Постанова

від 10.10.2023 по справі 370/387/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 370/387/22 Суддя першої інстанції: Мазка Н.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Бєлової Л.В.,

суддів - Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синько» в особі директора ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Синько» в особі директора ОСОБА_1, звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання (перебування) місцезнаходження юридичної особи на території України серії ВМ №00006112 від 06 січня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень;

- закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року позов задоволено повністю - постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі №ВМ00006212 від 06.01.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень - скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за вказаною статтею - закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, товарно-транспортна накладна не належить до документів, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, які перевозяться, а на встановлене перевищення навантаження на здвоєну вісь не впливають обставини загальної маси транспортного засобу. Також зазначає, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося належним засобом технічної фіксації, перевантаження було обчислено з урахуванням допустимої похибки, а оскаржувана постанова містить всі визначені КУпАП реквізити.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синько» в особі директора ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 автомобіль марки «SCANIA» моделі R114, державний номерний знак НОМЕР_2 , тип спеціалізований вантажний самоскид (із краном маніпулятором), повна маса 38000 кг, маса без навантаження 10500 кг, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Синько», директором якого є ОСОБА_1 .

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2021 між ТОВ «Синько» та ТОВ «Транс Сервіс-С» укладено безстроковий договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якого здійснюється завантаження та перевезення вантажів (товарів) замовника.

10.11.2021 автомобілем «SCANIA» державний номер НОМЕР_2 , здійснювалося перевезення (доставлення) вантажу (щебінь 10-20) із села Новогородецьке Коростишівського району Житомирської області до смт Макарів Київської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною №00000007584 від 10.11.2021.

Матеріали справи свідчать, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. 06.01.2022 винесена постанова серії ВМ № 00006212 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Із змісту вказаної постанови вбачається, що, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 2.2, інспектор установив, що 10.11.2021 о 15 год. 09 хв. за адресою: М-06 Київ - Чоп, км 54+285, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб SCANIA R114, д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,2 % (6,716 тон), відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Тому було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується вимірювання відповідачем загальної маси транспортного засобу, яка, як свідчать відомості товарно-транспортної накладної, не перевищувала максимально допустиму; формула, за якою здійснювався обрахунок перевищення навантаження на здвоєні осі, чинним законодавством не передбачена, в у спірній постанові відсутні всі обов`язково нормативно передбачені реквізити.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.

Згідно примітки до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Приписи ч. 1 ст. 14-3 КУпАП визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Судовою колегією враховується, що приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (п. 9 Порядку №1174).

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Як було встановлено раніше, у постанові від 06.01.2022 серії ВМ №00006212 зазначено, що 10.11.2021 о 15 год. 09 хв. за адресою М-06, Київ-Чоп, км 54+285, зафіксовано транспортний засіб SCANIA R114, днз НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме - навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,2% (6,716 тон), за що ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 2,2, свідоцтво про повірку №35-02/5819, 5820, 5821, 5822, чинне до 07.10.2022.

При цьому судовою колегією враховується, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічного засобу, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на зафіксовану у постанові дійсність свідоцтва про повірку технічного засобу.

Згідно п. 15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Колегія суддів зауважує, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті у межах спірних правовідносин винесена на підставі метаданих, сформованих в автоматичному режимі технічним засобом, який відповідає вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. При цьому, числові та відсоткові дані, що містяться у постановах, сформовані, у тому числі, з урахуванням похибки вимірювання.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція № 512), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

- найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

- дату розгляду справи;

- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

- опис обставин, установлених під час розгляду справи;

- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

- прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

- розмір штрафу та порядок його сплати;

- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Посилання суду першої інстанції на те, що в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено даних щодо вимірювання загальної маси транспортного засобу; вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; врахування маси транспортного засобу без навантаження; врахування похибки при зважуванні як транспортного засобу так і навантаження на кожну вісь, що б давали можливість обрахувати та перевірити правильність можливого перевищення навантаження транспортних засобів та визначити порушення позивачем п. 22.5 ПДР України, судова колегія відхиляє.

Так, із змісту спірної постанови вбачається, що в ній вказані відомості про найменування органу, який виніс постанову, та його уповноваженої посадової особи, про дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за відповідне адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Тобто, зазначено всі відомості, які вимагаються законодавством, зокрема, ст. 283 КУпАП та Інструкцією № 512, та які є достатніми і необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем порушення.

Твердження суду першої інстанції про те, що із змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити розрахунки перевантаження судова колегія вважає помилковим, оскільки останні проведені з урахуванням максимальної похибки в обидві сторони (16%). При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що чинним законодавством не передбачено, що формула обчислення відсоткового перевищення навантаження на здвоєну вісь має бути закріплена саме у Порядку №1174.

Щодо доводів апелянта про те, що товарно-транспортна накладна не може вважатися документом, який підтверджує фактичну масу транспортного засобу, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, всупереч висновків суду першої інстанції, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й товарно-матеріальних цінностей за іншими товарно-транспортними накладними.

До того ж апеляційний суд підкреслює, що спірна у цій справі постанова прийнята не за перевищення фактичної маси транспортного засобу понад 40 тон, а за перевищення навантаження на здвоєні осі понад 16 тон. У свою чергу відповідність загальної ваги транспортного засобу та навантаження на його одиночну вісь встановленим нормативам не спростовує встановленого порушення цих нормативів в частині навантаження на подвійну вісь.

Аналогічний висновок щодо кваліфікації порушення габаритно-вагових обмежень висловлено Верховним Судом у постанові від 08.08.2023 у справі №П/320/513/20.

За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що було безпідставно залишено поза увагою судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування спірної постанови.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Синько» в особі директора ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року - задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 листопада 2022 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Синько» в особі директора ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна