Ухвала

від 09.10.2023 по справі 712/5971/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/5971/23

Провадження №2/712/2167/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судум.Черкасив порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо технологічна комерційна фірма «Леся» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Виробничо технологічна комерційна фірма «Леся» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 44923,83 грн. та судовий збір у сумі 1 073,60 грн.

УхвалоюСоснівського районного суду м. Черкаси від 16 червня 2023 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 12 липня 2023 року.

12 липня 2023 року судове засідання відкладено на 16 серпня 2023 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

16 серпня 2023 року судове засідання відкладено на 09 жовтня 2023 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, вказані положення процесуального закону не передбачають з`ясування причин повторної неявки позивача у судове засідання, а мають імперативну норму щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача.

Позивач повідомлялася про дати судових засідань шляхом направлення судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення. Так, відправлення №1850103338112 та №1850103474555 повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що поштовий конверт з повісткою про виклик у судове засідання повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ "Укрпошта" на довідці про причини повернення зроблено позначку "адресат відсутній за вказаною адресою" та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91-1 Правил, тому у суду відсутні підстави не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час розгляду справи.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Судові повістки позивачу направлялися на адресу, зазначену нею у позові.

Заяви з повідомленням про іншу (нову) адресу місця свого проживання (перебування) позивач до суду не подавала та про наявність у неї інших засобів зв`язку не повідомила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд має право залишити позов без розгляду у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Положення частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не встановлюють вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у випадку визнання судом його явки обов`язковою та виклику до суду. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.06.2020 (справа № 910/16978/19).

У постанові Верховного Суду від 12 січні 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейсього суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, оскільки позивач повторно не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо технологічна комерційна фірма «Леся» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток без розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо технологічна комерційна фірма «Леся» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.С. Стеценко