Постанова

від 28.09.2023 по справі 913/495/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року м. Харків Справа № 913/495/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М. ,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участі представників сторін:

від відповідача, Давидюк О.М.,

від позивача, не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №3839 Л/1 на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.19 (повний текст складено 25.11.2019, суддя Секірський А.В.) у справі № 913/495/19

за позовом ОСОБА_1 , м.Старобільськ, Луганська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації", с.Чмирівка, Старобільський район, Луганська область,

про стягнення коштів у розмірі 1 948 598, 47 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , м. Старобільськ звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" про стягнення вартості майна пропорційне частки в статутному капіталі ТОВ "Старобільське управління механізації" в розмірі 1 948 598 грн. 47 коп. Також позивачем заявлені до стягнення судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, в сумі 95 773 грн. 44 коп. та виготовленням КП "Старобільське районне бюро технічної інвентаризації" технічного паспорту на об`єкт нерухомості в сумі 21 000 грн. 00 коп., всього 116 773 грн. 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів відповідача від 16.12.2016, оформленим протоколом № 3, ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" за заявою про вихід, питання про виплату позивачу вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства та спосіб її виплати вирішено затвердити на наступних загальних зборах учасників.

Протоколом від 19.05.2017 № 5 була визначена сума, яка підлягає виплаті - 138 916 грн. 52 коп. та відповідно виплачена відповідачем 20.06.2017 та 22.12.2017. Позивач з такою сумою не погоджується, у зв`язку з чим виник даний спір.

Господарським судом Луганської області прийнято рішення від 19.11.2019 р. у справі № 913/495/19, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" про стягнення 1 948 598 грн. 47 коп. задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації", Луганська область, м. Старобільськ, село Чмирівка, на користь ОСОБА_1 , вартість майна товариства, пропорційної частці учасника в статутному капіталі ТОВ "Старобільське управління механізації", в розмірі 1 948 598 грн. 47 коп., судовий збір в сумі 29 228 грн. 98 коп., судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, в сумі 95 773 грн. 44 коп.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування положень статуту Товариства та рішення загальних зборів учасників товариства, яке відбулося 19.05.2017 р. Крім того, ставить під сумнів надані позивачем експертні висновки щодо ринкової вартості майна.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації", с.Чмирівка, Старобільський район, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.19 у справі №913/495/19. Встановлено учасникам справи строк до 15.01.2020 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 р. розгляд справи було призначено на 14.01.2020 р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 р. було задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження автомобілів, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації", с.Чмирівка, Старобільський район, Луганська область, зазначених в ухвалі суду.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 р. призначено у справі № 913/495/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 361).

На вирішення експертів судової економічної експертизи поставлено наступні питання:

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?;

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасника товариства ОСОБА_1 , у розмірі 30,5243946093%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

До канцелярії апеляційного суду надійшов висновок експерта разом з матеріалами справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2021 р. поновлено провадження у справі №913/495/19. Розгляд справи призначено на 10.08.2021 р.

У судових засідання оголошувалася перерва.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 07.09.2021 про призначення додаткової експертизи у справі та призначено у справі № 913/495/19 повторну комплексну судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 6).

На вирішення експертів повторної комплексної судово-економічної експертизи поставлено наступні питання:

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?;

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасника товариства ОСОБА_1 , у розмірі 30,5243946093%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?

Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.

До канцелярії апеляційного суду 01.02.22 надійшло клопотання судового експерта КНДІСЕ від 25.01.2022 №36419/36420/21-72/38730/21-56/38731/21-42 про надання додаткових матеріалів задля проведення судової експертизи, зокрема, експерт просить надати перелік документів, станом на 23.05.2016:

- повну специфікацію майна що досліджується, технічну документацію, товаросупровідні документи на об`єкти що підлягають дослідженню, які дадуть змогу їх ідентифікувати в повному обсязі;

- відомості про первісну вартість та дату введення в експлуатацію об?єктів дослідження;

- акти технічного стану досліджуваного майна судової економічної експертизи;

також просить надати наступні документи та інформацію:

- Баланс ТОВ «Старобільське управління механізації» на 23.05.2016 (або на найближчу

- облікові бухгалтерські регістри щодо відображення розміру Статутного капіталу ТОВ «Старобільське управління механізації» станом на 23.05.2016;

- довідки про стан погашення дебіторської заборгованості та майнові зобов`язання, які підтверджуються відповідними бухгалтерськими регістрами, станом на 23.05.2016 (в розрізі кожного контрагента вказати інформацію про дату виникнення заборгованості/терміни погашення згідно договору/за наявністю - стан претензійної роботи (судового провадження).

Також повідомлено, що до отримання необхідних матеріалів проведення експертизи зупинено, рахунок на оплату вартості проведення експертизи буде направлено після задоволення клопотання експерта.

До канцелярії апеляційного суду 07.02.22 надійшла заява позивача , в якій заявник просив розгляд всіх питань стосовно проведення судової експертизи, а також клопотань судових експертів проводити виключно за участі представників позивача та відповідача.

16.02.22 до канцелярії апеляційного суду також позивачем надано клопотання про витребування документів, зокрема: витребувати у ТОВ «СТАРОБІЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІ» технічний паспорт та договір продажу Бульдозера 110-б, який станом на 23.05.2016 року перебував у власності ТОВ «Старобільське управління механізації», що підтверджується наявністю вказаного майна під № 45 в Переліку основних засобів станом на 01 червня 2016 року, але який в подальшому було реалізовано, витребувати у ТОВ «СТАРОБІЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІ» технічний паспорт на Бульдозера Д342, який станом на 23.05.2016 року перебував у власності ТОВ «Старобільське управління механізації», що підтверджується наявністю вказаного майна під №42 в Переліку основних засобів станом на 01 червня 2016 року. Витребувати у ТОВ «СТАРОБІЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» баланс складений станом на 01 червня 2016 року.

Вказане клопотання заявник просив розглядати за участю Позивача та його представника.

Враховуючи наведене, апеляційний суд листом від 16.02.22 у зв`язку із необхідністю вирішення зазначеного клопотання експерта, просив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз терміново надіслати на адресу Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 913/495/19. Також повідомлено, що після розгляду зазначеного клопотання, матеріали справи № 913/495/19 будуть направлені на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задля продовження судової експертизи.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан було продовжено.

Згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до приписів статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Оскільки, наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 було затверджено організаційні заходи якими, зокрема було тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі та враховуючи збройну російську агресію, проведення активних бойових дій у Харківській області, а також за місцезнаходженням підприємства відповідача у Старобільському районі Луганської області, а в подальшому тимчасову окупацію означених районів за місцезнаходженням підприємства відповідача, заяву позивача та клопотання експерта не було розглянуто.

12.06.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.05.2023 в якому зокрема повідомлено щодо неможливості проведення у справі №913/495/19 повторної комплексної судово-економічної експертизи.

Оскільки матеріали справи №913/495/19 в 6 томах було повернуто до Східного апеляційного господарського суду, а також враховуючи безпекову ситуацію у м.Харкові ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 р. поновлено провадження у справі № 913/495/19. Розгляд справи призначено на 30.08.2023 р.

У судове засідання, призначене на 30.08.2023 р з`явився представник відповідача, який повідомив, що на цей час підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим, надати відповідні документи або забезпечити доступ експертів до майна підприємства не є можливим. Крім того, на цей час директор товариства ( відповідача по справі) помер. Представником відповідача також було повідомлено, що позивач перебуває на окупованій території та 07.02.2023 р. звернувся до арбітражного суду, який створено на тимчасово окупованій території Луганської області з позовом про стягнення з ТОВ Старобільське управління механізації» вартість вкладу у статутному капіталі у розмірі 3 689 905, 03 руб.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними у справі документами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.09.2023 р.

Відповідно до приписів частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Стаття 269 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (ТОВ "СУМ") та володів 30,5% у статутному капіталі товариства.

У 2016 році позивач виявив бажання добровільно вийти зі складу учасників ТОВ "СУМ", про що направив відповідачу нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників товариства від 13.05.2016 (том № 1, аркуш справи 24).

Нотаріально засвідчена заява позивача про вихід зі складу учасників товариства відповідачем було отримано 23.05.2016 р. Зазначена обставини визнається як позивачем так і відповідачем.

З огляду на наведене, судом першої інстанції було встановлено, що датою виходу позивача зі складу учасників є 23.05.2016 р.

Висновок суду першої інстанції ґрунтується на п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних справ" у якому зазначено, що вихід зі складу учасників товариства не пов`язується не з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв`язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

16.12.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ "СУМ", якими було задоволено заяву позивача про вихід зі складу учасників ТОВ "СУМ" (том № 1, аркуші справи 25-26). Дане рішення оформлене протоколом № 3.

20.06.2017 та 22.12.2017 відповідач виплатив позивачу суму в розмірі 138 916,52 грн. Дане рішення оформлено протоколом № 5 від 19.05.2017 (том № 1, аркуші справи 210-211).

У березні 2017 року позивач разом з іншими учасниками, які вийшли з ТОВ "СУМ", звернулися до суду з позовом до ТОВ "СУМ" про виплату дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.04.2017 у справі №913/220/17 у задоволенні позовних вимог позивачам було відмовлено з підстав, що на момент звернення до суду щодо позивачів з боку відповідача не було порушено право на отримання відповідної виплати, оскільки з моменту виходу жодного з позивачів як на момент звернення з позовом, так і на момент винесення рішення не пройшло 12 місяців з дати виходу, тобто вони звернулися до суду до закінчення 12 місячного терміну проведення розрахунків, що передбачений статтею 148 Цивільного кодексу України та статтею 54 Закону України "Про господарські товариства".

03.09.2018 позивач подав позовну заяву до Господарського суду Луганської області про виплату дійсної (ринкової) вартості частини майна товариства ТОВ "СУМ" ( справа №913/402/18).

Судом першої інстанції також встановлено, що в межах справи № 913/402/18 позивачем було заявлено клопотання про проведення незалежної експертизи, яку просив доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.11.2018 у справі № 913/402/18 клопотання позивача було задоволено.

12.02.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 5613 (складений 28.01.2019) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо ринкової вартості нерухомого майна (будівлі та споруди) ТОВ "Старобільське управління механізації" (том №1, аркуші справи 30-37); повідомлення про неможливість надання висновку судово-товарознавчої експертизи (том № 1, аркуш справи 38); повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи (том № 1, аркуш справи 39).

22.04.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 913/402/18 разом з висновком № 5616 (складеним 12.04.2019) за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи щодо ринкової вартості транспортних засобів ТОВ "Старобільське управління механізації".

Оскільки Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз не зміг здійснити судову-товарознавчу та судову-економічну експертизу, позивач надав суду клопотання про проведення вищевказаних експертиз в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою від 15.05.2019 у справі № 913/402/18 у задоволенні клопотання позивача про призначення судової комплексної товарознавчої, економічної експертизи відмовлено через закінчення строків підготовчого провадження.

У зв`язку з вище зазначеними обставинами, позивач надав суду заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.05.2019 у справі № 913/402/18 позовну заяву залишено без розгляду.

В подальшому, враховуючи невирішений та наявний спір між сторонами позивач самостійно звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса з заявами про проведення товарознавчої експертизи та судово-економічної експертизи, які зареєстровані в установі відповідно 30.05.2019 та 25.07.2019 (том № 2, аркуші справи 27-28).

За результатами проведених експертиз позивачу було надано висновок експертів за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи № 12152/12722-12750 від 22.07.2019, а також висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16476 від 08.08.2019 (том № 1, аркуші справи 88-138).

В обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, дані про ринкову вартість майна ТОВ "Старобільське управління механізації" станом на 23.05.2016 наведені у висновку експертизи № 16476 від 08.08.2019, що вартість майна підприємства, пропорційна частці учасника ОСОБА_1 в розмірі 30,52%, складає 2 087 514,99 грн. без урахування ПДВ, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України, виплата учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, грошовими коштами не зумовлює жодних ПДВ - наслідків, оскільки не є постачанням.

Вищезазначена експертиза була прийнята судом першої інстанції та повністю врахована при прийнятті рішення по справі.

Як зазначалося вище, судом першої інстанції позовні вимоги було задоволено у повному обсязі у зв`язку з їх доведеністю.

Про те, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.

Відповідно до приписів статті 113 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції , чинній на дату виходу ) господарським товариством є юридична особа, статутний капітал (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю.

Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа ( ст.114 ЦК України)

Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено , зокрема, право учасника вийти у встановленому порядку з товариства.

Аналогічне положення міститься і в статті 10 Закону України «Про господарські товариства» (тут і далі в редакції, чинній на дату виходу).

Частинами 1 та 2 статті 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно до приписів частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини 1 статті 66 та статті 193 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України в чинній редакції). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

У п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Згідно з частиною 1 статті 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно п. 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", на яку послався суд першої інстанції, учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних та оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості майна, що належить до сплати такому учаснику.

Згідно розділу 1 Статуту відповідача (в редакції, затвердженій загальними зборами за рішенням від 24.04.2013) товариство створюється як корпоративне підприємство за рішенням учасників, у зв`язку з реорганізацією шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Старобільське управління механізації" заснованого 31.03.1994.

Згідно розділу 3 Статуту товариства учасниками товариства є громадяни України та юридичні особи, в тому числі і позивач у справі:

- ОСОБА_1 , сума вкладу 1 210,86 грн., відсоток у статутному капіталі - 30,5243946093;

Розмір вкладу учасника товариства у статутному капіталі дорівнює сумі номінальної вартості загальної кількості акцій, якими учасник товариства володів у статутному капіталі ВАТ "Старобільське управління механізації".

Як зазначалося вище, позивач виявив бажання добровільно вийти зі складу учасників товариства, у зв`язку з чим ним було складено нотаріально завірену заяву, яка подана до товариства (том № 1, аркуш справи 24).

Позивачем до товариства також було подано заяву про виплату реальної ринкової вартості частини майна товариства, пропорційно відповідної частки, у зв`язку із виходом з товариства.

Відповідно до розділу 5 Статуту товариства участь в товаристві може бути припинена в тому числі і шляхом виходу з товариства.

Згідно п. 4 розділу 5 Статуту, учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід з товариства шляхом надання відповідної заяви. Учасник, який виходить, має право одержати вартість частини майна пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Частина майна товариства, що підлягає виплаті, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату виходу учасника з товариства. Моментом виходу учасника товариства та розрахунку вартості частини майна, належної до виплати учаснику, який виходить, є дата подання ним заяви про вихід відповідній посадовій особі. Учаснику, що вийшов, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту його виходу. Виплата здійснюється після складання звіту за фінансовий рік, в якому учасник вийшов з товариства, та в термін до 12 місяців з моменту виходу. За домовленістю між учасниками та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена передаванням майна в натурі. Порядок та спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, а також порядок та спосіб її виплати та виплати належної учаснику частини прибутку визначаються та затверджуються на загальних зборах відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, Статутом відповідача було встановлено, що Порядок та спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, а також порядок та спосіб її виплати та виплати належної учаснику частини прибутку визначаються та затверджуються на загальних зборах відповідно до діючого законодавства.

Як свідчать матеріали справи, рішенням позачергових загальних зборів, яке було оформлено протоколом від 19.05.2017 № 5 , була визначена сума, яка підлягала виплаті позивачу, а саме - 138 916 грн. 52 коп.

Ця сума виплачена відповідачем позивачу 20.06.2017 та 22.12.2017.

Зазначене рішення позивачем не оскаржувалося.

Проте, Позивач з такою сумою не погоджується, вимагає розрахунків за ринковою вартістю майна. На підтвердження ринкової вартості майна в якості доказу надав до суду першої інстанції Висновок експертів за результатами комплексної товарознавчої та автотоварознавчої експертизи № 12152/12722-12750 від 22.07.2019, а також висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16476 від 08.08.2019, які було виконано які було виконано, Харківським науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (том № 1, аркуші справи 88-138).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 16476, складеного 08.08.2019, встановлено, що в обсязі наданих на дослідження документів, в межах компетенції судового експерта-економіста, при умові, у разі, якщо дані про ринкову вартість майна ТОВ "Старобільське управління механізації" станом на 23.05.2016, наведені у висновках експертиз № 5613 від 28.01.2019, № 5616 від 12.04.2019 (без урахування вартості майна, зазначеного у висновку) та № 12152/12722-12750 від 22.07.2019, зазначені без урахування ПДВ, вартість майна підприємства, пропорційна частці учасника ОСОБА_1 в розмірі 30,52%, складає 2 087 514,99 грн.

З огляду на висновок експерта, позивач з урахуванням здійснених відповідачем виплат 20.06.2017 та 22.12.2017 на суму в розмірі 138 916,52 грн., просить суд стягнути з відповідача 1 948 598,47 грн

Згідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судовою колегію було проаналізовано експертні висновки, які було надано позивачем до суду першої інстанції та встановлено наступне.

При визначення ринкової вартості частини майна відповідача, експертом взагалі не було враховано зобов`язань зазначеного товариства.

Крім того, ринкова вартість майна без врахування ПДВ перевищує ринкову вартість майна з урахуванням ПДВ. Ця обставина не знайшла свого пояснення у експертному висновку.

За таких обставин, надана позивачем в якості доказу судова економічна експертиза №16476 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса не може бути прийнято судом в якості належного доказу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Відповідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, Суд, зокрема, з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частина 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Судом першої інстанції при розгляді справи № 913/495/19 експертиза не призначалася. Сторони по справі при розгляді судом першої інстанції справи № 913/495/19 з клопотанням щодо проведення експертизи не зверталися

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.0.2020 р. за ініціативою суду було призначено у справі № 913/495/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 361).

На вирішення експертів судової економічної експертизи поставити наступні питання:

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?;

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасника товариства ОСОБА_1 , у розмірі 30,5243946093%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?

За наслідками проведеної експертизи було встановлено, що ринкова вартість майна станом на 23.05.2016 становила 98 850, 05 грн. (Дев`яносто вісім тисяч вісімсот п`ятдесят грн. 05 коп.).

Загальна середня ринкова вартість КТЗ станом на 23.05.2016 становить 2 808 855, 40 грн.

Проте, ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасника товариства ОСОБА_1 , у розмірі 30,5243946093%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року, встановлена не була.

Крім того, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотання про проведення додаткової експертизи.

Оскільки судовою колегією не було отримано відповіді на питання, яке мало суттєве значення для вирішення саме цього спору, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання від 07.09.2021 про призначення додаткової експертизи у справі та призначено у справі № 913/495/19 повторну комплексну судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 6).

На вирішення експертів повторної комплексної судово-економічної експертизи поставлено наступні питання:

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?;

- яка ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасника товариства ОСОБА_1 , у розмірі 30,5243946093%, станом на дату виходу цього учасника з товариства, а саме 23.05.2016 року?

12.06.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.05.2023 в якому зокрема повідомлено щодо неможливості проведення у справі №913/495/19 повторної комплексної судово-економічної експертизи.

Після поновлено провадження у справі судовою колегією встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Старобільське управління механізації», перебуває на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим відсутня можливість як витребувати необхідні для проведення експертизи додаткові документи так і забезпечити доступ до майна підприємства.

З огляду на наведене проведення експертизи на цей час є не можливим. Судова колегія також позбавлена можливості самостійно визначити ринкову вартість майна відповідача та ринкову вартість долі позивача.

Надана до суду позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог судова експертиза, не може бути прийнята судовою колегією в якості доказу, оскільки при визначення ринкової вартості частини майна відповідача, експертом взагалі не було враховано зобов`язань зазначеного товариства. Крім того, ринкова вартість майна без врахування ПДВ перевищує ринкову вартість майна з урахуванням ПДВ. Ця обставина не знайшла свого пояснення у експертному висновку.

Відповідно до приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, що ринкова вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільське управління механізації" (вартість чистих активів товариства), пропорційно частці статутного капіталу учасника товариства ОСОБА_1 , у розмірі 30,5243946093%, станом на дату виходу цього учасника з товариства (саме 23.05.2016) складає 2 087 514,99 грн.

Судова колегія також враховує, що відповідно до приписів статті 148 Цивільного кодексу України встановлено, порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Згідно п. 4 розділу 5 Статуту відповідача, учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід з товариства шляхом надання відповідної заяви. Учасник, який виходить, має право одержати вартість частини майна пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Частина майна товариства, що підлягає виплаті, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату виходу учасника з товариства.

Статутом відповідача також було встановлено, що порядок та спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, а також порядок та спосіб її виплати та виплати належної учаснику частини прибутку визначаються та затверджуються на загальних зборах відповідно до діючого законодавства.

Як свідчать матеріали справи, рішенням позачергових загальних зборів, яке було оформлено протоколом від 19.05.2017 № 5 , була визначена сума, яка підлягала виплаті позивачу, а саме - 138 916 грн. 52 коп.

Рішення позачергових загальних зборів від 19.05.2017 № 5 в судовому порядку не оскаржувалося і було виконано відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що обставини справи, які судом першої інстанції визнано встановленими, не підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільське управління механізації» на рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2019 у справі №913/495/19 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 19.11.2019 у справі №913/495/19 скасувати.

3.Прийняти нове рішення по справі.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Старобільське управління механізації» про стягнення 1 948 598 ,47 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.10.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін