Постанова

від 10.10.2023 по справі 347/1403/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1403/23

Провадження № 22-ц/4808/1004/23

Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Максюти І. О.,

Луганської В. М.,

секретар Гудяк Х. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби в Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Роксолани Іванівни на ухвалу Косівського районного суду від 26 червня 2023 року в складі судді Крилюк М. І., постановлену у м. Косові Івано-Франківської області, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Роксолани Іванівни,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Р. І.

В обґрунтування скарги посилалася на те, що 23 травня 2023 року вона отримала з Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення із ОСОБА_2 виконавчого збору.

Вважає, що постанови є незаконними та не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і з цих підстав державним виконавцем були винесені постанови від 08 травня 2023 року про закінчення всіх виконавчих проваджень, що перебували на виконанні у Косівському ВДВС щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , а саме ВП №36426701, ВП №44780424, ВП №50921500, ВП №56067626. Натомість, одночасно з винесенням постанов про закриття виконавчих проваджень державним виконавцем неправомірно винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення з померлого боржника ОСОБА_2 виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження та покладення на особу, яка померла відповідних зобов`язань.

З наведених підстав просила:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Р. І. щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження про стягнення з померлого боржника ОСОБА_2 виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження;

- скасувати постанови головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Р. І. від 08 травня 2023 року про відкриття виконавчого провадження №71755395, №71755577, №71755694, №71755858.

Ухвалою Косівського районного суду від 26 червня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Р. І. про відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення з померлого боржника ОСОБА_2 виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №71755395 від 08 травня 2023 року, ВП №71755577 від 08 травня 2023 року, ВП №71755694 від 08 травня 2023 року, ВП №71755858 від 08 травня 2023 року.

В апеляційній скарзі головний державний виконавець Косівського відділу державної виконавчої служби в Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Р. І., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 не є стороною виконавчого провадження та не наділена правом щодо оскарження дій та рішень державного виконавця.

Також вказує, що відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками та просили розглядати справу за їх відсутності, тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи таобговоривши доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на виконані у Косівського відділу державної виконавчої служби перебували виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернулася до Косівського відділу державної виконавчої служби із заявою в якій повідомила про те, що її чоловік-боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та просила закрити виконавчі провадження щодо нього.

08 травня 2023 року головний державний виконавець Косівського відділу державної виконавчої служби Ганущак Р. І. винесла постанови про закриття виконавчих проваджень №36426701, №44780424, №50921500, №56067626 на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Цього ж дня, постановами головного державного виконавця відкрито: виконавче провадження № 71755395 з виконання постанови №44780424 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 344,10 грн.; виконавче провадження № 71755577 з виконання постанови державного виконавця №50921500 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 45 975,26 грн., виконавче провадження № 71755694 з виконання постанови №56067626 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 1 049,86 грн., виконавче провадження № 71755858 з виконання постанови №36426701 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 340,00 грн.

Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, головним державним виконавцем Косівського відділу державної виконавчої служби Ганущак Р. І. неправомірно винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень №71755395, №71755577, №71755694, №71755858 щодо стягнення з померлого боржника ОСОБА_2 виконавчого збору, оскільки вони суперечать постановам про закриття виконавчих проваджень у зв`язку з смертю боржника ОСОБА_2 .

Проте апеляційний суд не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Згідно із частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі №127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18) та від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19), а також у постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 361/1222/20, від 09 квітня 2020 року у справі № 758/6070/19.

У справі, що переглядається апеляційним судом встановлено, що звертаючись зі скаргою до Косівського районного суду ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії головного державного виконавця щодо відкриття виконавчих проваджень про стягнення з померлого ОСОБА_2 виконавчого збору та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням зазначених норм права та релевантної судової практики, спір з приводу неправомірності дій державного виконавця щодо примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та розглянув справу по суті в порядку цивільного судочинства, чим порушив норми процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала Косівського районного суду від 26 червня 2023 року - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 377 ЦПК України, оскільки спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційноїабо касаційноїінстанції повинентакож роз`яснитипозивачеві пронаявність унього правапротягом десятиднів здня отриманняним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України суд апеляційної інстанції роз`яснює заявниці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 367, 368, 377, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби в Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Роксолани Іванівни задовольнити частково.

Ухвалу Косівського районного суду від 26 червня 2023 року скасувати.

Закрити провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ганущак Роксолани Іванівни.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її скаргою віднесено до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2023 року.

Судді В. М. Барков

І. О. Максюта

В. М. Луганська