Ухвала

від 09.10.2023 по справі 480/3453/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 480/3453/21

адміністративне провадження № К/990/32969/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргуГоловного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №480/3453/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ТУР`ЯНСЬКА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ТУР`ЯНСЬКА» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.04.2021 №246818280702 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 328649,33 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.04.2021 №246218280702 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10780,00грн, в т.ч. податкового зобов`язання 9800,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій 980,00грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №246318280702 від 06.04.2021 щодо застосування штрафних санкцій за платежем «Податок на додану вартість» із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 13600,00грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.04.2021 №247018280702 щодо застосування адміністративного штрафу та інших санкцій на суму 21420,00грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 задоволено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Тур`янська» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 5616,74 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 06.04.2021 №246818280702 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 107402,67 грн та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 залишено без змін.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №480/3453/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Вказані судові рішення податковий орган оскаржує вчетверте, раніше подані касаційні скарги на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 повернуто ухвалами Верховного Суду від 16.06.2023, від 27.07.2023, від 31.08.2023 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Контролюючим органом при оскарженні рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 63.3 статті 63, абзац «а» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 8.4. розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів і зборів №1588 від 09.12.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1562/20300 від 29.12.2011, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 25.09.2019 у справі № 823/530/15, від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18, від 29.06.2021 у справі № 826/25118/15, від 21.06.2020 у справі №823/1423/18, від 14.02.2020 у справі №804/279/16, від 12.08.2021 у справі № 804/655/16 у частині доведеності реальності господарських операцій, а відтак і права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками таких операцій.

Також скаржник посилався на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21.07.2022 у справі 826/14197/17, від 20.05.2021 у справі № 560/3008/19, від 15.02.2022 у справі № 160/2155/22, від 28.09.2022 у справі № 160/3561/20, від 10.11.2022 у справі № 640/23530/21 у частині застосування контролюючим органом штрафних санкцій за не подання повідомлень за формою №20-ОПП.

Щодо додаткового рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №480/3453/21, скаржником зазначено, що вони ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права (статей 1, 19, 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 134, 242, 244 КАС України), зазначено про неврахування судами висновків Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі 810/2823/17 (провадження №К/9901/7937/18), від 22.05.2018 у справі №826/8107/16 (провадження К/9901/26989/18), від 15.05.2018 у справі №821/1594/17 (провадження №К/9901/39873/18) та від 31.03.2022 у справах №726/549/19, №826/6493/18.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Контролюючим органом не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, в чому висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2021, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №480/3453/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва