Ухвала

від 04.10.2023 по справі 9/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця

04.10.2023м. ДніпроСправа № 9/280

Розглянувши скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради (вх.№47068/23 від 15.09.2023) на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі

за позовом Державного підприємства Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М.Макарова, м.Дніпропетровськ

до відповідача-1 - Обласного комунального підприємства Дніпротеплоенерго, м.Дніпропетровськ

до відповідача-2 - Комунального підприємства Павлоградтеплоенерго, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості 20691 106 грн. 85 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

За участю секретаря судового засідання Сидорова Є.О.

Представники:

від стягувача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від боржника - 1: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від боржника - 2: Поташников Є.В. представник (адвокат);

від Відділу примусового виконання рішень: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просило стягнути з Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" заборгованість у розмірі 20 691 106,85 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2003 (суддя Подобєд І.М.) у позові до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" відмовлено; позов до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова" суму 17 607 716, 93 грн. основного боргу, 5 391 287,97 грн. збитків від інфляції, 1 424 264,38 грн. три відсотка річних, 1 700 грн. витрат на держмито, 87,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.12.2003 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2003 було видано відповідний наказ у справі № 9/280.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2004 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2003 у справі № 9/280 залишено без змін.

Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою (вх.№47068/23 від 15.09.2023) на дії (бездіяльність) державного виконавця та просить суд: 1) поновити пропущений строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця;

2) зняти арешти на кошти КП "Павлоградтеплоенерго" ПМР (51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Промислова, 13а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03342250), накладені при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2003 року у справі №9/280, а саме:

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Г.І. від 30.10.2014 року у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 24.11.2015 року у зведеному виконавчому провадженні ЗВП №49448343;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 12.09.2018 року у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 16.10.2018 року у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 24.10.2018 року у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 15.11.2018 року у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 29.11.2018 року у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 13.12.2018 у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 20.12.2018 провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 08.01.2019 у виконавчому провадженні ВП №30427114;

- арешт коштів, накладений постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 21.01.2019 у виконавчому провадженні ВП №30427114.

В обґрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що:

- 06.12.2011 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП№30427114 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2003 у справі №9/280;

- згідно інформації про виконавче провадження ВП №30427114, отриманої з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем винесено ряд постанов про арешт коштів боржника, а саме: - від 30.10.2014; - від 12.09.2018; - від 16.10.2018; - від 24.10.2018; - від 15.11.2018; - від 29.11.2018; від 13.12.2018; - від 20.12.2018; - від 08.01.2019; - від 21.01.2019;

- 24.11.2015 державним виконавцем винесено постанову про об`єднання у зведене виконавче провадження (ЗВП №49448343), в тому числі виконавчого провадження ВП №30427114, враховуючи, що на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли, окрім наказу №9/280 від 16.12.2003 року, виконавчі документи відносно КП "Павлоградтеплоенерго" (накази №904/9415/13 від 27.01.2014 року, №904/2886/14 від 01.08.2014 року);

- по зведеному виконавчому провадженню ЗВП №49448343 державним виконавцем винесено постанову від 24.11,20І5 року про арешт коштів КП "Павлоградтеплоенерго" ПМР, що містяться на всіх рахунках, відкритих в установах банку;

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019 у справі №9/280 затверджено мирову угоду, укладену сторонами у процесі виконання рішення;

- 11.03.2019 року державним виконавцем у ВП № 30427114 було винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження та постанову про закінчення виконавчого провадження;

- станом на. 08.09.2023 року, згідно Інформації про виконавче провадження ВП №30427114, отриманої з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, документи про зняття арештів з коштів КП "Павлоградтеплоенерго" ПМР, накладених при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2003 року у справі №9/280, державним виконавцем не були складені та надані до банківських установ, в яких відкриті рахунки КП "Павлоградтеплоенерго" ПМР, а існування обтяження у вигляді арешту коштів КП "Павлоградтеплоенерго" ПМР є безпідставним;

- у зв`язку з затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, виконавче провадження ВП №30427114 завершено проте діючі арешти коштів КП "Павлоградтеплоенерго" ПМР порушують законне право підприємства володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 матеріали справи №9/280 передано судді Загинайко Т.В.

В подальшому здійснено запит справи з архіву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 прийнято скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради (вх.№47068/23 від 15.09.2023) на дії (бездіяльність) державного виконавця до розгляду та призначено розгляд скарги Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради (вх.№47068/23 від 15.09.2023) на дії (бездіяльність) державного виконавця у засіданні на 04.10.2023 о 14:30 год.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відзиві (вх.№49991/23 від 02.10.2023) на скаргу просить відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі №9/280 за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М.Макарова", до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго", Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" та зазначає про те, що: - про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна; - постанова про закінчення виконавчого провадження №30427114 винесена 11.03.2019, скаржник звернувся до суду через 4,5 роки після закінчення виконавчого провадження; - скаржник не звертався до державного виконавця з заявою про зняття арешту з його рахунків, як свідчить його заява, скаржник узнав про арешт з Автоматизованої системи виконавчого провадження, в якій у постанові про закінчення виконавчого провадження відсутній пункт про зняття арешту з грошових коштів. Якихось доказів знаходження рахунків під арештом скаржник не надав тобто порушення його прав як сторони виконавчого провадження скаржник не надав.

У судове засідання 04.10.2023 з`явився представник боржника - 2, представники стягувача, боржника - 1 та відділу Державної виконавчої служби у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Розглянувши скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (підпункт 1-1 частини першої статті 3 3акону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частин першої-другої статті 40 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частин другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) наклав арешти на кошти Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", що містяться на всіх рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику, у межах суми звернення стягнення (постанови від 30.10.2014, 24.11.2015, 12.09.2018, 16.10.2018, 24.10.2018, 15.11.2018, 29.11.2018, 13.12.2018, 20.12.2018, 08.01.2019 та від 21.01.2019).

Проте, за наслідками закінчення виконавчого провадження (постанова від 11.03.2019 про закінчення виконавчого провадження) у зв`язку з затвердженням ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2019 мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання, державний виконавець не зняв арешти з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", накладені постановами від 30.10.2014, 24.11.2015, 12.09.2018, 16.10.2018, 24.10.2018, 15.11.2018, 29.11.2018, 13.12.2018, 20.12.2018, 08.01.2019, 21.01.2019.

За таких обставин, суд вважає, що незняття виконавцем арештів з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" у виконавчому провадженні при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом положень чинного законодавства боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця у визначеному відповідним процесуальним законом порядку. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18.

Так, частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (частина перша статті 341 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Схожа за змістом правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 22.12. 2021 у справі №760/19348/2011.

При цьому, суди зауважує, що застосування арешту майна боржника, як обмежувальний захід, не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Згідно з приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на кошти боржника у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.

Наявність протягом тривалого часу (більше 4,5 років) нескасованих арештів на кошти боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.

Посилання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, не приймаються судом до уваги, оскільки положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця, який допустив відповідне порушення закону, від обов`язку зняти арешт з майна у випадку закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу (більше 4,5 років) арештів з коштів боржника було порушено право останнього на мирне володіння його майном (коштами).

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо зобов`язання державного виконавця вчинити відповідні дії по зняттю накладеного арешту на кошти боржника.

Керуючись статтями 234, 235, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради щодо поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.

2. Поновити Комунальному підприємству "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради строк на подання скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.

3. Скаргу Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради на дії (бездіяльність) державного виконавця - задовольнити частково.

4. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 30.10.2014 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

5. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 12.09.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

6. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 16.10.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

7. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 24.10.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

8. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 15.11.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

9. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 29.11.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

10. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 13.12.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

11. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 20.12.2018 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

12. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 08.01.2019 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

13. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів боржника від 21.01.2019 в межах виконавчого провадження ВП №30427114.

14. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" Павлоградської міської ради, накладений постановою про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні к банках або інших фінансових установах від 24.11.2015 в межах виконавчого провадження ЗВП №49448343.

Ухвала набирає законної сили - 04.10.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 09.10.2023.

Суддя Т.В. Загинайко