Рішення

від 11.09.2023 по справі 450/544/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/544/22 Провадження № 2/450/275/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про (предмет спору): визнання за ОСОБА_2 ,право власностіна :житловий будинок АДРЕСА_1 ;право власностіна земельнуділянку загальноюплощею 0,1500га,кадастровий номер4623655500:01:004:0183для обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд,що розташованапо АДРЕСА_1 ;право власностіна земельнуділянку загальноюплощею 0,4915га,кадастровий номер4623655500:09:000:0005для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїЩирецької селищноїради Пустомитівськогорайону Львівськоїобласті;право власностіна земельнуділянку загальноюплощею 1,6772га,кадастровий номер4623655500:10:000:0006для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїЩирецької селищноїради Пустомитівськогорайону Львівськоїобласті,в порядкуспадкування післясмерті батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . ОСОБА_5 є донькою померлого ОСОБА_4 , а відповідно спадкоємицею першої черги. Спадкове майно померлого на яке претендує позивачка складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав покійному ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.11.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 4623655500:01:004:0183 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 538036 виданого управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області від 11 жовтня 2012 року, а також ще двох земельних ділянок: перша, площею 0,4915 га, кадастровий номер 4623655500:09:000:0005, друга, площею 1,6772 га, кадастровий номер 4623655500:10:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, які належали останньому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 512940 та серії ЯД № 512940 виданих управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області від 28 липня 2008 року. 08 грудня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , але нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Згідно постанови нотаріуса встановлено, що вже є відкрита спадкова справа, заведена 14 лютого 2013 року Першою Євпаторійською державною нотаріальною конторою за № 47/2013, але витребувати цю справу для подальшого провадження неможливо, а тому свідоцтво про право на спадщину не може бути видано. Повторно завести спадкову справу нотаріус права немає, витребувати вже заведену нотаріальну справу з тимчасово окупованої території є неможливим. Таким чином, позивач, вчасно звернувся із заявою про вступ у спадщину в Першу Євпаторійську державну нотаріальну контору. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі у Першій Євпаторійській державній нотаріальній конторі Автономної Республіки Крим заведена спадкова справа № 47/2013, проте позивач не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, у зв`язку з окупацією Криму. Згідно копії матеріалів спадкової справи, яка знаходиться на тимчасово окупованій території вбачається, що на момент смерті із спадкодавцем проживала ОСОБА_6 (дружина) та ОСОБА_3 (син, спадкоємець за заповітом на земельну ділянку, яка знаходиться на території Чернігівської області, крім того із заявою про вступ у спадщина звернулась також донька померлого ОСОБА_2 (позивачка), яка є спадкоємцем за законом. Мати в свою чергу відмовилася від прийняття спадщини на її користь. На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.

20.12.2022 року представником відповідача Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити. Зазначає, що селищна рада не погоджується з викладеними в позовній заяві доводами, вважає їх такими, що суперечать один одному та на їх спростування зазначає наступне. Як слідує з матеріалів позовної заяви спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 розпорядився частиною свого майна, склавши 01.09.2009 року заповіт, посвідчений секретарем виконкому Журавської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №77, яким на випадок своєї смерті належну йому земельну ділянку площею 2,00 га, розташовану на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства заповів ОСОБА_3 . Звертаючись до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, позивач ОСОБА_2 зазначає, що 08.12.2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , однак, нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказане підтверджується також постановою приватного нотаріуса Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Воропай М.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.12.2021 року, якою відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про справо на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з

заведенням спадкової справи іншим нотаріусом та неможливості витребувати цю справу для подальшого провадження. Однак, докази того, що спадкодавець ОСОБА_4 на випадок смерті розпорядився іншим належним йому майном в матеріалах позовної заяви відсутні, а з заяви ОСОБА_2 від 14.02.2013 року про прийняття спадщини за законом вбачається, що позивач 14.02.2013 року звернулася до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори про те, що спадщину за законом, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_4 цією заявою вона приймає безумовно та беззастережно. За таких обставин, у відповідності до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування іншого майна після смерті ОСОБА_4 , окрім земельної ділянки площею 2,00 га, розташованої на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, повинно здійснюватися за законом, в порядку черговості. З вищевказаної заяви позивачки від 14.02.2013, яка міститься в спадковій справі №47/2013 вбачається, що окрім позивачки до кола спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 , згідно ст. 1261 ЦК України, належали дружина спадкодавця, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_4 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою ОСББ «Будівельник» від 06.02.2013 №78. Разом з ним за вказаною адресою проживали та були зареєстровані його дружина, ОСОБА_6 , 1945 року народження, та син, ОСОБА_3 , 1965 року народження. Позивач ОСОБА_2 звернулася до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори з заявою від 14.02.2013 року про прийняття спадщини за законом, відтак є такою, що прийняла спадщину. Дружина спадкодавця, ОСОБА_6 , 20.02.2013 року подала до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за законом, якою вона відмовилась від прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка на користь дочки померлого ОСОБА_2 . Син спадкодавця ОСОБА_3 на момент смерті проживав та був зареєстрований зі спадкодавцем, а тому вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька, та має право на спадкування майна померлого за законом. Інформація про відмову ОСОБА_3 від прийняття спадщини за законом після смерті батька відсутня. Також в матеріалах позовної заяви відсутні докази про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини дочкою спадкодавця, ОСОБА_7 . За таких обставин Щирецька селищна рада вважає, позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно одноосібно за позивачкою ОСОБА_2 матеріалами позовної заяви не обґрунтовано та позивачем не доведено.

04.01.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що з доводами Відповідача 2 не можливо погодитися з наступних підстав. Так, в тексті позовної заяві одноразово допущено технічну помилку та зазначено помилково, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, а не за законом. Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що вона подана нею саме, як спадкоємцем по закону після смерті батька, в позовній заяві є посилання лише на норми ЦК України, яке регулює прийняття спадщини лише за законом, в ній же вказано, що остання відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги. Що стосується постанови нотаріуса, то в ній також помилково вказано також посилання на спадкоємство за заповітом (якщо таке в дійсності мається). Разом з тим, постанова про відмову не стосуються ні спадкоємства за законом, ні за заповітом, а суть відмови полягає, що спадкова справа вже заведене на території АР Крим, а відповідно завести її не можливо, а тому й не можна видати свідоцтво про право на спадщину. Що стосується кола спадкоємців, то в дійсності спадкоємцем за законом також є ОСОБА_3 - відповідач по вказаній справі, який вже оформив спадщину на підставі заповіту, про вказане чітко зазначено і у самій позовній заяві. Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2022 року задоволено та визнано право власності на земельну ділянку. Судом у вказаній справі вже встановлено коло спадкоємців. Встановлено, що відомості про подання заяви про вступ у спадщину ОСОБА_7 відсутні, згідно довідки вбачається, що з батьком остання на момент смерті не проживала. Крім того, встановлено, що остання померла у 2019 році. Таким чином, спадкоємцями є лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останній в свою чергу не заперечує проти задоволення позову та не бажає оформлювати на себе спадкове майно. Крім того, навіть якщо суд прийде до вказаних висновків, то відмовити в позові суд не може повністю, оскільки позивачка є спадкоємцем та має право на отримання спадщини. На підставі наведеного просить заявлені позовні вимоги задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явився,повідомлявся шляхомрозміщення оголошення у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». На адресу суду 16.12.2022 року, поштою, надійшла заява від ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Вказана заява надійшла поштою, адреса відправника зазначена АДРЕСА_3 .

Представник відповідача Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, однак скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити. Розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши позовну заяву, а також долучені письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.09.2012 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкриласьспадщина доскладу якої,окрім іншогоувійшло правовласності нажитловий будинокза адресою АДРЕСА_1 ,що стверджуєтьсякопією витягупро реєстраціюправа власностіна нерухомемайно від 30.01.2008року; земельнуділянку площею0,1500га кадастровий№ 4623655500:01:004:0183,призначену дляобслуговування жилогобудинку,господарських будівельі спору,яка розташованана в АДРЕСА_1 ,що стверджуєтьсякопією державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіїЯМ №538036від 11.10.2012року,виданого напідставі рішенняЩирецької селищноїради Пустомитівськогорайону ІІсесії VIскликання від09.12.2010року; земельну ділянку площею 0, 4915 га кадастровий № 4623655500:09:000:0005, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 512940 від 28.07.2008 року, виданого на підставі рішення розпорядження Пустомитьівської РДА від 24.12.2007 року № 894; земельну ділянку площею 1, 6772 га кадастровий № 4623655500:10:000:0006, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 512941 від 28.07.2008 року, виданого на підставі рішення розпорядження Пустомитьівської РДА від 24.12.2007 року № 894.

За життя ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті розпорядився належною йому земельною ділянкою, площею 2,00 га, розташованою на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, заповівши її на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується копією заповіту, складеного 01 вересня 2009 року та посвідченого секретарем Виконкому Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_8 , який був зареєстрований у реєстрі за №77.

Рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року, за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом визнано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га, кадастровий №7421182000:06:000:0073, що знаходиться на території Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Згідно вимог ч. 1ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 належать :

позивач ОСОБА_2 донька спадкодавця, факт родинних відносин першої лінії споріднення стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07.07.1967 року, витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00032365459 від 01.09.2021 року.

Відповідач ОСОБА_3 син спадкодавця, вказана обставина встановлена рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року.

ОСОБА_9 дружина спадкодавця, вказана обставина встановлена рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року.

ОСОБА_10 донька спадкодавця, яка ІНФОРМАЦІЯ_8 померла, вказана обставина встановлена рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , Першою євпаторійською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа №47/2013 від 14 лютого 2013 року.

З метою прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори звернулася донька померлого - ОСОБА_2 .

20 лютого 2013 року до вказаної нотаріальної контори також звернулася дружина померлого - ОСОБА_9 , з заявою про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , на користь дочки померлого ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла.

Відповідно до копії довідки №78 від 06 лютого 2013 року, ОСОБА_4 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Крім нього за даною адресою були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Вказані обставини встановлені рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом.

Згідно положень ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_3 , також є спадкоємцем до майна за законом у відповідності до вимог ст. 1245 ЦК України, оскільки на момент смерті спадкодавця проживав та був зареєстрований разом з ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Інформації, що відповідач ОСОБА_3 заявив про відмову від прийняття спадщини після смерті батька у матеріалах справи немає, вказана обставина встановлена рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року.

Таким чином судом встановлено, що відповідач син спадкодавця ОСОБА_3 будучи зареєстрованою та спільно проживаючи з батьком ОСОБА_4 на момент смерті останнього, прийняв спадщину, яка відкрилася внаслідок його смерті у відповідності до вимог ч. 3ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

При цьому, частина 3 даної статті, в редакції, яка чинна на момент звернення позивача до суду, передбачає, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (положення доповнено Законом від 12 лютого 2015 №189-VІІІ, який набув чинності 04 березня 2015 року).

Зокрема, питання щодо місця відкриття спадщини, яка знаходиться на непідконтрольній Україні території, врегульовано статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Відповідно до вказаних норм, у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

З огляду на викладене, якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив`язується до місця проживання спадкодавця (загальне правило статті 1221 ЦКУ), а встановлюється місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів (особливі випадки, встановлені відповідними законами).

Аналогічні роз`яснення містяться у листі нотаріальної палати від 29 червня 2017 року про «Деякі питання оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення антитерористичної операції. Особливості відчуження нерухомого майна, що знаходиться на непідконтрольній Україні території».

Таким чином, вищезазначені заяви про прийняття та відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 були подані до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори в період до окупації АР Крим, тому слід вважати, що місцем подання першої заяви є Автономна Республіка Крим.

Суд бере до уваги, що в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі видані документи є недійсними лише з моменту набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тобто з 27 квітня 2014 року.

Тобто, усі документи, що були видані до цієї дати, є дійсними, відповідають законодавству України, оскільки іншого не встановлено.

Відповідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України (в редакції чинній на момент відкриття спадщини), спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 в строк визначений ч. 1 ст. 1269 ЦК України, звернулася до першої Євпаторійської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 .

Зважаючи на те, що починаючи з 20 лютого 2014 року Автономну Республіку Крим та місто Севастополь віднесено до тимчасово окупованої території України (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), зазначене унеможливило отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом за місцем її відкриття.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1618-IX, який набрав чинності 21 листопада 2021 року, статтю 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено частиною четвертою такого змісту: «4. Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця».

08.12.2021 року приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Воропай М.М. розглянувши документи ОСОБА_2 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки після смерті її батька ОСОБА_4 , встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , вже є відрита спадкова справа, заведена 14.02.2013 року Першою євпаторійською державною нотаріальною конторою за № 47/2013, постановлено відмовити ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки ОСОБА_4 у зв`язку із заведенням спадкової справи іншим нотаріусом та неможливості витребувати цю справу для подальшого провадження. Роз`яснено, що вказана відмова у відповідності до вимог ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» може бути оскаржена до суду.

Однак на час винесення постанови приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Воропай М.М. 08.12.2021 року, діяла норма згідно якої, вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, сторона позивача може скористатися своїм правом на оскарження постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Окрім того зі змісту вказаної постанови, вбачається що позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 за заповітом, а не за законом.

Однак доказів на підтвердження того, що спадкодавець ОСОБА_4 на випадок смерті розпорядився іншим належним йому майном на користь позивачки ОСОБА_2 , стороною позивача не надано.

В матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса про відмову про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, за відсутності відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа не може звертатися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно з огляду на відсутність спору про право.

З матеріалів справи вбачається, що у таких відсутні докази звернення позивача до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також частина долучених письмових доказів до позовної заяви, не є належним чином засвіченими, а саме витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі від 14.02.2013 року; Інформаційну довідку із спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 14.02.2013 року; Інформаційну довідку із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.02.2013 року; заяву про прийняття спадщини за законом ОСОБА_2 від 14.02.2013 року; довідку від 06.02.2013 року; заяву про відмову від прийняття спадщини за законом ОСОБА_11 від 20.02.2013 року.

Відповідно доч.ч.1,2,4ст.95ЦПК України,письмовими доказамиє документи(крімелектронних документів),які містятьдані прообставини,що маютьзначення дляправильного вирішенняспору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом встановлено, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутня. Окрім того стороною позивача не надано доказів на підтвердження того, чи донька спадкодавця ОСОБА_10 , не прийняла спадщину після смерті батька, чи відмовилася від прийняття спадщини.

Відтак на підставі поданих позивачем доказів неможливо встановити коло спадкоємців за законом до майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22 на яке посилається позивач, було визнано право власності за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , та таким не встановлено коло спадкоємців по закону.

Позивач ОСОБА_2 хоча і звернулася у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, проте доказів що вона є єдиною його спадкоємицею суду не надала.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими позивач мотивувала свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Відповідач : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , АР Крим.

Відповідач : Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372193, смт. Щирець, Площа Ринок, 8, Львівського району, Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 21.09.2023 року.

СуддяН. Б. Добош