Рішення

від 09.10.2023 по справі 212/5374/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5374/23

2/212/2231/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

за участі представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Власкіної Т. Я., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу працював на підприємстві відповідача, АТ "Криворізький залізорудний комбінат" (далі АТ «КЗРК»), в умовах впливу шкідливих факторів підземним учнем прохідника та підземним прохідником з повним робочим днем на підземних роботах на шахті «Родіна», в процесі роботи підпадаючи під негативний вплив факторів важкості праці, напруженості трудового процесу, аерозолю переважно фіброгенної дії, несприятливого мікроклімату, шуму, дії вібрації, що підтверджується інформаційною довідкою про умови праці від 13.09.2022 року. Так через наведене 12.01.2023 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» встановив ОСОБА_1 наступні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 із вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). Відповідно до акту розслідування причин виникнення захворювання від 13.03.2023 року підставою професійного захворювання стало те, що в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням, а внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, ОСОБА_1 також зазнав впливу аерозолів фіброгенної дії та шуму, що перевищували нормативні значення. Отже, через шкідливі та тяжкі умови праці з вини відповідача він отримав хронічні професійні захворювання, тому у зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю 11.05.2023 року ОСОБА_1 пройшов первинний огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 65% (40% - радикулопатія, 20% - ХОЗЛ, 5% - туговухість) до 01.05.2024 року та встановлено 3 групу інвалідності, внаслідок чого у індивідуальній програмі реабілітації інваліда позивачу визначено обмеження до самообслуговування, пересування, трудової діяльності. Внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 вимушений проходити санаторно-курортне лікування, медичне спостереження. На даний час позивача турбує стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, порушена хода, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, заніміння кінцівок, зниження слуху, задишка при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель, важкість у грудях, загальна слабкість. У зв`язку з отриманим професійним захворюванням було порушено нормальні життєві зв`язки позивача через стан його здоров`я, що негативно відображається на матеріальному стані сім`ї позивача, який утримує двох малолітніх дітей. Окрім того внаслідок отриманого ушкодження здоров`я ОСОБА_1 постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначається на його душевному та фізичному станах, що позбавляє позивача можливості жити нормальним життям. Вказаними обставинами ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди з вини відповідача, яку останній повинен відшкодувати позивачу через втрату працездатності внаслідок професійного захворювання, яку ОСОБА_1 оцінив в сумі 50 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 335000 грн. На підставі наведеного просив суд стягнути з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 335000 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Частково не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 представник відповідача, ОСОБА_3 , подав відзив, де вказував, що АТ «КЗРК» вважає, що сума відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я позивачу у розмірі 335000 грн. є недоведеною та значно завищеною, тому враховуючи загальний стаж роботи позивача на підприємстві в умовах впливу шкідливих факторів, розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2023 року, а також ступінь втрати ним професійної працездатності внаслідок професійного захворювання та 3 групу інвалідності первинно, то із застосуванням коефіцієнту 1,25 АТ «КЗРК» погоджується на виплату компенсації моральної шкоди позивачу в сумі 60316,75 грн. Також вказував, що група інвалідності та втрата працездатності була визначена позивачу строком на 1 рік, який жодних заяв про відмову від роботи через небезпеку для свого здоров`я відповідачу не надавав, натомість, проходячи регулярні медичні огляди та будучи забезпеченим необхідними засобами захисту. Крім того вказував, що з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. На підставі викладеного просив суд частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «КЗРК» в сумі саме 60316,75 грн.

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 18 серпня 2023 року за клопотанням представника відповідача судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник позивача, адвокат Бузинарська Д. М., у судовому засіданні, підтримуючи повністю вимоги ОСОБА_1 , вказувала, що умови праці позивача не відповідали передбаченим нормативах з охорони праці, що призвело до ушкодження його здоров`я у молодому віці внаслідок професійного захворювання, що само по собі є доказом завдання позивачу моральних страждань через невиліковні хвороби, компенсація за які відповідає розміру заявлених ним вимог, внаслідок чого просила суд задовольнити позов ОСОБА_1 повністю, суми за яким за рішенням суду не підлягають оподаткуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні, частково заперечуючи проти заявлених вимог ОСОБА_1 та підтримуючи доводи, викладені у письмовому відзиві на позов, зазначала, що наведена АТ "КЗРК" формула розрахунку моральної шкоди через професійне захворювання є обґрунтованою, що повною мірою відповідає обсягу моральних страждань позивача внаслідок професійного захворювання. Крім того позивач, маючи інвалідність 3-ї групи, може працювати, а втрата працездатності визначена позивачу строком на 1 рік, тому просила задовольнити заявлені вимоги частково, в сумі 60316,75 грн., з утримання з такої суми податків, зборів та інших платежів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Суд встановив, що ОСОБА_1 працював на підприємстві АТ «Кривбасзалізрудком» з 03.01.2007 р. по 12.09.2022 р. підземним учнем, підземним прохідником та кріпильником з повним робочим днем на підземних роботах на ВАТ «Криворізький державний залізорудний комбінат», ПАТ «Криворізький державний залізорудний комбінат», правонаступником яких є наразі АТ «Кривбасзалізрудком», звідки був звільнений через невідповідність займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що підтверджується копією трудової книжки позивача (серія НОМЕР_1 ).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 березня 2023 року, складеного відносно АТ «КЗРК» було встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань: 1) радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 із вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня; 3) хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху), що підтверджується медичним висновком від 12 січня 2023 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», а також зазначено причини його виникнення, оскільки в підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням, а внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, ОСОБА_1 також зазнавав впливу аерозолів фіброгенної дії та шуму, що перевищували нормативні значення, що підтверджується інформаційною довідкою про умови праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 13.09.2022 року, стаж роботи якого в умовах впливу шкідливих факторів становив 15 років 8 місяців на підприємстві відповідача, АТ «КЗРК», що також підтверджується копією трудової книжки позивача.

Згідно із довідками МСЕК № 127184 та № 130920 від 11.05.2023 року ОСОБА_1 було встановлено первинно 65% стійкої втрати працездатності через професійні захворювання на хронічне обструктивне захворювання легень (20%), радикулопатію (40%) та туговухість (5%), а також 3-ю групу інвалідності з рекомендацією санаторно-курортного та медикаментозного лікування, із забороною важкої праці, в умовах шуму та пилу.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 була визначена індивідуальна програма реабілітації інваліда, який також неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні протягом 2021 - 2023 років, що підтверджується виписками з медичних карток № 905/205, 3178/727, 4049/931/80, 23П12007, 22П01630/65, 22П23206/983, 22П09207, 23П07577/329, ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», виписними епікризами № 22П24912, У2959, 22П02758, 17541.

Наявність у ОСОБА_1 на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується свідоцтвами про народження дітей (серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_3 ).

На підставіст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставіст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала через професійне захворювання, спричинене негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, то моральну шкоду йому безумовно було заподіяно внаслідок ушкодження здоров`я під час роботи на АТ «КЗРК», оскільки роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, з урахуванням чого суд дійшов висновку про необхідність відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди за рахунок відповідача.

На підставі переліченого обґрунтування, суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що АТ «КЗРК» не винен в отриманні ОСОБА_1 профзахворювання та відповідно у спричиненні позивачу цим моральної шкоди.

Суд при цьому виходив з того, що в зв`язку із отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності ОСОБА_1 в розмірі 65% та здобуттям 3-ї групи інвалідності первинно позивачу безумовно було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок професійного захворювання у нього змінилися умови життя, він змушений проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє внаслідок професійного захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» №4від 31березня 1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, яку ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, отриману ним інвалідність внаслідок такого захворювання, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також провину підприємства відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу, яка лежить на АТ «КЗРК».

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи, що ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача 15 років 8 місяців у шкідливих умовах, отримавши внаслідок недосконалості виробництва з вини відповідача первинно 65% стійкої втрати працездатності через набуте ним професійне захворювання та третю групу інвалідності при роботі у таких шкідливих умовах на підприємстві відповідача, зважаючи на розмір на 1 січня 2023 року мінімальної заробітної плати в сумі 6700 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку АТ «КЗРК» повинен дорівнювати 175000 грн., що відповідатиме завданій позивачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті.

Таким чином суд не може погодитись із розміром моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я позивача, який визнав АТ «КЗРК» в розмірі 60316,75 грн.

Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Таким чином суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1750 грн.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`я, - 175000 (сто сімдесят п`ять тисяч) грн. без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у дохід держави судовій збір в сумі 1750 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 9 жовтня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева 1-А.

Суддя: Д. О. Козлов