П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/4772/23
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,
повний текст судового рішення
складено 26.05.2023, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року по справі за позовом приватне підприємство «Тіра» до Головного управління Держпраці в Одеській області, Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2023 року приватне підприємство «Тіра» (надалі позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (надалі ГУ Держпраці), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області від 28.11.2022 року №35ДПС/ТД-ФС про накладення штрафу на приватне підприємство «Тіра» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною постановою від 28.11.2022 року №35ДПС/ТД-ФС на позивача накладено штраф за порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме: допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин внаслідок ненадання позивачем до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу працівника Зечи Анастасії Миколаївни. Позивач заперечує проти такої постанови з тих підстав що, наказом ПП «ТІРА» від 14.10.2022 року №56-к ОСОБА_1 було прийнято на посаду асистента фармацевта у структурному підрозділі: «Аптека (Tipa) 304» з 17.10.2022 року, а повідомлення про прийняття на роботу цього працівника було направлено пізніше дати прийняття на роботу. Позивач вважає, що ненадання позивачем до податкового органу повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не було оформлено трудовий договір, а тому немає підстав для притягнення позивача спірною постановою до відповідальності на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. Також позивач посилається на порушення відповідачем порядку притягнення його до відповідальності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Тіра» зареєстровано як юридична особа та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Згідно наказу ПП «ТІРА» від 14.10.2022 року №56-к ОСОБА_1 було прийнято на посаду асистента фармацевта у структурному підрозділі: «Аптека (Tipa) 304» з 17.10.2022 року; умови роботи: за сумісництвом; умови прийняття на роботу: за умовами контракту; оклад: 3873,50 грн..
Згідно наказу ПП «ТІРА» від 11.11.2022 року №62-к ОСОБА_1 з 14.11.2022 року було прийнято на основне місце роботи, яку остання до цього моменту займала за сумісництвом.
16.11.2022 року на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області надійшов лист Головного управління ДПС в Одеській області №16081/5/15-32-07-06-05 від 08.11.2022 року, у якому останнім було повідомлено відповідача про те, що в ході проведення фактичної перевірки ПП «Тіра» було встановлено, що у суб`єкта господарювання працює фізична особа, яку допущено до роботи без надання до податкових органів «Повідомлення про прийняття працівника на роботу».
До зазначеного листа Головним управлінням ДПС в Одеській області було долучено акт перевірки ПП «Тіра» від 03.11.2022 року, зареєстрований в податковому органі від 04.11.2022 року за №11112/15/54/PO/ НОМЕР_1 , в абзаці 3 пункту 2.2.20 якого зазначено про встановлення податковим органом в ході проведення фактичної перевірки позивача, використання ПП «Тіра» праці найманої особи без належного оформлення трудових відносин, а саме ОСОБА_1 , яку допущено до роботи на посаду асистента фармацевта без надання повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС.
Також у пункті 3.1 акту встановлено про порушення ПП «Тіра», зокрема, ст.24 Кодексу законів про працю України та Постанови КМУ від 17.06.2015 року №413 в частині не надання або несвоєчасного подання до органів ДПС України «Повідомлення про прийняття працівника на роботу та інші».
При цьому до листа Головного управління ДПС в Одеській області від 08.11.2022 року направленого на адресу відповідача, окрім акту фактичної перевірки ПП «Тіра» було додано:
- письмове пояснення ОСОБА_1 , в якому зазначено, що вона з 17 жовтня 2022 року працює за сумісництвом у ПП «Тіра», обіймає посаду асистента фармацевта, за адресою: АДРЕСА_1 ; заборгованість по заробітній платі перед нею відсутня; графік роботи становить: « 2/2 дні»;
- наказ ПП «ТІРА» №56-к від 14.10.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 17.10.2022 року на посаду асистента фармацевта, у структурному підрозділі «Аптека (Tipa) 304».
Копії зазначених документів долучені позивачем до даної справи були надані до суду.
16.11.2022 року інспектором праці Головного управління, за допомогою електронного сервісу Пенсійного фонду України, було зроблено запит за суб`єктом господарювання - ПП «Тіра» стосовно оформлення трудових відносин страхувальника із ОСОБА_1 . Згідно отриманих відомостей вбачається, що ОСОБА_1 згідно наказу №62-к від 11.11.2022 року була працевлаштована у ПП «Тіра» з 14.11.2022 року.
Як зазначив позивач та підтвердив це відповідними документами, 11.11.2022 року позивачем було винесено новий наказ №62-к про прийняття ОСОБА_1 на роботу з 14.11.2022 року у зв`язку із працевлаштуванням її на основне місце роботи, яку остання до цього моменту займала за сумісництвом.
17.11.2022 року посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області було винесено повідомлення №ОД/2/4851-2, в якому зазначено, що 28.11.2022 року о 14 год. 00 хв. відбудеться розгляд справи про накладення на ПП «Тіра» штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.
Зазначене повідомлення було направлено відповідачем позивачу 21.11.2022 року та повернуто за зворотною адресою Головного управління Держпраці в Одеській області через закінчення строку зберігання, що підтверджується матеріалами справи.
28.11.2022 року Головним управління Держпраці в Одеській області було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №35ДПС/ТД-ФС, відповідно до якої на ПП «Тіра» було накладено штраф у розмірі 67000,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Зазначена постанова була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку 30.11.2022 року та в подальшому повернута за зворотною адресою Головного управління Держпраці в Одеській області через закінчення строку зберігання, що підтверджується матеріалами справи.
Суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового обґрунтування, що підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.
Частиною 1 ст.259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами пп.9 п.4 Положення Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 п.4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
У пунктах 1 та 2 Порядку визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).
Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються, окрім іншого, на підставі: акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу (органів Державної фіскальної служби) проводити фактичну перевірку дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з положеннями п.80.6 ст.80 ПК України передбачено, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилом, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Статтею 265 КЗпП України встановлено, що фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 частини 2 цієї статті).
Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 була належно оформленим працівником, а посилання відповідача на те, що позивачем не було подано до Головного управління Державної податкової служби у Одеській області повідомлення про прийняття цього працівника на роботу, суд першої інстанції визнав помилковими, зазначивши, що абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України не передбачає застосування штрафу до суб`єкта господарювання у зв`язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, а відсутність такого повідомлення не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов`язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.
При цьому суд першої інстанції послався на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 23.04.2020 року у справі №440/45/19, від 24.09.2020 року у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 року у справі №183/6018/18.
Суд першої інстанції також встановив, що відповідачем не було порушено процедуру повідомлення позивача про надходження до нього від Головного управління ДПС в Одеській області акту перевірки ПП «Тіра» №11112/15/54/PO/ НОМЕР_1 .
Апелянт заперечує проти таких висновків суду першої інстанції, вказуючи на те, що не своєчасне направлення позивачем повідомлення до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття що ОСОБА_1 на роботу є порушенням абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України та належною підставою для притягнення позивача до відповідальності спірною постановою.
Таким чином, єдиним спірним питанням для правильного вирішення даного спору є те, чи є підставою для притягнення роботодавця до відповідальності за абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України за не направлення або несвоєчасне направлення роботодавцем повідомлення до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Надаючи відповідь на це питання, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції вірно послався на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 23.04.2020 року у справі №440/45/19, від 24.09.2020 року у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 року у справі №183/6018/18, в яких Верховний Суд виснував, що абзац 2 частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування.
Такі висновки Верховного Суд є релевантними і для вирішення даного спору.
Суд першої інстанції також вірно встановив той факт, що згідно наданих позивачем витягів з табелю обліку робочого часу відносно ОСОБА_1 за жовтень та листопад 2022 року, а також розрахункових листків за жовтень та листопад 2022 року та відомостей, поданих до податкового органу щодо нарахування заробітної плати, вбачається нарахування позивачем своїм працівникам, в тому числі і ОСОБА_1 заробітної плати за жовтень та листопад 2022 року, а також про сплату за неї, як за найманого працівника, відповідних податків та зборів (додаток 4ДФ).
Факт сплати позивачем вказаному працівнику заробітної плати, а також відповідних податків та зборів, починаючи з жовтня 2022 року, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 була належно оформленим працівником згідно наказу ПП «ТІРА» від 14.10.2022 року №56-к.
Отже, висновок суду першої інстанції про неправомірність притягнення позивача до відповідальності спірною постановою від 28.11.2022 року №35ДПС/ТД-ФС є вірним, а рішення суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування спірної постанови є законним та обґрунтованим, і зміні чи скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 11.10.2023 |
Номер документу | 114027645 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Кравченко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні