Постанова

від 03.10.2023 по справі 385/275/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

03 жовтня 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/275/23

провадження № 22-ц/4809/1031/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Олена»,

розглянувши врежимі відеоконференціїу відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 30 травня 2023 року у складі судді Панасюка І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства «Олена» (далі по тексту ФГ «Олена») про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтуваннязаявленого позову посилався на те,що йому на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 20 серпня 2002 року серії I-КР №015272 належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0747 площею 3,0021 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області. 12 грудня 2022 року між ним та ФГ «Олена» було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну йому земельну ділянку, тобто до 12 грудня 2022 року. Починаючи з осені 2022 року він неодноразово звертався до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просив повернути належну йому земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди. 08 грудня 2022 року він звернувся до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної довідки по належній йому земельній ділянці, яка є предметом розгляду даної справи. Отримавши інформаційну довідку від 08 грудня 2022 року №317162538 йому стало відомо, що 29 листопада 2022 року Державним реєстратором Благовіщенської міської ради Кіровоградської області Корсун Віталіною Станіславівною було зареєстровано додаткову угоду від 23 листопада 2022 року б/н до договору оренди від 12 грудня 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12 грудня 2032 року з автоматичним продовженням дії договору. Вказував, що він не підписував жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажав те не бажає подальшої співпраці з ним. Ці обставини грубо порушують його права, як власника земельної ділянки, тому він вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належна йому земельна ділянка використовується без законних на то підстав. Оскільки додаткова угода до договору оренди землі від 23 листопада 2022 року є неукладеною, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договору оренди землі, проведена 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право №48577227.

Посилаючись назазначені обставинипросив суд зобов`язати ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим №3521110100:02:000:0747, площею 3,0021 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 23 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 12 грудня 2012 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577227, та стягнути понесені судові витрати.

Рішенням Гайворонського районного судуКіровоградської області від 30 травня 2023 року позовну заяву задоволено. Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим №3521110100:02:000:0747, площею 3,0021 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 23 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 12 грудня 2022 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577227.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ФГ «Олена» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ФГ «Олена» адвокатка Дяченко М.І. підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Адвокат Любченко В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Судом встановленота підтвердженописьмовими доказамипо справі,що ОСОБА_1 на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 20 серпня 2002 року серії I-КР №015272 належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0747 площею 3,0021 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області (а.с.7-10).

12 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну йому земельну ділянку, який зареєстровано 12 грудня 2012 року (а.с.77-79).

05 грудня 2022 року позивач звернувся до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просив повернути належну йому земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди (а.с.11-12).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №317162538, 29 листопада 2022 року Державним реєстратором Благовіщенської міської ради Кіровоградської області Корсун Віталіною Станіславівною було зареєстровано додаткову угоду б/н від 23 листопада 2022 року до договору оренди від 12 грудня 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12 грудня 2032 року з автоматичним продовженням дії договору (а.с.9-10, 74-76).

У підготовчому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 , заперечуючи факт підписання додаткової угоди до договору оренди землі, заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та просив витребувати у відповідача оригінал додаткової угоди від 23 листопада 2022 року б/н до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 12 грудня 2012 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577227, та стягнути понесені судові витрати (а.с.29).

ФГ «Олена» повідомило про те, що не має можливості надати оригінал оспорюваної додаткової угоди у зв`язку з її втратою, надало акт про втрату документів від 14.03.2023 №15/1, складений на підставі наказу від 14.03.2023 №18 «Про результати службового розслідування» та витяг із газети «Урядовий кур`єр» від 17.03.2023 №54 з оголошенням про втрату низки додаткових угод до договорів оренди з фізичними особами (а.с.62-64)

Ухвалою Гайворонського районного судуКіровоградської області від 11 квітня 2023 року було задоволено клопотання сторони відповідача та витребувано у Благовіщенської міської ради Кіровоградської області реєстраційну справу про внесення змін до іншого речового права - права оренди на підставі додаткової угоди від 23 листопада 2022 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером №3521110100:02:000:0747, що зареєстрований в Держкомземі Гайворонського району за №352110004002759 від 12 грудня 2012 року, номер запису про інше речове 48577227 від 29 листопада 2022 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65633004 від 01 грудня 2022 рокуабо належним чином завірену її копію для огляду в судовому засіданні (а.с.58-59).

Проте, ухвала суду про витребування документів, що безпосередньо стосуються предмету спору не виконана, представником Благовіщенської міської ради повідомлено суд про відсутність у Благовіщенської міської ради оригіналу додаткової угоди від 23 листопада 2022 року, укладеної із позивачем (а.с.73).

Відповідно дочастини першоїстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до частини третьої ст.203ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»- договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини першоїстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разіж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд вважає, що спірний договір позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджував, а відповідач протилежного не спростував.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

У пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №914/2350/18 (914/608/20) (провадження №12-83гс21) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц і у подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка розглядається, встановлено, що реєстрація права оренди відповідача порушує права позивача.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено,щоу разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі, якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем, заявлена вимога про скасування такої державної реєстрацій спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 23.01.2023 року справа №656/242/19).

У пункті 123 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 14-83гс21) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що положення статті 26 Закону «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) обумовлено тим, що суд вирішує спір про право; скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме право, яке реєструється. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права, а є офіційним засвідченням державою факту набуття особою такого права.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткової угоди, яка позивачем не укладалась та сторонами не виконувалась, апеляційний суд приходить до висновку про те, що належним та ефективним способом захисту у даному випадку буде саме скасування державної реєстрації права оренди. Задоволення позовних вимог у такий спосіб забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Суд першої інстанції помилково вказав в резолютивній частині рішення про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, тому рішення у цій частині підлягає зміні, а порушене право позивача відновленню шляхом скасування державної реєстрації права оренди Фермерського господарства «Олена», зареєстрованого на підставі додаткової угоди б/н від 23 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 12 грудня 2022 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577227.

У судовому засіданні апеляційного суду представником позивача було заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн, на підтвердження чого надано додаткову угоду від 29 вересня 2022 року №02 до договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2022 року №23, ордер серії ВА №1062904 та розрахункову квитанцію про сплату коштів від 29 вересня 2023 року №698755 на суму 7000 грн.

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, а також того, що вимоги апеляційної скарги були задоволені частково, суд приходить до висновку про необхідність їх задоволення та стягнення з відповідача витрат на правовудопомогуу розмірі 3500 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду слід змінити, виклавши резолютивну частину у редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» задовольнити частково.

Рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від30травня 2023рокузмінити, виклавши у такій редакції.

Усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим №3521110100:02:000:0747, площею 3.0021 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації права оренди Фермерського господарства «Олена», зареєстрованого на підставі додаткової угоди б/н від 23 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 12 грудня 2022 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право № 48577227.

Стягнути зФермерського господарства «Олена» (код ЄДРПОУ 20657357, вул. Шкільна, 1, м. Гайворон, Кіровоградська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 3500 (три тисячі п`ятсот) грн витрат на правову допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко