Рішення

від 26.09.2023 по справі 906/721/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/721/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Овчарук О.О., адвокат, дов. №44/22 від 28.12.22 до 31.12.23 (в режимі відеоконференції )

від відповідача: Чайковська О.С., посадова інструкція від 07.05.21 (в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"

про стягнення 394 857,30 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарським судом Житомирської області за правилами загального позовного провадження розглядається справа відкрита ухвалою від 29.05.23р. за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 394857,30грн, перше підготовче засідання призначено на 29.06.23р о 11:00год. (надалі за текстом - Позивач, Відповідач).

Ухвалою суду від 29.06.23р. відкладено підготовче засідання на 24.07.23р. о 12:00год.

В підготовчому засіданні учасники провадження надали суду усні пояснення щодо вимог і заперечень з підстав, наведених у заявах по суті справи та вказали, що інших заяв по суті чи з процесуальних питань не мають наміру подавати.

Ухвалою суду від 24.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/721/23 до судового розгляду по суті на 10.08.2023 о 12:00год.

В засіданні 10.08.23р. судом оголошено перерву до початку стадії безпосереднього дослідження доказів до 26.09.2023 о 14:30год.

Після перерви судове засідання 26.09.2023 продовжено.

Заслухавши вступне слово представників сторін спору, безпосередньо досліджено наявні у справі докази, заслухано виступи представників сторін спору у судових дебатах та після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у позові.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 394857,30грн, з яких: 192848,91грн - основний борг, 70628,38грн - пеня, 42001,35грн - 7% штраф, 14 994,52грн - 3% річних та 74384,14грн- інфляційні втрати (надалі - Позивач та Відповідач).

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач доводить, що відповідно до укладеного 27.10.2017 договору про реструктуризацію заборгованості № 13/17-106, Відповідач взяв на себе зобов`язання на умовах, у ньому визначених, погашати основний борг в сумі 1139395,51грн, що виник за договором поставки природного газу від 14.10.2020 за № 06/10-1004-БО-10. У п.6 договору про реструктуризацію сторони погодили, що якщо у Відповідача як боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Відповідач свого обов`язку щодо здійснення платежів в строки та розмірах, встановлених договором не виконав та сплатив лише 946545,60грн, внаслідок чого непогашеним залишився основний борг в сумі 192848,91грн за період з листопада 2021 по вересень 2022. У зв`язку з порушенням Відповідачем грошового зобов`язання, Позивач на підставі п. 12.3 договору про реструктуризацію та чинного законодавства стягує пеню в сумі 70628,38грн, 7% штрафу в сумі 42001,35грн, 3 % річних в сумі 14994,52грн та інфляційних втрат в сумі 74384,14грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідач наводить заперечення проти доводів останнього, зміст яких зводиться до наступного. Відносини з Позивачем , пов`язані з закупівлею (постачанням) природного газу в період з 10 жовтня 2010 по 31 грудня 2010 , регулювались договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010 за № 06/10-10004-БО-10. У зв`язку з неповним виконанням Відповідачем зобов`язань за цим договором, 28.05.2012 між сторонами було укладено договір №14/12-125 про реструктуризацію заборгованості. Загальна сума основного боргу, що підлягала реструктуризації згідно з договором складала 2318790,81грн. Та оскільки Відповідач порушував умови договору щодо погашення основного договору у погоджені сторонами строки, Позивач звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення заборгованості за період листопад 2014-листопад 2015 в розмірі 482404,63грн станом на 01.12.2015. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.02.2016 у справі № 906/26/16 стягнуто з Відповідача окрім основного боргу в сумі 482404,63грн, також 72727,70грн пені, 29757,86грн штрафу, 94431,24грн інфляційних втрат та 9934,73грн 3%річних. За наказом № 906/26/16 від 19.04.2016 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. У період перебування виконавчого документу суду на примусовому виконанні набрав чинності Закон України " Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII ( надалі - Закон № 1730-VIII). В межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто грошові кошти в сумі 38574,76грн (платіжний документ від 07.11.2017) та 636678,78грн (платіжний документ від 22.02.2018). В свою чергу, Позивач із отриманої суми коштів 636678,78грн в погашення основного боргу зарахував лише кошти в сумі 443829,87грн та не зарахував кошти в сумі 192848,91грн. Тоді як, у відповідності до постанови ГТУ юстиції у Житомирській області від 27.02.2018 виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчене в зв`язку з фактичним виконанням наказу №906/26/16 від 19.04.2016. Відповідно, у Відповідача відсутній основний борг в сумі 192848,91грн. В свою чергу, чинний з 30.11.2016 Закон № 1730-VIII передбачив, що на заборгованість за природний газ, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Окрім того, згідно повідомлення Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2017 ( за номером 19 особового запису в реєстрі) Відповідач включений до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом № 1730-VIII. На дату включення Відповідача до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (13.06.2017), у нього існувала заборгованість з основного боргу за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010 за № 06/10-10004-БО-10, у зв`язку з чим, 27.10.2017 на виконання Закону № 1730-VIII та Постанови КМУ від 21.02.2017 №93 між сторонами повторно укладено Договір № 13/17-106 про реструктуризацію , згідно з умовами якого основний борг в сумі 1139395,51грн підлягав сплаті рівними платежами строком 60 місяців. До складу реструктуризованої заборгованості не входила сума стягнутих штрафних санкцій за рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 906/26/16 в загальній сумі 196387,95грн та яка підлягає списанню Позивачем. Однак останній розцінює кошти в сумі 192848,91грн не як суму штрафних санкцій, стягнутих за рішенням суду, а як основний борг за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010 за № 06/10-10004-БО-10, на який нарахував пеню, штраф, річні та інфляційні втрати. На підставі викладених доводів, Відповідач просив у позові відмовити.

У відповіді на відзив Позивач наголошує на тому, що безпідставними солід вважати посилання Відповідача на приписи Закону № 1730-VIII, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з основного боргу відповідно до умов Договору № 13/17-106 про реструктуризацію, який укладено щодо заборгованості за спожитий природний газ за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010 за № 06/10-10004-БО-10. Оскільки Відповідачем порушувались умови Договору № 13/17-106 про реструктуризацію,з врахуванням положень ст.5 Закону № 1730-VIII Позивач правомірно нарахував штраф, пеню , інфляційні та 3% річних . Натомість кошти, що надходили в межах справи № 906/26/16 зараховувались відповідно до імперативної норми - ст. 534 ЦК України, якою визначено черговість погашення вимог за грошовим забов`язанням. Так, з 23.02.17р. по 06.10.17р. в межах виконавчого провадження були направлені на погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 906/26/16. Платіж № 2104 від 07.11.17 на суму 38574,76грн був зарахований в погашення основної заборгованості на підставі листа ДВС від 13.11.17р. за № 3.2/14984, а наступний платіж № 316 від 22.02.18р. в розмірі 636678,78грн був розділений на два напрямки : на погашення залишку заборгованості за рішенням у справі №906/26/16 в сумі 192848,91 грн на виконання вимоги ст. 534 ЦК України та на погашення основної заборгованості в розмірі 443829,87грн - на виконання вимоги ст. 534 ЦК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від у справі № 906/26/16 (набрало законної сили 23.03.2016р.) стягнуто з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України":

- 482404,63грн боргу;

- 72727,70грн пені;

- 29757,86грн штрафу;

- 94431,24грн інфляційних;

- 9934,73грн 3% річних;

- 10806,38грн судового збору ( надалі - Рішення суду №906/26/16).

За підрахунками суду у цій справі, загальна сума стягнутих з Відповідача коштів склала 700062,54грн.

У мотивувальній частині Рішення суду №906/26/16 встановлено, серед іншого, наступне:

- 28.05.2012 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (кредитор, позивач) та Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (боржник, відповідач) укладено договір №14/12-125 про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір);

- у п.1.1 Договору сторони домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (реструктуризацію), що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10;

- загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п.1.1 цього договору складає 2318790,81грн;

- у п.2.2. Договору сторони визначили, що боржник зобов`язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п.2.1. цього договору, шляхом сплати зобов`язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі - графік). Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню;

- проте, судом встановлено, що відповідач суму основного боргу погашав з порушенням узгоджених строків;

- станом на день звернення позивача до суду, внаслідок порушення строків погашення боргу згідно договору №14/12-125 від 28.05.2012 у боржника існувала заборгованість за період листопад 2014 року - листопад 2015 року в розмірі 482404,63грн;

- позовні вимоги про стягнення 482404,63грн - боргу, 72727,70грн - пені, 29757,86грн - штрафу, 94431,24грн - інфляційних, 9934,73грн - 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

24.03.2017 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №906/26/16 від 19.04.2016, згідно з яким загальна сума стягнення складала 700062,54 грн (а.с. 135).

Відповідно до Повідомлення про включення до Реєстру підприємств , що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону № 1730-VIII станом на 13.06.2017 Відповідача включено до цього Реєстру ( а.с. 144).

Станом на 30.09.2017 між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Позивач/Кредитор) та Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" було підписано акт звіряння розрахунків заборгованості за природний газ, що виникла на розрахункову дату (01 липня 2016 року) та непогашена станом на 30.09.2017 відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03.11.2016 ( надалі - Акт звірки станом на 30.09.2017) (а.с. 40).

Згідно Акту звірки станом на 30.09.2017 сальдо на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Позивач/Кредитор) за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10 складало 1335783,46грн, з яких: 1139395,51грн основного боргу та 196387,95грн пеня, штрафні та фінансові санкції ( а. с. 40).

27 жовтня 2017 між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Позивач/Кредитор) та Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (Відповідач/Боржник) укладено договір № 13/17-106 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ на таких основних умовах:

- кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 1 липня 2016 та не погашена до 31 грудня 2016 згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10 шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення;

- до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 196 387,95грн, нарахованих на заборгованість , підтверджені судовим рішенням;

- на реструктуризовану відповідно до умов цього договору заборгованість суми неустойки (штрафу, пені), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються , а нараховані ( в тому числі, зазначені в першому абзаці цього пункту) підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання боржником цього договору;

- сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п.1 договору, становить 1139395,51грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків та погашається відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком , який є його невід`ємною частиною;

- у разі коли у боржника існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника, як погашення заборгованості за простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу;

- сторони погоджуються, що під час перерахування коштів боржником посилання на номер договору в призначенні платежу є обов`язковим;

- за повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних, інфляційні нарахування;

- у разі повного або часткового нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, боржник зобов`язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення, штрафу у розмірі 7%, а також проценти річних та інфляційні нарахування;

- договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками (за наявності) та погодження з гарантом і діє до 01.10.2022 (надалі-Договір № 13/17-106 про реструктуризацію) ( а. с. 35-38).

Додатком до Договору № 13/17-106 про реструктуризацію сторони погодили графік погашення заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла станом на 1 липня 2016року та не погашена до 31 грудня 2016 року ( надалі - Графік погашення заборгованості) ( а.с. 39).

Згідно Графіку погашення заборгованості перший платіж у розмірі 18989,92грн Відповідач мав сплатити у жовтні 2017 року, останній у розмірі 18990,23грн- у вересні 2022 року.

За інформацією з виписок з особового рахунку Позивача за період з 23.02.2017 по 26.02.2018 та платіжних доручень за період з 28.12.2020 по, судом встановлено, що погашення Відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10 відбувалось як шляхом стягнення грошових коштів в межах виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання рішення Господарського суду Житомирської області, так і шляхом добровільної сплати грошових коштів на виконання Договору № 13/17-106 про реструктуризацію відповідно Графіка погашення заборгованості, і зокрема:

- станом на 23.02.2017 надійшли кошти в сумі 1798,14грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 28.04.2017 надійшли кошти в сумі 6243,02грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 15.05.2017 надійшли кошти в сумі 12829,22грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 22.05.2017 надійшли кошти в сумі 278,44грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 13.06.2017 надійшли кошти в сумі 121,14грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 06.10.2017 надійшли кошти в сумі 3539,04грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 08.11.2017 надійшли кошти в сумі 38574,76грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 14.12.2017 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 17.01.2018 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 21.02.2018 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 26.02.2018 надійшли кошти в сумі 636678,78грн згідно наказу № 906/26/16 від 19.04.16р.;

- станом на 28.12.2020 надійшли кошти в сумі 8383,58грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 19.01.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 24.02.2021 надійшли кошти в сумі 11851,20грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 25.02.2021 надійшли кошти в сумі 7138,80грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 24.03.2021 надійшли кошти в сумі 7138,80грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 25.03.2021 надійшли кошти в сумі 11851,20грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 29.04.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 20.05.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 16.06.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 19.07.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 11.08.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 17.09.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 22.10.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 22.11.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 14.12.2021 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 13.01.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 10.02.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 11.03.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 05.04.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 25.05.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 27.06.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 22.07.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 02.09.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію;

- станом на 13.09.2022 надійшли кошти в сумі 18989,92грн згідно Договору № 13/17-106 про реструктуризацію (а.с. 41- 60).

27.02.2018 державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" - боржником рішення суду виконано фактично, кошти на рахунок стягувача боржником перераховані в повному обсязі (пл. дорученнями: №№ 316 від 23.02.2018, 1297 від 23.02.2018,810 від 27.04.2017,904 від 15.05.2017,952 від 18.05.2017,1107 від 12.06.2017,1877 від 03.10.2017, 2104 від 07.11.2017) на загальну суму 700062,54грн ( а.с. 147).

28.02.2018 сторони звірили розрахунки за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10, та погодили , що станом на цю дату загальний розмір основного боргу, про реструктуризацію якого сторони домовились у Договорі № 13/17-106 про реструктуризацію складав 407172,21грн, а загальна сума штрафних санкцій ( інфляційні втрати, річні , штраф пеня), про реструктуризацію яких сторони домовились у Договорі №14/12-125 про реструктуризацію склала 192848,91грн. Сальдо на користь Позивача склало 600021,12грн (а.с.148). Як встановлено судом, ініціатором оформлення акту звіряння розрахунків заборгованості за природний газ був Відповідач, про що доводить внесення до документу інформації в друкованому вигляді, тоді як зі сторони Позивача відповідні цифри внесені рукописним способом ( а.с. 148 на звороті).

Судом також встановлено, що Відповідач звернувся до Позивача з листом за вих. № 396 від 04.10.2022 про те, що оскільки 13.09.2022 було здійснено останній платіж в розмірі 18990,07грн, яким було погашено заборгованість за спожитий природний газ у повному обсязі в сумі 1139395,51грн, з посиланням на абз. 1 п.2 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію та ст. 7 Закону № 1730-VIII просив списати штрафні санкції в сумі 196387,95грн ( а. с. 149).

У відповідь на лист Відповідача за вих. № 396 від 04.10.2022, Позивач листом за вих. № 31/01-529 від 31.10.2022 повідомив про те, що станом на 30.10.2022 існує заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором № 13/17-106 про реструктуризацію у сумі 192848,91грн з основного боргу за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10. У цьому ж листі Позивач повідомляє про те, що 26.02.2018 від ГУЮ у Житомирській області надійшли кошти у сумі 636678,78грн з призначенням платежу "Перерахування згідно в/д № 906/26/16 від 19.04.2016. Стягнення з КП "Бердичівтеплоенерго". НОМЕР_1". Дані кошти були зараховані у відповідності до ЦК України ( в першу чергу погашаються заборгованість із судового збору та нарахованих штрафних і фінансових санкцій згідно рішення суду) в погашення існуючої заборгованості комунального підприємства. З врахуванням викладеного, у Позивача відсутні підстави для списання 192848,91грн як штрафних санкцій в порядку Закону № 1730-VIII, так як ця сума обліковується як основний борг ( а. с. 152).

Відповідач звернувся до Позивача з наступним листом за вих. № 7 від 04.01.23р. з проханням все-таки врегулювати питання списання коштів в сумі 196387,95грн як штрафних санкцій, правову природу яких визначено в абз. 1 п.2 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію з посиланням на ст. 7 Закону № 1730-VIII ( а. с. 150).

У відповідь на повторний лист Відповідача за вих. № 7 від 04.01.23р., Позивач листом за вих. № 31/01-24 від 13.01.23р. повторно вказав, що спірна сума 192848,91грн не підлягає списанню в порядку Закону № 1730-VIII як штрафна санкція, оскільки є сумою основного боргу ( а.с. 151).

Керуючись правилом ч.1 ст. 75 ГПК України про те, що обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, суд з відповіді на відзив встановив, що Позивач отримані у період з 23.02.17р. по 06.10.17р. кошти в межах виконавчого провадження скеровував на погашення заборгованості за Рішенням суду у справі № 906/26/16. Позивач також визнав, що платіж № 2104 від 07.11.17 на суму 38574,76грн був зарахований ним в погашення основної заборгованості на підставі листа ДВС від 13.11.17р. за № 3.2/14984, а наступний платіж № 316 від 22.02.18р. в розмірі 636678,78грн був розділений на два напрямки : на погашення залишку заборгованості за рішенням у справі №906/26/16 в сумі 192848,91грн на виконання вимоги ст. 534 ЦК України та на погашення основної заборгованості в розмірі 443829,87грн - на виконання вимоги ст. 534 ЦК України.

Суд встановив, що Рішенням суду у справі № 906/26/16 стягнуто пеню, штраф, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір в загальній сумі 217657,91грн.

З розрахунку заборгованості Позивача суд також встановив, що отримані в порядку виконавчого провадження № НОМЕР_1 станом на 23.02.2017 кошти в сумі 1798,14грн зарахував на часткове погашення стягнутої Рішенням суду у справі № 906/26/16 пені в загальній сумі 72727,70грн; кошти отримані станом на 28.04.2017 в сумі 6243,02грн - на часткове погашення стягнутого Рішенням суду у справі № 906/26/16 штрафу в загальній сумі 29757,86грн; кошти отримані станом на 15.05.2017 в сумі 12829,22грн - на часткове погашення стягнутих Рішенням суду у справі № 906/26/16 інфляційних втрат в загальній сумі 94431,24грн; кошти отримані станом на 22.05.2017 в сумі 278,44грн - на часткове погашення стягнутих Рішенням суду у справі № 906/26/16 3% річних в загальній сумі 9934,73грн; кошти отримані станом на 13.06.2017 в сумі 121,14грн - на часткове погашення стягнуто Рішенням суду у справі № 906/26/16 судового збору в загальній сумі 10806,38грн; кошти отримані станом на 06.10.2017 в сумі 3539,04грн - на часткове погашення стягнуто Рішенням суду у справі № 906/26/16 судового збору в загальній сумі 10806,38грн; кошти отримані станом на 26.02.2018 в сумі 192848,91грн із загальної суми 636678,78грн - на повне погашення стягнутих Рішенням суду у справі № 906/26/16 пені, штрафу , інфляційних втрат , 3% річних та судового збору.

З розрахунку заборгованості Позивача суд також встановив, що в погашення реструктуризованої за Договором № 13/17-106 про реструктуризацію суми основного боргу 1139395,51грн зараховані сплачені Відповідачем кошти в загальній сумі 946546,60грн, тому залишок коштів в сумі 192848,91грн Позивач відносить до основного боргу.

Встановлено судом також, що Позивач вперше застосовує неустойку ( пеню та штраф), а також 3% річних та інфляційні втрати до платежу в розмірі 18989,92грн за лютий 2020, який підлягав сплаті станом на 03.03.2020 та в подальшому до платежів за березень 2020 - вересень 2022.

В свою чергу, суд встановив, що до укладення 27.10.2017 сторонами Договору № 13/17-106 про реструктуризацію в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 Позивач отримав кошти в загальній сумі 24809,00 грн. Оскільки , як встановив суд, Рішенням суду у справі № 906/26/16 стягнуто пеню, штраф, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір в загальній сумі 217657,91грн, залишок непогашеної суми цих стягнень склав 192848,91 грн.

Як погодили сторони в абз.1 п.2 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 196387,95грн, нарахованих на заборгованість, підтверджені судовим рішенням.

Оскільки у Договорі № 13/17-106 про реструктуризацію загальна сума штрафних санкцій склала 196387,95грн, суд встановив, що станом на дату укладення 27.10.2017 сторонами Договору № 13/17-106 про реструктуризацію не було враховано кошти в сумі 3539,04грн, які надійшли Позивачу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 станом на 06.10.2017 ( 196387,95грн - 3539,04грн= 192848,91 грн).

Таким чином, спір у цій справі виник з приводу суми 192848,91 грн, яку Позивач розцінює як суму основного боргу за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10, несплачену в порядку та строки , визначені Графіком погашення заборгованості до Договору № 13/17-106 про реструктуризацію, натомість Відповідач розцінює зазначену суму як суму штрафних санкцій, стягнутих за Рішенням суду у справі №906/26/16, та які, у зв`язку з укладеним Договором № 13/17-106 про реструктуризацію та ст. 7 Закону № 1730-VIII підлягали списанню, а не зараховані в рахунок їх фактичного погашення в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 відповідно до наказу № 906/26/16 від 19.04.2016.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладаючи правову позицію про те, що після прийняття судом рішення про розстрочку або відстрочку виконання судового рішення грошове зобов`язання боржника не припиняється, тому передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду у п.46 постанови від 04.06.19р. у справі № 916/190/18 виклала також інший важливий правовий висновок: саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а п р и р о д а з а б о р г о в а н о с т і за відповідним договором є незмінною.

Так, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у главі 49 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання. Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань. Тобто у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема поручителі.

ЦК України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати самостійно ( п. 86 постанови ВПВС від 18.01.22р. у справі № 910/17048/17).

Окрім того, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, від 27.11.2019 у справі № 340/385/17).Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

В свою чергу, за своєю економічною природою сутність боргу як певної грошової суми, яка на законних підставах має бути сплачена іншій особі, залишається незмінною на будь-яких етапах існування зобов`язання та не залежить (як і право вимоги кредитора) від того, чи зобов`язання виконується відповідно до умов договору, чи мали місце обставини неналежного виконання зобов`язання ( п.108 постанови ВС від 08.12.22р. у справі № 921/542/20).

Судове рішення про стягнення заборгованості не змінює змісту відповідного зобов`язання, оскільки характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, а додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання та безспірності боргу. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав відповідне зобов`язання продовжує існувати (п.117 постанови ВС від 08.12.22р. у справі № 921/542/20).

З врахуванням викладених мотивів, суд приймає до уваги, що Рішенням суду у справі № 906/26/16 стягнуто з Відповідача на користь Позивача 482404,63грн боргу; 72727,70грн пені; 29757,86грн штрафу; 94431,24грн інфляційних; 9934,73грн 3% річних; 10806,38грн судового збору. При цьому Рішенням суду у справі № 906/26/16 встановлено, що внаслідок порушення строків погашення боргу згідно договору №14/12-125 від 28.05.2012 у Відповідача існувала заборгованість за період листопад 2014 року - листопад 2015 року в розмірі 482404,63грн .

В подальшому , під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_1 сторони спору звірили розрахунки за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1004-БО-10 станом на 30.09.2017 і у двосторонньому акті звірки розрахунків зафіксували загальну суму заборгованості в розмірі 1335783,46грн, з яких: 1139395,51грн - це сума основного боргу та 196387,95грн - це сума штрафних санкцій, стягнутих за Рішенням суду у справі № 906/26/16 ( а. с. 40).

Вихідні дані акту звірки розрахунків станом на 30.09.2017 сторони спору використали при укладенні 27.10.2017 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію, у якому основний борг складав 1139395,51грн та 196387,95грн - сума штрафних санкцій, стягнутих за Рішенням суду у справі № 906/26/16. Суд встановив, що станом на дату укладення 27.10.2017 сторонами Договору № 13/17-106 про реструктуризацію не було враховано кошти в сумі 3539,04грн, які надійшли Позивачу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 станом на 06.10.2017 (196387,95грн - 3539,04грн= 192848,91грн), тому фактично в абз.1 п.2 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію про те, що до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 196 387,95грн, нарахованих на заборгованість , підтверджені судовим рішенням, мала буди внесена сума 192848,91 грн. Як вже мотивував суд , з посиланням на правові висновки Верховного Суду , до складу суми 192848,91грн за правовою природою увійшли суми пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних та судовий збір, стягнуті за Рішенням суду у справі № 906/26/16. І сторони спору підтвердили у Договорі № 13/17-106 про реструктуризацію однозначне розуміння правової природи зазначених коштів.

Позивач у відповіді на відзив визнав ту обставину, що платіж № 316 від 22.02.18р. в розмірі 636678,78грн був розділений на два напрямки: на погашення залишку заборгованості за рішенням у справі №906/26/16 в сумі 192848,91грн на виконання вимоги ст. 534 ЦК України та на погашення основної заборгованості в розмірі 443829,87грн - на виконання вимоги ст. 534 ЦК України.

Тобто станом на 26.02.2018, Позивач стягнуту в межах виконавчого провадження суму 192848,91грн зарахував на погашення штрафних санкцій, стягнутих за Рішенням суду у справі № 906/26/16, застосувавши правило ст. 534 ЦК України. Водночас Позивач відступив від договірної умови абз. 2 п.2 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію про те, що на реструктуризовану відповідно до умов цього договору заборгованість суми неустойки (штрафу, пені), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані (в тому числі, зазначені в першому абзаці цього пункту) підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання боржником цього договору.

Зміст договірної умови абз. 2 п.2 Договору № 13/17-106 про реструктуризацію свідчить про те, що нараховані в абз.1 п.2 цього Договору штрафні санкції в загальній сумі 196 387,95грн ( тоді як мала бути сума 192848,91грн, у складі якої був також судовий збір) як станом на 27.10.2017, так і станом на 26.02.2018 не могли a priori бути погашеними раніше основного боргу, погашення якого мало відбуватися протягом 60 місяців рівними платежами в розмірі 18989,92грн починаючи з жовтня 2017 аж до вересня 2022.

Попри те, що наказ № 906/26/16 від 19.04.2016 перебував на примусовому виконанню в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, сторони спору станом на 27.10.2017 досягли згоди щодо іншого порядку погашення штрафних санкцій у фактичній сумі 192848,91грн, а саме шляхом їх списання за умови повного виконання боржником Договору № 13/17-106 про реструктуризацію.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин, суд повністю відхиляє доводи Позивача про те, що визначена у позові сума 192848,91грн за правовою природою є сумою непогашеного основного боргу за Договором № 13/17-106 про реструктуризацію, оскільки зазначена сума, як складова платежу № 316 від 22.02.18р. в загальному розмірі 636678,78грн підлягала зарахуванню в рахунок погашення основного боргу за Договором № 13/17-106 про реструктуризацію, незалежно від того, що зазначені кошти були стягнуті в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 на виконання Рішення у справі №906/26/16.

З врахуванням викладених доводів , суд відхиляє доводи Позивача про те, що отримані станом на 26.02.2018 року кошти в сумі 192848,91грн ним було правомірно зараховано на погашення штрафних санкцій, стягнутих Рішенням суду у справі №906/26/12 відповідно до вимог ст. 534 ЦК України.

У розділі "Відповідальність сторін" Договору № 13/17-106 про реструктуризацію сторони погодили, що за повне або часткове нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму заборгованості н е у с т о й к у (штраф, пеню), п р о ц е н т и р і ч н и х, і н ф л я ц і й ні нарахування; у разі повного або часткового нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, боржник зобов`язується сплатити кредитору п е н ю у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення, ш т р а ф у у розмірі 7%, а також проценти річних та інфляційні нарахування.

Як встановив суд з розрахунку заборгованості Позивача, останній в погашення реструктуризованої за Договором № 13/17-106 про реструктуризацію суми основного боргу 1139395,51грн зараховував сплачені Відповідачем кошти в загальній сумі 946546,60грн, та не зарахував кошти в сумі 192848,91грн, які відніс на погашення штрафних санкцій за Рішенням суду у справі № 906/26/16 всупереч договірній умові абз.1 п.2 Позивач Договору № 13/17-106 про реструктуризацію.

Саме тому, як встановив суд, Позивач вперше застосовує неустойку ( пеню та штраф), а також 3% річних та інфляційні втрати до платежу в розмірі 18989,92грн за лютий 2020, який підлягав сплаті станом на 03.03.2020 та в подальшому до платежів за березень 2020 - вересень 2022. Тоді як , основний борг в сумі 192848,91грн був погашений Відповідачем ще станом на 26.02.2018.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України від 03.11.2016 № 1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який передбачав, що:

- на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості (частина перша);

- на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом (частина третя).

Таким чином, і приписами Закону № 1730-VIII в редакції, чинній станом на 27.10.2017 - дата укладення Договору № 13/17-106 про реструктуризацію, було передбачено, що нараховані штрафні санкції підлягали списанню за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості (частина перша), тобто не могли були погашеними раніше , ніж сума основного боргу. За таких обставин , застосування Позивачем приписів ст. 534 ЦК України до відносин сторін спору, що станом на 27.10.2017 були врегульовані Договором № 13/17-106 про реструктуризацію безпідставні.

Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 285/3536/20 виклав правову позицію про те, що приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовну давність, а кредитору надає можливість обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

Окрім того, тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (принцип «pacta sunt servanda» у постанові ОП КЦС ВС від 23 січня 2019 року в справі № 355/385/17).

Таким чином, оскільки станом на дату звернення з цим позовом до суду у Позивача були відсутні як фактичні, так і правові підстави вважати наявним непогашений основний борг в сумі 192848,91грн за Договором № 13/17-106 про реструктуризацію, у суду відсутні підстави як для задоволення основної позовної вимоги про його стягнення з Відповідача, так і похідних позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3%річних та інфляційних втрат.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови в позові (п.61 постанови від 17.08.22р. у справі №910/10006/19, п.7.13 постанови від 03.11.20р. у справі № 916/3146/17, п.8.9 постанови від 08.10.219р. у справі № 916/2084/17).

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з цим позовом до суду Позивач сплатив судовий збір в розмірі 5922,86грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 464 від 16.05.2023р.

У ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що у разі відмови у позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 394 857,30 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 09.10.23

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - в справу

2- позивачу (рек. з повід.) код ЄДРПОУ 31301827 + на ел. пошту: info@gasukraine.com.ua

3- відповідачу (рек. з повід.) код ЄДРПОУ 32794899 + на ел. пошту: kpbte@ukr.net