Ухвала

від 10.10.2023 по справі 918/713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" жовтня 2023 р.м.РівнеСправа №918/713/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, Рівне, 33023, код ЄДРПОУ ВП 44070166) про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (вул. Соборна 442 Д, Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 30460899)

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від заявника не з`явився

від боржника не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (вул. Соборна 442 Д, Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 30460899).

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Рівненській області у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство просить суд:

- прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про банкрутство;

- визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 7 313 833 грн 97 коп., у т.ч.: II черга - заборгованість з основного платежу по ЄСВ 10 454 грн 26 коп., III черга - заборгованість з основного платежу по податках 6 787 375 грн 24 коп., VI черга штрафні санкції 39 635 грн 49 коп. та пеня 476 368 грн 98 коп.

- включити до І черги витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, витрати на оплату судового збору в розмірі 26 840 грн. 00 коп. та витрати на авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 60 300 грн. 00 коп.

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна.

Головне управління ДПС у Рівненській області просить призначити розпорядником майна Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1786 від 08.12.2016; вул. Лермонтова, 4 а, м. Рівне, 33028).

Судом встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву Чепелюка Олександра Олександровича про надання згоди на участь у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум".

Ухвалою від 21.07.2023 заяву Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати суду:

- докази невиконання або часткового виконання органами виконавчої служби рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі №1740/2129/18, від 05.03.2020 у справі 460/4028/19, від 10.09.2021 у справі 460/5940/21, від 23.05.2022 у справі 460/17427/21, від 26.08.2022 у справі 460/17272/21, від 30.03.2022 у справі 460/106/22, від 19.11.2020 у справі 460/6476/20, Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 у справі 918/439/19, відносно боржника станом на день подання заяви до суду.

- докази на підтвердження сплати судового збору в розмірі та порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".

- докази авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

08 серпня 2023 року від Головного управління державної податкової служби у Рівненській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, запитуваних ухвалою від 21.07.2023.

Ухвалою від 09.08.2023 прийнято заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" до розгляду. Підготовче засідання призначено на 23 серпня 2023 р. о 10:00 год.

22 серпня 2023 року від Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 23.08.2023 підготовче засідання відкладено на 20 вересня 2023 р. на 13:30 год.

20 вересня 2023 року від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 20.09.2023 підготовче засідання відкладено на 10 жовтня 2023 р. на 09:40 год.

У судове засідання 10.10.2023 представники Головного управління ДПС у Рівненській області та Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум не прибули.

Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі №910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

На господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, за боржником обліковується борг по сплаті податків та єдиного соціального внеску в сумі 7 313 833 грн 97 коп., а саме:

-основний платіж по ЄСВ у сумі 10 454 грн 26 коп.;

-штрафні санкції у сумі 39 635 грн 49 коп.;

-пеня у сумі 476 368 грн 98 коп.

У розрізі податків і зборів дана заборгованість становить:

- з податку на додану вартість (140010600) - 641 521 грн. 57 коп.;

- з орендної плати за землю (18010600) - 6 661 280 грн. 81 коп.;

- з екологічного податку (19010100) - 577 грн. 33 коп.;

- з єдиного соціального внеску (71010000) - 10 454 грн 26 коп.

Дана заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих але не сплачених зобов`язань, а також застосованих контролюючим органом штрафних санкцій за ППР, за період 2017-2023 р.р.

Контролюючим органом вживалися заходи стягнення податкового боргу.

У відповідності до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий! орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до статті 59.1 ПКУ органом ДПС направлено податкову вимогу форми Ю№ 11267-17 від 27.12.2017.

У зв`язку із несплатою у встановлений законом термін та збільшенням суми податкового боргу, контролюючим органом було подано позов до суду.

Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі №1740/2129/18, від 05.03.2020 у справі 460/4028/19, від 10.09.2021 у справі 460/5940/21, від 23.05.2022 у справі 460/17427/21, від 26.08.2022 у справі; 460/17272/21, Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 у справі 918/439/19, які набрали законної сили, позови органу ДПС до боржника про стягнення податкового боргу задоволено повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №460/6476/20 задоволено позовні вимоги органу ДПС до боржника про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі. Проте заборгованість перед бюджетом погашена так і не була.

Головне управління державної податкової служби у Рівненській області виставляло до боржника інкасові доручення від 17.12.2019 на суму 85 302 грн 57 коп., від 27.02.2020 на суму 60 366 грн 81 коп., від 06.03.2020 на суму 287 379 грн 45 коп., від 08.05.2020 на суму 287 379 грн 45 коп., від 17.06.2020 на суму 287 379 грн 45 коп., від 26.08.2020 на суму 287 379 грн 45 коп., від 27.10.2020 на суму 1 338 960 грн 28 коп. та від 27.10.2020 на суму 287 379 грн 45 коп. (том 1, а.с. 141- 194). Вказані інкасові доручення повернуті без виконання.

Також Головне управління ДПС у Рівненській області провело опис певного майна боржника. Головним управлінням ДПС у Рівненській області зареєстроване публічне обтяження у вигляді податкової застави.

З огляду на все вищевикладене, Головне управління ДПС у Рівненській області не вбачає реальних шляхів погашення податкового боргу і тому змушене звернутися до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття справи про банкрутство.

Відповідно до п. 41.1, ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 20.1.39 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство.

У відзиві поданому суду 23.08.2023, боржник просить суд відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство. Серед іншого вказує, що між сторонами існує спір про право, а також те, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області проігноровано цілий комплекс заходів спрямований на виявлення майна та звернення стягнення на таке майно в судовому порядку. Орган ДПС фактично не реалізував основний спосіб стягнення податкового боргу та не звернув стягнення на предмет податкової застави.

Окрім зазначеного, ГУ ДПС у області було відомо, що у ДП "Оптіма-770-Р" наявні активи у вигляді дебіторської заборгованості, що підтверджується і змістом заяви про відкриття провадження у справі, з якого вбачається, що листом від 10.04.2023 р. № 15 боржником таку інформацію надано та повідомлено про наявність дебіторської заборгованості у ПАТ "УКРНАФТА" та ТОВ "ГЕД ВІЛС". Відповідно до правил встановлених п. 95.22. ст. 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Натомість, Заявником не лише не вжито заходів для укладення можливого договору про переведення права вимоги, а й проігноровано процедуру звернення до суду для укладення такого правочину у порядку передбаченому п. 95.22 ст. 95 ПК України.

Як вбачається з інформації наданої ГУ ДПС у Рівненській області в інтегрованих картках платника податку ДП "Оптіма-770-Р", за кодом операцій "101" було сплачено до бюджету 27.01.2023 року - 103112,09 грн., 28.02.2023 р. - 118578,90 грн., 28.03.2023 року - 118578,90 грн., 26.04.2023 р. - 118 578,90 грн., 27.01.2023 р. - 5077,98 грн., 28.02.2023 р. - 5839,74 грн., 28.03.2023 р. 5839,74 грн., 26.04.2023 р. - 5839,74 грн., 27.01.2023 р.- 5748,22 грн., 28.02.2023 р. - 6610,41 грн., 26.04.2023 р. - 6610 грн., 27.01.2023 р. - 19625,43 грн., 28.02.2023 р. - 22569,30 грн., 28.03.2023 р.- 22569,3 грн., 26.04.2023 р.- 22569,30 грн. Таким чином, підтверджується, що ДП "Оптіма-770-Р" протягом 2023 року продовжує сплачувати податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки.

У відповіді на відзив, поданій суду 20.09.2023, Головне управління ДПС у Рівненській області не погоджується із аргументами боржника. Зазначає у загальному, що контролюючим органом вжито заходів для виявлення майнових активів Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум", зокрема, було пред`явлено до виконання виконавчий лист, який було видано 13.07.2022 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/5940/21. Органами ДПС вжито заходів для стягнення із боржника відповідного розміру заборгованості у зведеному виконавчому провадженні № 58056187, що перебуває на виконанні у Відділі ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Листом № 759 від 06.01.2023 органи ДВС повідомили, що численними постановами від 22.01.2019, від 08.04.2021, від 05.072021 державним виконавцем оголошено у розшук рухоме майно Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум". Частина засобів розшукана органами національної поліції та реалізована на прилюдних електронних торгах СЕТАМ, а кошти від реалізації перераховані стягувачам. Крім того, станом на 06.01.2023 органами ДВС продовжується розшук 8 транспортних засобів боржника, результат відсутній, майно не знайдено. Орган ДПС вважає, що ним вчинено весь комплекс досудових заходів по стягненню з боржника заборгованості, а звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником.

Боржником подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2022 рік, в якій задекларовано збитковість діяльності та визначено об`єкт до оподаткування у розмірі "мінус" 14 млн. 020 тис. 020 грн., що на переконання заявника підтверджує неможливість підприємства самостійно гасити борги.

Також заявник посилається на ряд судових рішень у якості судової практики на згадану тему.

Господарський суд, проаналізувавши доводи Головного управління ДПС у Рівненській області та боржника, дослідивши матеріали справи у сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на наступне.

Законодавцем (абз. 6 ч. 2 ст. 34 КУзПБ) встановлені особливі вимоги до заяви контролюючого органу, а також умови ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, ст. ст. 87, 95-99 ПК України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами 2 та 3 п. 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Таким чином, виходячи з вимог ст. 95 ПК України доказами в підтвердження грошових вимог ініціюючого кредитора органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 п. 87.5 статті 87 ПК України).

Так, згідно з п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Тільки вжиття всіх передбачених податковим законодавством заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах.

Подібний за змістом висновок щодо застосування ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16, від 30.09.2021 у справі № 910/410/21.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі № 917/1234/21 вказав, що невжиття контролюючим органом сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу до ініціювання цим органом провадження у справі про банкрутство боржника може свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, серед іншого шляхом заявлення контролюючим органом вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України), надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзаци 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України), стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості (абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21 зауважив, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Матеріали заяви не містять доказів вжиття усіх можливих заходів щодо пошуку майна боржника. Відтак орган ДПС фактично не реалізував основний спосіб стягнення податкового боргу.

Передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

Судом встановлена неповнота дій контролюючого органу (ініціюючий кредитор) передбачених спеціальним законодавством.

Контролюючий орган має процесуальну можливість звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №460/6476/20 задоволено позовні вимоги органу ДПС до боржника про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі. Проте заборгованість перед бюджетом погашена так і не була.

Відтак проведеними кредитором заходами встановлено наявність майна у боржника, яке може бути джерелом погашення його податкового боргу, що в свою чергу виключає можливість звернення контролюючого органу до суду з заявою про ініціювання провадження у справі про банкрутство.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази вчинення контролюючим органом заходів передбачених для можливості погашення існуючого боргу за рахунок дебіторської заборгованості боржника, зокрема пунктом 87.5 статті 87 та пунктом 95.22. статті 95 ПК України.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платнику податків про таке надходження в п`ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи наявність заперечень боржника щодо заявленого розміру грошових вимог, не надання ініціюючим кредитором доказів вжиття сукупності передбачених ПК України заходів щодо стягнення (погашення) заборгованості до ініціювання провадження у справі про банкрутство боржника, суд дійшов висновку щодо наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум".

Оскільки господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області, заяву арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича про участь у справі про банкрутство суд залишає без розгляду.

Керуючись ст. 2, 34, Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 120, 183, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області (вх.3488/23 від 17.07.2023).

2. Заяву арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича (вх.3489/23 від 17.07.2023) про участь у справі про банкрутство залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 10.10.2023 та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано "10" жовтня 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.