Рішення

від 10.10.2023 по справі 340/3852/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3852/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльність, скасування постанови та стягнення страхової виплати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, про призначення доплати та розрахунок страхових виплат ОСОБА_1 у сумі 3900 грн. 52 коп., яка призначена постановою Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року №1101/91253/91253/33;

- скасувати постанову Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року №1101/91253/91253/33 в частині нарахування страхових виплат на підставі довідки МСЕК №1 від 02.10.2018 № 011826 за період: з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85% відсотків втрати працездатності у сумі 3900 грн. 52 коп.;

- стягнути з Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, на користь ОСОБА_1 , особі з інвалідністю 1-Б групи професійного захворювання, страхову виплату щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 88 949,57 грн., що за винятком 3900,52 грн. складає 85049 грн. 05 коп., та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 949138 грн. 59 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі № П/811/1297/16, та ухвали Верховного Суду про відмову у зупиненні виконання судового рішення від 22 листопада 2018 року по справі №11/811/1297/16, йому була видана Довідка МСЕК №1 від 02.10.2018 року №011826 за період: з 24.11.1997 року по 01.12.2000 року - 85% відсотків втрати працездатності, а також видана Виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, яка видається виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до довідки серії 12 AAA №01186 за період: з 24.11.1997 по 01.12.2000 - 85% відсотків втрати працездатності. Позивачу встановлено 1-Б групу інвалідності по професійному захворюванню довічно. Позивач зазначив, що не погодившись із постановою Про призначення доплати від 15.02.2021 №1101/91253/91253/33 та розрахунком страхових виплат за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, на підставі довідки МСЕК від 02.10.2018 серії 12 AAA №01186 в сумі 3900 грн. 52 коп., звернувся до Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області щодо надання письмових пояснень стосовно нарахування зазначених виплат, на що отримав відповідь №15.7.03-08-414 від 12.03.2021, якою йому було повідомлено, що страхові виплати за період 1997-2000 не підлягають перерахуванню. Додатково зазначав, що відповідно до ч.7 ст.47 Закону України №1105, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь - якого строку та підлягає коригування у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України Про оплату праці. Вважає, що відповідачем порушено розділ V Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV, оскільки відповідно до п.47.1 ст.47 страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; п.47.6 ст.47 - страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинною зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я. Вказує, що згідно виданої йому довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у паданні медичної та соціальної допомоги серія 12 AAA №01186 від 02.10.2018 року - ступінь втрати професійної працездатності встановлено у відсотках - 85 % з 24.11.1997 року по 01.12.2000 року; причина втрати професійної працездатності - професійне захворювання; дата встановлення страхового випадку - рішення суду від 17.09.2018 року, яке набрало законної сили. Також позивач не погодився із розрахунками та виплатою йому страхових виплат, тому додатково звернувся до судового експерта. За результатами висновку судового експерта позивач виявив неправильне нарахування йому страхових виплат.

Ухвалою судді від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т.1 а.с.51).

Ухвалою суду від 02.08.2021 задоволено клопотання представника відповідача про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 вересня 2021 року (а.с.54).

Представником Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, у справі № 340/3384/20 винесено постанову від 15.02.2021 №1101/91253/91253/33 Про призначення доплати. На підставі даної постанови ОСОБА_1 призначено доплату страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 3900,52 грн. за період з 24.11.1997 по 01.12.2000. ОСОБА_1 звернувся 18 січня 2016 року із заявою про призначення страхових виплат в зв`язку з професійним захворюванням, яке отримав на підприємстві Кіровоградське обласне Державне комунальне підприємство теплових мереж Кіровоградтеплокомуненерго, до заяви додав Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 14.10.2014 року та висновок МСЕК від 20 жовтня 2015 року серія 10 AAA № 251964 (потерпілому встановлено 100% втрати професійної працездатності з 07 жовтня 2015 року, з датою переогляду 01 червня 2016 року, перша Б група інвалідності в зв`язку з професійним захворюванням). У зв`язку з чим відділенням Фонду винесено: Постанову відділення Фонду від 20.01.2016р. №1109/91253/91253/1 ОСОБА_1 взято на облік з 07 жовтня 2015 року; Постанову відділення Фонду від 20.01.2016р. №1109/91253/91253/2 ОСОБА_1 призначена одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 23426,00 грн.; Постанову відділення Фонду від 20.01.2016р. №1109/91253/91253/3 ОСОБА_1 призначена щомісячна страхова виплата в розмірі 2093,28 грн. (2393,28 грн. х 100 % = 2393,28 грн. Обмеження пенсією по інвалідності 2393,28 -300,00 грн. = 2093,28 грн.). У зв`язку з відсутністю документів про заробітну плату застрахованої особи, розмір страхових виплат ОСОБА_1 визначено з діючої місячної тарифної ставки (посадовий оклад) за відповідною професією в галузі (згідно п. 19 постанови КМУ від 26.09.2011 року № 1266), а саме з розміру 2393,28 грн. В грудні 2018 року від ОСОБА_1 до відділення Фонду надійшла нова заява до якої додано нові виписки МСЕК серії 12 AAA № 011830 від 10.10.2018 р. (30 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворювання з 17.10.2014 по 21.05.2015) та серії 12 AAA № 011831 від 10.10.2018 (100 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворювання з 22.05.2015 по 06.10.2015), а також архівну довідку про заробітну плату ОСОБА_1 . Відповідно до наданих документів відділенням Фонду визначено нову середньомісячну заробітну плату потерпілого (вперше проведено розрахунок середньомісячної заробітної плати потерпілого до настання страхового випадку), здійснено розрахунок страхових виплат з 17.10.2014 та визначено суму доплати страхових виплат (Постанова від 17.12.2018 №1109/91253/91253/23 та Постанова від 17.12.2018 №1109/91253/91253/24 (згідно виписки МСЕК № 011830 з 17.10.2014 по 21.05.2015 та згідно виписки МСЕК № 011831 з 22.05.2015 по 06.10.2015)). В постанові №1109/91253/91253/23 зазначено, що потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 17 жовтня 2014 року, а не 07.10.2015, як пише експерт Лябах KM. У зв`язку з тим, що була надана нова довідка МСЕК з терміном дії, що передує існуючій, а саме з 17.10.2014 року, відповідно змінився і період набуття права на страхові виплати. Тобто, ОСОБА_1 набув право на отримання щомісячних страхових виплат не з 07 жовтня 2015 року, а з 17 жовтня 2014 року. Тому, для проведення розрахунків згідно довідки МСЕК № 011830 з 17.10.2014 відділенням Фонду визначено середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , згідно норм п.4 Постанови 1266, а саме за 6 календарних місяців за період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку. Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1 таким є період з травня 1997 року по жовтень 1997 року. Додатково зазначив, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 340/3384/20 зобов`язано Кропивницьке відділення Фонду виплатити ОСОБА_1 виплати на підставі довідки МСЕК від 02.10.2018 року № 011826 за період з 24.11.1997 р. по 01.12.2000 р. у розмірі 85 % втрати працездатності. Оскільки Закон №1105 від 23.09.1999 року набрав чинності 1 квітня 2001 року, а Порядок 1266 затверджено постановою КМУ від 26.09.2001 року - підстави їх застосовувати для розрахунку виплат за період 1997-2000 у відділенні Фонду відсутні. У зв`язку з відсутністю нормативної бази для Фонду соціального страхування України, щодо проведення розрахунків страхових виплат особам, потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та/ або професійного захворювання, за період до 01 квітня 2001 року, Кропивницьким відділенням Фонду розраховано виплати ОСОБА_1 , на виконання рішення суду від 06.10.2020 року, наступним чином. Для розрахунку середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 взято наявну в особовій справі архівну довідку від 26.11.2018 №Т-4848 за період травень 1997 року - жовтень 1997 року. Середньомісячна заробітна плата за цей період склала 763,45 грн. Середньоденну заробітну плату (дохід) обчислено шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (п.14 Порядку 1266 в редакції від 26.09.2001р.). В довідці № Т-4848 інформація щодо кількості відпрацьованих робочих днів не зазначена, тому до розрахунку застосовано повна кількість робочих днів у місяці, а саме 21, що за 6 місяців склало 126 робочих днів (21 х 6 = 126). Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 склала 6,06 грн. (763,45 / 126 - 6,06). Середньомісячна заробітна плата визначена шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів на рік (п.5 Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 1 листопада 2001 р. №43): 6,06 х 20,9 =126,65 грн. Суму щомісячної страхової виплати визначено відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, а саме страхова виплата згідно довідки МСЕК серія 12AAA № 011826 склала 107,65 грн. (126,65 х 85% = 107,65 грн). За період з 24.11.1997 по 01.12.2000 доплата склала 3900,52 грн. ((107,65 грн. / 30 днів х 7 днів) + 107,65 грн. х 36 міс.). Стверджує, що на час прийняття Закону № 1105, ні у підприємства, ні у Фонду не існувало заборгованості та зобов`язань перед ОСОБА_1 . Підприємством на якому працював потерпілий до Фонду не передано жодних документів щодо нього, тому страхова виплата ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 розрахована наступним чином: середньоденна заробітна плата згідно архівної довідки від 26.11.2018 № Т-4848 за період з травня по жовтень 1997 року: 763,45 / 126 = 6,06 грн.; середньомісячна заробітна плата: 6,06 х 20,9 = 126,65 грн.; страхова виплата згідно МСЕК від 02.10.2018 року серія 12ААА, № 011826: 126,65 х 85% = 107,65 грн.; строк згідно МСЕК від 02.10.2018 року серія 12ААА № 011826: з 24.11.1997 по 01.12.2000. Додатково вказує на безпідставність застосування експертного висновку судового експерта Лябах Наталії Миколаївни, оскільки Закон №1105 від 23.09.1999 набрав чинності 1 квітня 2001 року, а Порядок 1266 затверджено постановою КМУ від 26.09.2001, тому підстави їх застосовувати для розрахунку виплат за період 1997-2000 у відділенні Фонду відсутні, а отже судовий експерт не мав право застосовувати норму п.14 Порядку 1266, що призвело до невірного розрахунку середньомісячної заробітної плати позивача та щомісячної страхової виплати за період 24.11.1997 - 01.12.2000. Вказує, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Отже, вважає, що виходячи із вищезазначених норм кошти в сумі 3900,00 грн., (як страхова виплата за період з 24.11.1997 по 01.12.2000) призначені 15.02.2021 на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 року у справі №340/3384/20 мають разовий характер, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено строки виплати коштів та не можна застосовувати норми Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням її виплати. (т.1 а.с.56-64).

Позивачем подана відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає, що його доводи викладені в позовній заяві не спростовані представником Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (т.1 а.с.78-84).

Ухвалою суду від 22.09.2021 відкладено розгляд справи до 18 жовтня 2021 року, а також задоволено клопотання представника позивача про виклик експерта ОСОБА_2 для надання пояснень щодо висновку та про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.1 а.с.93).

Представником Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області подано заперечення, відповідно до якого в період 1997-2000 років не існувало юридичної особи - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (правонаступник - Фонд соціального страхування України), а тому у Фонду не може виникати будь-яких зобов`язань до його створення. Крім того, до 01.04.2001 року не існувало жодної юридичної особи, правонаступником якої був би Фонд. Тобто, 01.04.2001 року вперше створено Фонд, з відповідними повноваженнями, правами та обов`язками. Також, вказав, що особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, відповідний орган Фонду сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства передали йому у встановленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі виплати й послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку, а щомісячне відшкодування втраченого заробітку повинне визначатися станом на 1 квітня 2001 року з набранням чинності Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та здійснюватися Фондом з 1 квітня 2001 року - часу його створення, незалежно від того, коли відповідне підприємство передало йому документи. Станом на 17.10.2014 (дата, з якої відділенням Фонду призначено та виплачуються щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 ) діяв Порядок призначення та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від

27.04.2007 №24 (далі - Порядок №24), який на думку відповідача, повинен застосовуватися при розрахунку позивачу страхової виплати за період з 24.11.1997 по 01.12.2000. (т.1 а.с.99-105).

18.10.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2021 (т.1 а.с.114-122).

16.11.2022 розгляд справи відкладено до 18.01.2022 за клопотанням представника позивача (т.1 а.с.126).

18.01.2022 розгляд справи відкладено до 02.02.2022 за клопотанням представника відповідача (т.1 а.с.174).

Ухвалою суду від 02.02.2022 задоволено клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи. Призначено по справі судово-економічну експертизу. Зупинено провадження у справі на період проведення експертизи до одержання її результатів (т.1 а.с.180-182).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022 задоволено апеляційну скаргу Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, ухвалу суду від 02.02.2022 скасовано, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи відмовлено (т.1 а.с.213-214).

Ухвалою суду від 12.01.2023 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.02.2023 (т.1 а.с.216).

06.02.2023 судове засідання не відбулося по технічним причинам, розгляд справи перенесено на 15.02.2023 (т.1 а.с.220).

Позивачем надані письмові пояснення, які фактично зводяться до часткового зазначення обставин та висновків, встановлених судовим експертом Лябах Наталією Миколаївною (т.1 а.с.223-234).

Ухвалою суду від 15.02.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 28 лютого 2023 року. Відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Також допущено заміну відповідача Кропивницьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (т.1 а.с.239-241).

Представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи, з огляду на подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.02.2023 (т.1 а.с.249).

28.02.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2022 з огляду на неявку відповідача до суду без поважних причин (т.1 а.с.250-251).

Позивачем надано заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження (т.2 а.с.4).

16.03.2022 представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши аналогічну заяву про відкладення розгляду справи, з огляду на подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.02.2023, при цьому суд раніше вже визнавав не поважними зазначені причини неприбуття в судове засідання (т.2 а.с.7).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишено без задоволення, ухвалу суду від 15.02.2023 без змін (а.с.68-69 відокремлених матеріалів справи).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.9 ст.205 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження, що відображено в протоколі судового засідання.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши судового експерта, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно інформації комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду ОСОБА_1 звертався до Комунального закладу Кіровоградське обласне бюро медико соціальної експертизи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі № П/811/1297/16 в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 року у справі № П/811/1297/16 скасовано у частині та прийнято постанову; визнано неправомірною відмову КЗ Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи у м. Кропивницькому щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про ступень втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків за період з 24.11.1997 року по 24.11.2000 року та з 29.10.2014 року по 07.10.2015 року; зобов`язано КЗ Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи у м. Кропивницькому надати ОСОБА_1 довідку про ступень втрати професійної працездатності у відсотках, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків за період з 24.11.1997 року по 24.11.2000 року та з 29.10.2014 року по 07.10.2015 року; зобов`язано КЗ Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи у м. Кропивницькому розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків за період з 24.11.1997 року по 24.11.2000 року та з 29.10.2014 року по 07.10.2015 року, визначивши ступінь втрати професійної працездатності у відсотках на підставі наявних медичних документів стосовно ОСОБА_1 та відповідно до законодавства. В іншій частині постанова залишена без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №П/811/1297/16 (адміністративне провадження № К/9901/64582/18) касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № П/811/1297/16 без змін.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № П/811/1297/16 видана Довідка МСЕК №1 від 02.10.2018 №011826 за період: з 24.11.1997 по 01.12.2000 - 85% відсотків втрати працездатності, а також видана Виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, погреби у наданні медичної та соціальної допомоги, яка видається виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до довідки серії 12 AAA №01186 за період: з 24.11.1997 по 01.12.2000 - 85% відсотків втрати працездатності (т.1 а.с.32-32зв.).

ОСОБА_1 звертався із заявою про нарахування йому страхової виплати за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 на підставі довідки МСЕК № 011826 від 02.10.2018, проте Кропивницьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області було відмовлено.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звертався до суду за захистом свого порушено права та рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №340/3384/20 вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 до Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити; визнати неправомірною відмову Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, щодо виплати Позивачеві страхових виплат на підставі довідки МСЕК №1 від 02.10.2018 №011826 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85% відсотків втрати працездатності; зобов`язати Кропивницьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 , особі з Інвалідністю 1-Б групи професійного захворювання страхові виплати на підставі довідки МСЕК №1 від 02.10.2018 № 011826 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85% відсотків втрати працездатності (а.с.36-38).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №340/3384/20 без змін (а.с.33-34).

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року справа №340/3384/20 (адміністративне провадження № К/9901/6773/21) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 340/3384/20 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області про визнання неправомірної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 340/3384/20, в.о. начальника Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області винесено постанову від 15.02.2021 №1101/91253/91253/33 Про призначення доплати, згідно якої на підставі статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 , номер справи 91253, номер випадку 91253, перебуває на обліку з 17 жовтня 2014 року, відповідно до статті 47 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування постановлено призначити доплату страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності (вид 410, потерпілому ОСОБА_1 номер справи 91253, номер випадку 91253) суму в розмірі 3900,52 грн. за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 (т.1 а.с.27).

Підстава для призначення доплати: заява від 09.02.2021, виписка МСЕК серія 12ААА №011826 від 02.10.2018, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі 340/3384/20, розрахунок страхових виплат.

На підставі даної постанови ОСОБА_1 призначено доплату страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 3900,52 грн. за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 та 03.03.2021 здійснено виплату, що не заперечується учасниками справи.

Згідно розрахунку головного спеціаліста відділу страхових виплат та матеріального забезпечення, страхові виплати позивача згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року, справа 340/3384/20 становлять: середньоденна заробітна плата згідно архівної довідки від 26.11.2018 № Т-4848 (а.с.29) за період з травня по жовтень 1997 року = 763,45 / 126 = 6,06 грн.; середньомісячна заробітна плата 6,06 х 20,9 = 126,65 грн.; страхова виплата згідно МСЕК від 02.10.2018 року серія 12ААА, №011826 126,65x85% =107,65 грн.; строк згідно МСЕК від 02.10.2018 року серія 12ААА, № 011826 з 24.11.1997 по 01.12.2000; щомісячні страхові виплати за листопад 1997 року: 107,65 грн./30 х 7 = 25,12 грн.; щомісячні страхові виплати за грудень 1997 року - листопад 2000 pоку: 107,65 грн. х 36 =3875,40 грн.; разом щомісячні страхові виплати за період 24.11.1997 року - 01.12.2000 pоку: 25,12 + 3875,40 = 3900,52 грн. (а.с.28).

Позивач не погоджується із зазначеним розрахунком та призначенням доплати саме у розмірі 3900,52 грн., а також із не нарахуванням та невиплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, що й стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Суханов та Ільченко проти України, №№ 68385/10, 71378/10, §§ 52, 30-31, 53, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Суд зазначив, що ст. 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою.

Щодо соціальних виплат, ст. 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам.

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

21 травня 2015 року Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII схвалена Заява Верховної Ради України Про відступ України від окремих зобов`язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод щодо відступу від окремих зобов`язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме: до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

Водночас від зобов`язань, визначених ст.ст.1, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Україна не відступала.

Згідно з п.23 частини І Європейської соціальної хартії (переглянутої), яка вчинена 03 травня 1996 року та ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої), сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи, зокрема, як право кожної особи похилого віку на соціальний захист.

Так, позивач зазначає, що йому Кропивницьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 протиправно недонарахувало страхову виплату щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85049 грн. 05 коп., а також не нарахувало компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 949138 грн. 59 коп., на підтвердження чого позивачем надано висновок судового експерта ОСОБА_2 за результатами проведення експертного економічного дослідження № 16-21 від 08.07.2021 (т.1 а.с.12-25).

Представник відповідача посилається на правильність обрахунків Кропивницьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області страхової виплати позивачу за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, на підтвердження чого надає висновок спеціаліста від 01.09.2021, згідно якого розрахунок доплати страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності громадянину ОСОБА_1 в сумі 3900 грн 52 коп., яка призначена постановою Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15.02.2021 №1101/91253/91253/33, на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 340/3384/20, з урахуванням того, що виплата провадиться за період до створення Фонду соціального страхування України та прийняття Закону №1105 (з 24.11.1997 по 01.12.2000), нормативно та документально підтверджується. В обсязі наданих на дослідження документів, з урахуванням відсутності нормативно - правової бази для Фонду соціального страхування України щодо призначення щомісячних страхових виплат потерпілим внаслідок професійного захворювання до 01.04.2001, а також з урахуванням наявності та застосуванні базових (вихідних) даних для призначення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 17.10.2014 внаслідок одного й того ж нещасного випадку (страховий випадок - професійне захворювання), страхова виплата щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 становить 3900,52 грн. (т.1 а.с.108-113).

Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон №1105, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Розділом V Закону №1105 врегульовані питання загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 1105 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону № 1105 страхові виплати складаються із, зокрема страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я. (ч.1 ст.42 Закону № 1105)

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.42 Закону № 1105 середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Частиною першою статті 47 Закону № 1105 визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105).

Згідно ч.ч.6, 7 ст.47 Закону № 1105 страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Статтею 34 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Постановою фонду ФССУ №12 від 19.07.2018 року Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення страховим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, та п.1 Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого, Постановою правління ФССУ №4 від 18.04.2000 зазначено, що фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України Про охорону праці, які ліквідуються.

Відповідно до вимог пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України Про охорону праці, які ліквідуються.

За змістом наведеної норми вбачається про обов`язок Фонду здійснювати такі виплати.

Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №340/3384/20 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області про визнання неправомірної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії встановлено, що відповідач як фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України Про охорону праці, які ліквідуються.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що постанова у справі №340/3384/20, набрала законно сили, а тому факт, що відповідач як фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України Про охорону праці, які ліквідуються є встановленим та не потребує додаткового доказування, тому доводи відповідача, що у Фонду не може виникати будь-яких зобов`язань до його створення, а також, що до 01.04.2001 не існувало жодної юридичної особи, правонаступником якої був би Фонд, не відповідають дійсності, та спростовані постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №340/3384/20.

Суд зазначає, що позивачу страхові виплати нараховані та виплачені на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року по справі №340/3384/20, яким зобов`язано Кропивницьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 , особі з інвалідністю 1-Б групи професійного захворювання страхові виплати на підставі довідки МСЕК №1 від 02.10.2018 № 011826 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85% відсотків втрати працездатності.

З огляду на положення Закону № 1105, а також наявність судових рішень, якими підтверджена правомірність позовних вимог позивача на виплату відповідних страхових виплат, суд зазначає, що позивачу повинні виплатити страхові виплати за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85% відсотків втрати працездатності, без застосування будь-яких часових обмежень.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11 (далі Порядок №11, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника.

Згідно пункту 1.2. Порядку №11 у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата).

Відповідно до пункту 1.6 Порядку №11 середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 (із змінами, далі - постанова Кабінету Міністрів України N 1266).

Згідно п.1.16 Порядку №11 індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до статті 37 Закону.

Статтею 37 Закону №1105 визначено, що щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

За наявності фінансових можливостей бюджету Фонду розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1266, затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, (далі Порядок № 1266) (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), застосування якого також передбачалось порядком пункту 1.7. Порядку №24, тому позиція відповідача, стосовно того, що у відділенні Фонду відсутні підстави застосовувати Порядок 1266, для розрахунку виплат за період 1997-2000, не знайшли свого підтвердження.

Суд враховує, що позивач втратив працездатність не з власної вини. Натомість змушений доводити своє право на отримання справедливих виплат у судовому порядку, тому суд зазначає, що при своєчасній виплаті Фондом відповідних страхових виплат, взагалі не виникало б питання щодо застосування норм законодавства, оскільки застосовується законодавство чинне на час виникнення правовідносин. Однак, саме зволікання відділення Фонду призвело до надмірного затягування із виплатами позивачу. Тому враховуючи зазначене, а також те, що позивач втратив працездатність на 85 % (в подальшому втрата працездатності досягала і 100 % (т.1. а.с.135) та не може заробляти собі на прожиття, він має отримувати достойні виплати, в тому числі з урахуванням норм Порядку 1266, а також норм Закон України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 № 2050-III (далі Закон №2050-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 14 Порядку 1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за формулою:

З = З(н) х С : М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);

К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:

К = З(в) : З(с),

де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з:

поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;

причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем здійснено неправильний обрахунок позивачу доплати страхової виплати за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 3900 грн. 52 коп. згідно постанови Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року №1101/91253/91253/33. При цьому, розрахунки страхових виплат за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, надані позивачем, узгоджуються з розрахунками проведеними судом у відповідності до вищевикладених норм та сума недоплати становить 85049,05 грн. (а.с.232-234).

Щодо компенсації втрати частини доходів.

Пунктом 1.17 Порядку №11 передбачено, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум проводиться відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). (ст.1 Закону №2050-III)

Відповідно до положень ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Статтею 3 Закону №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. (ст.6 Закону №2050-III)

З метою реалізації Закону №2050-III Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159 проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку №159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі страхових виплат). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі страхових виплат, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Дія норм Закону №2050-III та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постанові від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 04 березня 2021 року у справі №520/34/17, від 18 липня 2023 року у справі №200/10663/21, від 21 серпня 2023 року у справі №460/6767/20.

Відповідач не нараховував позивачу компенсацію втрати частини доходів, посилаючись на те, що у період з 24.11.1997 по 01.12.2000 Закон №2050-III ще не діяв, а також зазначив, що у позивача не було нарахованих, але не виплачених страхових виплат за вказаний період, натомість суд раніше вже зазначав про необхідність застосування Закону №2050-III стосовно даних правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що своєчасно не нарахована виплата відповідачем не може позбавляти позивача на отримання відповідної компенсації втрати частини доходів, в тому числі у зв`язку з інфляційними процесами.

Доводи відповідача про те, що доплата позивачу за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 страхової виплати мала разовий характер, а тому компенсації втрати частини доходів не підлягає, суд відхиляє, оскільки компенсація, передбачена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", виплачується у разі порушення строків виплати доходу (страхової виплати), а не виконання рішення суду. Оскільки вказана страхова виплата нарахована та виплачена в результаті призначення доплати страхової виплати й відновлення прав позивача, порушених при її виплаті, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Таким чином, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що право позивача порушено саме постановою Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року №1101/91253/91253/33, а не діями Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні доплати страхової виплати.

Отже, постанову від 15 лютого 2021 року винесено відповідачем протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, а тому така підлягає скасуванню в частині нарахування страхових виплат на підставі довідки МСЕК №1 від 02.10.2018 № 011826 за період: з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 85% відсотків втрати працездатності у сумі 3900 грн. 52 коп. В цій частині позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить стягнути з Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, на користь ОСОБА_1 , особі з інвалідністю 1-Б групи професійного захворювання, страхову виплату щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 88 949,57 грн., що за винятком 3900,52 грн. складає 85049 грн. 05 коп., та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 949138 грн. 59 коп., то суд зазначає, що нарахування та виплата страхової виплати є дискреційним повноваженням відповідача, при цьому суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень.

Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росіїї, Єрузалем проти Австрії, в яких останній зазначив, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції не полягає у підміні органів влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Тому у випадку зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити конкретну суму страхової виплати, а також суму компенсації втрати частини доходів, суд порушить принцип розподілу влади та втрутиться у виключну компетенцію уповноваженого на прийняття такого рішення органу. А тому у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на те, що страхова виплата позивачу за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 відповідачем нарахована не правильно, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав позивача, з урахуванням того, що Кропивницьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області замінено на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , особі з інвалідністю 1-Б групи професійного захворювання, страхову виплату щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 85049,05 грн. з нарахуванням та виплатою компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум за період з 24.11.1997 по 01.12.2000.

Стосовно, висновку експерта ОСОБА_2 за результатами проведення експертного економічного дослідження № 16-21 від 08.07.2021, яким зазначено: По першому питанню. Розрахунок доплати страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності громадянину ОСОБА_1 в сумі 3 900 грн. 52 коп., яка призначена постановою Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року № 1101/91253/91253/33, на підставі Постанови Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро від 27.01.2021 у справі № 340/3384/20 та Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 340/3384/20, з урахуванням того, що: виплата за 1997-2000 роки відбулась 03.03.2021; ОСОБА_1 взято ва облік з 07.10.2015, згідно постанови від 20.01.2016 № 1109/91253/91253/1, документально та нормативно не підтверджується.

В обсязі наданих на дослідження документів та з урахуванням: вимог п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами та доповненнями), тих), що: виплата за 1997-2000 роки відбулась 03.03.2021; ОСОБА_1 взято на облік з 07.10.2015, страхова виплата щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності громадянину ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 становить 88 949,57 грн., що за винятком 3 900,52 грн. складає 85 049,05 грн.

По другому питанню. Враховуючи, що розрахунок доплати страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності громадянину ОСОБА_1 в сумі 3 900 грн. 52 коп., яка призначена постановою Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року № 1101/91253/91253/33, на підставі Постанови Третього апеляційного адміністративного суду м. Дніпро від 27.01.2021 у справі № 340/3384/20 та Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 340/3384/20, з урахуванням того, що: виплата за 1997-2000 роки відбулась 03.03.2021; ОСОБА_1 взято ва облік з 07.10.2015, згідно постанови від 20.01.2016 № 1109/91253/91253/1, документально та нормативно не підтверджується, то, відповідно до вимог п. 1.17 ст. 1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України постановою від 19.07.2018 № 11, в обсязі наданих на дослідження документів та з урахуванням того, що:

- ОСОБА_1 взято на облік з 07.10.2015;

- відповідно до вимог п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу,

грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним

соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами та доповненнями), страхова виплата щомісячна страхова

виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності громадянину

ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 становить 88 949,57 грн.;

- виплата за 1997-2000 роки відбулась 03.03.2021, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, складає 949 138,59 грн. (т.1 а.с.22-23), то суд зазначає про відсутність у зазначеному висновку детального обрахунку нарахованих експертом сум позивачу.

З огляду на викладене, експерта ОСОБА_2 було викликано в судове засідання для надання відповідних пояснень. Натомість, остання, у судовому засіданні 18 жовтня 2021 року не змогла пояснити підстави нарахування позивачу страхової виплати щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності громадянину ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у розмірі 88 949,57 грн., а також компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум ОСОБА_1 за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, у розмірі 949138,59 грн.

З огляду на викладене, враховуючи раніше встановлені судом обставини, висновок експерта ОСОБА_2 за результатами проведення експертного економічного дослідження № 16-21 від 08.07.2021 є необґрунтованим, не може бути використаним як доказ у даній справі, а тому суд відхиляє даний висновок експерта.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача відсутні.

Стосовно стягнення на користь позивача витрат на проведення експертизи у розмірі 15000 грн., то суд раніше вже зазначав про відхилення судом висновку експерта, а тому відсутні підстави для стягнення даних витрат.

Керуючись ст.ст.72-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання неправомірною бездіяльність, скасування постанови та стягнення страхової виплати задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Кропивницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 15 лютого 2021 року №1101/91253/91253/33 "Про призначення доплати" в частині нарахування страхових виплат на підставі довідки МСЕК від 02.10.2018 № 011826 за період: з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 3900,52 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , особі з інвалідністю 1-Б групи професійного захворювання, страхову виплату щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності за період з 24.11.1997 по 01.12.2000 у сумі 85049,05 грн. з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячних страхових сум за період з 24.11.1997 по 01.12.2000, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА