Постанова

від 10.10.2023 по справі 759/9496/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/9496/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/8431/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат №1» про визнання права власності на частину майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на частину майнових прав.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач направила апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, вказує, що суд помилково дійшов висновку про зупинення провадження у справі та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Станом на дату розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно

ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне:

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, в своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в даному випадку судом першої інстанції невірно було застосовано п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки дана норма стосується перебування сторони у Збройних Силах України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б давали підстави для зупинення провадження в даному випадку, відтак суд дійшов помилкових висновків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб та оголошено проведення загальної мобілізації.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023,з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Матеріали справи містять докази існування обставин, які обумовлюють необхідність застосування в даному випадку положень вищевказаної норми. Зокрема, відповідачем було надано до суду копію повістки на відправку, відповідно до якої ОСОБА_2 призивається на військову службу під час мобілізації, а також витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2022 року про призов відповідача.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регламентується Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від10 грудня 2008 року № 1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали).

Відповідно до пункту 12 вказаного положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

За таких умов належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008. саме до такої правової позиції прийшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 29.03.2023 по справі 756/3462/20.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідачем по справі було наданий доказ існування передбачених законом підстав для зупинення провадження по справі.

Окремо колегія суддів апеляційного суду звертає увагу також й на те, що додатковим аргументом, яким апелянт обґрунтовував свою скаргу, були його посилання на те, що відповідач не бере безпосередньої участі у справі, а здійснює це через свого адвоката. За таких умов з точки зору апелянта вказана обставина свідчить про можливість продовження розгляду справи навіть за умов перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

З наведеною позицією апелянта колегія суддів апеляційного суду також погодитися не може.

Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача у справі - адвокат Небукін Іван Володимирович також перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, на підтвердження чого останній надав до суду: копію довідки №1688 від 21.05.2022 року, видану ТВО начальника штабу - першого заступника командира військової частини, про те, що солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 08.05.2022; копію довідки №648 від 14.06.2022 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_3 про те, що солдат ОСОБА_3 призваний по мобілізації, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 та призначений на посаду 14.06.2022 року; копію довідки №147 від 09.03.2022 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що солдат ОСОБА_3 призваний на військову службу під час мобілізації.

З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зупинення провадження. При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що положення статті 251 ЦПК України передбачають обов`язок, а не право суду зупинити провадження у справі у разі настання обставин, передбачених частиною 1 вказаної статті.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

М.А. Яворський