Рішення

від 03.10.2023 по справі 910/10466/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2023Справа № 910/10466/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі секретаря судового засідання Камнєвої У.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Інсайт"

до Національного банку України

Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

Науково-технічного приватного підприємства "Дінас"

про визнання недійсними договорів іпотеки

за участі представників:

від позивача - не з`явились

від відповідача1 - Клименко О.В.

від відповідача2 - не з`явились

від відповідача3 - не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АП-Інсайт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України, Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та Науково-технічного приватного підприємства "Дінас" про визнання недійсними:

- іпотечного договору, посвідченого 13.08.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. за реєстровим № 2060, який укладено Науково-технічним приватним підприємством "Дінас" (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (іпотекодержатель), в частині передачі в іпотеку нежитлової будівлі літ. "2Б-6", загальною площею 6 180,9 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 з усіма змінами та доповненнями;

- іпотечного договору, посвідченого 30.01.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коляда Т.Г. за реєстровим № 135, який укладено Науково-технічним приватним підприємством "Дінас" (іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (іпотекодержатель), в частині передачі в іпотеку нежитлової будівлі літ. "2Б-6", загальною площею 6 180,9 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 з усіма змінами та доповненнями;

- іпотечного договору, посвідченого 13.10.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О., реєстровий №1328-1330, який укладено Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (іпотекодавець) та Національним банком України (іпотекодержатель), в частині передачі в іпотеку нежитлової будівлі літ. "2Б-6", загальною площею 6 180,9 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 з усіма змінами та доповненнями.

Позовні вимоги обґрунтовано скасуванням апеляційним судом рішення місцевого суду, що стало підставою для реєстрації права власності іпотекодавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк усунення недоліків.

Позивачем 11.07.2023 через систему «Електронний суд» надано письмову заяву про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.

Відповідачем1 надано 14.07.2023 відзив, яким заперечено позовні вимоги з огляду на відсутність порушень прав позивача. Крім того, відповідачем1 заявлено клопотання про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Інсайт" без розгляду.

Враховуючи відсутність у даному випадку процесуально-правових підстав для залишення позову без розгляду, судом відмовлено у задоволенні відповідного клопотання відповідача1.

Відповідачем2 надано 10.08.2023 відзив, яким заперечено позовні вимоги повністю з огляду на відсутність порушеного права, презумпцію правомірності правочину тощо.

Відповідачем2 надано суду 15.08.2023 докази направлення відзиву іншим учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 повернуто без розгляду заяву представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 19.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено дату розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 14.07.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 03.10.2023 оголошено вступну та резолютивні частини рішення у справі.

Врахувавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі №11/177-07 від 15.01.2008 визнано право власності на нежитлову будівлю літ.2Б-6 загальною площею 6 180,9 метрів квадратних по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові за Науково-технічним приватним підприємством «Дінас».

При ухваленні судового рішення Господарським судом Харківської області встановлено, що 04.08.2003 Науково-технічним приватним підприємством «Дінас» та Харківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові для будівництва торгівельного комплексу. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Харкова надано дозвіл Науково-технічному приватному підприємству «Дінас» на виконання будівельних робіт №425 від 01.09.2003. Рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 №52/06 Науково-технічному приватному підприємству «Дінас» подовжено строки будівництва торгівельного комплексу, СТО, мотелю зі стоянкою по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові до 31.12.2008. У 2007 році будівництво було завершено. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію новозбудованого об`єкту нерухомого майна за результатами якої складено інвентаризаційну справу за № 75706 та видано технічний паспорт.

За твердженням позовної заяви, саме на підставі зазначеного судового рішення державним реєстратором 29.01.2008 прийнято рішення про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності Науково-технічного приватного підприємства «Дінас» на нежитлову будівлю літ.2Б-6 загальною площею 6 180,9 квадратних метрів по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові.

В подальшому, 22.09.2016 рішення місцевого суду від 15.01.2008 у справі №11/177-07 скасоване судом апеляційної інстанції (Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2016) з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів прийняття в експлуатацію об`єкту нерухомого майна, доказів звернення Науково-технічного приватного підприємства "Дінас" до Харківської міської ради для вирішення в установленому законом порядку питання щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю літ. "2Б-6" загальною площею 6 180,90 кв.м. або доказів відмови відповідача оформити право власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

За переконанням позивача, скасоване судове рішення місцевого суду не могло породжувати жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, що має прямим висновком відсутність факту існування в юридичному розумінні будівлі літери 2Б-6 площею 6 180,90 квадратних метрів по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові (абзац третій сторінки 9 позовної заяви).

Позивач стверджує, що на момент звернення до суду не існує будь-яких доказів введення в експлуатацію цієї нежитлової будівлі.

Розвиваючи власний висновок про відсутність у правовому полі будівлі площею 6 180,90 квадратних метрів по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові позивач переконує суд у безпідставності її реєстрації, відсутності підстав набуття права власності, відсутності юридичної сили і забезпечень, накладених на неіснуюче майно відповідно до оспорених ним договорів іпотеки.

Суд має зазначити, що за логікою позивача, яка базується на його висновку про відсутність будівлі у правовому полі, власні права позивача на частину приміщень цієї ж будівлі також мають знаходитись поза правовим полем і, відповідно, не можуть отримати примусовий захист у судовому порядку.

Відповідно до визначення статті 2 (станом на час внесення до реєстру запису про власність Науково-технічного приватного підприємства «Дінас») Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду виключно у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Актами законодавства не передбачається такої підстави набуття права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна як судове рішення. Суд лише встановлює наявність певних обставин та дій учасників правовідносин, які є підставами для виникнення суб`єктивного права.

Таким чином, твердження позивача про набуття відповідачем3 права власності на підставі у подальшому скасованого судового рішення є помилковими.

Відповідно до правового регулювання на час закінчення будівництва Науково-технічним приватним підприємством «Дінас» нежитлової будівлі літ.2Б-6 загальною площею 6 180,9 квадратних метрів по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові статті 331 Цивільного кодексу України (чинна у 2007 - 2008 роках редакція) право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі

документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про іпотеку» (чинної на час укладення першого з оспорених іпотечних договорів) предметом іпотеки може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Таким чином, покладені в основу позову твердження про відсутність юридичного статусу у нежитлової будівлі літ. 2Б-6 загальною площею 6 180,9 метрів квадратних по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові є помилковим і, відповідно, відхиляються судом при прийнятті рішення у даній справі.

Відповідач3 мав визначене статтею 331 Цивільного кодексу України та статтею 5 Закону України «Про іпотеку» станом на 13.08.2008 та станом на 30.01.2009 укладати договори іпотеки будівлі літери 2Б-6 площею 6 180,90 квадратних метрів по вулиці Академіка Павлова 120 у місті Харкові навіть за умови відсутності документів про введення в експлуатацію та державної реєстрації права власності.

В свою чергу, третій з оспорених позивачем договорів іпотеки, який укладено 13.10.2014 відповідачем1 та відповідачем2 укладений за наявності державної реєстрації права власності відповідача2.

Зміна законодавцем в подальшому (після 2010 року) правового регулювання статті 331 Цивільного кодексу України не змінює правовий статус укладених 13.08.2008, 30.01.2009 та 13.10.2014 договорів іпотеки.

У будь-якому випадку, вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими Закон пов`язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору

Зміст правочину складають права та обов`язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину.

За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суперечність договору положенням чинного законодавства означає врегулювання правовідносин сторін всупереч імперативним нормам законодавства.

Позивачем не доведено суду, що укладені відповідачами у справі 13.08.2008, 30.01.2009 та 13.10.2014 договори іпотеки повністю або частково протирічить приписам законодавства імперативного характеру.

Частиною другою статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України виключно суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному випадку позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність ознак недійсності оспорених ним правочинів.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.10.2023

Суддя Т.Ю. Кирилюк