Постанова

від 19.06.2024 по справі 904/4047/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4047/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Кулик С.А. (поза межами суду);

від відповідача: Головко О.В. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 (суддя Ярошенко В.І., повний текс складено та підписано 18.04.2024) у справі № 904/4047/23

за позовом: Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс", м. Верхньодніпровськ

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі №904/4047/23 у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/4047/23 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс", в якій просить: ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/4047/23 визнати таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача стосовно фактичного проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого обов`язок відповідача перед позивачем припинений.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 у справі №904/4671/22 задоволено позов ТОВ «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс», а саме стягнуто з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в осо6і Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» заборгованість у розмірі11 242 345,19 грн. з яких: основний борг у сумі 9861006,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 035 513,60 грн., 3% річних у суми 179 682,55 грн., судовий збір у сум1 166 143,04 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023, у справі №904/4671/22 виданий наказ 10.04.2023, який до примусового виконання не пред`явлено.

Звертає увагу, що листом від 23.10.2023 ТОВ «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» направило на адресу АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та документально оформило проведення взаємозаліку шляхом повного списання зобов`язань перед кредитором за договором зберігання № 232-2 від 18.03.2022 на суму 816 828,90 грн. та зменшило дебіторську заборгованість за договором підряду №011-2 від 10.01.2022 на суму 816 828,90 грн., що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 361 та 631.

Зауважує, що заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише отримання й сприйняття змісту заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково. У разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши, зокрема, позов про визнання такого правочину недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були припинені зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. Наявність на момент зарахування іншого спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Отже, суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи та не надав правової оцінки доказам та аргументам Відповідача щодо безспірності вимог про зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням вищенаведених норм права та практики Верховного Суду додо застосування цих норм.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, ухвалу вважає законною і обґрунтованою, зазначає, що як підставу для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, Відповідач визначає припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. В обґрунтування своєї заяви посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 у справі № 904/4671/22, в якому стягнуто з філії «ВГМК» АТ «ОГХК» на користь ТОВ "Промислове підприємство "Гідроспецсервіс" основний борг у сумі 9 861 006 грн, інфляційні втрати в сумі 1 035 515, 60 грн, 3 % річних у сумі 179 682, 55 грн, судовий збір у сумі 166 143, 04 грн за договорами підряду № 011-2 та 022-2 та звернення до позивача з пропозицією на укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, в апеляційній скарзі Відповідач посилається на лист Позивача № 227/1777 від 16.06.2023, в якому останній погоджується з сумою боргу та зобов`язується як найшвидше виконати свої договірні зобов`язання та рішення суду. Даний лист є відповіддю на лист Відповідача № 40-1 від 07.06.2023, щодо погашення заборгованості, пропозиція на укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог позивачу була направлена Відповідачем лише листом від 23.10.2023. Відтак, вважає, що даний лист взагалі не має відношення до розгляду спірного питання, яким є зарахування зустрічних вимог.

Зауважує, що твердження Відповідача про те, що «заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише отримання й сприйняття змісту останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування є остаточне та безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю та частково», не відповідає дійсності та є безпідставним.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи/оскарження на час надходження скарги, ухвалою суду від 23.04.2024 здійснено запит матеріалів оскарження ухвали по справі №904/4047/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

26.04.2024 матеріали справи №904/4047/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі №904/4047/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.06.2024.

13.06.2024 до суду від представника позивача адвоката Кулик С.А., надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

В судовому засіданні 19.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У липні 2023 року Акціонерне товариство "ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" про стягнення заборгованості за договором № 232-2 від 18.03.2022 у розмірі 827 992, 38 грн, яка складається з: основна заборгованість за договором у розмірі533 378, 49 грн, пеня у розмірі 155 483, 48 грн, штраф у розмірі 106 675, 69 грн, 3% річних у розмірі 9 346, 53 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 108, 19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань договору зберігання № 232-2 від 18.03.2022 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуг зі зберігання ТМЦ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове Підприємство Гідроспецсервіс на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" основний борг у розмірі 533 378, 49 грн, пеню у розмірі 132248, 63 грн, штраф у розмірі 106 675, 69 грн, 3 % річних у розмірі 9 346, 53 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 108, 19 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 071, 37 грн. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 судом видано наказ від 26.12.2023.

03.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив про припинення зобов`язання за фактом зарахування зустрічних однорідних вимог. Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 у справі №904/4671/22 задоволено позов ТОВ «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс», а саме стягнуто з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в осо6і Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» заборгованість у розмірі11 242 345,19 грн. з яких: основний борг у сумі 9861006,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 035 513,60 грн., 3% річних у суми 179 682,55 грн., судовий збір у сум1 166 143,04 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023, у справі №904/4671/22 виданий наказ 10.04.2023, який до примусового виконання не пред`явлено.

Листом від 23.10.2023 ТОВ «Промислове підприємство «Гідроспецсервіс» направило на адресу АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та документально оформило проведення взаємозаліку шляхом повного списання зобов`язань перед кредитором за договором зберігання № 232-2 від 18.03.2022 на суму 816 828,90 грн. та зменшило дебіторську заборгованість за договором підряду №011-2 від 10.01.2022 на суму 816 828,90 грн., що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 361 та 631.

17.04.2024 від Акціонерного товариства "ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" надійшли заперечення щодо задоволення заяви, в яких останній наголосив, що Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія належить до об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, що підтверджується Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р, яким затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, та на останнього розповсюджується дія ч. 4. ст. 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна.

Відмовляючи у задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія належить до об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, що підтверджується Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р, яким затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, та на останнього розповсюджується дія ч. 4. ст. 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна. Одне лише посилання відповідача на вищезазначене рішення суду від 02.03.2023 та пропозицію на укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог не є підставою для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/4047/23 таким, що не підлягає виконанню. З наявних в матеріалах справи доказів, ні орган управління підприємства, ні Фонд державного майна України не надавали згоди на укладення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. За таких обставин, відсутні встановлені чинним законодавством підстави для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/4047/23 таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до положень ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1, 2 статті 328 ГПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, даною нормою права передбачено дві підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Перша, коли виконавчий документ виданий помилково, тобто не повинен був видаватися і, друга, коли зобов?язання боржника за виконавчим документом припинилося з будь-яких причин, тобто боржник перестав бути зобов?язаним.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно частини 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Враховуючи викладене, а також те, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення, наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, внаслідок проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

Як на підставу зарахування зустрічних вимог, Відповідач посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 у справі № 904/4671/22, відповідно до якого стягнуто з акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії" Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія " на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Гідроспецсервіс" основний борг у сумі 9 861 006 грн, інфляційні втрати в сумі 1 035 515, 60 грн, 3 % річних у сумі 179 682, 55 грн, судовий збір у сумі 166 143, 04 грн за договорами підряду № 011-2 та 022-2 та звернення ТОВ Промислове підприємство Гідроспецсервіс до позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог з листом від 23.10.2023.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія належить до об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї етапі без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо, зокрема, укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу.

Звідси, у відповідності до ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу компанії-позивача він вже не може без згоди органів приватизації укладати правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно наявних матеріалів справи, ні орган управління підприємства, ні Фонд державного майна України не надавали згоди на укладення правочину або господарського зобов`язання щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем існує неузгодженість щодо зустрічного зобов`язання та, як наслідок, відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, що свідчить про відсутність всіх необхідних умов передбачених статтею 601 ЦК України та виключає можливість зарахування зустрічних вимог за оспорюваним в межах цієї справи одностороннім правочином.

Тому самого лише посилання відповідача на вищенаведе рішення суду від 02.03.2023 у справі № 904/4671/22 та пропозицію стосовно укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог не достатньо для визнання зобов`язання у цій справі припиненим, отже, і наявності підстави для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/4047/23 таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність встановлених чинним законодавством підстав для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/4047/23 таким, що не підлягає виконанню.

А отже, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" відмовлено правомірно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки ухвала про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, передбачена п.23 ч.1 ст.255 ГПК України, яка переглянута в апеляційному порядку, не відноситься до переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню після їх апеляційного розгляду, в порядку п.2 ч.1 ст.287 ГПК України, то постанова Центрального апеляційного господарського суду оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/4047/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2024 у справі № 904/4047/23 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове Підприємство" Гідроспецсервіс" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков