Справа№592/3953/23
Провадження №2/592/1136/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Середницької І.О., представника позивача адвоката Шудренко Т.О., представника відповідача адвоката Грищук Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУМАТ» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що з 03.07.2012року по01.12.2012року вона ОСОБА_1 перебувала втрудових відносинахз ТОВ«ГУМАТ».На деньзвільнення зроботи вонапрацювала напосаді менеджера. Наказом №17/Квід 01.12.2012року вонабула звільненаз роботиз 01.12.2012року завласним бажаннямзгідно ст.38КЗпП України. За правиламич.1ст.47КЗпП Українивласник абоуповноважений ниморган зобов`язанийв деньзвільнення видатипрацівникові належнооформлену трудовукнижку тапровести зним розрахуноку строки,зазначені встатті 116цього Кодексу. Відповідно доч.1ст.83КЗпП Україниу разізвільнення працівникайому виплачуєтьсягрошова компенсаціяза всіневикористані нимдні щорічноївідпустки,а такождодаткової відпусткипрацівникам,які маютьдітей. Згідно ч.1ст.117КЗпП Українив разіневиплати звини власникаабо уповноваженогоним органуналежних працівниковісум устроки,зазначені встатті 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку. При звільненніпозивачки небула виплаченагрошова компенсаціяза всіневикористані нею10днів щорічноївідпустки,як цепередбачено ЗакономУкраїни «Провідпустки» завідпрацьованих 5календарних місяців. Отже, враховуючи вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про відпустки» та кількість відпрацьованого часу, відповідач повинен був нарахувати та виплатити працівнику у день звільнення компенсація за дні невикористаної відпустки. Відповідачем на день подання позову сума компенсації за невикористану відпустку не виплачена. В разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТОВ «ГУМАТ» на користь ОСОБА_1 суму компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокатШудренко Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю з зазначених в позові підстав, просила суд їх задовольнити. Додатково надала розрахунок, згідно з яким сума грошової компенсації за невикористану відпустку становить 247грн.70коп., виходячи з кількості днів відпустки 10 днів та середньоденної заробітної плати 24,77грн. Затримка розрахунку при звільненні становить 127 місяців.
Представник відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«ГУМАТ» -адвокат ГрищукД.В.в судовомузасіданні позовнівимоги ОСОБА_1 не визнав,надав відзивна позовнузаяву,в якомузазначив,що відповіднодо наказудиректора ТОВ«ГУМАТ» СараєваМ.В.від 01.10.2012року №49«Про змінив організаціївиробництва тапраці» узв`язкуіз зміноюв організаціївиробництва тапраці напідприємстві булоустановлено неповний робочийдень (2години)згідно ст.32КЗпП Українидля працівниківпідприємства,які працюютьна даниймомент таприйняті,окрім головногобухгалтера,починаючи з01жовтня 2012року по31січня 2013року.З вказанимвище наказомбула підпідпис ознайомлена ОСОБА_1 .Відповідно донаказу №2від 10квітня 2017року ОСОБА_2 прийнята нароботу напосаду директораТОВ «ГУМАТ»на підставіпротоколу загальнихзборів учасниківТОВ «ГУМАТ».Однак,відповідно дост.10Закону України«Про відпустки»право працівникана щорічніосновну тадодаткові відпусткиповної тривалостіу першийрік роботинастає післязакінчення шестимісяців безперервноїроботи наданому підприємстві. Таким чином,у зв`язкуз тим,що фактично ОСОБА_1 працювала менше6місяців,то останняв силуст.10Закону України«Про відпустки»не малаправа нащорічну відпустку.Стягнення зроботодавця (власникаабо уповноваженогоним органупідприємства,установи,організації)середнього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненні(вразі невиплатиз винивласника абоуповноваженого ниморгану належнихзвільненому працівниковісум устроки,зазначені встатті 116цього Кодексу,за весьчас затримкипо деньфактичного розрахунку)за своєюправовою природоює спеціальнимвидом відповідальностіроботодавця,який нараховуєтьсяу розмірісереднього заробіткуі спрямованийна захистправ звільненихпрацівників щодоотримання нимив передбаченийзаконом строквинагороди завиконану роботу(усіхвиплат,на отриманняяких працівникимають правозгідно зумовами трудовогодоговору івідповідно додержавних гарантій).Відповідно дочастини першоїстатті 233КЗпП Українипрацівник можезвернутися ззаявою провирішення трудовогоспору безпосередньодо районного,районного умісті,міського чиміськрайонного судув тримісячнийстрок здня,коли віндізнався абоповинен бувдізнатися пропорушення свогоправа,а усправах прозвільнення -в місячнийстрок здня врученнякопії наказупро звільненняабо здня видачітрудової книжки.За змістомчастини другоїстатті 233КЗпП Україниу разіпорушення законодавствапро оплатупраці працівникмає правозвернутися досуду зпозовом простягнення належноїйому заробітноїплати безобмеження будь-якимстроком. Згідно рішенняКонституційного СудуУкраїни №4-рп/2012від 22лютого 2012року усправі щодоофіційного тлумаченняположень статті233КЗпП Україниу взаємозв`язкуіз статтями117,237-1КЗпП Україниза статтею47КЗпП Українив аспектіконституційного зверненняположення частинипершої статті233Кодексу законівпро працюУкраїни увзаємозв`язкуз положеннямистатей 116,117,237-1цього кодексуслід розумітитак,що длязвернення працівникадо судуз заявоюпро вирішеннятрудового спорущодо стягненнясереднього заробіткуза весьчас затримкипо деньфактичного розрахункупри звільненніта провідшкодування завданоїпри цьомуморальної шкодивстановлено тримісячнийстрок,перебіг якогорозпочинається здня,коли звільненийпрацівник дізнавсяабо повиненбув дізнатисяпро те,що власникабо уповноваженийним орган,з виниякого сталасязатримка виплативсіх належнихпри звільненнісум,фактично зним розрахувався. Повний розрахунок по заробітній платі з позивачем було проведено у грудні 2012 року. Слід також зазначити, що адвокатський запит адвоката Пєхтєрєва Д.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , було направлено до відповідача 23.02.2022 року. У вказаному адвокатському запиті ставилося питання стосовно надання інформації щодо середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , яка перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ГУМАТ», а також чи було проведено товариством повний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні. Таким чином, починаючи навіть з 23.02.2022 року ОСОБА_1 дізналася чи могла дізнатися (припустити) про порушене її право. Більш того, надане позивачем до позовної заяви доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №000-188 від 15.07.2022 року само по собі підтверджує той факт, що 15.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до безоплатної вторинної правової допомоги щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з ТОВ «ГУМАТ». Крім того, з наданого позивачем до позовної заяви копії адвокатського запиту від 29.07.2022 року вбачається, що адвокат Шудренко Т.О. в інтересах ОСОБА_1 зверталася до ТОВ «ГУМАТ» з адвокатським запитом з метою підготовки процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді у справі щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з ТОВ «ГУМАТ». Таким чином, вважаємо, що перебіг строку звернення до суду за вирішенням спору про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в даному випадку почався з 23 лютого 2022 року (коли позивач дізналася про порушене чи можливе порушене її право) та сплив через три місяці - 25 травня 2022 року. Крім того, навіть якщо відраховувати тримісячний строк від дати звернення до Ковпаківського районного суду м. Суми 09.11.2022 року (по справі №592/8466/22, позовна заява була повернута позивачу), то також тримісячний строк звернення до суду сплинув. З цим позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 29 березня 2023 року, тобто із пропуском строку, визначеного статтею 233 КЗпП України. Таким чином, позивачем пропущені строки позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ГУМАТ» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку з пропуском строку позовної давності та необґрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Суд установив, що з 03.07.2012 року по 01.12.2012 року позивачка ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ГУМАТ», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.5-6).
Згідно з наказом №49 від 01.10.2012 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці на підприємстві установлений неповний робочий день (2 години) згідно ст.32 КЗпП України для працівників підприємства, починаючи з 01.10.2012 року по 31.01.2013 року (а.с.47). З цим наказом під підпис була ознайомлена ОСОБА_1 .
Наказом №17/К від 01.12.2012 року позивачка ОСОБА_1 була звільнена з роботи з 01.12.2012 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.
Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України. Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно з ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Відповідач заперечує право позивачки на отримання компенсації за невикористані нею дні щорічної відпустки, оскільки позивачка пропрацювала менше шести місяців у Товаристві. Позивачка має право на отримання грошової компенсації за дні невикористаної відпустки пропорційно відпрацьованому часу.
При звільненні позивачки не була виплачена грошова компенсація за невикористані нею 10 днів щорічної відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» за відпрацьованих 5 календарних місяців. Доказів, що кількість невикористаних днів відпустки є іншою, відповідач суду не надав.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 із змінами (в редакції, що діяла на час звільнення позивачки) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи підприємця, менше року, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Згідно з п.7 розділу ІУ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 із змінами (в редакції, що діяла на час звільнення позивачки) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахункового періоду виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
Згідно здовідкою ТОВ «ГУМАТ» (а.с.57) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 21грн.81коп., виходячи з сукупного заробітку за період серпень-листопад 2012 року (2638,56грн.) та кількості календарних днів за вказаний період 121 день. Зазначений розрахунок середньоденної заробітної плати повністю відповідає вищезазначеним нормам Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Аргументи представника позивачки щодо сумарного заробітку ОСОБА_1 3740грн. та кількості календарних днів 151 і відповідно середньоденної заробітної плати 24,77грн. (а.с.69) не підтверджені доказами.
Отже, сума грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки становить 218грн.10коп. (21,81грн.х10).
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУМАТ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація за невикористану відпустку в розмірі 218грн.10коп.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Середній заробіток не входить до структури заробітної плати, тому позивачка ОСОБА_1 мала право на звернення з позовом до суду в тримісячний строк з дня, коли дізналася про порушення свого права.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду більше, ніж через десять років після звільнення з роботи.
Адвокат Пєхтєрєв Д.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , надіслав запит до відповідача 23.02.2022 року стосовно надання інформації щодо середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , яка перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ГУМАТ», а також чи було проведено товариством повний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні (а.с.51-52). Отже, з 23.02.2022 року ОСОБА_1 дізналася чи могла дізнатися (припустити) про порушене її право. Доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги №000-188 від 15.07.2022 року адвокатом Шудренко Т.О. підтверджує той факт, що 15.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до безоплатної вторинної правової допомоги щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з ТОВ «ГУМАТ» (а.с.20). Крім того, з наданого позивачем до позовної заяви копії адвокатського запиту від 29.07.2022 року (а.с.7-8) вбачається, що адвокат Шудренко Т.О. в інтересах ОСОБА_1 зверталася до ТОВ «ГУМАТ» з адвокатським запитом з метою підготовки процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді у справі щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з ТОВ «ГУМАТ».
З Єдиного державного реєстру судових рішень, який є в загальному доступі, та копії ухвали суду від 13.12.2022 року у справі №592/8466/22, наданої представником відповідача, вбачається, що ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.12.2022 року позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ГУМАТ» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні була повернута ОСОБА_1 , оскільки не були усунені недоліки позовної заяви за ухвалою суду від 14.11.2022 року. Позовна заява ОСОБА_1 у справі №592/8466/22 була подана до суду 09.11.2022 року.
Отже, позивачу протягом 2022 року було відомо про порушене право щодо виплати компенсації за невикористану відпустку. В лютому, в липні 2022 року адвокатами в інтересах позивачки надсилалися звернення до ТОВ «ГУМАТ». Останнє звернення позивачки до суду щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку до звернення з цим позовом, було 09.11.2022 року.
Таким чином, позивачкою ОСОБА_1 пропущений тримісячний строк звернення до суду щодо вимоги про стягнення середнього заробітку. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку з відповідача за час затримки розрахунку при звільненні.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення компенсації за невикористану відпустку, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави 1073,60грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 2,12,13,76-81,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУМАТ» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 218грн.10коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУМАТ» на користь держави 1073грн.60коп. судового збору.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1
Відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю«ГУМАТ» -м.Суми,вул.Тополянська,18,код ЄДРПОУ37053168
Суддя О.А. Котенко
Суд | Ковпаківський районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 12.10.2023 |
Номер документу | 114050974 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Ковпаківський районний суд м.Сум
Котенко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні