Рішення

від 09.10.2023 по справі 910/10780/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2023Справа № 910/10780/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Мороза Максима Михайловича

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Мороза Максима Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оазіс"

про стягнення 994 207,98 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мороз Максим Михайлович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оазіс" про стягнення 994 207,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про надання послуг з виконання обробітку сільськогосподарських площ № 20/20 від 15.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10780/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/10780/23 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оазіс" на користь Фізичної особи-підприємця Мороза Максима Михайловича заборгованість у розмірі 629 600,00 грн, 3% річних у розмірі 55 177,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 309 378,57 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 912,35 грн, в іншій частині позову відмовлено.

До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Мороза Максима Михайловича про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та 99 420,80 грн витрат на оплату гонорару адвоката (10% від суми задоволених позовних вимог).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2023 між позивачем та адвокатським об`єднанням "Лекс Форс" (далі - Об`єднання) було укладено Договір № 08-05/23 про надання правової допомоги.

Наявність у Адвоката права на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва від 04.02.2011 № 518.

Пунктом 1.1. розділу 5 Договору позивач та Об`єднання погодили, що вартість послуг Об`єднання складає: підготовка позову з усіма додатками про стягнення заборгованості з ТОВ "Агрофірма Оазіс" в суді першої інстанції - 10 000,00 грн; винагорода адвоката - 10 % від суми задоволених позовних вимог, яка сплачується лише у випадку винесення судом рішення на користь клієнта та виплачується пропорційно задоволеним судом вимогам після фактичного стягнення на користь клієнта.

Наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 02.07.2023 підтверджується сплата позивачем на рахунок Об`єднання 10 050,00 грн.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд встановив, що позивачем належним чином доведено понесення ним при розгляді даної справи судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, предмет та ціну позову, незначну складність справи, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума фактично понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 999,48 грн.

Щодо вимог про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 99 420,80 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).

Таким чином, гонорар за прийняття судового рішення на користь позивача, який відповідно до умов укладеного 08.05.2023 між позивачем та Об`єднанням Договору № 08-05/23 становить 99 415,64 грн (10 % від суми задоволених судом позовних вимог), є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.

Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги в розумінні статей 123, 126 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Судове рішення є результатом вирішення спору. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 ГПК України, а відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача в порядку статей 129, 130, 344 ГПК України.

Відтак суд відмовляє в покладенні на відповідача суми гонорару за прийняття судового рішення на користь позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Клопотання Фізичної особи-підприємця Мороза Максима Михайловича задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Оазіс" (02125, м. Київ, пр. Визволителів, 3, ідентифікаційний код 34806339) на користь Фізичної особи-підприємця Мороза Максима Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 48 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк