Рішення

від 05.10.2023 по справі 509/1725/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1725/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу №509/1725/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про вилучення майна та стягнення неустойки

ВСТАНОВИВ:

05.04.2023 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся представник товариства з вищевказаною позовною заявою до відповідача та просить вилучити та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» (позивачу) предмет лізингу, а саме: новий загальний легковий універсал-В Toyota, моделі RAV 4, 2017р.в., номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 ; держаний реєстраційний номерний номер: НОМЕР_2 .

Стягнути з відповідача на користь позивача частину неустойки за неповернення предмету лізингу, нараховану за період з 13.07.2022р. по 21.10.2022р. за Договір №180215-1/ФЛ-Ф-Афінансового лізингу від15.02.2018року урозмірі 172566грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 15 лютого 2018 р. між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу (надалі Договір лізингу), відповідно до п.1.1. загальних умов якого, лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний Предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, номер шасі (кузова рами) рік випуску ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «специфікація», а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов та на підставі цього договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством. Згідно акту приймання-передачі від 24.02.2018р. Предмета лізингу в користування за договором №180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 15.02.218р. ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» передав, Фізична особа ОСОБА_1 прийняла у користування (фінансовий лізинг) Предмет лізингу, а саме: новий загальний легковий універсал-В Toyota, моделі RAV 4, 2017р.в., номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 ; держаний реєстраційний номерний номер: НОМЕР_2 . Даний Акт було підписано у м.Одесі.

Факт передачі майна ТОВ «Бест Лізинг» Відповідачеві підтверджується Актом приймання-передачі від 24.02.2018р. Предмета лізингу в користування за договором №180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 15.02.218р. Відповідачем умови вищезазначеного Договору лізингу належним чином не виконувались, ТОВ «БЛ Лізинг» звернувся за захистом своїх порушених прав до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором лізингу.

В подальшому, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.02.2023р. по справі №509/4535/22 позовні вимоги ТОВ «БЛ Лізинг» були задоволені частково, а саме, стягнено в повному обсязі заборгованість за простроченими лізинговими платежами та частково штрафні санкції. Крім того, під час розгляду справи, судом було встановлено, зокрема, факт укладання Договору лізингу, отримання Відповідачем у користування Предмету лізингу, наявність у ОСОБА_1 заборгованості за даним правочином. Також, судом під час розгляду справи №509/4535/22 було встановлено, що користуючись отриманим Предметом лізингу, Відповідачці були відомі і зрозумілі умови договору.

У зв`язку з тим, що Відповідач мав перед ТОВ «БестЛізинг» простроченузаборгованість заДоговором лізингупонад 30календарних днів,Позивач, керуючись ч.2 ст. 7, пп.3, 4 ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 6.6.1 Загальних умов Договору, ТОВ «Бест Лізинг» направив 05.07.2022 року Відповідачу повідомлення за вих. №1979 від 04.07.2022 р. про розірвання (відмову від) Договору лізингу з вимогою про повернення Предмета лізингу в строк до 12.07.2022 року включно (надалі- Повідомлення) (копія Повідомлення додається).

Проте, станом на день подачі позову Відповідач не повернув Предмет лізингу, Відповідач без достатніх на те правових підстав, продовжує користуватись Предметом лізингу, чим порушує права власності Позивача на власне майно.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору лізингу, якщо Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Предмет лізингу, може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Предмет лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Предмету лізингу у відповідності до Даного договору або чинного законодавства України, Лізингоодержувач сплачує неустойку (штраф) у розмірі, передбаченому ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України (при цьому Сторони домовились, що при нарахуванні суми неустойки Лізингодавець застосовує середню лізингову плату за користування Предметом лізингу, яка розраховується шляхом складання сум Загальних лізингових платежів, зазначених у стовбці «Загальний лізинговий платіж в т.ч. ПДВ, 20%, грн.» Графіку, за строк лізингу, який минув на момент нарахування неустойки, та ділення цієї суми на відповідну кількість днів користування Предметом лізингу). Також в позові наведено розрахунок щодо суми 172566 грн., який просять стягнути з урахуванням воєнного стану.

Ухвалою суд від 07.04.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з заявою якою просив провести розгляд справи за відсутності представника товариства. Також представник підтримав позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, поштова кореспонденція, а саме позовна заява з доданими додатками до неї та ухвала про відкриття .а в подальшому судова повістка про виклик до суд направлялася судом за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , проте повернута на адресу суд не врученою з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою». Також суд надсилав повістки про виклик до суду на мобільний додаток Вайбер за номером телефону який зазначено в матеріалах справи.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що15 лютого 2018 р. між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу, відповідно до п.1.1. загальних умов якого, лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний Предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, номер шасі (кузова рами) рік випуску ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «специфікація», а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов та на підставі цього договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

Згідно акту приймання-передачі від 24.02.2018р. Предмета лізингу в користування за договором №180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 15.02.218р. ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» передав, Фізична особа ОСОБА_1 прийняла у користування (фінансовий лізинг) Предмет лізингу, а саме: новий загальний легковий універсал-В Toyota, моделі RAV 4, 2017р.в., номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 ; держаний реєстраційний номерний номер: НОМЕР_2 . Даний Акт було підписано у м.Одесі.

Отже, факт передачі майна ТОВ «Бест Лізинг» Відповідачеві підтверджується Актом приймання-передачі від 24.02.2018р. Предмета лізингу в користування за договором №180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 15.02.218р.

30.09.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ПЛЮС» (Новий кредитор) було укладено Договір №30/09/22-1 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, відповідно до умов п. 2.1. якого, Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до лізингоодержувачів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі - «Боржники»), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли (перейдуть) обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за договорами фінансового лізингу, передання прав та обов`язків тощо із врахуванням усіх доповнень, додатків, змін, додаткових угод/договорів (за наявності) (надалі за текстом - «Основні договори», «Права вимоги»). Новий Кредитор сплачує Первісному Кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2. договору Новий Кредитор, з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі оригіналів документів, за формою згідно Додатка №3 до цього Договору, набуває право власності на Право вимоги та набуває усі права кредитора за Основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями Боржників зобов`язань за Основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий Кредитор набуває усі права кредитора за Основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. Загальний розмір заборгованості на дату укладення цього Договору, за даними бухгалтерського обліку Первісного Кредитора, Права вимоги за якою відступаються, а також вартість відступлення Права вимоги зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі оригіналів документів від 30.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ПЛЮС» прийняв оригінали документів, зокрема за договором №180215-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 15.02.2018р.

В подальшому, 10.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ПЛЮС» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» (Новий кредитор) укладено Договір №10/10/22-1 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги, згідно з умовами п.2.1. договору Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до лізингоодержувачів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі - «Боржники»), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли (перейдуть) обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за договорами фінансового лізингу, передання прав та обов`язків тощо із врахуванням усіх доповнень, додатків, змін, додаткових угод/договорів (за наявності) (надалі за текстом - «Основні договори», «Права вимоги»). Новий Кредитор сплачує Первісному Кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з п.2.2. договору цим Договором Новий Кредитор, з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі оригіналів документів, за формою згідно Додатка №3 до цього Договору, набуває право власності на Права вимоги та набуває усі права кредитора за Основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями Боржників зобов`язань за Основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених Основним договором. Новий Кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. Загальний розмір заборгованості за Основними договорами на дату укладення цього Договору, Права вимоги за якими відступаються, а також вартість відступлення Права вимоги зазначені у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі оригіналів документів від 10.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ПЛЮС» передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» прийняв оригінали документів, зокрема за договором №180215-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 15.02.2018р.

Тобто, як слідує з вищевикладеного, у даних спірних правовідносинах, відбулась заміна первісного Лізингодавця ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» його правонаступником - ТОВ «БЛ ЛІЗИНГ».

Оскільки Відповідачем умови вищезазначеного Договору лізингу належним чином не виконувались, ТОВ «БЛ Лізинг» звернувся за захистом своїх порушених прав до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором лізингу.

В подальшому, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.02.2023р. по справі №509/4535/22 позовні вимоги ТОВ «БЛ Лізинг» були задоволені частково, а саме, стягнено в повному обсязі заборгованість за простроченими лізинговими платежами та частково штрафні санкції.

Крім того, під час розгляду справи, судом було встановлено, зокрема, факт укладання Договору лізингу, отримання Відповідачем у користування Предмету лізингу, наявність у ОСОБА_1 заборгованості за даним правочином.

Також, судом під час розгляду справи №509/4535/22 було встановлено, що користуючись отриманим Предметом лізингу, Відповідачці були відомі і зрозумілі умови договору.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до п. 6.6. Загальних умов Договору Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 Загальних умов Договору, зокрема, у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі.

Пунктом 6.6.1. Загальних умов Договору передбачено, що Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення Об`єкту лізингу із зазначенням строку та місця його передачі Лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання Договору (зобов`язань по Договору) щодо повернення Лізингоодержувачем Предмету лізингу є місцезнаходження Лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення Предмета лізингу, повернути Предмет лізингу Лізингодавцю. Незалежно від цього Лізингодавець має право самостійно вилучити Предмет лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) Предмета лізингу без будь-яких погоджень або дозволів Лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на Лізингоодержувача понесених при цьому витрат.

Згідно п. 6.6.2. Загальних умов Договору лізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Предмет лізингу, з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими складовими, отриманими згідно Акту, в стані, в якому він передавався Лізингоодержувачу в лізинг, з урахуванням нормального зносу, який повинен був виникнути під час строку лізингу, у придатному для експлуатації стані. При поверненні Предмета лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний підписати акт повернення Предмета лізингу.

У зв`язку з тим, що Відповідач мав перед ТОВ «Бест Лізинг» прострочену заборгованість за Договором лізингу понад 30 календарних днів, Позивач, керуючись ч.2 ст. 7, пп.3, 4 ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 6.6.1 Загальних умов Договору, ТОВ «Бест Лізинг» направив 05.07.2022 року Відповідачу повідомлення за вих. №1979 від 04.07.2022 р. про розірвання (відмову від) Договору лізингу з вимогою про повернення Предмета лізингу в строк до 12.07.2022 року включно.

Сстаном на день подачі позову Відповідач не повернув Предмет лізингу, та без достатніх на те правових підстав, продовжує користуватись Предметом лізингу, чим порушує права власності Позивача на власне майно.

Частиною 1 статті 188 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У відповідності до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору лізингу, якщо Лізингоодержувач та/або інші особи, яким Предмет лізингу, може бути надано Лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули Предмет лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення Предмету лізингу у відповідності до Даного договору або чинного законодавства України, Лізингоодержувач сплачує неустойку (штраф) у розмірі, передбаченому ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України (при цьому Сторони домовились, що при нарахуванні суми неустойки Лізингодавець застосовує середню лізингову плату за користування Предметом лізингу, яка розраховується шляхом складання сум Загальних лізингових платежів, зазначених у стовбці «Загальний лізинговий платіж в т.ч. ПДВ, 20%, грн.» Графіку, за строк лізингу, який минув на момент нарахування неустойки, та ділення цієї суми на відповідну кількість днів користування Предметом лізингу).

Середній лізинговий платіж за користування предметом лізингу становить: 862,83 грн. (1346021,42 грн. (1-52 лізингові платежі): 1560 днів (52 лізингові періоди)).

Отже, відповідно до п. 7.1.2 Договору лізингу, сума неустойки за неповернення майна становить: 862,83грн. х 259 днів *(з 13.07.2022р. по 28.03.2023р.) х 2 (ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України) = 446848,14 грн.

Разом з тим, враховуючи воєнний стан та принцип диспозитивності, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України), позивач вважає за необхідне заявити за неповернення Предмета лізингу на підставі п. 7.1.2 неустойку за неповернення майна частково в розмірі 172566,00 грн. за період з 13.07.2022р. по 21.10.2022р.).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (чинний на час укладення договору). За статтею 4 цього Закону лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу та регулюються законом, чинним на час укладення договору фінансового лізингу.

За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, користуючись предметом лізингу, не виконувала належним чином умови Договору лізингу, допустила порушення покладених на неї зобов`язань, прострочила зобов`язання за Договором лізингу понад 30 календарних днів, не повідомила про відмову від договору лізингу в односторонньому порядку у встановлені законом строки, на повідомлення про розірвання Договору лізингу жодним чином не зреагувала, що призвело до розірвання Договору лізингу лізингодавцем 04.072022 в односторонньому порядку.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, як право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18 роз`яснено, що якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору (п. 9.12).

Також, в п.26 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що відповідно до положень ч.1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Враховуючи, що на час розгляду справи Договір № 180215-1/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 15.02.2018 року автомобіля Toyota RAV 4, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний номер НОМЕР_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., є розірваним і відповідачем ОСОБА_1 не вчинено будь-яких дій щодо добровільного повернення предмета лізингу позивачу, то такий підлягає примусовому вилученню у відповідача на користь позивача з одночасним стягненням неустойки за неповернення предмету лізингу.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ»судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76, 81, 223, 259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Вилучити у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) предмет лізингу, а саме: автомобіль загальний легковий універсал-В Toyota, моделі RAV 4, 2017 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 ; державний реєстраційний номерний номер: НОМЕР_2 та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» код ЄДРПОУ 37027379.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» код ЄДРПОУ 37027379 (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул Зоологічна, 4а, офіс 139) частину неустойки за неповернення предмету лізингу, нараховану за період з 13.07.2022р. по 21.10.2022р. за Договором №180215-1/ФЛ-Ф-Афінансового лізингу від15.02.2018року урозмірі 172566(стосімдесят двітисячі п`ятсотшістдесят шість)грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ ЛІЗИНГ» код ЄДРПОУ 37027379 (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул Зоологічна, 4а, офіс 139) сплачений судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий: Є.М.Панасенко