Рішення

від 15.09.2023 по справі 532/1592/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/1592/20

2/532/2/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Коморна О. В,

відповідачі:

- ОСОБА_2 ,

- Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області,

представник відповідача адвокат Галушко С. С,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- ГУ Держгеокадастру у Полтавській області,

- Кобеляцька державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про захист права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2020 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області про захист права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,37 га, розташованої на території с. Прогрес Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 від 18.08.2009 року, яка належала останньому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 002871 від 09.10.1996 року.

З метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєння кадастрового номера, перереєстрації прав власності на землю, між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір на виконання робіт від 18.12.2019 року № 800/19 щодо розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку загальною площею 0,37 га. Однак замовлені позивачем роботи щодо виготовлення технічної документації до кінця виконано не було, оскільки за результатами виїзду сертифікованого інженера-землевпорядника з метою відновлення (встановлення) межових знаків на земельній ділянці площею 0,37 га, що перебуває у власності позивача було виявлено фактичну накладку суміжної земельної ділянки (кадастровий номер 5321886606:06:001:0059) власником якої є ОСОБА_2 .

Крім цього, позивачу було відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки площею 0,37 га в Державному земельному кадастрі, у зв`язку з перетином земельних ділянок з ділянкою 5321886606:06:001:0058; площа співпадає на 5,2461 % та перетин із ділянкою 5321886606:06:001:0059; площа співпадає на 34,7539 %.

Зазначає, що з метою урегулювання спору, 13.01.2020 року ОСОБА_5 звернулась до Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області з проханням вжити заходи в порядку ст. 158 Земельного кодексу України. Водночас за результатами звернення до Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області позивачу стало відомо, що на підставі рішення Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 93 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж у натурі (на місцевості) площею 1,0001 га (кадастровий номер 5321886606:06:001:0059) в межах села Прогрес для ведення особистого селянського господарства та передано у приватну власність ОСОБА_6 .

У подальшому з`ясувалось, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.06.2013 року, розробленого ПП «АЛАН-ЗЕМ» було сформовано земельну ділянку площею 1,0001 га, яка розташована в с. Прог- рес Кобеляцького району Полтавської області та 26.09.2013 року відділом Держземагенства у Кобеляцькому районі Полтавської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 5321886606:06:001:0059. Також позивачу стало відомо, що 20 січня 2020 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 виданого державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняк Р. В. здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за відповідачем - ОСОБА_2 . Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 5321886606:06:001:0059, що перебуває у власності ОСОБА_2 має перетин з ділянкою, що належить позивачу на праві приватної власності як в натурі так і в Державному земельному кадастрі, що є грубим порушенням прав позивача як землевласника.

Крім цього, зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Натоміть вказане не було враховано ні Червоноквітівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області при винесенні рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки, ні розробником такої документації ПП «АЛАН-ЗЕМ», до того ж межі земельної ділянки із суміжним власником (користувачем) не погоджувались, межові знаки зі сторони ОСОБА_6 не встановлювались.

Вказує, що у Державному земельному кадастрі є перетин також із земельною ділянкою 5321886606:06:001:0058, площа співпадає на 5,2461%. При цьому, в натурі перетин земельної ділянки позивача та земельної ділянки з кадастровим номером 5321886606:06:001:0058 відсутній, так як по факту вони навіть не є суміжними, на місці перетину в кадастрі фактично знаходиться закинуте дворище, а суміжником згідно державного акту є ОСОБА_7 .

Також позивачу стало відомо, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.06.2013 року, розробленого ПП «АЛАН-ЗЕМ» було сформовано земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в с. Прог- рес Кобеляцького району Полтавської області та 26.09.2013 відділом Держземагентства у Кобеляцькому районі Полтавської області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 5321886606:06:001:0058. 20 січня 2020 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , виданого 20.01.2020 року державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори, здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 .

З метою досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ОСОБА_2 та сільської ради з метою вирішення питання поза судом, однак жодного компромісу між ними досягнуто не було та заходи задля відновлення порушеного права власності позивача відповідачами не вживалися.

Вказує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з наданням у власність земельної ділянки, до якої увійшла частина земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначає, що наявність державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивач прохає суд визнати незаконним та скасувати рішення Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 93, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321886606:06:001:0059; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер НОЕ 467144 № 1-53, видане 20.01.2020 року державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняк Р. В.; скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35116498 від 20.01.2020 року щодо права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,0001 га кадастровий номер 5321886606:06:001:0059 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5321886606:06:001:0059 у Державному земельному кадастрі; визнати незаконним та скасувати рішення Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 92, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчує право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321886606:06:001:0058; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер НОЕ 467143 № 1-49, видане 20.01.2020 року державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняк Р. В.; скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35116109 від 20.01.2020 року щодо права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 5321886606:06:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5321886606:06:001:0058 у Державному земельному кадастрі. Крім цього, прохає судові витрати по справі покласти на відповідачів.

09 листопада 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає та вказує, що ОСОБА_1 не може вважатися повноправним правомірним власником успадкованих земельних ділянок, оскільки у неї відсутні підтверджуючі документи про реєстрацію земельних ділянок та про право власності на такі земельні ділянки. Так, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що є власником земельних ділянок згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 002871 від 09.10.1996 року та на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 18.08.2009 року, однак зі змісту вказаних документів встановлено, що правомірним власником в державному акті записано лише померлого ОСОБА_3 . Оскільки Свідоцтво про спадщину є лише документом, який надає підстави для виготовлення правових документів на нових власників, а не документом підтверджуючим право власності на землю. Відтак, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, при цьому позивач не здійснила відповідної державної реєстрації свого права власності на нерухоме майно в Державному земельному кадастрі, в поземельних книгах, згідно вимог діючого законодавства.

Відповідач стверджує, що у 2013 році земельні ділянки отримала у власність її мати, ОСОБА_6 . Зазначає, що після смерті матері, відповідач у встановленому законом порядку оформила спадщину та набула права власності на ці земельні ділянки, що підтверджується відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вся технічна документація була виготовлена ще у 2013 році покійною матір`ю відповідача, ОСОБА_6 , яка була першим власником земельних ділянок. До того ж технічна документація робилася відкрито, сусіди, зокрема позивач, знали про це та не суперечили цьому, а також були присутні при встановленні меж ділянок, які визначалися по землекористуванню досить тривалий термін, більше 20 років. Під час встановлення меж земельних ділянок від сусідів (у тому числі позивача) не надходило жодних заперечень щодо розміру, конфігурації та площі земельних ділянок.

Також відповідач вважає, що у разі, якщо земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі та право власності на такі земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав нерухоме майно, то це свідчить про їх офіційне визнання, що вказує на правомірність прийнятих рішень органами місцевого самоврядування проведених робіт у відповідності до чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин землекористування, які склалися між сторонами, що передували виготовленню документів.

Стосовно твердження позивача щодо непогодження меж земельних ділянок зазначає, що не підписання акту погодження меж самостійного значення не має, оскільки воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку та не є само по собі підставою для прийняття компетентним органом рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Крім цього, відповідач зауважує, що оформила своє право власності на нерухоме майно у січні 2020 року в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 , яка у свою чергу набула право власності на земельні ділянки ще у 2013 році. До того ж позивач із моменту отримання земельних ділянок і до 2020 року постійно та безперервно користувалися належними її ділянками, жодних заперечень та претензій, щодо меж користування не виникало. Відповідач вважає, що скасовуючи право власності на земельні ділянки, у такий спосіб вказане позбавляє її права власності на всі земельні ділянки, у той час як лише одна з них частково перетинається із земельною ділянкою позивача, а отже підстав для скасування державної реєстрації на право власності в цілому не існує. Таким чином позивач намагається позбавити права ОСОБА_2 на мирне володіння належним майном. Враховуючи викладене, прохає відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17 січня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач ОСОБА_1 зазначила, що доводи відповідача є безпідставними та такими, що не містять норм законодавства, чинного на момент посвідчення права власності, а право власності ОСОБА_1 посвідчено у визначений на той час спосіб (2009 рік). Відтак, на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Зокрема, у разі видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку відповідного змісту.

Щодо посилання відповідача на підстави припинення права власності за земельну ділянку (ст. 140 ЗК України) зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_5 не стосуються питання припинення (позбавлення) права власності на землю ОСОБА_2 , а стосуються відновлення порушеного права ОСОБА_5 , що є по факту належним способом захисту враховуючи обставини справи.

Крім цього, вказує, що відкритість розробки документації не підтверджується, оскільки Акт погодження меж з боку ОСОБА_1 не підписувався, крім того жорсткої межі встановлено не було, тому позивач і не могла знати про порушення свого права, ще при виготовленні документів на землю ОСОБА_6 . Фактичне порушення свого права з боку ОСОБА_8 позивачем виявлено останні два роки, а саме під час обробітку земельної ділянки та проведення відповідного розрахунку було виявлено меншу площу земельної ділянки. Стосовно сталого землекористування починаючи з 2000 року, то його спростовує і сам відповідач, надаючи інформацію, що згідно погосподарської книги за успадкованим домоволодінням рахувалось всього 1,14 га, а на теперішній час 1,2501 га, тобто на 0,1 га більше. Приблизно такою і є спірна площа, якою фактично користується відповідач.

Вказує, що позивач дійсно не мала претензій до відповідача, що пояснюється тим, що не було жорсткої межі між земельної ділянками, та дотриманням відповідачем раніше встановленого землекористування, а не того, що виникло на підставі документації 2013 року. Також позивач звертає увагу на те, що відповідач фактично визнає, що земельна ділянка порушує межі земельної ділянки позивача, однак відмовляється врегулювати питання мирним шляхом, пропонуючи незаконний варіант доділити позивачу додаткову земельну ділянку, яка по факту не являється вільною, а перебуває у користуванні інших сусідів, та спровокує інші конфліктні ситуації.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 листопада 2020 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу. Провадження на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 січня 2021 року зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2021 року зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29 листопада 2021 року залучено до участі в справі правонаступника Червоноквітівської сільської ради Полтавської області Білицьку селищну раду Полтавського району Полтавської області. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 січня 2022 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 лютого 2022 року залучено до участі в справі спеціаліста, сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_9 .

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року доручено спеціалістові, ОСОБА_9 виготовити топографо-геодезичну зйомку у цифровому просторовому (закоординованому) електронному вигляді dmf (в СК-63) та паперовому вигляді земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 (попередній власник ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 (попередній власник ОСОБА_6 ), що розташовані в с. Прогрес на території Червоноквітівської сільської ради (нині Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області) відповідно до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) з обов`язковою прив`язкою до пунктів ДГМ на яких фактично розташовані будівлі і споруди ( у тому числі: паркани, вигрібні ями та інше).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 серпня 2022 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2022 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 січня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10 січня 2023 року зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 березня 2023 року зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 липня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Коморна О. В. будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак остання подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити в повному обсязі. Крім цього вказала, що позивач не знала і не могла знати про реальне порушення свого права до того моменту, поки не вирішила відновити межі власної земельної ділянки за Державним актом. Оскільки має місце перетин земельних ділянок, то це прямо вказує на порушення прав позивача, так як унеможливлює реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, та як наслідок обмежує право позивача розпоряджатися та користуватися власною земельною ділянкою. Крім цього, прохає стягнути судові витрати по справі.

Відповідач, ОСОБА_2 та її представник, адвокат Галушко С. С. будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак останній подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника. Позовні вимоги не визнає. Крім цього, 12.09.2023 року в судовому засіданні адвокат Галуш- ко С. С. підтвердив, що відповідач не заперечує факту існування накладення між межами земельної ділянки 0,37 га та межами земельних ділянок з кадастровими номерами 5321886606:06:001:0058 та 5321886606:06:001:0059, однак не доведено, що саме відповідач своїми діями допустила накладення меж земельних ділянок. За таких обставин вважає, що позивач обрала неналежний спосіб захисту.

Представник відповідача, Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв. Відзив до суду не подав.

Представники третіх осіб, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та Кобеляцької державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, розглянувши та дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом установлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,79 га, яка передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0,25 та для ведення особистого підсобного господарства - 0,54 га, розташованої на території с. Прогрес Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , виданого Кобеляцькою державною нотаріальною конторою 18.08.2009 року № 53/2008 та зареєстрованого в реєстрі за №І-2537 (т. 1 а.с. 19).

У свою чергу вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 002871 виданого 09.10.1996 року Червоноквітівською сільською Радою народних депутатів, з визначенням меж такої земельної ділянки, розташованої на території с. Прогрес Червоноквітівської сільської ради та яка була передана у власність ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Червоноквітівської сільської Ради народних депутатів Кобеляцького району Полтавської області від 16 липня 1996 року «Про передачу у приватну власність безкоштовно земельну ділянку площею 0,79 га в с. Прогрес ОСОБА_3 » (т. 1 а.с. 18, 49).

Із Акту про встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_3 вбачається, що під час встановлення та погодження меж земельної ділянки в с. Прогрес на території Червоноквітівської сільської ради, зауваження з боку сторін (сусідів) відсутні, межі зі суміжними землевласниками (землекористувачами), у тому числі з ОСОБА_10 погоджені (т. 1 а.с. 50)

Таким чином, за життя ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,79 га (з погодженням її меж із попереднім власником сусідньої спірної земельної ділянки), а також у 1996 році було виготовлено Технічний звіт встановлення в натурі меж земельної ділянки переданої у приватну власність ОСОБА_3 на території Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Відтак, ОСОБА_1 після смерті батька, ОСОБА_3 на підставі правовстановлюючих документів набула у власність земельну ділянку площею 0,37 га, розташовану в с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області та на цей час відкрито, безперервно та добросовісно користується нею, сплачує земельний податок, що підтверджується зокрема довідкою Кобеляцької ДПІ Кременчуцького управління ГУ ДПС в Полтавській області (т. 1 а.с. 21).

На замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області (т. 1 а.с. 52-70), тобто фактично позивач у справі на цей час відновлює вже встановлені у 1996 році межі земельної ділянки.

13.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до державного кадастрового реєстратора Відділу у Кобеляцькому районі Головного управління Держеокадастру у Полтавській області з заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, про що державним кадастровим реєстратором прийнято рішення № РВ-5301866032020 про відмову у державній реєстрації земельної ділянки у зв`язку з розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (т. 1 а.с. 29).

Також судом установлено, що рішенням Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 27.12.2012 року № б/н надано дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області, а саме для ведення особистого селянського господарства у розмірі 1,30 га (т. 1 а.с. 24), тобто до 2012 року ОСОБА_6 користувалась спірною земельною ділянкою і остання у її власності не перебувала.

На замовлення ОСОБА_6 ПП «АЛАН-ЗЕМ» 01.06.2013 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах с. Прогрес на території Червоквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер 5321886606:06:001:0059 (т. 1 а.с. 123-135).

Рішенням двадцять п`ятої сесії шостого скликання Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 93 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,0001 га (кадастровий номер 5321886606:06:001:0059) для ведення особистого селянського господарства в межах с. Прогрес та передано у власність ОСОБА_6 вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 27).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 26.09.2013 року Відділом Держземагентства у Кобеляцькому районі Полтавської області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 01.06.2013 року ПП «АЛАН-ЗЕМ», здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5321886606:06:001:0059, площею 1,0001 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства в с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області (т. 1 а.с. 32).

Право власності на земельну ділянку площею 1,0001 га, кадастровий номер 5321886606:06:001:0059, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 266816053218, зареєстровано 20.01.2020 року, номер запису про право власності 35116498, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОЕ 467144 № 1-53, виданого 20.01.2020 року державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняк Р. В, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50737220 від 21.01.2020 року, прийняте державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Рус- няк Р. В, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 35).

Також судом установлено, що рішенням Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 27.12.2012 року № 238 надано дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у розмірі 0,25 га (т. 1 а.с. 38).

На замовлення ОСОБА_6 ПП «АЛАН-ЗЕМ» 01.06.2013 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах с. Прогрес на території Червоквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер 5321886606:06:001:0058 (т. 1 а.с. 107-119).

Рішенням двадцять п`ятої сесії шостого скликання Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 92 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га (кадастровий номер 5321886606:06:001:0058) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передано у власність ОСОБА_6 вказану земельну ділянку (т. 1 а.с. 39).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 26.09.2013 року Відділом Держземагентства у Кобеляцькому районі Полтавської області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої 01.06.2013 року ПП «АЛАН-ЗЕМ», здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5321886606:06:001:0058, площею 0,2500 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 40).

Право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5321886606:06:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 259347953218, зареєстровано 20.01.2020 року, номер запису про право власності 35116109, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОЕ 467143 № 1-49, виданого 20.01.2020 року державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняк Р. В, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50736821 від 21.01.2020 року, прийняте державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Рус- няк Р. В, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 43).

Згідно виписки з погосподарської книги № 9 Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за 1991-1995 роки, номер об`єкта погосподарського обліку № 375 значилося за ОСОБА_10 за адресою: с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області. Загальна площа земельних ділянок за 1990-1993 роки становила 0,81 га, з неї за цільовим призначенням (відповідно до документів) для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель становила 0,01 га; за 1994-1995 роки загальна площа земельних ділянок становила 1,14 га, з неї за цільовим призначенням (відповідно до документів) для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель становила 0,01 га.

Згідно виписки з погосподарської книги № 5 Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за 1996-2000 роки, номер об`єкта погосподарського обліку № 318 значилося за ОСОБА_10 за адресою: с. Прогрес Кобеляцького району Полтавської області. Загальна площа земельних ділянок за 1996-2000 роки становила 1,14 га, з неї за цільовим призначенням (відповідно до документів) для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель становила 0,05 га (т. 1 а.с. 215).

Таким чином, враховуючи відомості, що містяться в погосподарських книгах за 1999-2000 року, відбулося збільшення площі земельних ділянок, що перебувала в особистому користуванні об`єкта станом на 1 січня та значилася за ОСОБА_10 , а саме з 0,81 га до 1,14 га, у тому числі для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель з 0,01 га до 0,05 га.

Водночас із довідки № 02-25/423 від 19.10.2020 року, виданої Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області вбачається, що згідно по господарської книги № 5 за 1996-2000 роки ОСОБА_11 мав у користуванні присадибну земельну ділянку 0,14 га, для ведення особистого підсобного господарства 1,00 га, які знаходяться у АДРЕСА_1 . Згідно по господарської книги № 5 за 2011-2015 роки ОСОБА_6 за 2011 рік мала в користуванні присадибну земельну ділянку 0,15 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,99 га, які знаходяться в АДРЕСА_1 ; за 2014 рік ОСОБА_12 мала приватизовану присадибну ділянку 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 1,0001 га, які знаходяться в АДРЕСА_1 . Згідно по господарської книги № 5 за 2016-2020 роки ОСОБА_2 має приватизовану присадибну земельну ділянку 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства 1,0001 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 156, 216).

Таким чином, судом установлено, що до 2013 року ОСОБА_6 користувалась земельною ділянкою площею 0,15 га, а в подальшому оформила право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, тобто фактично збільшивши розмір земельної ділянки. При цьому земельна ділянка суміжного землекористувача ( на цей час належна позивачеві) перебувала у власності з визначенням її меж з 1996 року.

18.02.2020 року ОСОБА_1 направила на адресу ОСОБА_2 письмове звернення із проханням вжити відповідних заходів щодо усунення недоліків у замовленій нею технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та повідомлено, що у разі відмови відповідача від досудового врегулювання спору, позивач буде вимушена звернутися до суду. Поштове відправлення вручено відповідачеві 22.02.2020 року (т. 1 а.с. 44-46).

Натомість відповідачем вказана пропозиція була проігнорована.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1952-IV).

Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності на нерухоме майно, а є лише офіційним засвідченням державою (засобом підтвердження) набуття особою права власності.

Водночас згідно частини дев`ятою статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Відтак, ОСОБА_1 відкрито, безперервно та добросовісно володіє (користується) земельною ділянкою, однак належним чином у передбаченому законом порядку не може зареєструвати земельну ділянку площею 0,37 га та право власності на неї.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до пп. «г» та «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України власники ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з установленням земельних сервітутів та охоронних зон тощо.

Згідно зі статтею 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частина перша статті 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки шляхом безоплатної приватизації відбувається за правилами та в порядку, визначеними статтею 118 цього Кодексу.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (стаття 118 ЗК України).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина чотирнадцята статті 186 ЗК України).

Відповідно до статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка відповідно до статті 193 ЗК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 106 ЗК України, власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Відповідно до статті 55 ЗУ «Про землеустрій» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Пунктами 4.1-4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних в натурі (на місцевості) їх закріплення та Межовими знаками, ділянок затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Цей акт складається згідно з додатком 2 до Інструкції і підписується власниками/користувачами суміжних земельних ділянок на підтвердження відсутності претензій щодо існуючих меж земельної ділянки.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є необхідним при виділенні земельної ділянки у власність і забезпечує уникнення технічних помилок та порушення прав землекористувачів.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

При вирішенні питання суд враховує, що для вирішення спірного питання відсутність погодження меж між сусідніми землекористувачами самостійного значення при вирішенні спору не має, однак має враховуватись при вирішенні спору в сукупності з іншими обставинами справи.

Судом установлено, що межі земельної ділянки площею 0,37 га були першочергово встановлені ще у 1996 році, що підтверджується, зокрема, Актом про встановлення та погодження меж ділянки в натурі ОСОБА_3 , а межі земельних ділянок з кадастровими номерами 5321886606:06:001:0058 та 5321886606:06:001:0059, які на цей час належать на праві приватної власності ОСОБА_2 були встановлені (а не відновлені) у 2013 році попереднім власником земельних ділянок ОСОБА_6 . За таких обставин, при виготовленні та затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) поперідньому власнику ОСОБА_6 в межах с. Прогрес на території Червоквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, мало місце встановлення, а не відновлення меж спірних земельних ділянок.

При цьому при дослідженні технічної документації на земельні ділянки з кадастровими номерами 5321886606:06:001:0058 та 5321886606:06:001:0059, що розташовані в с. Прогрес на території Червоноквітівської сільської ради, виявилося, що Акти встановлення та погодження меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 складено без погодження із суміжних землевласників (землекористувачів), що підтверджується відсутністю проставленого підпису на них.

Відповідно до висновку експерта № 2764, складеного судовим експертом Ігошиною С. М. за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 30.06.2023 року, визначити відповідність/невідповідність правовстановлюючим документам та документаціям із землеустрою фактичного порядку користування ( конфігу- рація, проміри, площа) суміжними земельними ділянками, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 5321886606:06:001:0058 та кадастровим номером 5321886606:06:001:0059 (власник ОСОБА_2 ) та земельною ділянкою площею 0,37 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 002871 від 09.10.1996 року (власник ОСОБА_1 ) не видається за можливе. Також експертним дослідженням встановлено, що за даними геопросторовими даними (координатами) між межами земельної ділянки 0,3757 га (яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 002871 від 09.10.1996 року) та межами земельних ділянок з кадастровими номерами 5321886606:06:001:0058 та 5321886606:06:001:0059 (які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 ) наявне накладення загальною площею 0,1818 га, у тому числі: між межами земельної ділянки площею 0,3757 га та межами земельної ділянки з кадастровим номером 5321886606:06:001:0058 площа накладення складає 0,0224 га; між межами земельної ділянки площею 0,3757 га та межами земельної ділянки з кадастровим номером 5321886606:06:001:0059 площа накладення складає 0,1594 га (т. 3 а.с. 78-85).

Судом установлено та не заперечується самими учасниками справи, що дійсно між межами земельної ділянки площею 0,3757 га, власником якої є позивач ОСОБА_1 та межами земельних ділянок з кадастровими номерами 5321886606:06:001:0058 та 5321886606:06:001:0059, власником яких є відповідач ОСОБА_2 наявне накладення.

У матеріалах топографо-геодезичної зйомки у цифровому просторовому (закоординованому) електронному вигляді dmf (СК-63) та паперовому вигляді земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 (попередній власник ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 (попередній власник ОСОБА_6 ), що розташовані в с. Прогрес на території Червоноквітівської сільської ради (нині Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області) відповідно до Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) з обов`язковою прив`язкою до пунктів ДГМ на яких фактично розташовані будівлі і споруди ( у тому числі: паркани, вигрібні ями та інше), розроблених ФОП ОСОБА_9 відображені графічні межі земельної ділянки ОСОБА_1 (Згідно Державного акту на право приватної власності на землю) та земельних ділянок ОСОБА_2 (згідно метричних даних Державного земельного кадастру).

Між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззаперечно існує тривалий спір щодо накладення меж земельної ділянки площею 0,3757 га та земельних ділянок з кадастровими номерами 5321886606:06:001:0058 та 5321886606:06:001:0059, які належать їм на праві власності. Спір між іншими суміжними землевласниками (землекористувача) земельних ділянок (сусідами) у позивача чи відповідача відсутній.

Суд не бере до уваги доводи сторони відповідача про неналежний спосіб захисту обраний позивачем ОСОБА_1 та твердження про те, що саме позивач допустила накладення меж власної земельної ділянки на земельні ділянки відповідача, оскільки суд в цій справі дійшов до протилежного висновку, а відповідачем, не зважаючи на той факт, що накладка існує, не доведено, що саме позивач - ОСОБА_1 своїми діями допустила накладку на спірні земельні ділянки відповідача.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оскаржені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2021 року у справі №372/2876/17 (провадження № 61-9568св20) зазначено, що: «передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішень Червоноквітівської сільської ради Кобеляцької району Полтавської області пред`явлені ОСОБА_1 до відповідача Червоноквітківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, як суб`єкта, що приймав спірні рішення. Саме цими рішеннями затверджені технічні документації на спірні земельні ділянки, в яких встановлені межі земельних ділянок. Таким чином, скасування зазначених рішень необхідне для відновлення порушенго права позивача.

Інші позовні вимоги є похідними та стосуються права власності відповідача ОСОБА_2 , яким порушено право власності позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав власності на земельну ділянку є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд дійшов до таких висновків.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК України).

Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Судом установлено, що при подачі позову до суду у серпні 2020 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6723,20 грн (840,40 грн х 8 вимог немайнового характеру).

На підготовку Висновку експерта № 2764, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи 30.06.2023 року, який було взято до уваги в ході розгляду даної справи, позивач поніс витрати у сумі 12 633,72 грн.

Також до участі у справі для виготовлення топографо-геодезичної зйомки було залучено спеціаліста, сертифікованого інженера- землевпо- рядника ОСОБА_9 . За результатами виконання робіт спеціаліста позивач понесла витрати у сумі 6 250,00 грн.

Отже, витрати на сплату судового збору, проведення експертизи, залучення спеціаліста, пов`язані з вчиненням дій, необхідних для підготовки до розгляду справи, документально підтверджені стороною позивача, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про захист права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати незаконним і скасувати рішення Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 93, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ), що посвідчує право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321886606:06:001:0059.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОЕ №467144, р. № 1-53, видане 20.01.2020 Кобеляцькою державною нотаріальною конторою.

Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35116498 від 20.01.2020 щодо права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,001 га кадастровий номер 5321886606:06:001:0059 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5321886606:06:001:0059 у державному земельному кадастрі.

Визнати незаконним і скасувати рішення Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12.07.2013 року № 92, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ), що посвідчує право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5321886606:06:001:0058.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОЕ №467143, р. № 1-49, видане 20.01.2020 Кобеляцькою державною нотаріальною конторою.

Скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35116109 від 20.01.2020 щодо права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 5321886606:06:001:0058 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5321886606:06:001:0058 у державному земельному кадастрі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: 6723,20 - судового збору, 12633,72 грн вартість проведеної у справі експертизи та 6250 оплата за виконання роботи спеціаліста, а всього 25606,92 (двадцять п`ять тисяч шістсот шість гривень дев`яносто дві копійки) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідачі:

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21051585, місцезнаходження: 39220, смт. Білики, вул. Кобеляць- ка, 53А Полтавського району Полтавської області.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, місцезнаходження: 36039, м. Полтава, вул. Уютна, 23 Полтавського району Полтавської області;

Кобеляцька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900009, місцезнаходження: м. Кобеляки, вул. Батиря, 6 Полтавського району Полтавської області.

Суддя