Ухвала

від 28.09.2023 по справі 757/23690/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2023 року,

за участі:

представника власника майна ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт, у тому числі на кошти в сумі 2200 доларів США, 1700 євро, 13740 швейцарських франків, які тимчасово вилучені 08 червня 2023 року під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , та яку використовує ОСОБА_8 .

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а саме: кошти в сумі 2200 доларів США, 1700 євро, 13740 швейцарських франків, які були тимчасово вилучені 08 червня 2023 року під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо строку апеляційного оскарження, то представник зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника, копію оскаржуваного рішення отримано 25 липня 2023 року.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Зокрема, вважає, що органом досудового розслідування не доведено відповідність грошових коштів критерія ст. 98 КПК України.

Зауважує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється відносно юридичних осіб, які за позицією органу досудового розслідування у період часу з 2020-2023 роки вчиняють протиправні дії, відповідальність за які передбачена ст.ст. 190, 212, 309 КК України.

Разом з цим, наголошує, що вилучені під час обшуку грошові кошти були набуті ОСОБА_6 у 2019 році в результаті продажу власного автомобіля, у період часу який не має відношення до обставин кримінальних правопорушень, та зберігалися у сейфі, розташованому у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності.

Вважає, що матеріали клопотання про арешт майна та оскаржувана ухвала слідчого судді не містять відомостей про можливість використання, вилучених під час обшуку грошових коштів як доказу у кримінальному провадженні.

Також, слідчим суддею не брались до уваги наслідки арешту майна для власника, не оцінено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Офіс Генерального прокурора, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту на грошові кошти, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді лише в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника, копію постановленого рішення остання отримала 25 липня 2023 року і 31 липня 2023 року подала апеляційну скаргу, тому колегія суддів вважає, що у даному випадку строк апеляційного оскарження не пропущений.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 лютого 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022000000000229 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України, протягом тривалого часу діє організована група з числа працівників - суб`єктів господарювання та працівників банківських і фінансових установ, які за попередньою змовою, шахрайським шляхом заволодівають грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах, після чого володіють, використовують та розпоряджаються вказаними грошовими коштами, вчиняють дії на приховування, маскування походження таких грошей, при чому умисно ухиляються від сплати податків, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

08 червня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 травня 2023 року проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено кошти в сумі 2200 доларів США, 1700 євро, 13740 швейцарських франків, а також зубну щітку.

09 червня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, яке вилучено під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12022000000000229 про накладення арешту на грошові кошти, які вилучені під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам викладених в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 08 червня 2023 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.

Також слід зазначити, що хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі також не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту вищевказаного майна та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на кошти, які вилучені під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2023 року, в частині якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на кошти в сумі 2200 доларів США, 1700 євро, 13740 швейцарських франків, які були тимчасово вилучені 08 червня 2023 року під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , та яку використовує ОСОБА_8 , залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/23690/23-к Справа №11-сс/824/4914/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1