Рішення

від 02.10.2023 по справі 520/20745/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02 жовтня 2023 р. справа № 520/20745/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зозулєвої А.В.,

представника позивача - Сайтарли А.П.,

представника позивача - Юрченко О.В.,

представника відповідача - Красникової О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДК ЕКСПРЕС" до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МДК ЕКСПРЕС" (далі за текстом - ТОВ) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення про відмову Слобожанської митниці Держмитслужби у поверненні помилково та надмірно сплаченої плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, в розмірі 1 038 685,03 грн., яке оформлене листом №7.14-08-2/7.14-15-01/13/4042 від 07.04.2021 року; 2) зобов`язання Слобожанську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958 вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003) скласти та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "МДК ЕКСПРЕС" (код ЄДРПОУ 38771273, вул. Надії, 15, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416) помилково та надміру сплаченої плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, в розмірі 1 038 685,03 грн. на поточний рахунок ТОВ "МДК ЕКСПРЕС" в установі банку: IВАN НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпро, МФО 305299.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що ТОВ є експрес-перевізником та здійснює свою господарську діяльність в зоні діяльності Слобожанської митниці Держмитслужби. 30.03.2021 р. ТОВ звернулося до Слобожанської митниці Держмитслужби із заявою про повернення помилково та надміру сплаченої (стягнутої) плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу в сумі 1 038 685,03 грн., за результатом розгляду якої було прийнято рішення про відмову у поверненні коштів. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у зв`язку з порушенням митницею законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.3 ст. 50 та ч.1 ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в період часу з 18.11.2016 року по 25.06.2020 року ТОВ було вимушено сплачувати кошти за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу. Враховуючи рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2018 р. № 109-р/к є підстави вважати сплачені кошти такими, що були стягнуті помилково.

Відповідач, Харківська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ухвалою суду від 30.05.2023р. замінено відповідача у справі №520/20745/21 з Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958) на правонаступника - Харківську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44017626) (далі за текстом -Митниця, митний орган), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що з повного аналізу рішення Антимонопольного комітету вбачається, що бездіяльність митниці полягала у не створенні рівних умов конкуренції на ринку послуг з прискорення перевезення міжнародних експрес-відправлень, а не у стягненні плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу. Відповідачем рішення Антимонопольного комітету було виконано шляхом створення відповідного сектору митного органу на території підприємства позивача, однак митний орган з тією ж метою міг визначити місце розташування митного поста за адресою, відмінною від адреси ТОВ "Полекс Експрес", тим самим поставивши експрес- перевізников в рівні умови. Справляння відповідачем, як суб`єктом владних повноважень коштів з позивача за виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів здійснювалося у Порядку передбаченому чинним законодавством та виключно за заявами, поданими позивачем до митниці самостійно. Отже вказані кошті не є ані помилково сплачені, ані надміру сплаченими. З приводу вимоги про зобов`язання відповідача скласти та направити відповідний висновок про повернення коштів, то зазначив, що суд не вправі втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень, перебираючи на себе повноваження та функцію уповноваженого органу.

У відповідь на відзив представник позивача зазначив, що виходячи зі змісту рішення Антимонопольного комітету, митниця приймаючи наказ від 11.11.2016р. № 306 зобов`язана була врахувати, що прийняте рішення призведе до спотворення конкуренції та повинна була забезпечити рівні умови здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області, а саме щодо виконання митних формальностей для позивача без обов`язкової оплати за їх виконання. В умовах правомірної поведінки відповідача позивач не повинен був бути платником вказаної плати. Обставини вчинення відповідачем правопорушення у відношенні до позивача, виникнення у нього обов`язку письмово звертатися до відповідача та додатково сплачувати плату за виконання митних формальностей, наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і виникнення у позивача обов`язку сплачувати плату за виконання митних формальностей підтверджується рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 209 р/к від 25.09.2018 року. Крім цього, вказані обставини були встановлені судами господарської юрисдикції під час розгляду справи № 922/3322/18. Копії судових рішень містяться у матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДК ЕКСПРЕС" (податковий номер 38771273) зареєстровано 24.07.2013 року, про що вчинений запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи №1 480 102 0000 056117. Вид діяльності: інша поштова та кур`єрська діяльність (код КВЕД 53.20). У відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ "МДК ЕКСПРЕС" зареєстровано за адресою: 62416. Харківська обл., Харківський район, селище міського типу Пісочин, вулиця Надії, будинок 15.

ТОВ "МДК ЕКСПРЕС" є експрес-перевізником та вело господарську діяльність в зоні діяльності Слобожанської митниці Держмитслужби.

30.03.2021 року ТОВ "МДК ЕКСПРЕС" звернулося до Слобожанської митниці Держмитслужби із заявою (вих. №01/29 від 29.03.2021 року) про повернення помилково та надміру сплачену (стягнуту) плату за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу в сумі 1 038 685.03 грн.

У заяві з посиланням на рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 209 р/к від 25.09.2018 року та рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 року у справі №922/3779/19 ТОВ зазначило, що є підстави вважати сплачені грошові кошти ТОВ за період часу з 18.11.2016 по 25.06.2020 року за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу, такими, що були сплачені (стягнуті) помилково.

За результатами розгляду письмової заяви ТОВ "МДК ЕКСПРЕС" №01/29 від 29.03.2021 року. Слобожанською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про відмову у поверненні коштів, яке оформлене листом №7.14-08-2/7.14-15-01/13/4042 від 07.04.2021 року. Лист Слобожанської митниці Держмитслужби був отриманий позивачем засобами поштового зв`язку 09.04.2021 року.

Відмовляючи у поверненні коштів, відповідач з посиланням на ст.301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України та Порядок повернення авансових платежів та помилково та/або надміру сплаченої суми митних платежів (затверджений наказом МФУ від 18.07.2017 №643) зазначив, що за результатами розгляду вищевказаної заяви, вважаємо за необхідне проінформувати, що обставини викладені в заяві, не відповідають дійсності. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2020 по справі № 922/3779/19, яку залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, закрито провадження у справі за позовом ТОВ "МДК ЕКСПРЕС" до Харківської митниці ДФС та Державної Казначейської служби України про стягнення збитків у сумі 871233,36 грн. За врахуванням наведеного, вищевказані рішення судів не встановлюють факт помилково сплачених сум митних платежів, як і не містять висновків про стягнення коштів про стягнення коштів зі Слобожанської митниці Держмитслужби.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2020 Господарський суд міста Києва закрив провадження у справі № 922/3779/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДК Експрес" до Слобожанської митниці Держмитслужби Державної казначейської служби про стягнення 871233,36 грн. збитків, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення першої інстанції. В межах апеляційного перегляду 10.02.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду замінено Харківську митницю Державної фіскальної служби на її правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби.

23.06.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, справу передав на розгляд Господарському суду міста Києва.

Верховний Суд зазначив, що заявлена у позові вимога має розглядатись за правилами господарського судочинства з огляду на предмет позову та суб`єктний склад учасників спору, оскільки відсутні підстави для віднесення цієї справи до юрисдикції адміністративних судів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 по справі № 922/3779/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДК Експрес" до Слобожанської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби про стягнення 871 233,36 грн. збитків, відмовлено у позові ( рішення сторонами по справі не оскаржено).

У вказаному судовому акті встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МДК Експрес" є експрес-перевізником та здійснює свою діяльність в межах Харківської області.

Крім позивача, в межах Харківської області в зоні діяльності Харківської митниці Державної фіскальної служби станом на 2016 рік здійснювали діяльність такі підрозділи експрес-перевізників: - ЦСС ТОВ "МДК-Експрес", місцезнаходження: Харківська область, смт Пісочин, вул. Надії (колишня назва вул. Крупська), 15;- ЦСС ТОВ "Полекс Експрес", місцезнаходження: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1.

До 11.11.2016 ТОВ "МДК-Експрес" митний контроль та митне оформлення товарів здійснювало за місцем діяльності ЦСС ТОВ "МДК-Експрес": Харківська область, смт Пісочин, вул. Надії, 15, за якою розташовувались відповідні митні пости.

Зокрема, наказом Харківської митниці ДФС № 475 від 27.11.2015 "Про організацію митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень на центральній сортувальній станції ТОВ "МДК-Експрес" визначено, що підрозділом, який проводить митний контроль та митне оформлення товарів і предметів, що переміщуються в міжнародних експрес-відправленнях при здійсненні діяльності ТОВ "МДК-Експрес", є митний пост "Пісочин", місцем проведення процедур - ЦСС ТОВ "МДК-Експрес": Харківська область, смт Пісочин, вул. Крупської (Надії), 15.

Наказом Митниці №115 від 15.04.2016 "Про організацію митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень на центральних сортувальних станціях ТОВ "Полекс Експрес" та ТОВ "МДК-Експрес" підрозділом відповідальним за проведення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються в міжнародних-експрес відправленнях при здійсненні діяльності центральних сортувальних станцій ТОВ "Полекс Експрес" та ТОВ "МДК-Експрес" визначений митний пост "Харків-аеропорт", місцем проведення процедуро: м. Харків, вул. Ромашкіна, буд. 1, та Харківська область, смт Пісочин, вул. Крупської (Надії), 15.

04.11.2016 наказом Митниці № 293 затверджене Положення про митний пост "Харків-аеропорт", відповідно до якого місцем розташування митного поста "Харків-аеропорт" визначено частину території міжнародного аеропорту "Харків" за адресою: вул. Ромашкіна, 1 м. Харків, та територія ЦСС ТОВ "МДК Експрес" за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківська область.

11.11.2016 Митниця наказом № 306 "Про внесення змін до наказу Харківської митниці ДФС від 04.11.2016 № 293" внесла зміни до Положення про митний пост "Харків-аеропорт", визначивши місцем розташування митного посту "Харків-аеропорт" тільки частину території міжнародного аеропорту "Харків" за адресою: вул. Ромашкіна, 1 м. Харків.

Внаслідок прийняття Митницею наказу № 306 від 11.11.2016 центральна сортувальна станція ТОВ "МДК Експрес" залишилась поза межами юридичного місця розташування підрозділу митного органу - митного посту "Харків-аеропорт".

Після виключення Митницею з місць розташування митного посту "Харків-аеропорт" територія ЦСС ТОВ "МДК Експрес" за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківська область, ТОВ "МДК-Експрес" було позбавлено можливості здійснювати митний контроль та митне оформлення товарів за місцем діяльності ЦСС. Сектор митного оформлення міжнародних експрес-відправлень за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківська область, створено тільки у 2020 році, який розпочав роботу 23.07.2020 у складі митного поста "Харків-аеропорт" Слобожанської митниці Держмитслужби.

Водночас, у спірний період щодо ТОВ "Полекс Експрес", підрозділ якого, як зазначено вище, в межах Харківської області в зоні діяльності Харківської митниці Державної фіскальної служби також здійснює свою діяльність на ринку з прискореного перевезень міжнародних експрес-відправлень, митні формальності Митницею виконувались на центральній сортувальній станції, де був розташований митний пост "Харків - аеропорт": вул. Ромашкіна, 1, Харків, без справляння плати за їх виконання.

Ці обставини були предметом перевірки Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в рамках справи № 2/03-42-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". Харківське обласне територіальне відділення встановило, що:- ТОВ "МДК Експрес" та ТОВ "Полекс Експрес" є конкурентами на ринку з прискореного перевезень міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області;- ТОВ "МДК Експрес" і ТОВ "Полекс Експрес" при плануванні початку відповідної господарської діяльності були в рівних умовах та мали можливість здобувати переваги на ринку послуг прискореного перевезень міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області завдяки власним досягненням;- внаслідок неможливості з 11.11.2016 здійснення митного контролю та митного оформлення товарів без внесення додаткових платежів за виконання митних формальностей для ТОВ "МДК Експрес" відбулась зміна об`єктивно існуючих факторів, які обумовлюють можливість учасників ринку конкурувати між собою, в результаті чого для ТОВ "МДК Експрес" створилися менш сприятливі умови діяльності, в той час як для ТОВ "Полекс Експрес" ці умови залишилися незмінними;- ТОВ "Полекс Експрес" отримало можливість здобувати переваги на ТОВ "МДК Експрес" не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх факторів - впливу органу влади, що призводить до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області.

За результатами розгляду справи №2/03-42-18 Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення від 25.09.2018 № 109-р/к, яким:

- визнано бездіяльність Харківської митниці ДФС, яка полягає у незабезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області, а саме: щодо виконання митних формальностей для ТОВ "МДК Експрес" без обов`язкової оплати за їх виконання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме бездіяльність органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області; - зобов`язано Харківську митницю ДФС припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме: бездіяльність органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень у межах Харківської області, в 2-місячний термін з дня отримання рішення.

Переглядаючи це рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (справа №922/3322/18) суди господарської юрисдикції визнали дії та висновки Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України правомірними.

Також, в рішенні Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 по справі №922/3322/18 за позовом Харківської митниці ДФС, м. Харків до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2018 №109-р/к по справі №2/03-42-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (дата набрання законної сили -20.05.2019) встановлено, що ТОВ "МДК Експрес", з метою захисту своїх прав та законних інтересів, зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС про: визнання протиправним та скасування наказу Харківської митниці ДФС від 11.11.2016 року №306 "Про внесення змін до наказу Харківської митниці ДФС від 04.11.2016 року №293"; зобов`язання Харківської митниці ДФС забезпечити створення та функціонування на центральній сортувальній станції ТОВ "МДК Експрес", в межах визначеної зони митного контролю, підрозділу митного органу, який здійснюватиме проведення митних процедур щодо міжнародних експрес-відправлень, що надходять до центральної сортувальної станції ТОВ "МДК Експрес" та вивозяться за її межі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі №820/2034/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року, в задоволенні позову ТОВ "МДК Експрес" було відмовлено.

Адміністративні суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що положення Митного кодексу України та Інструкції №728 не містять обовязку митниці розміщувати її структурні підрозділи на території та в приміщеннях центральних сортувальних станцій. Створення відокремлених підрозділів здійснюється митницею в міру необхідності на власний розсуд, а тому суди дійшли висновку, що задоволення позовних вимог призведе до втручання у дискреційні повноваження митниці та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Ці обставини встановлені судами у справах №922/3322/18, №922/3779/19 та визнаються сторонами під час розгляду даної справи.

На підставі уніфікованих митних квитанцій МД-1 за період з 18.11.2016 по 25.06.2020 (всього 432 одиниці) до державного бюджету стягнуто з позивача 1 038 685,03 грн. як плату за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів.

Не погодившись із правомірністю відмови у поверненні коштів в розмірі 1 038 685,03 грн. як помилково сплаченої плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи відповідність закону діянь відповідача, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права. У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної влади/адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Визначення експрес-перевізника наведено у пункті 12 частини 1 статті 4 Митного кодексу (далі - МК) України, відповідно до якого експрес-перевізником є перевізник, який з використанням будь-якого виду транспорту здійснює прискорене перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом (загальні авіанакладні (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, bill of lading (коносамент) тощо), а також забезпечує приймання, обробку, пред`явлення таких відправлень органам доходів і зборів для митного контролю та митного оформлення в місцях їх митного оформлення та видачу одержувачам (повернення відправникам).

Міжнародними експрес-відправленнями, у розумінні пункту 32 частини 1 статті 4 МК України, є належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк.

Переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях врегульовано главою 36 МК України, статтею 233 якої (ч. 14) передбачено, що митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника).

Центральні сортувальні станцій (далі - ЦСС) і регіональні сортувальні станції (далі - РСС) є підрозділами експрес-перевізника, які (станції) створені в Україні для надання послуг з прискореного транспортування міжнародних експрес-відправлень (далі - МЕВ), що складають локальну мережу експрес-перевізника як складової всесвітньої мережі відстеження доставки МЕВ від відправника до одержувача (Інструкція з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затверджена наказом Державна митна служба від 03.09.2007 № 728 (далі - Інструкція № 728)).

Інструкцією № 728 передбачено, що місця розташування ЦСС (РСС) підлягають погодженню митним органом, у зоні діяльності якого планується відкрити ЦСС (РСС), і такі станції підлягають включенню до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій (розділ ІІ Інструкції № 728).

Митниця здійснює свою діяльність на території однієї, двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць України. Зони діяльності митниць визначаються положеннями про ці митниці (ст. 546 МК України).

За загальним правилом митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів (ч. 1 ст. 247 МК України).

Одним із підрозділів митного органу є митний пост, який є митним органом, що входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи. Зони діяльності митних постів визначаються положеннями про ці пости (ст. 547 МК України).

Згідно з ч.1 ст.247 МК України митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.

В спірний період митне оформлення товарів і предметів позивача, що переміщувалися в міжнародних експрес-відправленнях, мало місце за процедурою, передбаченою ч. 7 ст.247 МК України, а саме: за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким чином, митні формальності виконувались Митницею поза місцем її розташування за зверненням позивача.

За приписами ч. 8 ст. 248 МК України за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, такий порядок виконання митних формальностей є платним для усіх без виключення суб`єктів господарювання задіяних у митних процедурах.

До грудня 2017 року питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, регулювалось відповідним Порядком справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затвердженим наказом Міністерством доходів і зборів України від 16.12.2013, № 804 (далі - Порядок № 804). З 05.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.10.2017, № 862, на підставі якого втратив чинності наказ Міністерством доходів і зборів України від 16.12.2013, № 804, та введено в дію новий Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (далі - Порядок № 862).

Відповідно до процедур, визначених цими Порядками (№ 804 та № 862), підставою для прийняття посадовою особою митного органу рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів у робочий час є відповідне звернення особи.

Плата нараховується за кожну повну або неповну годину виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для цих органів, незалежно від кількості посадових осіб органів доходів і зборів, залучених до їх проведення. До часу, витраченого посадовою особою органів доходів і зборів на виконання митних формальностей поза місцем розташування цих органів, зараховується також час, витрачений нею на проїзд до місця проведення митних формальностей та у зворотному напрямку. Суми помилково та/або надміру сплаченої до Державного бюджету України плати повертаються платнику в порядку, встановленому законодавством.

Розмір плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93, згідно з якою плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них (далі - плата), справляється за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи до митного органу і кошти, що надійшли від справляння плати, зараховуються до державного бюджету.

На підставі уніфікованих митних квитанцій МД-1 за період з 18.11.2016 по 25.06.2020 (всього 432 одиниці) до державного бюджету стягнуто з позивача 1 038 685.03 грн. як плату за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів.

В ході судового розгляду сторонами по справі визнано як подання письмових заяв для виконання митних формальностей, так і стягнення за їх виконання з позивача 1 038 685.03 грн. на підставі уніфікованих митних квитанцій МД-1 за період з 18.11.2016 по 25.06.2020 (всього 432 одиниці, за переліком наведеним у позові та заяві від 29.03.2021 року).

Отже, плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів є обов`язковим платежем, що надходить до державного бюджету та стягується за письмовим зверненням декларанта за виконання функцій митного органу.

Таким чином, підставами для оплати згаданого платежу є:1) подання заяви суб`єкта господарювання; 2) виконання митних формальностей.

Вимогами Митного кодексу України передбачено повернення помилково та/або надміру сплачених сум саме митних платежів.

Так, відповідно до н.ч.1-4 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.5 ст.301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі: митну декларацію змінено або визнано недійсною: у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з п.43.3 та п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку: на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету: повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 (далі - Порядок №643), визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (даті - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з пунктами 1-3 Розділу 3 Порядку №643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРГІОУ або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті): 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені: виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені: документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до пунктів 4-6 Розділу 3 Порядку №643, після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (дачі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Відповідно до пункту 7 Розділу 3 Порядку №643 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з п.8 Розділу 3 Порядку №643, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Отже, обов`язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту помилкової сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів. Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах позивач просить повернути не суми митних платежів, а плату за виконання митних формальностей митницею поза місцем розташування органів доходів і зборів у робочий час, на підставі вимог Порядку № 643 .

Отже, випадки передбачені ст.301 Митного кодексу України для повернення митних платежів у даних спірних правовідносинах відсутні.

Однак, ключовим моментом в поверненні коштів за таким порядком є факт саме помилкової сплати коштів або надміру сплаченої суми.

Приписи Порядку № 643 не містить визначення поняття помилкової сплати коштів або надміру сплаченої суми.

Разом з тим п.14.1.115 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; 14.1.182. помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.

Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.

Цей Порядок визначає процедури: повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі); перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок. Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сплачених сум митних, інших платежів та пені, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 жовтня 2019 року № 454), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (зі змінами).

Однак, саме в даному Порядку наведені поняття термінів: надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання; помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.

Суд зазначає, що вимоги Порядку № 643 розповсюджується на випадки повернення безспірних сум, які надійшли у більшому розмірі ніж потрібно, або помилково зараховані на інший розрахунковий рахунок.

У даному випадку спору щодо розміру оплати за виконані послуги або щодо суті чи цільового характеру надходження цих коштів не має.

Дії суб`єкта владних повноважень стосовно оформлення уніфікованих митних квитанцій та стягнення плати на їх підставі у судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, оплату заявником реально спожитих послуг наданих митним органом за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів не можна кваліфікувати як помилково чи надміру сплачені кошти, оскільки надходження цих коштів до державного бюджету носило саме такий цільовий характер та відповідало підставам і обсягу наданих митницею за заявою платника адміністративних послуг.

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті доказами за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що в спірних правовідносинах рішення суду, що набрало законної сили, щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені до заяви додано не було.

Рішення про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень з приводу стягнення плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів також подано не було.

Згідно вимог Порядку №643 до заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Позивач хибно кваліфікує рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2018 № 109-р/к у якості доказу безпідставної та помилково здійсненої оплати за виконання митних формальностей.

Так, адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи про порушення Митницею законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.3 ст. 50 та ч.1 ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановила, зокрема: п.(93) за весь період порушення, за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів ТОВ "МДК -Експрес" сплатило кошти у розмірі 384844,78 грн.

Однак постановила: визнати бездіяльність Харківської митниці ДФС, яка полягає у незабезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області, а саме щодо виконання митних формальностей для ТОВ "МДК Експрес" без обов`язкової оплати за їх виконання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме бездіяльність органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області; - зобов`язати Харківську митницю ДФС припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме: бездіяльність органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом у межах Харківської області, в 2-місячний термін з дня отримання рішення.

Отже, цей доказ стосується виключно бездіяльності суб`єкта владних повноважень у не забезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискорення перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області, але не засвідчує безпідставності стягнення плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів, а навпаки стверджує про обов`язковість цього платежу. Положення п.3 статті 50 та ч.1 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не є підставою для повернення коштів за реально надані суб`єктом владних повноважень адміністративні послуги з виконання митних формальностей.

Крім того, дане рішення зобов`язує Митницю припинити дане порушення без зазначення конкретних шляхів його усунення.

На підставі вище наведеного, суд вважає, що подане до заяви рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2018 № 109-р/к не є рішенням суду щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені у розумінні вимог Порядку №643.

Тому, владний суб`єкт у спірних правовідносинах при розгляді заяви позивача про повернення помилково та надміру сплачену (стягнуту) плату за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу на підставі вимог Порядку №643 забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, що зумовлює залишення позову без задоволення.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України - 10.10.2023р.; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева