Постанова

від 26.02.2008 по справі 40/32-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 26 лютого 2008 р.                                                                                   

№

40/32-07 

Вищий

господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін А.Лаптієва

(дов. від  11.12.07), П. Михалковича

(дов. від 29.12.07), М. Стаматіної (дов. від 10.12.07), ОСОБА_2 (дов. від

8.01.08), прокурора відділу Генеральної прокуратури України О. Івченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю “УКН” на рішення господарського суду Харківської

області від 11 жовтня 2007 року у справі               № 40/32-07 за позовом прокурора

м.Харкова в інтересах держави в особі Верховної Ради України та Апеляційного

суду Харківської області до Харківської міської ради в особі виконавчого

комітету, комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної

інвентаризації”, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, треті особи,

які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони

України, товариство з обмеженою відповідальністю “УКН”, ОСОБА_1, про захист

права державної власності та визнання права оперативного управління та за

позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -

Кабінету Міністрів України до Харківської міської ради в особі виконавчого

комітету, комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної

інвентаризації”, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова,

ВСТАНОВИВ:

У

січні 2007 року прокурор м. Харкова в інтересах держави в особі Верховної Ради

України та Апеляційного суду Харківської області звернувся до господарського

суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради в особі

виконавчого комітету, комунального підприємства “Харківське міське бюро

технічної інвентаризації”, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про

захист права власності держави України в особі Верховної ради України та

визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на

нежитлову будівлю, літ. А-3, в цілому, розташовану в АДРЕСА_1, яка є пам'яткою

архітектури,  охоронне свідоцтво № 324.

Апеляційний

суд Харківської області уточнив позов вимогою про захист права власності на

нежитлову будівлю, літ. А-3, в цілому, розташовану в АДРЕСА_1, яка є пам'яткою

архітектури, охоронне свідоцтво № 324, шляхом визнання права власності на

вказану будівлю за державою та визнання права оперативного управління

Апеляційного суду Харківської області на цю будівлю.

Ухвалами

господарського суду Харківської області від 22 лютого, від 2 березня та 20

червня 2007 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору, залучені Кабінет Міністрів України,

Міністерство оборони України, товариство з обмеженою відповідальністю “УКН”,

ОСОБА_1.

У

травні 2007 року Кабінет Міністрів України подав позов до Харківської міської

ради в особі виконавчого комітету, комунального підприємства “Харківське міське

бюро технічної інвентаризації”, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова

про захист права державної власності та визнання права власності держави

України в особі Кабінету Міністрів України на нежитлову будівлю, літ. А-3, в

цілому, розташовану в АДРЕСА_1, яка є пам'яткою архітектури, охоронне свідоцтво

№ 324, закріплену на праві оперативного управління за Апеляційним судом

Харківської області.

Ухвалою

суду від 4 червня 2007 року Кабінет Міністрів України залучено до участі у

справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Верховна

Рада України позов не визнала, стверджуючи, що у прокурора відсутнє право

звертатись з таким позовом, оскільки купівля-продаж спірної нежитлової будівлі

не стосується її прав та інтересів; зазначає, що функції управління спірним

майном належали Міністерству оборони України, яке в подальшому відчужило його

відповідно до Закону України “Про правовий режим майна у Збройних силах

України”.

Апеляційний

суд Харківської області позовні вимоги підтримав.

Харківська

міська рада позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Комунальне

підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” у відзиві на

позов зазначило, що спірна майно є комплексом будівель, поділених на корпус №

1, який знаходиться у віданні апеляційного суду Харківської області, та корпус

№ 2, який  знаходився у віданні

Міністерства оборони України.

Квартирно-експлуатаційний

відділ м. Харкова позовні вимоги не визнав та вважає, що не є належним

відповідачем у справі.

Міністерство

оборони України, товариство з обмеженою відповідальністю “УКН” проти позовних

вимог заперечують.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2007 року (суддя Е.Швед)

позовні вимоги прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Верховної Ради

України та Апеляційного суду Харківської області задоволено частково: визнано

право оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на

нежитлову будівлю, літ. А-3, в цілому, розташовану в АДРЕСА_1, яка є пам'яткою

архітектури, охоронне свідоцтво № 324; в решті позову відмовлено.

Позовні

вимоги Кабінету Міністрів України задоволено повністю: визнано право власності

держави України в особі Кабінету Міністрів України на нежитлову будівлю в

цілому, розташовану в АДРЕСА_1.

Товариство

з обмеженою відповідальністю “УКН” 

просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарським судом

приписів статті 5 Закону України “Про управління об'єктами державної

власності”, статті 39 Закону України “Про власність”, статей 215, 228 Цивільного

кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позовах прокурора м. Харкова

та Кабінету Міністрів України відмовити.

Верховна

Рада України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова касаційну скаргу

підтримують з тих же підстав.

Кабінет

Міністрів України, Харківська міська рада і прокурор вважають доводи касаційної

безпідставними і в її задоволенні просять відмовити.

Інші

учасники судового процесу ставлення до касаційної скарги не висловили і їхні

представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія

суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарським

судом встановлено, що будівля, яка розташована на АДРЕСА_1, згідно з рішенням

виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30 квітня

1980 року № 334 є пам'яткою архітектури і має охоронний номер 324.

Згідно

з розпорядженням Представника Президента України від 18 серпня 1992 року

балансоутримувачем будівлі визначено Управління архітектури Харківської

обласної державної адміністрації і Комунальним підприємством “Харківське міське

бюро технічної інвентаризації” було видано реєстраційне посвідчення від 10

листопада 1992 року.

На

виконання постанови Верховної ради України від 24 лютого 1994 року “Про

забезпечення діяльності судів”, постанови Кабінету Міністрів України від 12

лютого 1996 року № 197, розпорядження голови облдержадміністрації від 6 березня

1996 року № 292 “Про порядок передачі судам службових приміщень”, Харківська

обласна державна адміністрація 18 лютого 1997 року видала розпорядження № 143 про

передачу будівлі обласному суду.

Відповідно

до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року № 197

“Положення про порядок передачі судам службових приміщень” передані судовим

установам службові приміщення належали їм на праві оперативного управління.

Комунальне

підприємство “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 30 березня 1999

року видало реєстраційне посвідчення, згідно якого спірна будівля в цілому

зареєстрована за державою Україна в особі Верховної ради України, користувач-Харківський

обласний суд.

На

підставі розпоряджень Харківського міського голови від 31 березня 2004 року №

851 та від 30 березня 2006 року 874 “Про видачу свідоцтва про право власності

на нерухоме майно”, виконавчий комітет Харківської міської ради видав 8 квітня

2004 року свідоцтва про право державної власності на приміщення першого поверху

№№102-128 загальною площею 704, 4 м2, в тому числі житловою 276, 9 м2,

літ.А-3, та від 31 березня 2006 року на нежитлові приміщення підвалу № №

102-136 загальною площею 695, 3 м2, літ.А-3, про що 26 квітня 2004

року та 5 квітня 2006 року до Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно

були внесені відповідні записи.

У

свідоцтвах власником приміщень зазначена держава Україна. Свідоцтва не містять

посилань щодо користувачів цих приміщень.

В

червні 2007 року заступником прокурора м. Харкова були принесені протести на

зазначені розпорядження Харківського міського голови з підстав порушення

Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,

затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5,

які розпорядженнями Харківського міського голови від 6 червня 2007 року за № №

1510 і 1511 були задоволені.

Відповідно

до Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”

Міністерство оборони України здійснює управління військовим майном, у тому

числі закріплює військове майно за військовими частинами.

В

матеріалах справи відсутні докази того, що Міністерство оборони України

закріплювало спірні приміщення за будь-якою військовою частиною.

Законом

України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”

заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини.

Дія

цього закону розповсюджується й на спірну будівлю, оскільки рішенням

виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30 квітня

1980 року за № 334 “Про затвердження додаткового списку будинків та споруд

Харківської області кінця XIX - початку XX сторіччя для прийняття під охорону

державою як пам'яток архітектури” віднесена до пам'ятки архітектури.

Дослідивши

договір купівлі-продажу від 18 квітня 2006 року, укладений Державною

акціонерною компанією “Національна мережа аукціонних центрів”, як уповноваженою

організацією Міністерства оборони України, та товариством з обмеженою

відповідальність “УКН”, господарський суд дійшов висновку, що Міністерство

оборони України не мало повноважень на продаж спірної частини будівлі.

Окрім

того, оскільки умови цього договору суперечать Закону України “Про тимчасову

заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”, висновок господарського

суду щодо його нікчемності є правомірним.

Господарським

судом встановлено, що Апеляційний суд Харківської області є юридичною особою,

яка фінансується з Державного бюджету. Відповідно до статті 39 Закону України

“Про власність”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, майно, що є

державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка

перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Кабінет

Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, здійснює

управління об'єктами державної власності відповідно до закону (стаття 116

Конституції України).

Відповідно

до Закону України “Про управління об'єктами державної власності”, зокрема,

Кабінет Міністрів України, у межах, визначених законодавством України, здійснює

повноваження щодо реалізації прав держави як власника об'єктів.

За

таких обставин господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення

позовних вимог Кабінету Міністрів України.

Оскільки

право оперативного управління захищається законом відповідно до положень,

встановлених для захисту права власності, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в

частині визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської

області на нежитлову будівлю в цілому, розташовану в АДРЕСА_1.

Як

вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м.Полтави

від 15 червня 2007 року у справі 2-1566/2007, залишеним без змін ухвалою

Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2007 року, позовні вимоги

прокурора м. Харкова в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів

України та Апеляційного суду Харківської області до ОСОБА_1, комунального

підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації”, задоволено:

витребувано з чужого незаконного володіння нежитлові приміщення підвалу № №

102-136 загальною площею 695, 3 м2, а також нежитлові приміщення

першого поверху № № 102-128 загальною площею 696, 7 м2, літ.А-3, що

розташовані в будівлі на АДРЕСА_1, що є державною власністю і передані

Апеляційному суду Харківської області, як такі, що закріплені за ним на праві

оперативного управління; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1

на ці приміщення.

Отже,

з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів

вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені

господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження

поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна

юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального

права.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення

господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2007 року у справі №

40/32-07 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю “УКН” без задоволення.

Головуючий,

суддя

М. В.

Кузьменко

Суддя

І. М.

Васищак

Суддя

В. М.

Палій