Рішення

від 10.10.2023 по справі 904/4047/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4047/23

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" "Гідроспецсервіс", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" про стягнення заборгованості за договором № 232-2 від 18.03.2022 у розмірі 827 992, 38 грн, яка складається з: основна заборгованість за договором у розмірі533 378, 49 грн, пеня у розмірі 155 483, 48 грн, штраф у розмірі 106 675, 69 грн, 3% річних у розмірі 9 346, 53 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 108, 19 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4047/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

15.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач 24.08.2023 подав відповідь на відзив на позовну заяву.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань договору зберігання № 232-2 від 18.03.2022 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуг зі зберігання ТМЦ.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

ТОВ «Промислове Підприємство» «Гідроспецсервіс» вважає, що при виконанні господарських договорів сторони повинні не зводити співробітництво до дотримання тільки вимог, що містяться в цих договорах, а підтримувати ділові контакти і приймати всі необхідні міри для забезпечення ефективності і розвитку їх співробітництва.

Тому, з метою досудового врегулювання даного спору, у липні 2023 року ТОВ "Промислове підприємство "Гідроспецсервіс" засобами електронного зв`язку направило на адресу позивача пропозицію укласти договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка залишилась без відповіді.

Крім того, відповідач вважає, що нарахована неустойка є надмірно великою.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що доказів, які би підтверджували неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 232-2 від IS.03.2023, наявність виключних обставин що унеможливили сплату заборгованості та доказів, що підтверджують надмірний розмір штрафних санкцій пред`явлених позивачем відповідачем не надано.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

18.03.2022 між Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» від імені якого виступає філія «Вільногірськнй гірничо-металургійний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - позивач, Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" "Гідроспецсервіс" (надалі - відповідач, Поклажодавець) укладено Договір зберігання № 232-2 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Зберігач зобов`язується зберігати товарно-матеріальні цінності (далі по тексту - ТМЦ), які передані йому на зберігання Поклажодавцем, та повернути їх Поклажодавцю у схоронності, а Поклажодавець зобов`язується своєчасно оплачувати надані йому послуги зі зберігання ТМЦ (далі по тексту - Послуги).

Згідно з пунктом 1.2 договору інформація щодо Послуг, які надаються за цим Договором, міститься в додатку 2 до Договору.

ТМЦ приймаються на зберігання Зберігачем та повертаються зі зберігання Поклажодавцю в місці зберігання. Місце зберігання ТМЦ - територія Зберігача: вул. Степова, буд. 24, м. Вільногірськ Дніпропетровської обл, 51700 (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що перелік ТМЦ, що передаються на зберігання, в тому числі їх кількість та упаковка, визначаються Сторонами в акті прийому-передачі на зберігання, який складається і підписується уповноваженими представниками Сторін безпосередньо при передачі ТМЦ на зберігання.

Ціна Договору визначена Протоколом погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору), складеному на підставі розрахунку вартості Послуг (додаток 3 до Договору) та складає 960 081, 23 грн (дев`ятсот шістдесят тисяч вісімдесят одна гривня 23 коп), в тому числі ПДВ 20 % - 160 013, 54 грн. Ціна Послуг визначається в національній валюті України гривні (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлені умови оплати: 100% передоплати за зберігання ТМЦ за 1 (один) календарний місяць на підставі рахунку Зберігача, який виставляється останнім у строк до 5 (п`ятого) числа місяця, в якому надаються Послуги (далі по тексту - звітний місяць).

Відповідно до пунктів 3.3-3.4 договору оплата за надані Послуги здійснюється шляхом безготівкового перерахування Поклажодавцем коштів на банківський рахунок Зберігача, що зазначений у цьому Договорі, впродовж 5 (п`яти) банківських днів від дня отримання Поклажодавцем рахунку від Зберігача, але не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа звітного місяця. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Зберігача.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що у разі зберігання ТМЦ за неповний місяць плата за зберігання нараховується пропорційно до кількості днів, протягом яких вони зберігалися, та обчислюється в цьому випадку із розрахунку, що в такому місяці 30 (тридцять) календарних днів.

Плата за зберігання ТМЦ нараховується протягом всього строку зберігання, що починає свій перебіг з дати підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийому-передачі на зберігання за формою додатка 4 до Договору та продовжується по дату підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийому-передачі зі зберігання за формою додатка 5 до Договору, але в будь-якому разі не пізніше дати, що визначена датою закінчення строку дії Договору (пункт 3.6 договору).

Згідно з пунктом 3.9 договору розмір плати за зберігання ТМЦ може бути переглянутий та змінений. При зміні плати за зберігання Сторони підписують додаткову угоду, яка після підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Відмова Поклажодавця укласти додаткову угоду про зміну плати за зберігання звільняє Зберігача від виконання своїх обов`язків за цим Договором.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 договору Поклажодавець зобов`язаний, зокрема, на умовах, визначених цим Договором, сплачувати за зберігання ТМЦ.

Згідно з пунктом 6.1 договору факт надання Послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг, який складається Зберігачем у 2 (двох) оригінальних примірниках і передається Поклажодавцю не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, що йде за місяцем, в якому були надані Послуги.

Поклажодавець протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг повертає Зберігачеві один з двох примірників, підписаний уповноваженою особою та скріплений відбитком печатки (пункт 6.2 договору).

Пунктами 6.3-6.5 договору встановлено, що підписання акту здачі-приймання наданих послуг є підтвердженням відсутності претензій щодо Послуг, вказаних в акті здачі-приймання наданих послуг. Підписанням акту здачі-приймання наданих послуг Поклажодавець підтверджує, що Послуги виконані в повному обсязі, якісно, у строк і на суму, зазначену в акті здачі-приймання наданих послуг. Датою надання Послуг вважається дата підписання Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

У разі неповернення Поклажодавцем оформленого акту здачі-приймання наданих послуг у встановлений строк без вмотивованої відмови у прийнятті Послуг акт вважається підписаним обома Сторонами, а послуги - прийнятими та підлягають оплаті (пункт 6.6 договору).

Пунктом 9.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі оплати Поклажодавцем послуг зі зберігання ТМЦ він сплачує Зберігачу за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, в якому нараховується пеня, та штраф в розмірі 20 % від неоплаченої суми.

Договір набирає чинності з 01 квітня 2022 року та діє до 31 грудня 2022 року без права пролонгації (пункт 13.1 договору).

Додатком № 2 до договору встановлений Протокол погодження договірної ціни.

Додатком № 3 до договору є Розрахунок вартості зберігання товарно-матеріальних цінностей за 1 місяць.

Додатковою угодою № 1 від 25.10.2022 сторони домовилися внести зміни до п. 3.1. Договору зберігання № 232-2 від 18.03.2022 та викласти його в наступній редакції:

« 3.1. Ціна Договору визначена Протоколом погодження договірної ціни (додаток 2 до Договору), складеному на підставі розрахунку вартості Послуг (додаток 3 до Договору) та складає 1 173 432, 64 грн (один мільйон сто сімдесят три тисячі чотириста тридцять дві гривні 64 коп), в тому числі ПДВ 20% - 195 572, 11 грн. Ціна Послуг визначається в національній валюті України - гривні.».

Також змінено Додатки № 2 та № 3 до договору, викладено їх в новій редакції, що додається та є невід`ємними частинами договору.

Актами прийому передачі на зберігання № 4 від 01.04.2022, № 5 від 01.05.2022, № 6 від 01.06.2022, № 7 від 01.07.2022, № 8 від 01.08.2022, № 9 від 01.09.2022, № 10 від 01.10.2022, № 11 від 01.11.2022, № 12 від 01.12.2022 підтверджується, що Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання ТМЦ.

Позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури на оплату:

№ ОУс-000465 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2022 на суму 106 675, 69 грн з ПДВ;

- № ОУс-000531 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2022 на суму 213 351, 40 грн з ПДВ;

- № ОУс-000597 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2022 на суму 213 351, 40 грн з ПДВ

На виконання умов вказаного договору Зберігач протягом періоду з 01.10.2022 по 31.12.2022 надав, а Поклажодавець прийняв послуги зі зберігання документів на паперових носіях інформації на суму 533 378, 49 грн, в т.ч. ПДВ 20%, відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУс-000465 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2022 на суму 106 675, 69 грн з ПДВ;

- № ОУс-000531 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2022 на суму 213 351, 40 грн з ПДВ;

- № ОУс-000597 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2022 на суму 213 351, 40 грн з ПДВ.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані сторонами без будь-яких заперечень та зауважень.

В порушення умов Договору Поклажодавець свої зобов`язання не виконав, оплату за отримані послуги за Договором не здійснив.

Для врегулювання спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 234/4650 від 27.12.2022 про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 02.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 5170002993105.

Вищезазначені обставини і стали причиною виникнення спору. Крім суми основного боргу у розмірі 533 378, 49 грн позивач просить стягнути пеню у розмірі 155 483, 48 грн, штраф у розмірі 106 675, 69 грн, 3 % річних у розмірі 9 346, 53 грн та інфляційні втрати у розмірі 23 108, 19 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (стаття 938 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини зберігання.

Щодо суми основного боргу

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частинами 1-3 статті 946 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Пунктом 3.2 договору встановлені умови оплати: 100% передоплати за зберігання ТМЦ за 1 (один) календарний місяць на підставі рахунку Зберігача, який виставляється останнім у строк до 5 (п`ятого) числа місяця, в якому надаються Послуги (далі по тексту - звітний місяць).

Відповідно до пунктів 3.3-3.4 договору оплата за надані Послуги здійснюється шляхом безготівкового перерахування Поклажодавцем коштів на банківський рахунок Зберігача, що зазначений у цьому Договорі, впродовж 5 (п`яти) банківських днів від дня отримання Поклажодавцем рахунку від Зберігача, але не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа звітного місяця. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Зберігача.

Строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за договором є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості наданих йому послуг не виконав, у зв`язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 533 378, 49 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кождексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що вказана вище сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором є обґрунтованою та документально підтвердженою, відповідачем не спростована та не заперечується.

Суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення основного боргу за Договором підлягає задоволенню повністю в розмірі 533 378, 49 грн.

Щодо посилання відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 у справі № 904/4671/22 в якому стягнуто з акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії" Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Гідроспецсервіс" основний борг у сумі 9 861 006 грн, інфляційні втрати в сумі 1 035 515, 60 грн, 3 % річних у сумі 179 682, 55 грн, судовий збір у сумі 166 143, 04 грн за договорами підряду № 011-2 та 022-2 та звернення ТОВ «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» до позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог суд зазначає наступне.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Тому, одне лише посилання відповідача на вищезазначене рішення суду від 02.03.2023 та пропозицію на укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог не є підставою для невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Гідроспецсервіс" своїх договірних зобов`язань за договором № 232-2 від 18.03.2022.

Щодо стягнення пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є:

а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо).

б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З огляду на зазначене, заявлена позивачем до стягнення неустойка за своєю правовою природою є штрафом за неналежне виконання відповідачем господарського зобов`язання.

Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

Згідно зі частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі оплати Поклажодавцем послуг зі зберігання ТМЦ він сплачує Зберігачу за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, в якому нараховується пеня, та штраф в розмірі 20 % від неоплаченої суми.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 155 483, 48 грн, з яких: за період з 18.10.2022 по 22.06.2023 на суму 36 240, 51 грн, з 16.11.2022 по 22.06.2023 на суму 64 005, 42 грн, з 16.12.2022 по 22.06.2023 на суму 555 237, 55 грн.

Оскільки, положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Виходячи з положень частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України пеня нараховується за актом № ОУс-000465 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2022 з 18.10.2022 по 16.04.2023, за актом № ОУс-000531 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2022 з 16.11.2022 по 15.05.2023, за актом № ОУс-000597 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2022 з 16.12.2022 по 14.06.2023.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 132 248, 63 грн. В задоволенні пені у розмірі 23 234, 85 грн відмовити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу судом встановлено, що позивач у відповідності до пункту 9.2 договору розрахував суму штрафу арифметично вірно, а тому суд задовольняє позов у цій частині.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Суд зазначає, що присудження до стягнення штрафу в розмірі 106 675, 69 грн, з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства, є адекватною мірою відповідальності за порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, оскільки така відповідальність погоджена сторонами пунктами 9.2 договору.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9 346, 53 грн грн за загальний період з 18.10.2022 по 22.06.2023 та інфляційних втрат у сумі 23 108, 19 грн за загальний період листопад 2022 року травень 2023 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат щодо стягнення суми вказаних нарахувань є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 9 346, 53 грн та інфляційних втрат у розмірі 23 108, 19 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 12 071, 37 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове Підприємство» «Гідроспецсервіс» (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Яблунева, буд 55; ідентифікаційний код 41332647) на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3; ідентифікаційний код: 36716128) в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Степова, буд. 1; ідентифікаційний код: 39389830) основний борг у розмірі 533 378, 49 грн, пеню у розмірі 132 248, 63 грн, штраф у розмірі 106 675, 69 грн, 3 % річних у розмірі 9 346, 53 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 108, 19 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 071, 37 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко