Ухвала

від 09.10.2023 по справі 2а-215/12/2670

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про поновлення пропущеного строку

для пред`явлення виконавчого листа до виконання

09 жовтня 2023 року Київ№ 2а-215/12/2670

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

в с т а н о в и в:

постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (правонаступником є Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області) щодо несписання податкового боргу в сумі 736444,37 грн.

Зобов`язано Полтавську міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області (правонаступником є Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області) прийняти рішення про списання податкового боргу в сумі 736444,37 грн., а саме: податкового боргу з рентної плати за нафту в сумі 57682,39 грн.; податкового боргу з рентної плати за природний газ у сумі 500848,61 грн.; податкового боргу з рентної плати за газовий конденсат у сумі 177913,37 грн.

Визнано протиправними дії Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (правонаступником є Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області) щодо відмови у списанні визначених контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгоджених грошових зобов`язань, за якими триває процедура судового оскарження в сумі 904795,73 грн.

Зобов`язано Полтавську міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області (правонаступником є Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області) прийняти рішення про списання визначених контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгоджених грошових зобов`язань, за якими триває процедура судового оскарження в сумі 904795,73 грн., а саме: неузгоджене грошове зобов`язання у сумі з рентної плати за природний газ у сумі 56348,63 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-13131/09/2670; неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 223889,94 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-13131/09/2670; неузгоджене грошове зобов`язання з плати за користування надрами в сумі 23788,17 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-14553/10/2670; неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за нафту в сумі 285939,78 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-12781/09/2670; неузгоджене грошове зобов`язання з рентної плати за нафту в сумі 182580,75 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-17819/10/2670; неузгоджене грошове зобов`язання з плати за користування надрами в сумі 132248,46 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі № 2а-15181/10/2670.

У решті позовних вимог відмовлено.

Зобов`язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 47, код ЄДРПОУ 38719466) за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2016, заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про видачу виконавчого листа задоволено частково.

Постановлено видати Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» виконавчий лист на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 у справі №2а-215/12/2670.

У задоволені решти вимог відмовлено.

У цій ухвалі суд виснував, що після отримання виконавчого листа позивач може звернутись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відповідно до закону.

22.08.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва було видано виконавчий лист у справі № 2а-215/12/2670, який, як стверджує заявник, надійшов на адресу ПАТ «Укргазвидобування» 26.09.2016.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-215/12/2670.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 призначено судове засідання з розгляду заяви на 09.10.2023.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, 09.10.2023 у судове засідання не прибули. Від представника ПАТ «Укргазвидобування» надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні. Від податкового органу будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надійшло.

Ураховуючи положення частини дев`ятої статті 205, частини третьої статті 374 та частини третьої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви здійснено судом без участі сторін у порядку письмового провадження.

Щодо питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходив із такого.

Відповідно до частини третьої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви в судове засідання не прибули, у відповідності до вимог частини третьої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав за можливе розгляд заяви здійснювати без участі сторін в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходив із такого.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Відповідно до підпунктів 10, 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ураховуючи викладене, у відповідності до вимог частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У зв`язку із цим, частиною першою статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд зазначає, що поважними причинами пропущення строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувач повинен обґрунтувати поважність причин пропущення строку з посиланням на відповідні докази.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі № 2а-215/12/2670, заявник зазначив, що 22.08.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва було видано виконавчий лист у справі № 2а-215/12/2670, який надійшов на адресу ПАТ «Укргазвидобування» 26.09.2016.

Статтею 12 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції закону, чинного на момент розгляду заяви) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, у силу вимог статті 12 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції станом на день розгляду заяви судом), строк на пред`явлення його до виконання не може перевищувати трьох років.

Як установлено судом, 22.08.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва було видано виконавчий лист у справі № 2а-215/12/2670, строк пред`явлення до виконання якого до 29.09.2015, що об`єктивно унеможливлює стягувачу звернутись із цим виконавчим листом для примусового виконання постанови суду від 17.04.2014, що набрала законної сили 30.09.2014.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2016, заяву ПАТ «Укргазвидобування» про видачу виконавчого листа задоволено частково.

Постановлено видати ПАТ «Укргазвидобування» виконавчий лист на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 у справі №2а-215/12/2670.

У задоволені решти вимог відмовлено.

У цій ухвалі суд зазначив, що після отримання виконавчого листа позивач може звернутись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відповідно до закону.

Судом з`ясовано, що виконавчий лист було видано 22.08.2016, тобто після спливу строку на пред`явлення його до виконання.

Дослідивши інформацію, що зазначена у виконавчому листі та міститься в матеріалах адміністративної справи, суд доходить висновку, що отримання ПАТ «Укргазвидобування» виконавчого листа із запізненням сталося не з вини стягувача, у зв`язку із чим причини пропуску строку пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання є поважними.

Таким чином, ураховуючи, що гарантія виконання судового рішення є однією із засад судочинства, суд, із метою недопущення обмеження права стягувача на отримання присудженого йому судовим рішенням, уважає за необхідне задовольнити заяву в цій частині та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Щодо питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині, суд виходив із такого.

Частинами другою, третьою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Кодексу, чинної станом на день розгляду заяви) передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Судом встановлено, що 22.08.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва було видано виконавчий лист у справі № 2а-215/12/2670.

Відповідно до змісту виконавчого листа, у ньому наведено текст резолютивної частини рішення - постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 у справі № 2а-215/12/2670, у тому числі й щодо визнання протиправною бездіяльність податкового органу та зобов`язання його вчинити певні дії.

Як установлено судом, заява ПАТ «Укргазвидобування» в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині, зареєстрована в Окружному адміністративному суді міста Києва 30.09.2016, про що свідчить протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

У подальшому відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 головуючим суддею Іщуком І.О. було задоволено заяву про самовідвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Іщука І.О.; відведено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Іщука І.О. від розгляду заяви ПАТ «Укргазвидобування» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання; заяву передано на автоматичний розподіл для визначення складу суду для її розгляду в порядку статті 31 Кодексу.

Заявник, як на підставу визнання виконавчого листа в частині таким, що не підлягає виконанню стверджував, що у виконавчому листі наведено повний текст резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 у справі № 2а-215/12/2670, у тому числі щодо визнання протиправною бездіяльність, що не містить зобов`язання вчинити дії, а отже, на думку заявника, у цій частині виконавчий лист не може бути пред`явлений до примусового виконання.

У заяві представник посилався на норми частини другої статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакцій чинній до 15.12.2017, яка передбачала, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Однак, як зазначалось вище, із 15.12.2017 Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, і, станом на день розгляду цієї заяви діє редакція Кодексу після 15.12.2017.

У відповідності до вимог частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

При цьому, на день видачі 22.08.2016 виконавчого листа у цій справі, діяла редакція Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», пункт 4 частини першої стаття 18 якої передбачав, що у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення.

Натомість, цей Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» втратив чинність у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016.

Так, у відповідності до положень статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», яка передбачає вимоги до виконавчого документа, згідно з пунктом 5 частини першої статті 4, у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Отже, із системного аналізу наведених норм законодавства, які були чинними як станом на день видачі виконавчого документа, так і станом на день подання заяви про визнання його таким, що не підлягає виконанню в частині, діяла редакція Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», пунктом 4 частини першої стаття 18 якої було передбачено, що у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення.

Таким чином, виконавчий лист у цій справі, виданий судом 22.08.2016, відповідає вимога до виконавчого документа, передбачених Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» чинного на час видачі виконавчого листа (22.08.2016), а також містить зобов`язання вчинити певні дії, і норма пункту 4 частини першої стаття 18 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» імперативно визначала, що у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення.

При цьому, після втрати чинності Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», набрав чинності з 05.10.2016 новий Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», пункт 5 частини першої статті 4 якого регламентує, що у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Отже ці положення законодавства мають застосовуватись лише до тих виконавчих документів, які видані судами після набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Разом із тим у матеріалах справи відсутні відомості, що вказаний виконавчий документ пред`являвся стягувачем до примусового виконання до органів державної виконавчої служби і відповідною посадовою особою не було прийнято його до виконання.

Зі змісту виконавчого листа, виданого 22.08.2016 убачається, що він містить резолютивну частину рішення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014, як це було передбачено Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», у тому числі й щодо зобов`язального характеру, як це передбачено пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», що виключає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині.

При цьому, частина друга статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Судом не встановлено, а заявником не наведено жодних обставин, що виконавчий лист у цій справі видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За вказаних обставин заява ПАТ «Укргазвидобування» у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 3, 205, 243, 248, 374, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити частково.

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі № 2а-215/12/2670.

Встановити строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 2а-215/12/2670 до виконання 3 (три) роки з дня набрання цією ухвалою законної сили.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Шевченко А.В.