Постанова

від 09.10.2023 по справі 140/7455/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Валюх В.М.

09 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7455/22 пров. № А/857/13886/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 140/7455/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Волиньтранс" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

14.11.2022р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальність "Волиньтранс" (далі ТзОВ "Волиньтранс") звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 04.01.2022р №0000080703 та №0000100703.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.06.2023р. позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2022 року № 0000080703 (форма В3).

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління ДПС у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.06.2023р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

ч.1 ст 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган у період з 06.12.2021р.-14.12.2021р. провів документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Волиньтранс" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган 16.12.2021р. склав акт №10803/07-03/42154008.

Із змісту акту видно, що при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ ТзОВ "Волиньтранс" допустив порушення вимог:

- п.198.5 ст.198 ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 35142,00 грн;

- пп. б п. 200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування за вересень 2021 року на загальну суму 33274,00 грн.

04.01.2022р. Головне управління ДПС у Волинській області, на підставі акту перевірки та виявлених порушень прийняв податкові повідомлення - рішення:

- № 0000100703 (форми В4), яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 35142,00 грн. за вересень 2021 року ;

- №0000080703 (форми В3), яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку у податковій декларації за вересень 2021 року на загальну суму 33274,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач оскаржив такі в адміністративному порядку до ДПС України.

20.02.2022р. ДПС України податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 04.01.2023р. № 0000080703 та № 0000100703 залишив без змін, а скаргу ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС без задоволення.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.14.1.36 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Із змісту п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України видно, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

ст.1 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення рішення від 04.01.2022р. № 0000080703 (форма В3) щодо відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за вересень 2021 року на загальну суму 33274,00 грн. колегія суддів звертає увагу апелянта на таке.

При прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення контролюючий орган виходив з того, що згідно договору купівлі-продажу №09/10/2019БР від 09.10.2019р., укладеного між ТзОВ БІЗНЕС РЕЙС (Продавець) та ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС (Покупець), ТзОВ БІЗНЕС РІТЕЙЛ передав у власність позивача загальний напівпричіп бортовий тентований, марки KRONE SD, рік випуску 2008, кузов НОМЕР_1 , вартість якого становить 212500,00 грн, в т.ч. ПДВ 35416,67 грн, та виписав на вказану суму податкову накладну від 09.10.2019р. № 27.

Вказаний транспортний засіб ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС продав та виписав податкові накладні від 19.08.2020р. № 4 на суму 43700,00 грн, у т. ч. ПДВ 7283,33 грн та від 19.08.2020р. №5 на суму 142071,90 грн., в т.ч. ПДВ 23678,65 грн. із зазначеною номенклатурою напівпричіп бортовий тентований, марки KRONE SD, рік випуску 2008, кузов НОМЕР_1 .

Контролюючий орган зазначив, що сума ПДВ за цими податковими накладними (30961,98 грн.) була компенсована на користь позивача, а отже у платника не виникло право на отримання бюджетного відшкодування, про що зазначено податковим органом на сторінках 14-16 акту перевірки.

В п.200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

п.200.4 ст.200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів в ході судового розгляду встановила, що ТзОВ БІЗНЕС РІТЕЙЛ виписав податкову накладну від 09.10.2019р №27 на ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС, у зв`язку із купівлею товару за номенклатурою (загальний напівпричіп бортовий тентований, марки KRONE SD, рік випуску 2008, кузов НОМЕР_1 ), вартість якого становить 212500,00 грн, в .ч. ПДВ 35416,67 грн, що в свою чергу зараховується до податкового кредиту позивача.

В подальшому, ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС продав транспортний засіб та виписав податкові накладні від 19.08.2020р. № 4 на суму 43700,00 грн., у т.ч. ПДВ 7283,33 грн. та від 19.08.2020р. № 5 на суму 142071,90 грн., в т.ч. ПДВ 23678,65 грн, та вказана сума включається по декларації за серпень 2020 року до суми податкового зобов`язання, а не до бюджетного відшкодування, як помилково вказує інспектор в акті перевірки.

ст.200 ПК України передбачено, що платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках за результатами документальної перевірки.

Отже, ст.200 ПК України визначено порядок бюджетного відшкодування суми ПДВ та не передбачено такої процедури, як компенсування контрагентом суми ПДВ під час купівлі товару.

Колегія суддів вважає, що висновки податкового органу які викладені в акті перевірки щодо відмови в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку у податковій декларації за вересень 2021 року на загальну суму 33274,00 грн., не знайшли нормативно-правового обґрунтування під час розгляду справи, а тому податкове повідомлення рішення від 04.01.2022р. № 0000080703 є протиправним яке слід скасувати.

Доводи апелянта про те що суд необґрунтовано не врахував, при вирішенні цієї справи, висновки які викладені у постанові Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.04.2021р. у справі № 161/539/22 якою ОСОБА_1 директора ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, колегія суддів вважає безпідставними. Оскільки, у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини директора ТзОВ ВОЛИНЬТРАНС у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Суд апеляційної інстанції надає правову оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 04 січня 2022 року № 0000080703 (форма «В3»)., прийнятого на підставі акту перевірки від 16.12.2021р. №10803/07-03/42154008.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Волинській області діяв не в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується, то в силу вимог ч.1 ст.308 КАС України правова оцінка такому судом апеляційної інстанції не надається.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області- залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 140/7455/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 09.10.2023р.