Рішення

від 11.10.2007 по справі 40/32-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/32-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2007 р.                                                            Справа № 40/32-07

вх. № 837/4-40

Суддя господарського суду Швед Е.Ю.

при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.

за участю представників сторін:

 Прокурор - Кріцина Н.Г., дов. №116 від 27.09.01р.

першого позивача -не з"явився

другого позивача - Юдін Є.В.

першого відповідача - Стаматіна М.В.

першого відповідача - Казека Е.В.

третього відповідача - Мацко Ю.І.

третьої особи(Мінистерства оборони України) - Гаврищук А.П.

розглянувши справу за позовом  Прокурор м. Харкова  в особі Верховна Рада України  

до  1.Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області м. Х-в

2. КП"Харківське міське БТІ", м.Харків

3.Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова

3-я особа - Кабінет Міністрів України,м.Київ

3-я особа - МІністерство оборони України, м.Київ

3-я особа - ТОВ "УКН", м. Харків

про про захист права державної власності та визнання права оперативного управління

та справу за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору - Кабінету Міністрів України, м.Київ;

до Харківської міської ради в особі виконавчого ком

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою м. Харкова в інтересах Держави Україна в особі ВерховноїРади та Апеляційного суду Харківської області подано позовну заяву про захист права власності Держави України в особі Верховної ради на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324  та про визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324. Другим позивачем уточнено позовні вимоги прокурора та заявлена вимога про захист права власності Держава Україна нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324, шляхом визнання права власності на вказану будівлю за Державою Україна.

Кабінет Міністрів України, залучений до участі у справі як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, просить захистити право державної власності та визнати право власності Держави України в особі Кабінету Міністрів України на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324, закріплену на  праві оперативного управління за Апеляційним судом Харківської області.

Представник прокуратури м. Харкова позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач – Верховна Рада України в особі свого представника вважає, що прокурор міста Харкова не має права звертатись із позовом в інтересах Верховної Ради України. Вважає, що здійсненням угод щодо нежитлової будівлі А-3, що розташована у м. Харкові по пл. Руднєва 36, не зачіпаються законні права та інтереси Верховної Ради України як самостійної юридичної особи. Посилається на те, що Верховна Рада України здійснює повноваження як власника шляхом прийняття відповідних законів і не здійснює фактичних дій щодо представництва інтересів Держави Україна як власника майна, та що це повноваження закріплене в ст..116 Конституції України за Кабінетом Міністрів України. Вважає Верховну Раду України неналежним позивачем у цій справі, та вважає, що функції щодо управління зазначеною будівлею належали Міністерству оборони України, яке в подальшому провело відчуження зазначеної будівлі у відповідності до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України». Посилається на те, що згідно розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 18.02.1997 року обласному суду було передано корпус №1 будинку №36, розташованого на пл..Руднєва 36 в м.Харкові для відновлення Палацу Правосуддя, тобто частину будинку.

Представник другого позивача Апеляційного суду Харківської області позовні вимоги прокурора м. Харкова про захист права власності Держави Україна в особі Верховної ради на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324  та про визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324, підтримав. В обґрунтування своїх вимог посилався на Постанову Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року №197, розпорядження голови облдержадміністрації від 06 березня 1996 року №292 «Про порядок передачі судам службових приміщень»  та розпорядження від 18 лютого 1997 року №143 «Про передачу будівлі - пам'ятника архітектури Будинку судових установ (охор.№324) на пл. Руднєва 36 обласному суду». В якості доказу посилався на реєстраційне посвідчення КП ХМБТІ від 10.11.1992 року та реєстраційне посвідчення КП ХМБТІ від 30.03.1999 року, згідно якого право власності зареєстроване за Державою Україна, користувач – Харківський обласний суд, у подальшому назву якого було змінено на Апеляційний суд Харківської області.

Представниця першого відповідача – Харківської міської ради позовні вимоги визнала у повному обсязі та посилалась на те, що будинок, розташований за адресою м. Харків, площа Руднєва 36, є пам'яткою архітектури, має охоронний номер 324. Свою позицію обґрунтовувала тим, що на підставі розпорядження №143 «Про передачу будівлі - пам'ятника архітектури Будинку судових установ (охор.№324) на пл. Руднєва 36 обласному суду», виданого Харківською обласною державною адміністрацією, КП ХМБТІ було видане 30.03.1999 року посвідчення про реєстрацію права державної власності та права користування Харківського обласного суду. Відчуження пам'яток архітектури заборонено згідно Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини». Щодо свідоцтв, виданих відповідачем, пояснила, що хоча вони і видані за зверненням неналежних заявників, проте в свідоцтвах зазначено власником Державу Україна, і відсутні посилання на будь-які права інших осіб. Посилалась на те, що розпорядженнями Харківського міського голови від 06.06.2007 за №1511, №1510 задоволено протести першого заступника прокурора міста Харкова на розпорядження Харківського міського голови №851 від 31.03.2004 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» відд 05.06.2007 року за вих.№623вих., та №874 від 30.03.2006 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» від 05.06.2007 року за вих.№624вих

Представник другого відповідача - КП ХМБТІ в судове засідання не з'явився. Направив до суду відзив, в якому вважає, що підприємство здійснювало дії по видачі реєстраційного посвідчення на ім'я головного управління архітектури та містобудування, посвідчення про реєстрацію права державної власності та права користування Харківського обласного суду на всю літеру А-3 в цілому по пл. Руднєва 36 в м. Харкові відповідно діючого законодавства. Вважає, що будівля по пл. Руднєва 36, є комплексом будівель, розділених на корпус №1, який знаходиться у віданні Апеляційного суду Харківської області та корпус №2, який  є у віданні Міністерства оборони. КП ХМБТІ покладається на розсуд суду та просить прийняти рішення по справі у відповідності до норм чинного законодавства без участі представника другого відповідача.

Представник третього відповідача – КЕВ м. Харкова позовні вимоги не визнав та посилався на те, що будівля складається із двох корпусів. Перший корпус знаходиться у користуванні апеляційного суду Харківської області. Другий корпус використовувався Харківським військовим університетом. Вивільнені ним площі було відчужено згідно договору купівлі-продажу від 18 квітня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук З.М. Договір підписаний з боку продавця Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів», як уповноваженою організацією Міністерства оборони України, та з боку покупця - ТОВ «УКН». Вважає, що не є належним відповідачем по справі.

Представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору – Кабінет Міністрів України у позовній заяві просить захистити право державної власності та визнати право власності Держави України в особі Кабінету Міністрів України на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324, закріплену на  праві оперативного управління за Апеляційним судом Харківської області. Вважає, що власником нежитлової будівлі, розташованої в м. Харкові по площі Руднєва 36 є Держава Україна. Апеляційний суд Харківської області – користувач вищевказаного об'єкту нерухомості і володіє ним на праві оперативного управління. Обидва вищевказані суб'єкти набули своїх прав щодо нежитлової будівлі на законних підставах і в порядку, передбаченому законодавством. Спірний майновий об'єкт є пам'яткою архітектури і не підлягає приватизації. Посилається на те, що згідно Конституції України Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України в межах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України (частина перша статті 113), здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону (пункт 5 статті 116). Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України від 21.09.2006 року №185-V «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом,. До відання Кабінету Міністрів віднесено здійснення повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – Міністерство оборони просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що предмет спору є будівлею №2 військового містечка №1, що розташоване в м.Харкові і належить до державної власності, право оперативного управління якою здійснювало Міністерство оборони України. Вважає, що ця обставина підтверджується протоколом №9 Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності від 16.05.03, додатковим переліком нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужене, розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 10.02.97 р.№143 та свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 08.04.04 серії ЯЯЯ №860786  та від 31.03.06 860925. Посилається на те, що частина будівлі була реалізована, як нерухоме майно, яке вивільнилось в ході реформування Збройних Сил України і не використовується для потреб бойової підготовки; кошти отримані від реалізації направлені на будівництво житла для військовослужбовців. Договори відчуження не визнані недійсними.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю «УКН» проти задоволення позовних вимог заперечував та посилався на те, що право власності на приміщення першого поверху №102-128 та приміщення підвалу №№102-136 літ. «А-3» в будівлі №36 по площі Руднєва в м. Харкові належали йому на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук З.М. Правочин щодо нерухомості був зареєстрований у встановленому порядку. Набуте ним право власності на приміщення було зареєстроване за ним, як за власником, що унеможливлює визнання права власності за державою в особі Верховної Ради України та права оперативного управління за апеляційним судом Харківської області. Вважає, що Міністерство оборони мало право відчужувати вищезазначені приміщення, оскільки вважає, що приміщення першого поверху №102-128 та приміщення підвалу №№102-136 літ. «А-3» в будівлі №36 по площі Руднєва в м. Харкові є приміщеннями «штабу» корпусу №2 військового містечка №1. Вважає, що ці приміщення не є складовою частиною будівлі літ.А-3 по пл. Руднєва 36, та не входять в будівлю, яка є пам'яткою архітектури як Будинок судових установ.

Заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про власність” від 07.02.91 року №697 із подальшими  змінами та доповненнями, майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Згідно Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.91 року №1540-Х11 майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України (стаття 1).

Будівля, яка розташована за адресою площа Руднєва 36 в м. Харкові, була побудована в 1902 році архітектором Бекетовим  О.М. як Будинок судових установ, та згідно рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30 квітня 1980 р. №334 є пам'яткою архітектури, має охоронний номер 324.

Згідно статті 4 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, що діяв станом на 10.09.1991 року, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникали також з адміністративних актів; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Зазначена будівля по пл. Руднєва 36 в м. Харкові є державною власністю внаслідок прийняття законодавчого акту щодо встановлення власності держави Україна.

Розпорядженням Представника Президента України від 18 серпня 1992 року «Про передачу на баланс управління архітектури Харківської обласної державної адміністрації пам'яток архітектури» на баланс управління передані пам'ятки архітектури з територією, що їм належить згідно з додатком, до якого в п.66 зазначено будівля по пл. Руднєва 36 – Будинок судових установ, архітектори Бекетов О.М., Цауне Ю.С., Хрустальов В.В.

На цю будівлю КП «ХМБТІ» було видано реєстраційне посвідчення від 10 листопада 1992 року, згідно якого будинок в цілому, розташований за адресою м. Харків, площа Руднєва 36 є пам'яткою архітектури, має охоронний номер 324, зареєстрований за Головним управлінням архітектури та містобудування на підставі розпорядження представника президента України №293 від 18.08.1992 року, та внесений в книгу нежитлового фонду.

Згідно ст. 1 Закону України від 05.03.1992 року №2167-XII «Про Представника Президента України» в редакції від 14.05.1992 року «Представник Президента України є найвищою посадовою особою державної виконавчої влади - главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя». Статтею 14 зазначеного Закону передбачалось, що «Представник Президента України в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження Представника Президента України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання органами місцевого і регіонального самоврядування, всіма розташованими на відповідній території підприємствами, організаціями і установами, громадськими об'єднаннями, а також посадовими особами і громадянами.»  

18 лютого 1997 року Харківська обласна державна адміністрація на виконання постанови Верховної ради України від 24 лютого 1994 року №4019 «Про забезпечення діяльності судів», Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року №197, розпорядження голови облдержадміністрації від 06 березня 1996 року №292 «Про порядок передачі судам службових приміщень» видала розпорядження №143 «Про передачу будівлі - пам'ятника архітектури Будинку судових установ (охор.№324) на пл. Руднєва 36 обласному суду».

Згідно цього розпорядження Харківська квартирно-експлуатаційна частина була зобов'язана передати будинок, розташований за адресою пл. Руднєва 36, який збудовано в 1902 році як Будинок судових установ і є пам'яткою архітектури (охор.№324) на баланс обласного суду для відновлення Палацу Правосуддя (пункт 1 розпорядження), а обласний суд був зобов'язаний прийняти на баланс вищезгадану частину будинку (пункт 2).

Службові приміщення передавались на баланс судів безоплатно. Передані службові приміщення згідно із статтею 39 Закону України «Про власність», що діяв на той час, закріплювались за судами і належали їм на праві оперативного управління (п.2 Постанови КМУ від 12.02.96 року №197 «Положення про порядок передачі судам службових приміщень»).

КП «ХМБТІ» 30 березня 1999 року видало реєстраційне посвідчення, згідно якого  нежитлова будівля в цілому, розташована в місті Харкові по пл. Руднєва 36 зареєстрована за Державою Україна в особі Верховної ради (користувач – Харківський обласний суд) на праві державної власності на підставі Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року ст..32-1, розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.02.1997 року №143 та записано в реєстрову книгу за реєстровим 221. Зазначені правоустановчі документи ніким не оскаржувались, судові рішення щодо визнання їх недійсними відсутні.

31.03.2004 р. було видане розпорядження Харківського міського голови №851 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», згідно якого виконавчим комітетом Харківської міської ради державі Україна було видане свідоцтво про право власності від 08.04.2004 року серія САА №552704  на приміщення 1-го поверху №102-128 загальною площею 704,4 кв. м, в тому числі житловою 276,9 кв.м. в літ.А-3, що розташовані на майдані Руднєва 36, про що 26.04.2004 року до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено відповідний запис і виданий витяг 3438631.

30.03.2006 року було видане розпорядження Харківського міського голови №874 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», згідно якого виконавчим комітетом Харківської міської ради державі Україна було видане свідоцтво про право власності від 31.03.2006 року серія ЯЯЯ №860925 на нежитлові приміщення підвалу №№102-136 загальною площею 695,3 кв. м. в літ.А-3, яка розташована на майдані Руднєва 36, про що 05.04.2006 року до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено відповідний запис і виданий витяг 10299884.

Свідоцтва мають перелік приміщень, на які видаються, та не містять посилання на те, що вони розташовані в іншій будівлі, аніж літера А-3 по пл. Руднєва 36 в м. Харкові.

У свідоцтвах власником приміщень зазначена Держава Україна. Свідоцтво не містить посилань та будь-яких позначень щодо прав користувачів цих приміщень.

05.06.2007 року першим заступником прокурора м. Харкова  принесений протест на розпорядження Харківського міського голови №851 від 31.03.2004 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», в якому зазначено, що при перевірці обставин продажу приміщень будинку №36, розташованого на пл.Руднєва в м.Харкові, встановлено, що з метою підтвердження права власності до листа від 15.10.2003 року №38/4/17 за підписом начальника Харківського військового університету було додано ксерокопії акту довідки Донецької КЕЧ району на 1 аркуші та довідки Донецької КЕЧ району  від 08.09.2003 р. №764 на 1 аркуші, жодна з яких не посвідчена нотаріально та містить визначення приміщень як будівля №1 військового містечка №1 в м.Харкові – гуртожиток. Встановлено що згідно постанови Кабінету Міністрів від 10 вересня 2003 року №1430 прийняте рішення про ліквідацію Харківського військового університету, та Харківській військовий університет виключений із переліку вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, і правові підстави направлення листа генерал-лейтенантом Ткаченком В.І. щодо видачі свідоцтва на право власності посадовими особами КП «ХМБТІ» не перевірені. Встановлено порушення пп..2.1, 2.3, 2.4, 2.7, 2.8 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Розпорядженням Харківського міського голови від 06.06.2007 року за №1510 протест прокурора м. Харкова від 05.06.2007 року №623вих на розпорядження Харківського міського голови від 31.03.2004 року №851 задоволений. Розпорядження №851 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» скасоване.

05.06.2007 року першим заступником прокурора м. Харкова  принесений протест на розпорядження Харківського міського голови №874 від 30.03.2006 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», в якому зазначено, що при перевірці обставин продажу приміщень будинку №36, розташованого на пл.Руднєва в м.Харкові, встановлено, що з метою підтвердження права власності до листа від 08.02.2006 року №86-14 за підписом в.о. генерального директора ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» Леліченка О.В. був наданий договір комісії на реалізацію нерухомого майна №131 від 02.12.2005 р., який нотаріально не посвідчений, та довідка КЕВ м. Харкова від 27.02.2006 р. Договір комісії не містив повноважень щодо делегування ДАК повноважень з оформлення свідоцтва про право власності. Встановлено порушення пп..2.1, 2.3, 2.4, 2.7, 2.8 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Розпорядженням Харківського міського голови від 06.06.2007 року за №1511 протест прокурора м. Харкова від 05.06.2007 року №624вих на розпорядження Харківського міського голови від 30.03.2006 року №874 задоволений. Розпорядження №874 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно» скасоване.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, в тому числі закріплює військове майно за військовими частинами. В матеріалах справи відсутні докази того, що Міністерство оборони України закріплювало приміщення по пл. Руднєва 36 в м. Харкові за будь-якою військовою частиною.

Згідно ст..6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів за поданням Міністерства оборони України. В Додатковому переліку №19 нерухомого військового майна Збройних Сил, яке пропонується до відчуження, затвердженому рішенням Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності від 16.05.03 (протокол №9) на стор.32  за позицією 365 зазначено «Штаб будівля №2, рік виготовлення 1932, III категорія, I поверх, загальна площа 3899 кв.м., первинна вартість 1397,9 тис.грн., місцезнаходження м.Харків, вул..Руднєва 36, військове містечко №1» Тобто, зазначене майно не співпадає із Палацом правосуддя ані за місцезнаходженням (вул. Руднєва і площа Руднєва), ані за технічними характеристиками (Палац правосуддя триповерхова споруда, майно для продажу – одноповерхове).

Законом України від 1 лютого 2005 року №2391-IV  «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» заборонено приватизація пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Заборона відчужувати пам'ятки культурної спадщини, до яких відносяться і пам'ятники архітектури, розповсюджується на будівлю літера А-3 будинку №36 на площі Руднєва в м. Харкові, оскільки зазначена будівля рішенням виконавчого комітету Харківської  обласної ради народних депутатів «Про затвердження додаткового списку будинків та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX сторіччя для прийняття під охорону державою як пам'яток архітектури» від 30 квітня 1980 року за №334 включена в додатковий перелік будинків та споруд Харківської області кінця XIX - початку XX сторіччя, які є  пам'ятками архітектури та мають бути взяті під охорону державою. Рішень щодо виключення із зазначеного переліку будівлі по пл. Руднєва 36 в м. Харкові в цілому або будь-якої її частини не приймалось.

Дослідивши договір купівлі-продажу від 18 квітня 2006 року, підписаний з боку продавця Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів», як уповноваженою організацією Міністерства оборони України, та покупцем ТОВ «УКН», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук З.М., суд вважає, що Міністерство оборони України не мало повноважень на продаж частини будівлі Палацу правосуддя, що розташований на майдані Руднєва 36 в м. Харкові. Цей договір спрямований на незаконне заволодіння майном Держави Україна, порушує публічний порядок,  так як є пряма заборона на відчуження пам'яток архітектури. Згідно ст.215, 228 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу від 18 квітня 2006 року є нікчемним.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зазначене майно є власністю Держави Україна та закріплено на праві оперативного управління за Апеляційним судом Харківської області на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 18 лютого 1997 року №143 «Про передачу будівлі - пам'ятника архітектури Будинку судових установ (охор.№324) на пл. Руднєва 36 обласному суду», реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого 30.03.1999 року КП ХМБТІ.  Зазначені акти не скасовані, до них не внесено будь-яких змін.

Будівля по майдану Руднєва 36 в м. Харкові є нежитловою, призначеною для розміщення судових установ та не має жилих приміщень.

ТОВ «Харківбуднііпроект», яке має державну ліцензію АБ208850 від 22.02.2005 року, здійснило технічне обстеження будівлі. Відповідно до «Висновку про технічний стан та склад нежитлової будівлі, яке розташоване за адресою місто Харків, пл. Руднєва 36», спірний об'єкт побудований як єдиний архітектурно-будівельний ансамбль і представляє історичну цінність як памятка архітектури у вигляді єдиної будівлі. Згідно будівельних норм та правил будівля, що обстежена, є одним будинком.

Згідно ст. 2 ЦК України Держава Україна є учасником цивільних відносин. Статтею 81 ЦК України передбачено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України). Судом встановлено, що другий позивач – апеляційний суд Харківської області є юридичною особою публічного права та повністю фінансується із державного бюджету. Відповідно до ст.39 Закону України від 1991.02.07 "Про власність" майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України в межах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України (частина перша статті 113), здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону (пункт 5 статті 116 Конституції України.

Відповідно до Закону України від 21.09.2006 року №185-V «Про управління об'єктами державної власності» Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом здійснюються повноваження щодо реалізації прав держави як власника об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно статті 3 зазначеного Закону об'єктами управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Частина третя статті 326 Цивільного кодексу України передбачає, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Законодавство, яке застосовується до спірних правовідносин, має застосовуватись в редакції, чинній на час виникнення таких правовідносин. Проте, якщо орган, який має права на здійснення повноважень Держави Україна як власника певного об'єкту змінений, участь у справі має бути залучений орган, що здійснює відповідні повноваження на час розгляду справи.

Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору підлягають задоволенню, оскільки на підставі ст..116 Конституції України, Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Кабінет Міністрів є органом державної влади який з метою задоволення державних та суспільних потреб здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника, та має право в судовому порядку захищати права власника.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. Згідно ст.48 Закону України «Про власність» Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

          За таких обставин позовні вимоги прокурора м.Харкова в інтересах Держави Україна в особі Верховної Ради та Апеляційного суду Харківської області про захист права власності Держави України на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324  та про визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324 підлягають частковому задоволенню.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 червня 2007 року по справі 2-1566/2007 позовні вимоги прокурора міста Харкова в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та апеляційного суду Харківської області до Дарманяна Івана Сергійовича, КП «ХМБТІ», треті особи – Харківська міська рада, ТОВ «УКН», Гулькевич В.В., Міністерство оборони України задоволені. Витребувано із чужого незаконного володіння Дарманяна І.С. нежитлові приміщення підвалу №№102-136 загальною площею 695,3 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху №№102-128 загальною площею 696,7 кв.м., в літ.А-3, що розташована в м. Харкові , майдан Руднєва 36, що є державною власністю Держави Україна і передані Апеляційному суду Харківської області, як такі, що закріплені за ним на праві оперативного управління. Скасувано державну реєстрацію права власності Дарманян І.С. на нежитлові приміщення підвалу №№102-136 загальною площею 695,3 кв. м., приміщення першого поверху №№102-128 загальною площею 696,7 кв. м., в тому числі жилою площею 273,2 кв.м. в літ.А-3, що розташована в м. Харкові , майдан Руднєва 36 (витяг 11152508 від 06.07.2006 р. реєстраційний номер 14374966). Стягнено з відповідачів судові витрати. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2007 року апеляційні скарги Верховної Ради України, ТОВ «УКН» відхилено, а рішення Київського районного суду міста Полтави від 15.06.07 залишено без змін. Виконавче провадження здійснено в повному обсязі.

Згідно ст..44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, чи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати у розмірі 18218,36 гривень, в тому числі 18133,36 грн. сплаченого третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору державного мита та 118 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 85 грн. державного мита пропорційно задоволеним вимогам за позовною заявою прокурора м. Харкова та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких прокурор був звільнений, підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частках, по 1/3 частини.

На підставі викладеного, керуючись статтею 116 Конституції України,  статтями 39, 48, 50 Закону України «Про власність»,  Законом України «Про управління об'єктами державної власності», статтями 81, 82, 215, 216, 228, 326 Цивільного кодексу України, Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги прокурора міста Харкова в інтересах Держави Українав особі Верховної Ради та Апеляційного суду Харківської області задовольнити частково.

Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Кабінету Міністрів України задовольнити повністю.

2. Захистити право власності Держави України шляхом визнання права власності Держави України в особі Кабінету Міністрів України на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324.

3. Визнати право оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва 36, яка є пам'яткою архітектури охоронне свідоцтво №324.

4. В іншій частині позовних вимог прокурора м. Харкова відмовити.

5. Стягнути з Харківської міської ради (61002, м. Харків, майдан Конституції 7,  Код ЄДРПОУ 04059243) на користь Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2) 1/3 частку судових витрат у розмірі 6076,79 сплаченого державного мита та 39,33 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

6. Стягнути з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61005, місто Харків, пл. Рози Люксембург 4) на користь Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2) 1/3 частку судових витрат у розмірі 6076,79 сплаченого державного мита та 39,33 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

7. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, місто Харків, вул. Пушкінська 61) на користь Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського 12/2) 1/3 частку судових витрат у розмірі 6076,79 сплаченого державного мита та 39,33 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

8.  Стягнути з Харківської міської ради (61002, м. Харків, майдан Конституції 7,  Код ЄДРПОУ 04059243) на користь державного бюджету 1/3 частку судових витрат у розмірі 28,33 державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

9. Стягнути з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61005, місто Харків, пл. Рози Люксембург 4) на користь державного бюджету 1/3 частку судових витрат у розмірі 28,33 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

10. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, місто Харків, вул. Пушкінська 61) на користь державного бюджету 1/3 частку судових витрат у розмірі 28,33 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення підписано 12.10.07р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.