Рішення

від 09.10.2023 по справі 908/2284/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023Справа №908/2284/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ельба», вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083, ідентифікаційний код юридичної особи 34656151

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд», вул. Чубанова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код юридичної особи 39401138

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

11.07.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ельба», м. Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 0906/1 від 09.06.2021 в розмірі 177 829,01 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 130 000,00 грн, трьох процентів річних у розмірі 6047,67 грн, інфляційні втрати у розмірі 41 781,34 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 справу № 908/2284/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2284/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/179/23. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2284/23.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 17.08.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 31.08.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 18.09.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору поставки № 0906/1 від 09.06.2021 щодо повної оплати вартості поставленого товару в розмірі 130 000,00 грн. У зв`язку із порушенням умов договору в частині оплати товару позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 130 000,00 грн, а також сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 41 781,34 грн та трьох процентів річних у розмірі 6047,67 грн в порядку статті 625 ЦК України.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі № 908/2284/23 отримана уповноваженою особою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» 24.07.2023.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

09.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ельба» (Постачальник, позивач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки товару № 0906/1 (далі за текстом Договір поставки), за умовами якого (п. 1.1) сторони зобов`язуються: позивач передати у встановлений строк, а відповідач прийняти та оплатити поставлену продукцію товарний бетон, піщано-щебеневу суміш, цементний розчин, виготовлені позивачем (надалі за текстом Товар), а також, за необхідністю, послуги роботи автобетононасосу. Кількість, ціна, асортимент Товару, а також умови його постачання, вартість послуг роботи автобетононасосу, узгоджуються Сторонами в Специфікація, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки ціна на Товар, який поставляється на умовах Договору, погоджується сторонами у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 5.1 договору поставки терміни оплати Товару погоджуються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2021 (п. 8.1. договору поставки).

Відповідно до Специфікації № 1 від 01.06.2021 до договору поставки загальна вартість Товару становить 1 155 300,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 09.06.2021 до 30.06.2021.

Відповідно до Специфікації № 2 від 30.06.2021 до договору поставки загальна вартість Товару становить 1 155 300,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 01.07.2021 до 31.07.2021.

Відповідно до Специфікації № 3 від 30.07.2021 до договору поставки загальна вартість Товару становить 1 155 300,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 01.08.2021 до 08.08.2021.

Відповідно до Специфікації № 4 від 06.08.2021 до договору поставки загальна вартість Товару становить 1 221 800,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 09.08.2021 до 31.08.2021.

Відповідно до Специфікації № 5 від 01.09.2021 до договору поставки загальна вартість Товару становить 1 221 800,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 01.09.2021 до 30.09.2021.

Відповідно до Специфікації № 6 від 01.10.2021 до договору поставки загальна вартість Товару відповідно до вказаної Специфікації становить 1 221 800,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 01.10.2021 до 31.10.2021.

Відповідно до Специфікації № 7 від 28.10.2021 до договору поставки загальна вартість Товару відповідно до вказаної Специфікації становить 1 318 100,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 01.11.2021 до 30.11.2021.

Відповідно до Специфікації № 8 від 30.11.2021 до договору поставки загальна вартість Товару відповідно до вказаної Специфікації становить 1 318 100,00 грн; умовами оплати визначено 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару; встановлено період поставки Товару з 01.12.2021 до 30.12.2021.

На виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв у межах специфікацій товар на загальну суму 1 104 593,98 грн, що підтверджується видатковою накладною №2021112508 від 25.11.2021 на суму 166 460,00 грн, видатковою накладною № 2021120709 від 07.12.2021 на суму 36 360,00 грн та актами надання послуг:

№588 від 25.11.2021 на суму 18 450,00 грн;

№607 від 07.12.2021 на суму 13 250,00 грн.

Видаткові накладні та акти наданих послуг підписані обома сторонами.

Відповідачем частково оплатив товар, поставлений відповідно до вищевказаних видаткових накладних, заборгованість складає 130 000,00 грн.

Між сторонами також підписаний акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2022 до 15.06.2022 , який фіксує борг відповідача на користь позивача в розмірі 200 000,00 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати товару стало підставою звернення позивача до суду про стягнення заборгованості за договором на поставки товару № 0906/1 від 09.06.2021 в розмірі 130 000,00 грн, трьох процентів річних у розмірі 6047,67 грн, інфляційні втрати у розмірі 41 781,34 грн.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 509 ЦК України (далі за текстом ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми ЦК України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч. 2 ст. 267 ГК України).

У підписаних сторонами Специфікацій №1-8 визначена загальна кількість, перелік та ціна товарів, що підлягає поставці, всього на суму 9 767 500,00 грн, а також строки поставки щодо кожної партії товару.

Також, подібне унормовано ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

На виконання умов договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв у межах підписаних специфікацій № 1-8 товар та послуги на загальну суму 234 520,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2021112508 від 25.11.2021 на суму 166 460,00 грн, видатковою накладною № 2021120709 від 07.12.2021 на суму 36 360,00 грн та актами надання послуг: № 588 від 25.11.2021 на суму 18 450,00 грн; № 607 від 07.12.2021 на суму 13 250,00 грн.

Накладні та акти з боку відповідача підписані.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до умов, визначених Специфікаціями, оплата проводиться у вигляді 100% передоплати добового обсягу поставки або на протязі 5-ти банківських днів з моменту поставки Товару.

Отже, виходячи з умов договору поставки, суд робить висновок, що позивачем належним чином виконані свої зобов`язання щодо поставки Товару, датою поставки та надання послуг є 25.11.2021 за видатковою накладною № 2021112508 на суму 166 460,00 грн та актом № 588 на суму 18 450,00 грн, також 07.12.2021 за видатковою накладною № 2021120709 на суму 36 360,00 грн, та актом №607 на суму 13 250,00 грн.

У свою чергу відповідачем не було виконано обов`язок щодо оплати товару в повному обсязі, у результаті чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар в розмірі 130 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань з поставки Товару, відповідні докази, зазначені вище, приєднано до матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу не оплати відповідачем вартості поставленого Товару на суму 130 000,00 грн.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 130 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, які підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати за період грудень 2021 року-травень 2023 року в розмірі 41 781,34 грн, три проценти річних за період з 15.12.2021 до 03.07.2023 в розмірі 6047,67 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем правильно здійснено розрахунок, а заявлені суми трьох процентів річних у розмірі 6047,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 41 781,34 грн обґрунтованими.

Оскільки мало місце неналежне виконання зобов`язань відповідачем щодо оплати товару, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 15.12.2021 до 03.07.2023 у розмірі 6047,67 грн та інфляційних втрат за період грудень 2021 року-травень 2023 року в розмірі 41 781,34 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не спростовано встановлені судом обставини щодо невиконання умов договору в частині оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, а також обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 20 000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи: копію договору від 04.07.2023, укладеного із адвокатом Бердишевою Ольгою Павлівною, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВП № 001657 від 30.05.2018, копію довіреності від 31.05.2023.

Відповідач з приводу розміру витрат не заперечив.

З урахуванням наданих документів, суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, тому у зв`язку з задоволенням позову судові витрати з професійної правничої допомоги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» (вул. Чубанова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код юридичної особи 39401138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ельба» (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083, ідентифікаційний код юридичної особи 34656151) заборгованість за договором поставки товару № 0906/1 від 09.06.2021 в розмірі 130 000,00 грн (сто тридцять тисяч гривень 00 коп.), три проценти річних в розмірі 6047,67 грн (шість тисяч сорок сім гривень 67 коп.), інфляційні втрати в розмірі 41 781,34 грн (сорок одна тисяча сімсот вісімдесят одну гривню 34 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват Буд» (вул. Чубанова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код юридичної особи 39401138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ельба» (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083, ідентифікаційний код юридичної особи 34656151) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 10.10.2023.

Суддя І. С. Горохов