Ухвала

від 03.10.2023 по справі 911/2929/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечння позову

м. Київ

03.10.2023Справа № 911/2929/19

За заявою Заступника керівника Київської обласної прокуратури

про забезпечення позову

у справі №911/2929/19

За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р. Л.Українки, 27/2) в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» (01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 27-Б)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Терра Інвест» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б)

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (01004, м. Київ, вул. Грушевського, 3)

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Славутич-Дельфін» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 21)

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б)

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Стокс-Бізнес» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б)

про витребування земельних ділянок

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Секретар судового засідання Конон В. В.

За участі представників сторін:

Від процесуального позивача (прокуратура): Білоконь І. А. - прокурор (службове посвідчення);

Від позивача: не прибув;

Від відповідачів, ,2 : не прибули;

Від третіх осіб 1-5: не прибули;

ВСТАНОВИВ:

22.11.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент» про:

- визнання недійсними розпоряджень Київської обласної державної адміністрації: № 776 від 05.12.2003 «Про надання в оренду земельної ділянки», № 88 від 26.02.2004 «Про надання в оренду в оренду земельних ділянок», № 646 від 17.09.2004 «Про надання в оренду земельної ділянки»;

- визнання недійсними розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації: № 697 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «НВФ «Славутич-Дельфін» під розміщення об`єктів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей»; № 696 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Сток-Бізнес» під розміщення об`єктів для організації відпочинку та проведення спортивних заходів»; № 698 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Інвестпроект» під розміщення об`єктів для організації відпочинку та проведення спортивних заходів»; № 695 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» під розміщення об`єктів для проведення спортивних заходів і організації відпочинку спортсменів»;

- витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» земельної ділянки площею 24,394 га з кадастровим номером 3223151000:06:015:0080; Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент» земельної ділянки площею 10,222 га з кадастровим номером 3223151000:06:015:0079, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Київською обласною державною адміністрацією та Обухівською районною державною адміністрацією Київської області вимог законодавства під час надання у користування та, надалі, продажу окремими земельними ділянками єдиного масиву земель лісового фонду площею понад 10 га, а відтак, і незаконного вибуття вказаної землі із власності держави поза волею відповідного розпорядника - Кабінету Міністрів України, що є правовою підставою для витребування земельних ділянок лісового фонду, що утворилися шляхом поділу такого масиву землі, з чужого незаконного володіння останніх набувачів на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2020 матеріали справи №911/2929/19 передані за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 (суддя Сівакова В.В.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, в задоволенні позовних вимогах було відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2023 касаційну скаргу прокуратури задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

18.04.2023 справа надійшла до Господарського суду міста Києва. За результатами автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 18.04.2023, справа передана судді Бондаренко - Легких Г.П.

26.04.2023 суд у складі судді Бондаренко-Легких Г. П. прийняв справу до свого провадження, справу ухвалив розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.05.2023. Даною ухвалою було запропоновано учасникам справи надати власні заяви по суті справи з урахуванням висновків КГС ВС, що викладені в постанові від 28.03.2023.

В судовому засіданні 25.05.2023 процесуальний позивач - прокурор, заявив усне клопотання про зміну предмета позову, розгляд якого було судом відкладено на наступне судове засідання 20.06.2023.

25.05.2023 до канцелярії суду від процесуального позивача надійшла письмова заява про зміну предмета позову, в якій прокурор просив розглядати позов у наступній редакції:

«Витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» земельну ділянку площею 24,394 га з кадастровим номером 3223151000:06:015:0080;

Витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент» земельну ділянку площею 10,222 га з кадастровим номером 3223151000:06:015:0079, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району».

Також, процесуальний позивач просив суд виключити з числа відповідачів у справі Київську обласну державну адміністрацію (відповідач-1) та Обухівську районну державну адміністрацію (відповідач-2).

У судовому засіданні 20.06.2023 суд, оцінивши заяви про зміну предмета позову, як заяву про відмову від позовних вимог до відповідачів 1, 2 протокольною ухвалою вирішив прийняти дану заяву до розгляду, подальший розгляд справи здійснювати щодо вимог до відповідача-3 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур») та відповідача-4 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент»).

У зв`язку з чим, суд 23.06.2023 постановив ухвалу, якою вирішив закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі №911/2929/19 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в частині позовних вимог до Київської обласної державної адміністрації та Обухівської районної державної адміністрації про:

- визнання недійсними розпоряджень Київської обласної державної адміністрації: № 776 від 05.12.2003 «Про надання в оренду земельної ділянки», № 88 від 26.02.2004 «Про надання в оренду в оренду земельних ділянок», № 646 від 17.09.2004 «Про надання в оренду земельної ділянки»;

- визнання недійсними розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації: № 697 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «НВФ «Славутич-Дельфін» під розміщення об`єктів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей»; № 696 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Сток-Бізнес» під розміщення об`єктів для організації відпочинку та проведення спортивних заходів»; № 698 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Інвестпроект» під розміщення об`єктів для організації відпочинку та проведення спортивних заходів»; № 695 від 01.11.2004 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» під розміщення об`єктів для проведення спортивних заходів і організації відпочинку спортсменів».

У судовому засіданні 25.07.2023 суд на місці ухвалив, у зв`язку з тим, що у суду виникли сумніви у добросовісному виконанні прокурором своїх обов`язків процесуального позивача щодо представництва інтересів Кабінету міністрів України щодо подання всіх доказів, на які він посилається в позовній заяві, суд на підставі ч. 4 статті 74 ГПК України за власною ініціативою вирішив витребувати докази, що підтверджують обставини набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, для обслуговування якого були продані (відчужені) земельні ділянки, та протокольною ухвалою ухвалив:

(1) витребувати в Обухівської районної державної адміністрації розпорядження від 06.10.2004 р. про надання у власність спортивних баз ТОВ "ФК "Динамо", ТОВ "Сток-Бізнес", ТОВ "Інвестпроект", ТОВ "Славутич-Дельфін". Суд уповноважує прокурора на отримання вказаних доказів як процесуального позивача у справі на підставі ч. 6 статті 81 ГПК України;

(2) витребувати в прокурора письмові пояснення щодо того, на якій підставі земельні ділянки, які надавалися (були продані) у власність на підставі розпоряджень від 01.11.2004 р. Обухівської районної державної адміністрації відчужувалися та зазначити правочини, на підставі яких визначені прокурором відповідачі набули земельні ділянки у власність. У випадку посилання на договори купівлі-продажу зазначити, які правочини посвідчували перехід права власності на зазначені земельні ділянки та надати копії вказаних правочинів;

(3) витребувати в прокурора матеріали лісовпорядкування щодо спірних земельних ділянок;

(4) у зв`язку з витребуванням нових доказів, суд вважає за потрібне повернутися на стадію підготовчого провадження, оскільки без отримання вказаних доказів, суд не може встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, та на які посилається прокуратура в позовній заяві. Повернення на стадію підготовчого провадження забезпечує принцип рівності прав щодо можливості оцінки та подання нових доказів іншими сторонами у справі.

(5) відкласти підготовче судове засідання на 19.09.2023;

18.09.2023 до суду від процесуального позивача надійшли письмові пояснення та докази на виконання вимог протокольної ухвали суду від 25.07.2023.

18.09.2023 до суду від позивача надійшли докази на виконання вимог протокольної ухвали суду від 25.07.2023.

18.09.2023 до суду від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:015:0079.

2. Накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:015:0080.

3. Заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:06:015:0079, 3223151000:06:015:0080, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання земельних ділянок, застави або іншого виду зміни власників та об`єктів цивільних прав.

У судовому засіданні 19.09.2023 суд зобов`язав процесуального позивача надати додаткові письмові пояснення щодо поданої заяви про забезпечення позову та відклав підготовче судове засідання на 03.10.2023.

03.10.2023 до суду від процесуального позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог протокольної ухвали суду від 19.09.2023.

У судове засідання 03.10.2023 прибув прокурор та надав власні пояснення щодо забезпечення позову, просив подану заяву про забезпечення позову задовольнити. 02.10.2023 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні заяви прокуратури про забезпечення позову. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, заперечень щодо заяви про забезпечення позову не подавали.

Заслухавши позицію прокуратури щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується в тому числі: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, і судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі N 910/1040/18, від 16.03.2020 у справі N 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі N 904/2285/19).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі N 914/970/18, від 10.11.2020 у справі N 910/1200/20).

Позовні вимоги (з урахуванням зміненого предмета позову) обґрунтовані незаконністю відчуження земель лісового фонду, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району у приватну власність, без погодження уповноваженого органу як на зміну цільового призначення земельних ділянок, так і їх відчуження, а відтак і незаконністю набуття у власність ТОВ "ІК "Спорт-Тур" земельної ділянки площею 24,394 га, кадастровий номер 3223151000:06:015:0080 та у власність ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" земельної ділянки площею 10,222 га, кадастровий номер 3223151000:06:015:0079.

Таким чином, предметом позову є вимоги про витребування спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.

При цьому, прокурор наголошує на тому, що наразі за відповідачами зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, які належать до земель лісогосподарського призначення, тому у ТОВ "ІК "Спорт-Тур" та ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент" є можливість подальшого поділу, об`єднання, відчуження спірних земельних ділянок з метою ухилення від виконання рішення суду (у разі задоволення позову), і що може призвести до необхідності подачі позову до нових власників даних земельних ділянок.

Вказані твердження підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав що містяться в інформаційній довідці №346549417 від 14.09.2023 (том 8, а.с. 267-269) та в інформаційній довідці №346548088 від 14.09.2023 (том 8, а.с. 275-276).

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно і предметом спору у справі №911/2929/19, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо витребування у відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:015:0080 та земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:015:0079, який вирішується в судовому порядку, і тому до вирішення такого спору подальше відчуження спірного майна чи його обтяження зобов`язаннями може (у випадку задоволення позову) призвести до суттєвого порушення прав держави в особі Кабінету Міністрів України.

Зокрема, у разі зміни власника земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:015:0080 та земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:015:0079 на стадії підготовчого провадження у справі №911/2929/19, виникне необхідність залучити співвідповідачів та розпочинати розгляд справи спочатку, натомість у разі зміни власників землі на стадії розгляду справи по суті - виникне необхідність у зверненні з новим позовом про витребування такого майна.

В аспекті наведеного, суд враховує, що існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючих на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що можливе не інакше як шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.

Щодо іншого способу забезпечення позову, який позивач також просить вжити, а саме заборони державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного майна, суд зазначає наступне.

Державній реєстрації підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, яким є в тому числі арешт (пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Підставами для відмови у державній реєстрації прав (в тому числі і тих, що пов`язані з діями щодо відчуження спірного майна або зміни власників у інший спосіб) є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, у випадку накладення арешту на нерухоме майно, будь-які реєстраційні дії пов`язані з відчуженням такого майна тощо є неможливими, а відповідні реєстратори згідно приписів статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинні відмовляти у державній реєстрації прав. Отже, перший захід забезпечення позову, про який клопоче прокурор, в повній мірі задовольняє мету, з якою вживаються такі заходи забезпечення позову, а тому підстав для застосування ще і нішого заходу забезпечення позову суд не вбачає.

Згідно частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

В будь-якому разі заявник має обґрунтувати належними та допустимими доказами доцільність вжиття саме такого заходу забезпечення позову з огляду на обставини виниклого спору, та обґрунтувати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення (у випадку майнового спору) або ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у випадку немайнового спору).

Отже, суд дійшов висновку, що забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірні земельні ділянки належним чином забезпечує співмірність між таким заходом забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, та в силу приписів статті 4 та статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вжиття додаткових заходів забезпечення позову, а саме заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок, є недоцільним.

При цьому, суд враховує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно (земельні ділянки) не обмежить права та законні інтереси відповідачів, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останніх їх законних прав на користування земельними ділянками, підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/2929/19, а саме:

2.1. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:015:0080.

2.2. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:015:0079.

3. В іншій частині, а саме заборони вчинення державний реєстраторам будь-яких реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок, заяви про забезпечення позову - відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 03.10.2023, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до виконання в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, тобто до 04.10.2026.

6. Стягувачем за даною ухвалою є - Київська обласна прокуратура (01601, м. Київ, б-р. Л.Українки, 27/2; ідентифікаційний код: 02909996).

7. Боржниками за даною ухвалою є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» (01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 27-Б; ідентифікаційний код: 33447980)

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Мтір Ессет Менеджмент» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б; ідентифікаційний код: 33669793)

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (03.10.2023) та у відповідності до положень статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 10.10.2023.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких