Постанова

від 08.04.2024 по справі 450/544/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/544/22 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/3127/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогосудді: Ванівського О.М.,

суддівЦяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . ОСОБА_5 є донькою померлого ОСОБА_4 , а відповідно спадкоємицею першої черги. Спадкове майно померлого на яке претендує позивачка складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав покійному ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.11.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 4623655500:01:004:0183 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 538036 виданого управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області від 11 жовтня 2012 року, а також ще двох земельних ділянок: перша, площею 0,4915 га, кадастровий номер 4623655500:09:000:0005, друга, площею 1,6772 га, кадастровий номер 4623655500:10:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, які належали останньому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 512940 та серії ЯД № 512940 виданих управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області від 28 липня 2008 року. 08 грудня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , але нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Згідно постанови нотаріуса встановлено, що вже є відкрита спадкова справа, заведена 14 лютого 2013 року Першою Євпаторійською державною нотаріальною конторою за № 47/2013, але витребувати цю справу для подальшого провадження неможливо, а тому свідоцтво про право на спадщину не може бути видано. Повторно завести спадкову справу нотаріус права немає, витребувати вже заведену нотаріальну справу з тимчасово окупованої території є неможливим. Таким чином, позивач, вчасно звернувся із заявою про вступ у спадщину в Першу Євпаторійську державну нотаріальну контору. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі у Першій Євпаторійській державній нотаріальній конторі Автономної Республіки Крим заведена спадкова справа № 47/2013, проте позивач не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, у зв`язку з окупацією Криму. Згідно копії матеріалів спадкової справи, яка знаходиться на тимчасово окупованій території вбачається, що на момент смерті із спадкодавцем проживала ОСОБА_6 (дружина) та ОСОБА_3 (син, спадкоємець за заповітом на земельну ділянку, яка знаходиться на території Чернігівської області, крім того із заявою про вступ у спадщина звернулась також донька померлого ОСОБА_2 (позивачка), яка є спадкоємцем за законом. Мати в свою чергу відмовилася від прийняття спадщини на її користь. На підставі наведеного, просить заявлені позовні вимоги задоволити.

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ,- відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 адвокат Кушнеренко Тамара Валеріївна.

Вважає, що при ухваленні рішення не були з`ясовані усі обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.

Покликається на те, що чітко встановленим є те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (постійно проживали на момент смерті із спадкоємцем) та ОСОБА_2 , позивачка, яка вчасно звернулась із заявою про вступ у спадщину. Відомості про звернення доньки ОСОБА_7 відсутні, оскільки вона не зверталася із заявою на вступ у спадщину, на момент смерті із спадкодавцем не проживала, а отже не включена до кола спадкоємців. Вказані обставини в тому числі встановлені рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області. Крім того, сам суд зазначає, що вказані факти встановлено, але зазначає про те, що копії документів не посвідчено, а отже їх не можливо прийняти до уваги. Вказані висновки суду суперечать один одному. Що стосується визнання права власності на спадкове майно в цілому, то зазначає, що ОСОБА_3 подав заяву про визнання позовних вимог, а отже відмовився в судовому порядку на 1/3 частину майна, яка йому належить за законом. Якщо ж суд не приймає визнання позову відповідачем, то суд повинен зазначити мотиви неприйняття цього в рішенні. У разі неприйняття відмови в будь-якому випадку позивачці належить 2/3 частини вказаного майна, враховуючи те, що мати відмовилась від своєї частки на її користь.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі поданих позивачем доказів неможливо встановити коло спадкоємців за законом до майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22 на яке посилається позивач, було визнано право власності за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , та таким не встановлено коло спадкоємців по закону.

Колегія суддівне погоджуєтьсяз висновкомсуду першоїінстанції враховуючинаступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.09.2012 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого увійшло право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.01.2008 року; земельну ділянку площею 0, 1500 га кадастровий № 4623655500:01:004:0183, призначену для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору, яка розташована на в АДРЕСА_1 , що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 538036 від 11.10.2012 року, виданого на підставі рішення Щирецької селищної ради Пустомитівського району ІІ сесії VI скликання від 09.12.2010 року;земельну ділянку площею 0, 4915 га кадастровий № 4623655500:09:000:0005, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 512940 від 28.07.2008 року, виданого на підставі рішення розпорядження Пустомитьівської РДА від 24.12.2007 року № 894; земельну ділянку площею 1, 6772 га кадастровий № 4623655500:10:000:0006, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, що стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 512941 від 28.07.2008 року, виданого на підставі рішення розпорядження Пустомитьівської РДА від 24.12.2007 року № 894.

За життя ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті розпорядився належною йому земельною ділянкою, площею 2,00 га, розташованою на території Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства, заповівши її на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією заповіту, складеного 01 вересня 2009 року та посвідченого секретарем Виконкому Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_8 , який був зареєстрований у реєстрі за №77.

Рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року, за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом визнано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га, кадастровий №7421182000:06:000:0073, що знаходиться на території Журавської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відносини спадкування врегульовано нормами Глави 84, 86 (Книги 6) ЦК України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

А відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

При цьому, частина 3 даної статті, в редакції, яка чинна на момент звернення позивача до суду, передбачає, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (положення доповнено Законом від 12 лютого 2015 №189-VІІІ, який набув чинності 04 березня 2015 року).

Питання щодо місця відкриття спадщини, яка знаходиться на непідконтрольній Україні території, врегульовано статтею 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статтею 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Відповідно до вказаних норм, у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, до спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 належать :

позивач ОСОБА_2 донька спадкодавця, ОСОБА_3 син спадкодавця, ОСОБА_9 дружина спадкодавця, ОСОБА_10 донька спадкодавця, яка ІНФОРМАЦІЯ_5 померла.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , Першою євпаторійською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа №47/2013 від 14 лютого 2013 року.

З метою прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори звернулася донька померлого - ОСОБА_2 .

20 лютого 2013 року до вказаної нотаріальної контори також звернулася дружина померлого - ОСОБА_9 , з заявою про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , на користь дочки померлого ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла.

Відповідно до копії довідки №78 від 06 лютого 2013 року, ОСОБА_4 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Крім нього за даною адресою були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Вказані обставини встановлені рішенням Вавринського районного суду Чернігівської області від 14.07.2022 року у справі 731/51/22, яке набрало законної сили 15.08.2022 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, від ОСОБА_3 , надійшла заява про розгляд справи без його участі, а також про визнання ним позову.

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання ОСОБА_3 позову за обставинами справи відповідає закону, не порушує прав свобод чи інтересів інших осіб, а тому підлягає прийняттю судом при вирішенні спору.

Враховуючи те,що ОСОБА_2 звернулася у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, дружина померлого - ОСОБА_9 відмовилась від спадщини в користь ОСОБА_2 , ОСОБА_10 не зверталась із заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_3 визнав позов, то колегія суддів приходить до висновку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб,

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6ст. 3 ЦК Україниє одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про задоволення вимог позивача відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст.ст.6,381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер 4623655500:01:004:0183 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 0,4915 га, кадастровий номер 4623655500:09:000:0005 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,6772 га, кадастровий номер 4623655500:10:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 18.04.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.