вимог задоволено.

Закрито провадження у частині вимог ОСББ «Отрада» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів у розмірі 48 041,58 грн.

В іншій частині позовних вимог продовжено розгляд по суті.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2020 року у справі № 522/15702/20, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСББ «Отрада» заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 75 328,58 грн, змінено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 42 195,76 грн, з яких заборгованість по квартирі АДРЕСА_4 становить 14 908,77 грн, а по квартирі АДРЕСА_3 становить 27 287,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у цій справі, станом на вересень 2020 року поточна заборгованість становила 79 272,74 грн, при цьому за вересень нараховано 3 944,16 грн. Вказане узгоджується із наданою позивачем квитанцією на оплату за вересень 2020 року, з якої вбачається, що заборгованість за попередній період становить 75 328,58 грн.

Суд вважає, що оскільки позивач у своєму розрахунку врахував виконання відповідачем постанови Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року в розмірі 27 287,00 грн, то провадження в частині позовних вимог ОСББ «Отрада» до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 48 041,58 грн слід закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Отрада» залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду із аналогічною вимогою в частині стягнення з відповідача заборгованості зі оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , яка утворилася до 01 вересня 2020 року, і по якій раніше вже прийнято Одеським апеляційним судом постанову, яка набрала законної сили.

Тобто, в зазначеній частині позовних вимог є таке, що набрало законної сили рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Отже, спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав про стягнення заборгованості станом на серпень включно 2020 року у розмірі 48 041,58 грн вже вирішений судом у межах справи № 522/15702/20.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що предметом спору у справі № 522/15702/20 була заборгованість за період з 01 вересня 2017 року до 31 серпня 2020 року, а у справі, яка переглядається № 522/8873/22 є стягнення заборгованості за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року, не заслуговують на увагу, оскільки позивач у справі № 522/8873/22 в період заборгованості з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року включив суму заборгованості, яка виникла до 01 вересня 2020 року, та була предметом розгляду судом у справі № 522/15702/20, суд же при вирішенні питання про тотожність позов з`ясовує чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом.

Таким чином, предмети спору у справі № 522/8873/22, яка розглядається, та у справі № 522/15702/20, по якій вже є рішення суду, стосуються як періоду заборгованості до 01 вересня 2020 року, який є тотожним, так і іншого періоду, який не є тотожним - з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року.

Разом з тим, зазначений період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року при незмінності фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не свідчить про наявність інших підстав позову в частині вже стягнутої заборгованості в розмірі 48 041,58 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2023 року ОСББ «Отрада» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року про закриття провадження у частині позовних вимог та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга ОСББ «Отрада» мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що рішенням загальних зборів ОСББ «Отрада» від 01 грудня 2016 року затверджено перелік та порядок визначення розмірів внесків і платежів співвласників, а саме затверджений алгоритм розрахунку і нарахування обов`язкових платежів на утримання, експлуатацію і ремонт будинку. Алгоритмом розрахунку і нарахування обов`язкових платежів визначено, що вся накопичена заборгованість переходить з періоду в період та вважається поточною заборгованістю. За відсутності у постанові Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року у справі № 522/15702/20 відмови у задоволенні частини позовних вимог, зокрема по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 48 816,64 грн, заборгованість ОСОБА_1 по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 48 816,64 грн є поточною заборгованістю та правомірно, вже на інших підставах (згідно алгоритму) включена до розрахунку заборгованості у цій справі.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У липні 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кострич М. П., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки зазначена ОСББ «Отрада» сума заборгованості вже заявлялася та була стягнута судом першої інстанції у межах розгляду справи № 522/15702/20, яку апеляційний суд змінив. Однак, ОСББ «Отрада» зазначену різницю (між тим, що стягнула перша інстанція і суд апеляційної інстанції) просто перенесло до нового періоду та назвало її поточною заборгованістю.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У червні 2023 року заявник у встановлений судом строк усунула недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20

(провадження № 61-14440св21) та інших.

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та позивачем те, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа № 522/15702/20 за позовом ОСББ «Отрада» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги.

Звертаючись у вересні 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості із оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги у розмірі 124 145,22 грн, у справі № 522/15702/20, ОСББ «Отрада» зазначало, що ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , управління яким здійснюється ОСББ «Отрада». Заборгованість ОСОБА_1 із оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2017 року до 01 вересня 2020 року складає 124 145,22 грн, з яких заборгованість по квартирі АДРЕСА_3 становить 75 328,58 грн, по квартирі АДРЕСА_4 - 48 816,64 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 липня 2020 року у справі № 522/15702/20, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСББ «Отрада» 75 328,58 грн по квартирі АДРЕСА_3 , змінено. Позов ОСББ «Отрада» задоволено частково та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСББ «Отрада» заборгованість у розмірі 42 195,76 грн, з яких: заборгованість по квартирі АДРЕСА_4 у розмірі 14 908,77 грн, по квартирі АДРЕСА_3 у розмірі 27 287 грн, за період з вересня 2017 року до серпня 2020 року.

Отже, предметом спору у справі № 522/15702/20 є вимога ОСББ «Отрада» про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості із оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2017 року до 01 вересня 2020 року, а сторонами спору є: позивач - ОСББ «Отрада», відповідач - ОСОБА_1 .

Із тексту позовної заяви у справі, яка переглядається, вбачається, що ОСББ «Отрада» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість із оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги, яка утворилася за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року в розмірі 125 235,63 грн по квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до наданого ОСББ «Отрада» розрахунку заборгованості, ОСББ «Отрада» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 , за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року, при цьому в розрахунку зазначено, що за вересень 2020 року ОСОБА_1 нараховано 3 944,16 грн, а розмір поточної заборгованості на цей період складає 79 272,24 грн.

Також в квитанції на оплату за вересень 2020 року зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 по квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_5 за попередній період становить 75 328,58 грн.

Зазначені обставини свідчать про те, що розрахунок заборгованості, наданий ОСББ «Отрада» за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року, включає в себе заборгованість, яка утворилася станом до 01 вересня 2020 року в розмірі 75 328,58 грн (79 272,74 грн - 3 944,16 грн).

ОСББ «Отрада» у квітні 2022 року врахувало виконання ОСОБА_1 постанови Одеського апеляційного суду від 28 березня 2022 року у справі № 522/15702/20 у розмірі 27 287 грн, тому визначило заборгованість, яка утворилася до 01 вересня 2020 року, у сумі 48 041,58 грн (75 328,58 грн - 27 287 грн), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Предметом спору у цій справі є вимога ОСББ «Отрада» про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості із оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , за період з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року, який включає в себе заборгованість, яка утворилася до 01 вересня 2020 року в розмірі 48 041,58 грн, сторонами спору є позивач - ОСББ «Отрада», відповідач - ОСОБА_1 .

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що позивач звернувся до суду із аналогічною позовною вимогою в частині стягнення з відповідача заборгованості із оплати за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , яка утворилася до 01 вересня 2020 року, і по якій раніше, а саме 28 березня 2022 року вже прийнято постанову Одеським апеляційним судом, яка набрала законної сили, у справі № 522/15702/20.

Таким чином, в зазначеній вище частині вимог є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Отже, предмети спору у справі № 522/8873/22, яка розглядається, та у справі № 522/15702/20, по якій вже є рішення суду, стосуються як періоду заборгованості до 01 вересня 2020 року, який є тотожним, так і іншого періоду, який не є тотожним: з 01 вересня 2020 року до 30 червня 2022 року.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрада» залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник