Рішення

від 04.10.2023 по справі 755/20441/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/20441/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарями Сич В.С., Жукотанською О.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача в режимі відеоконференції Швець А.В.

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед» за участю третьої особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед» за участю третьої особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 09 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача, у зв`язку з чим підписав інформаційну угоду на проведення амбулаторної операції «Фібротомії пошкоджених м`язів на всіх проблемних мегментах». Угодою було уповноважено лікаря третю особу ОСОБА_3 на проведення вказаної операції та попереджено позивача про можливі ускладнення. 17 листопада 2020 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Центр «Добробут-поліклініка», де йому було встановлено діагноз «напружена післяін`єкційна гематома лівої надлопаткової ділянки» та проведено операцію «розкриття і дренування гематоми». 08 вересня 2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про відшкодування понесених витрат. Листом-відповіддю відповідачем було відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат, оскільки позивач був ознайомлений про можливі ускладнення після операції. Позивач вказує на неналежне надання відповідачем позивачу медичних послуг, у зв`язку з чим в останнього виявлена «напружена після ін`єкційна гематома лівої надлопаткової ділянки» та виникла необхідність подальшого лікування та виправлення помилок відповідача, що свідчить про завдання йому майнової шкоди та матеріальної шкоди. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9 820 грн, у відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн та судові витрати.

13 грудня 2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 серпня 2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва зупинено провадження у справі у зв`язку з призначенням судово-медичної експертизи, проведення якої доручено Київському міському бюро судово-медичної експертизи.

20 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз Зосіменка Володимира № 030-140/845 про необхідність надати: оригінал медичної картки амбулаторного хворого № 689 від 09 листопада 2020 року; оригінал медичної документації із медичного центру «Добробут»; оригінал медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_1 за місце його проживання.

05 жовтня 2022 року ухвалою суду відновлено провадження по справі.

07 листопада 2022 року ухвалою суду витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва оригінал медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-поліклініка» оригінали медичної документації щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07 листопада 2022 року ухвалою суду направлено цивільну справу до Київського міського бюро судово-медичної експертизи для проведення судово-медичної експертизи, яка призначена відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2022 року; провадження у справі зупинено на час проведення судово-медичної експертизи.

20 червня 2023 року Київським міським бюро судово-медичної експертизи повернуто матеріали справи у зв`язку з несплатою позивачем вартості експертизи.

20 червня 2023 року ухвалою суду відновлено провадження по справі.

13 вересня 2023 року представник позивача надіслав на адресу суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що позивач не має матеріальної змоги оплатити вартість експертизи. Крім того, матеріали справи містять достатню кількість доказів для ухвалення рішення по справі (а.с. 198-202)

04 жовтня 2023 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник позивача підтримав пояснення позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Третя особа у судовому засіданні не визнав позовних вимог. Пояснив, що після обробки операційного поля спиртово-йодовим розчином, проведено знеболення. Потім за допомогою хірургічного інструменту в глибині 4-5 см в товщі трапецієподібних м`язків проведено висічення фіброзних тяжів. Будь-яких медичних препіратів у вигляді ін`єкцій не робив.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що після операції на 3-4 день у позивача утворилася гематома. Змушені були звернутися за допомогою у медичну клініку "добробут". Цілий тиждень позивач ходив на перев`язки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

09 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача, у зв`язку з чим підписав інформаційну угоду на проведення амбулаторної операції «Фібротомії пошкоджених м`язів на всіх проблемних мегментах». Угодою було уповноважено лікаря третю особу ОСОБА_3 на проведення вказаної операції (а.с. 15, 29).

17 листопада 2020 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Центр «Добробут-поліклініка», де йому було встановлено діагноз «напружена після ін`єкційна гематома лівої надлопаткової ділянки» та проведено операцію «розкриття і дренування гематоми» (а.с. 16-17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, ).

08 вересня 2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про відшкодування понесених витрат (а.с. 12-13).

Листом-відповіддю відповідачем було відмовлено позивачу у відшкодуванні витрат, оскільки позивач був ознайомлений про можливі ускладнення після операції (а.с. 14).

Позивач просить стягнути з відповідача за неналежне надання медичної допомоги збитки у розмірі 9 820 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про неналежне надання відповідачем медичних послуг та не попередження позивача про наслідки проведення процедури та лікування.

Між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері надання медичної допомоги та предметом спору є відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, відповідно до яких заявлений позов вважає безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне. Позивачем було підписано інформаційну згоду на проведення операції, в якій, зокрема: позивача було попереджено про можливі ускладнення після операції, навіть про можливий летальний наслідок; позивач погодився з тим, що ніхто не може передбачити точного результату запланованого лікування, позивач обізнаний про відсутність гарантій. При проведенні операції позивачу вводилась лише місцева анестезія та проводилось оперативне втручання «фібротомія», яка не передбачає введення в тіло пацієнта будь-яких медичних препаратів у вигляді ін`єкцій, а тому поставлений після в іншій клініці діагноз «напружена після ін`єкційна гематома лівої надлопаткової ділянки» не може бути наслідком проведеною амбулаторної операції. Крім того, позивач не надав суду достатніх та допустимих доказів, того, що саме надані відповідачем послуги були неякісними та що саме внаслідок таких неякісних послуг лікаря у позивача виникла необхідність подальшого лікування в іншій клініці (а.с. 73-80).

Позивач скористався процесуальним правом подачі відповіді на відзив у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень відповідно до яких зазначає наступне. Згідно ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачам тлумачаться на користь споживача, у зв`язку з чим жодних попереджень як усних так і письмових про наслідки проведення процедури позивач не отримував та ознайомлений не був. Також позивачу не було надано післяопераційних рекомендацій. Посилання відповідача на те, що операція «фібротомія» не передбачає введення ін`єкцій є хибними, оскільки вказана операція за своїм характером схожа на введення ін`єкції. Доводи стосовно причинно-наслідкового зв`язку між діями лікаря та наслідками у позивача будуть підтвердженні свідками у судовому засіданні. Таким чином відповідач не надав жодних змістовних аргументів та доказів, які спростовували б позицію позивача (а.с. 146-149).

Третя особа скористалася процесуальним правом подачі пояснень на позовну заяву, відповідно до яких заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає наступне. Позивачем було підписано згоду на оперативне втручання. При проведенні операції позивачу вводилась лише місцева анестезія та проводилось оперативне втручання «фібротомія», яка не передбачає введення в тіло пацієнта будь-яких медичних препаратів у вигляді ін`єкцій, а тому поставлений після в іншій клініці діагноз «напружена після ін`єкційна гематома лівої надлопаткової ділянки» не може бути наслідком проведеною амбулаторної операції. Крім того, відповідач та лікар не має гарантій щодо виконання та дотримання всіх післяопераційних рекомендацій позивачем, а тому причинно-наслідковий зв`язок між діями лікаря та наслідками у пацієнта не доведений належними та допустимими доказами (а.с. 58-60).

Позивач скорився процесуальним правом подачі заперечень на пояснення третьої особи, в яких дублює доводи, викладені у відповіді на відзив (а.с. 157-159).

Представник відповідача надіслав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не можуть об`єктивно свідчити про наявність неправомірних дій лікаря відповідача щодо неналежного надання медичної допомоги позивачу, проведення оперативного втручання та наявності причинного зв`язку між діями лікаря відповідача та виниклими негативного наслідками для здоров`я позивача, адже фібротомія здійснювалась на рівні м`язової тканини пацієнта без ін`єкційної методики (а.с. 216-219).

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

У п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п.п. 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний та письмовій правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров`я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Якщо пацієнту завдано шкоди і він стверджує, що це є результатом того, що відповідальна особа не виконала обов`язок виявити професіоналізм і турботливість, то невиконання обов`язку проявити професіоналізм і турботливість, а також причинний зв`язок між цим порушенням і шкодою, що настає, презюмуються (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року по справі № 344/3764/21).

За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд звертає увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Мають пред`являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року по справі № 344/3764/21).

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував на неналежне надання відповідачем позивачу медичних послуг, у зв`язку з чим в останнього виявлена «напружена після ін`єкційна гематома лівої надлопаткової ділянки» та виникла необхідність подальшого лікування та виправлення помилок відповідача, що свідчить про завдання йому майнової шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (в редакції станом на день подання позову) обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Тобто, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

Відповідно до ч. 8 Порядку контролю якості медичної допомоги, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року № 752 контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

У свою чергу, відповідач не спростував факт надання ним неякісних медичних послуг позивачу, водночас наголошував на тому, що останній був попереджений про можливі несприятливі для нього наслідки медичного втручання.

Тому за встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед», код ЄДРПОУ 31543106, юридична адреса: вул. Лебединського, буд. 7, м. Вінниця, 21034, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9 820 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять) грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

При з`ясуванні фактів, з якими закон пов`язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов`язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Стаття 23 ЦК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв`язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв`язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи роз`яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач.

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За встановлених обставин суд приходить висновку позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед», код ЄДРПОУ 31543106, юридична адреса: вул. Лебединського, буд. 7, м. Вінниця, 21034, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 (одну тисячу) грн. В решті вимог відмовити.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 901, 902, 906, 1166, 1167 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", Порядком контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року № 752, п.п. 2,3,5,7,9 постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування морального(немайнового) шкоди", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед» за участю третьої особи ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед», код ЄДРПОУ 31543106, юридична адреса: вул. Лебединського, буд. 7, м. Вінниця, 21034, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9 820 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед», код ЄДРПОУ 31543106, юридична адреса: вул. Лебединського, буд. 7, м. Вінниця, 21034, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 (одну тисячу) грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товмед», код ЄДРПОУ 31543106, юридична адреса: вул. Лебединського, буд. 7, м. Вінниця, 21034, на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя Н.Є.Арапіна