Ухвала

від 09.10.2023 по справі 440/13559/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/13559/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників" про стягнення адміністративно- господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників" про стягнення адміністративно- господарських санкцій.

Ухвалою суду від 19 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу другого частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Так, у силу частини четвертої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У постанові від 21.02.2011 у справі №21-9а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону. На думку Верховного Суду України, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. При цьому на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений статтею 99 КАС. Частина 4 статті 20 Закону №875-ХІІ, за змістом якої до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 ГК, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки в останній нормі визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не їх стягнення.

У постанові від 28.02.2018 у справі №813/1897/17 Верховний Суд, у продовження вищенаведеного висновку Верховного Суду України, зауважив, що з урахуванням положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, відповідач зобов`язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у строк до 15.04.2016, а тому саме з 16.04.2016 у позивача виникло право на стягнення несплачених самостійно відповідачем сум санкцій у судовому порядку.

Тож, визначений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з цим позовом закінчився 17 липня 2023 року (оскільки 16 липня 2023 року - неділя, вихідний день).

Позивач звернувся до суду з цим позовом 21.08.2023 (згідно календарного штемпеля пошти), тобто пропустив визначений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду.

09.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом в якому зазначено, що ухвалою суду від 17.07.2023 справа №440/8685/23 повернуто позовну Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників" про стягнення адміністративно- господарських санкцій, у зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліки позову. Зазначено, що позивач дізнався про недоліки позову лише після повернення позову. Крім того, позивач зазначає, що на момент отримання ухвали суду про повернення позову трьохмісячний строк звернення до суду з позовом минув.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Розглянувши зазначені позивачем підстави, суд не визнає поважною причиною пропуску тримісячного строку звернення.

А тому, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду належить відмовити.

За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку звернення до суду з цим позовом - відмовити.

Позовну заяву Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників" про стягнення адміністративно- господарських санкцій повернути особі, яка її подала, а саме - позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЛ.М. Петрова