Постанова

від 27.09.2023 по справі 393/4/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2023 року м. Кропивницький

справа № 393/4/23

провадження № 22-ц/4809/797/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Михайлівське-Плюс»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року в складі головуючого судді Добрострой О. С.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

04.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське-Плюс», в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.25-26), просила стягнути заборгованість з орендної плати за 2019-2021 роки 113845 грн, пеню 187539,94 грн, 3% річних 5138,05 грн, всього 306522,69 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,6897 га, кадастровий номер 3523483600:02:001:2012. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі,укладеного 03.10.2014, зареєстрованого 15.11.2014 за №25431169 (далі-договір) перебувала в оренді ТОВ ''Михайлівське-Плюс''.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31.05.2022 по справі №393/41/21 вказаний договір розірвано. Підставою розірвання договору була систематична невиплата відповідачем орендної плати.

21.05.2018 відповідач безготівковим переказом на картковий рахунок позивача перерахував орендну плату за 2017 рік, та 2018 рік у розмірі 36 000 грн.

28.11.2019 відповідач безготівковим переказом на картковий рахунок позивача перерахував орендну плату за 2019 рік у сумі 6155,00 грн.

Протягом 2020-2022 років відповідач зовсім не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою.

В договорі оренди вказано, що розмір орендної плати залежить від трьох чинників: нормативної грошової оцінки землі і щорічно застосовується значення коефіцієнту індексації для правильного визначення оцінки; індексу інфляції і обчислюється з урахуванням індексації; переглядається щорічно у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. Тому розмір орендної плати має складати 30 000 грн на рік, але відповідач виплачував орендну плату у меншому розмірі, при нарахуванні орендної плати за користування земельною ділянкою вравховував лише збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач звертала увагу, що пунктом 14 договору оренди обумовлено сплату пені у розмірі 3% від невиплаченої суми за кожен день прострочення у разі несплати орендної плати у строки визначені договором, а також за нормами ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити борг з урахуванням інфляціїта 3 відсотки річних від простроченої суми.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське-Плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за умовами договору оренди землі, укладеного 03.10.2014, зареєстрованого 15.11.2014 за №25431169, за 2019, 2020, 2021, 2022 роки в сумі 26 426,44 грн, пеню 25786,49 грн та 3% річних 963,87 грн, а всього 53176,80 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, врахувавши нормативно грошову оцінку землі - 254843,96 грн, вважав, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати по договору за 2019-2022 роки складає 26 426,44 грн без урахування податків і зборів.

Суд, встановивши, що відповідач нараховував орендну плату позивачу виходячи із нормативної грошової оцінки землі в розмірі 236 187,90 грн та, крім того, систематично не доплачував нарахований розмір орендної плати, дійшов висновку, що відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, яка в загальній сумі складає 25 786,49 грн, та три відсотки річних від простроченої суми, що в загальній сумі становить 963,87 грн.

Суд не погодився з доводами позивача, що розмір орендної плати за договором має становити 30 000 грн на рік, вважав їх необґрунтованими, оскільки постановою Кропивницького апеляційного суду від 31.05.2022 встановлено, що після одержання у 2018 році збільшеної до 37 075 грн орендної плати позивач розраховувала на співмірність такої плати і за 2019-2020 роки, при цьому правильним визначив розмір орендної, виходячи із нормативної грошової оцінки землі - 254 843,96 грн, у 2017 році - 8 690, 34 грн, у 2019 році- 7 955, 91 грн, у 2020 році - 8027,67 грн, недоплата за вказані роки з урахуванням індексу інфляції складала 1 736,68 грн.

Також суд не задовільнив вимоги заяви представника відповідача ОСОБА_2 , викладену у відзиві на позов, про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені по договору за період з 01.01.2020 по 28.12.2021, оскільки позивач зменшила позовні вимоги з урахуванням спливу позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зазначала, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказала, що відповідач не здійснив виплату орендної плати за 2020-2022 роки.

Згідно інформації щодо розміру орендної плати, нарахованої спадкодавиці ОСОБА_3 та у подальшому ОСОБА_1 , за користування земельноюділянкою,кадастровий номер3523483600:02:001:2012,з урахуванняміндексації нормативногрошової оцінки по рокам, а саме:

-2016 рік - 12 422,37 грн, у тому числі ПДФО - 2236,03 грн, військовий збір 186,34 грн;

-2017 рік - 7 645,32 грн, у тому числі ПДФО -1376,16 грн, військовий збір 114,68 грн;

-2018 рік - 37 075,18 грн, у тому числі ПДФО - 6673,54 грн, військовий збір 556,12 грн;

-2019 рік - 7 645,96 грн, у тому числі ПДФО - 1376,27 грн, військовий збір 114,69 грн;

-2020 рік - 7 645,96 грн, у тому числі ПДФО - 1376,27 грн, військовий збір 114,69 грн;

За 2016 рік ОСОБА_3 особисто отримала орендну плату 26.08.2016 у розмірі 10000 грн.

Згідно розрахунків відповідача з 2016 рік розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8, 6897 га,кадастровий номер 3523483600:02:001:2012, складав 254 844 грн.

Згідно умов договору оренди розмір орендної плати залежить від трьох чинників:

- нормативної грошової оцінки землі і щорічно застосовується значення коефіцієнта індексації для правильного визначення оцінки, (п.9).

- індексу інфляції і обчислюється з урахуванням індексації (п.10)

- переглядається щорічно у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції (п.13).

ТОВ «Михайлівське-Плюс», нараховуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в 2019 2021 роках взято до уваги тільки перший чинник, передбачений п.9 Договору - збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не врахововано інші два чинники; індексу інфляції і обчислюється з урахуванням індексації, передбачений п.10 Договору, переглядається щорічно у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, передбачений п.13 Договору.

Враховуючи що індекс інфляції (індекс споживчих цін показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання) та ціни, тарифи з 2019 рік не зменшувалися, а збільшувалися, то розмір орендної плати за 2019- 2020 роки повинен становити не менше 37 075,18 грн з урахуванням ПДФО - 6673,54 грн, військовий збір 556,12 грн., без врахування - 30 000 грн.

Вважає, що за 2019 рік відповідач не доплатив 23 845 грн (30 000 грн. - 6 155, 00 грн.) За 2020-2022 роки відповідач не сплатив відповідно по 30 000 грн за кожен рік (без урахування ПДФО та військового збору).

Пунктом 14 договору від 03 жовтня 2014 року оренди земельної ділянки, визначено, що у разі несплати орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,3% від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Розрахунок пені:

53 845 грн.(23 845 грн.+ 30 000 грн.) - сума заборгованості за 2019р. та 2020р. х 0,3 х 460 (днів прострочки з 29 січня 2021р. по 02 квітня 2023р.) = 74 306,10 грн.

30 000 грн. (сума заборгованості за 2021р.) х 0,3%(пеня) х 457 (днів прострочки з 01 січня 2022 року по 02 квітня 2023 року) = 41130 грн.

30 000 грн. (сума заборгованості за 2022р.) х 0,3%(пеня) х 92 (дні прострочки з 01 січня 2023 року по 02 квітня 2023 року) = 8 280 грн.

А всього за вказаний період розмір пені стадає 123 716,10 грн.

Розрахунок 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України:

23 845 грн.: 100% х 3% : 365 х 1 188 = 2 328, 31 грн.

30 000 грн.: 100% х 3% :365 х 822 = 2 026, 84 грн.

30 000 грн.: 100% х 3% :365 х 457 = 1126, 84 грн.

30 000 грн.: 100% х 3% :365 х 92 = 226, 84 грн.

Всього - 5 708, 83 грн.

На думку позивача необхідно стягнути звідповідача на її користь заборгованість в загальній сумі 233 444, 96 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача адвоката Романяка М. Я., який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

На підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер І-324, виданого 26.03.2018, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,6897 га, кадастровий номер 3523483600:02:001:2012.

03.10.2014 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю ''МихайлівськеПлюс'' укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка зкадастровим номером 3523483600:02:001:2012, що знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, зі сплатою орендної плати у розмірі 5100,96 грн, в розмірі 3% нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації, один раз на рік до 31 грудня, строк договору - 10 років, право оренди зареєстровано 15.11.2014 за № 25431169 (а.с.3-4).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31.05.2022 (справа №393/41/21) розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,6897 га, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523483600:02:001:2012, укладений 03.10.2014 між ОСОБА_3 та ТОВ ''Михайлівське-Плюс'', зареєстрований 15.11.2014 за №25431169 (а.с.5-7).

Згідно копії листа від 30.04.2021, наданого ТОВ ''Михайлівське-Плюс'', за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523483600:02:001:2012, з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки, на користь орендодавця ОСОБА_3 нараховано орендну плату по рокам: 2016р. 12422,37 грн., в тому числі ПДФО 2236,03 грн., військовий збір 186,34 грн.; 2017р. 7645,32 грн., в тому числі ПДФО 1376,16 грн., військовий збір 114,68 грн.; 2018р. 37075,18 грн., в тому числі ПДФО 6673,54 грн., військовий збір 556,12 грн.; 2019р. 7645,96 грн., в тому числі ПДФО 1376,27 грн., військовий збір 114,69 грн.; 2020р. 7645,96 грн., в тому числі ПДФО 1376,27 грн., військовий збір 114,69 грн. За 2016 рік ОСОБА_3 особисто отримала орендну плату - 26.08.2016р. в розмірі 10000 грн. (а.с.8).

Відповідно до копії списку згрупованих поштових переводів 09.12.2021 ТОВ ''Михайлівське-Плюс'' засобами поштового зв`язку здійснено переказ ОСОБА_1 коштів за оренду земельної ділянки за 2020 та 2021 роки у загальній сумі 12163,84 грн (а.с.47-50).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Майнові відносини, що виникають з договору оренди земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, в тому числі договору найму (Цивільний кодекс України), регулюються також Земельним кодексом України (далі - ЗК України), спеціальним нормативно-правовим актом у сфері оренди земельних ділянок - Законом України «Про оренду землі» та безпосередньо договором оренди землі.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч.2 ст.792 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України ''Про оренду землі''.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладання договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України ''Про оренду землі'' орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14, 15 Закону України ''Про оренду землі'' договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України ''Про оренду землі'' орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частин 4 та 5 статті 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31.05.2022 (справа №393/41/21) задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Михайлівське-Плюс'', розірвано договір оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,6897 га, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523483600:02:001:2012, укладений 03.10.2014 між ОСОБА_3 та ТОВ ''Михайлівське-Плюс'', зареєстрований 15.11.2014 за №25431169 (а.с.5-7).

Згідно вказаної постанови суду встановлено, що виходячи із нормативної грошової оцінки землі - 254843,96 грн розмір орендної плати мав складати:

- у 2017 році - 8690,34 грн. (7645,32 грн.:100х112,4%), що на 1045,02 грн. менше нарахованої відповідачем, інфляційне збільшення становить 1045,02 грн.;

- у 2019 році 7955,91 грн., що на 309,95 грн. менше нарахованої відповідачем, інфляційне збільшення становить 309,95 грн.;

- у 2020 році 8027,67 грн, що на 381,71 грн. менше нарахованої відповідачем, інфляційне збільшення становить 381,71 грн.

Недоплата відповідачем орендної плати з урахуванням індексу інфляції за 2017 рік, 2019 рік, 2020 рік складає 1736,68 грн.

Порушення орендарем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2017, 2019-2020 років стало підставою для розірвання договору.

У постанові вказано, що сума коштів, яка сплачена ТОВ ''Михайлівське-Плюс'' на користь ОСОБА_1 за 2018 рік у розмірі 37075,18 грн, у тому числі ПДФО 6673,54 грн, військовий збір 556,12 грн була сплачена саме в якості орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою саме у 2018 році, оскільки протилежного відповідачем не доведено, а тому позивач правомірно розраховувала на співмірність такої плати і за 2019-2020 роки.

За вказаного, при визначені розміру орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у даній справі, суд правомірно врахував розмір нормативної грошової оцінки землі в сумі 254843,96 грн, не прийнявши до уваги, як належний та допустимий доказ витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки землі №НВ-9904479652023, який містить інформацію про нормативно грошову оцінку земельної ділянки станом на 30.01.2023 (а.с.50).

Виходячи із нормативної грошової оцінки землі 254843,96 грн, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати по договору за 2019-2022 роки складає 26426,44 грн. без урахування податків і зборів (2019 рік 309,95 грн, 2020 рік 8027,67 грн, 2021 рік 8409,85 грн, 2022 рік 9678,97 грн (з урахуванням індексу інфляції, який становив 126,6 %).

Встановлено, що ТОВ ''Михайлівське-Плюс'' проводячи виплати орендної плати за спірний період виходило із нормативної грошової оцінки землі - 236187,90 грн, а не 254843,96 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що предметом розгляду і дослідження у справі №393/41/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ''Михайлівське-Плюс'' про розірвання договору оренди землі не було встановлення правильності нарахування розміру орендної плати за договором оренди, який на думку позивача має становити 30 000 грн на рік, постановою Кропивницького апеляційного суду від 31.05.2022 такий розмір не встановлювався, апеляційний суд зазначив про очікування позивачем на співмірність такої плати за 2019-2020 роки. Для визначення розміру орендної плати апеляційний суд виходив із нормативної грошової оцінки землі в сумі 254843,96 грн, що була вказана відповідачем.

Факт систематичної недоплати відповідачем орендної плати ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Згідно п.14 договору оренди від 03.10.2014 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення

У зв`язку з порушенням умов договору оренди від 03.10.2014 зі сплати орендної плати, відповідно до п.14 договору з ТОВ ''Михайлівське-Плюс'' на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, що в загальній сумі становить 25786,49 грн (309,95 грн (сума заборгованості за 2019р.) х 0,3% (розмір пені по договору) х 461 (кількість днів прострочення з 29.12.2021р. по 03.04.2023р.) / 100 = 428,66 грн; 8027,67 грн (сума заборгованості за 2020р.) х 0,3% (розмір пені по договору) х 461 (кількість днів прострочення з 29.12.2021р. по 03.04.2023р.) /100= 11102,27 грн; 8409,85 грн (сума заборгованості за 2021р.) х 0,3% (розмір пені по договору) х 458 (кількість днів прострочення з 01.01.2022р. по 03.04.2023р.) /100 = 11555,13 грн; 9678,97 грн (сума заборгованості за 2022р.) х 0,3% (розмір пені по договору) х 93 (кількість днів прострочення з 01.01.2023р. по 03.04.2023р.) /100 = 2700,43 грн).

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у відповідності до ст. 625 ЦК України повинен сплатити позивачу три відсотки річних від простроченої суми, що в загальній сумі становить 963,87 грн(формула розрахунку - сума санкції = С х 3 х Д:365:100, де С сума заборгованості, Д кількість днів прострочення): 309,95 грн. (сума заборгованості за 2019 рік) х 3% х 1189:365:100 = 30,27 грн.; 8027,67 грн. (сума заборгованості за 2020 рік) х 3% х 823:365:100 = 543,04 грн.; 8409,85 грн. (сума заборгованості за 2021 рік) х 3% х 458:365:100 = 316,58 грн.; 9678,97 грн. (сума заборгованості за 2021 рік) х 3% х 93:365:100 = 73,98 грн).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, що грунтуються на належно досліджених і оцінених доказах, відповідають встановленим обставинам, вимогам норм матеріального права і умовам договору оренди.

Наведені позивачем розрахунки заборгованості з орендної плати не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають умовам спірного договору оренди і грунтуються на припущеннях щодо наявності обставин і підстав для встановлення орендної плати в розмірі 30 000грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, рішення суду є законним і обгрунтованим.

Судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник