Ухвала
від 11.10.2023 по справі 490/9725/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/9725/23

н\п 1-кс/490/7042/2023 У Х В А Л А

09.10.2023р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП України в Миколаївській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152150000166 від 02.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

04.10.2023р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Згідно повідомлення 30.09.2023 близько 22:30, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували на території автостоянки бази відпочинку «Зоря», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої та спілкувалися між собою. Під час перебування у вказаному місці між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник, словесний конфлікт з приводу проходження військової служби. У зв`язку з цим у ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні по відношенню до ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та свідомо бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, 30.09.2023 близько 22:40, більш точногочасу досудовимрозслідуванням невстановлено, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 ,який знаходивсянавпроти ньогота діючиумисно тапротиправно наніскулаком правоїруки одинудар вобласть обличчя ОСОБА_7 після чогоостанній впавз висотивласного зросту при цьому вдарився головою, а саме потилицею об поверхню ґрунтового покриття та втратив свідомість.

Після цього ОСОБА_7 близько 22:43, більш точногочасу досудовимрозслідуванням невстановлено,прийшов дотями та ОСОБА_6 продовжуючи реалізовувати свій умисел,направлений наспричинення ОСОБА_7 тяжких тілеснихушкоджень,наніс ОСОБА_7 один ударкулаком правоїруки вобласть обличчя ОСОБА_7 після чогоостанній впавз висотивласного зросту при цьому вдарився головою, а саме потилицею об поверхню ґрунтового покриття та втратив свідомість.

30.09.2023 близько 22:50, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_7 прийшов до тями та разом з ОСОБА_6 почали вживати спиртні напої та спілкуватись між собою. Під час розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжився ранішевиниклий словеснийконфлікт зприводу проходженнявійськової служби. В результаті словесного конфлікту ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій умисел,направлений наспричинення ОСОБА_7 тяжких тілеснихушкоджень,наніс ОСОБА_7 один ударкулаком правоїруки вобласть обличчя ОСОБА_7 після чогоостанній впавз висотивласного зросту при цьому вдарився головою, а саме потилицею об поверхню асфальтобетонного покриття та втратив свідомість.

Внаслідок вчинених ОСОБА_6 протиправних дій ОСОБА_7 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з внутрішньочерепним крововиливом, набряком та натуханням речовини головного мозку, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер перебуваючи на відкритій території автостоянки, розташованої на території бази відпочинку «Зоря», розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (Березанський) район, с. Коблеве, проспект Курортний, 55.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, зазначивши в обґрунтування про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив їх задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні відмовився від надання пояснень по суті повідомленої підозри та вчиненого кримінального правопорушення в порядку положень ст. 63 Конституції України. Лише зазначив, що військовослужбовець ОСОБА_7 будучи напідпитку,провокував наконфліктну ситуаціюта самевін першимпочав бійку.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання з огляду на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які вказує слідчий та прокурор. Так, ОСОБА_6 має дружину та дитину, міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики. Таким чином захисник вважав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків та унеможливить незаконний вплив на військовослужбовців, які є свідками у даному провадженні.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

У відповідності до нормКПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру в скоєні умисного тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторониумисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У випадку, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії залежно від наслідків слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 КК України чи ст. 128 КК України.

Отже, розмежування умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, що спричинило її смерть (ч. 2 ст. 121 КК України), і вбивство, вчинене через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України), здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів.

З приводу зазначеного Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію (провадження №№ 51-6829 км 18, 51-649 км 18, 51-2941 км 18, 51-1147 км 19).

Так, на даному етапі досудового розслідування судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_7 не проведено та встановлено механізму отримання тілесних ушкоджень та їх взаємозв`язку із настанням смерті потерпілого.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №2316 від 02.10.2023р. вбачається, що причиною смерті ОСОБА_7 є закрита черепно-мозкова травма з внутрішньочерепним крововиливом, набряком та набуханням речовини головного мозку.

З матеріалів даного кримінального провадження, зокрема протоколів допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколів слідчих експериментів за їх участю та наданих учасниками процесу пояснень вбачається, що на фоні вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в проміжок часу близько з 22:30год. 30.09.2023р. до 01:00 год. 01.10.2023р. з різною періодичністю, не менше 4 разів відбувались конфліктні ситуації, в ході кожної з яких ОСОБА_6 наносив один удар рукою в область обличчя ОСОБА_7 , від чого останній падав з висоти власного зросту на землю та вдарявся зокрема потилицею об ґрунтове покриття (під час третього падіння вдарився головою об бетонну плиту) та на нетривалий час втрачав свідомість. Після кожного падіння ОСОБА_7 , ОСОБА_6 нанесення ударів одразу припиняв. При цьому відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 володіє спеціальними навичками бою, або що тілесні ушкодження, які спричинили смерть, настали саме від завданих ОСОБА_6 ударів (або одного з таких ударів).

Окрім того з показань свідків та самого підозрюваного в судовому засіданні вбачається, що поведінка ОСОБА_7 була провокативною - після отриманих ударів від ОСОБА_6 , він вчергове підіймався та намагався з`ясувати обставини з ОСОБА_6 . З вказаного вбачається, що фактично наносячи ОСОБА_7 удари в область обличчя, ОСОБА_6 тим самим намагався припинити його дії, тобто усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, однак недбало або самовпевнено ставився до того, що ОСОБА_7 неодноразово падав на тверду поверхню, вдарявся в тому числі головою та від чого може настати суспільно небезпечний наслідок у вигляді смерті потерпілого.

Тобто наразі, прямих доказів того, що підозрюваний усвідомлював, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачав такі наслідки і бажав або свідомо припускав їх настання (ст. 24 КК України), матеріали клопотання та кримінального провадження не містять.

Таким чином вбачається, що в даному випадку, виходячи з характеру та способу дій підозрюваного, а також наявних матеріалів, можливо стверджувати, що могло мати місце вбивство, вчинене через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України), а кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України може змінитися після отримання висновку судово-медичної експертизи.

На підставі викладеного підозра є обґрунтованою лише в частині події та причетності ОСОБА_6 до неї, що підтверджується фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події, а саме території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до якого зафіксовано обстановку та сліди вчинення кримінального правопорушення, виявлено та вилучено предмети, які мають значення для досудового розслідування; показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які надали покази відносно обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 ; протоколами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які показали місце вчинення кримінального правопорушення, обставини та механізм нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ; матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Обґрунтовуючи необхідність обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор вказав про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи наявність наведених ризиків, слідчий суддя виходить з наступного.

Зважаючи на можливу зміну кваліфікації дій підозрюваного на менш тяжкий злочин; те, що ОСОБА_6 одружений, виховує малолітню дитину, має міцні соціальні зв`язки, є раніше не судимий, наразі є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , за місцем проходження служби та місцем мешкання характеризуються виключно позитивно та бажає продовжити служити; беручи до уваги те, що прокурором в судовому засіданні не доведено яким чином ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, зважаючи на обмежувальні заходи щодо переміщення чоловіків в умовах воєнного стану, зможе переховуватися чи виїхати за кордон, за такого вбачається, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеним.

Враховуючи те, що свідки у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_6 є знайомими, проходять службу в одній військовій частині; зважаючи на те, що з показів свідків вбачається, що підозрюваний вже вживав заходів щодо незаконного впливу на них - прохав не говорити про його причетність до події; беручи до уваги те, що досудове розслідування перебуває на початковому етапі, встановлюється повне коло осіб свідків, при цьому ОСОБА_6 наразі в порядку ст. 63 Конституції України відмовляється від надання пояснень щодо події, що мало б важливе значення для встановлення повних та об`єктивних обставин вчиненого злочину, за такого вбачаються наявними ризики незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які є вагомими. Однак з урахуванням наміру ОСОБА_6 продовжити військову службу, наявністю позитивних характеризуючих матеріалів, вбачається, що запобігти їх настанню є можливість шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, що буде запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 199 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов`язки з`являтися за викликом слідчого, прокурора або суду на весь строк досудового розслідування та розгляду справи в суді, а також на строк до 04.12.2023р. встановити обов`язок:

- не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду в період з 17:00г. до 09:00г.;

- не виїжджати за межі м. Миколаєва;

- повідомляти про зміну засобів зв`язку.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудЦентральний районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення11.10.2023
Оприлюднено13.10.2023
Номер документу114081700
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою

Судовий реєстр по справі —490/9725/23

Ухвала від 04.12.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Подзігун Г. В.

Ухвала від 29.11.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Подзігун Г. В.

Ухвала від 29.11.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Подзігун Г. В.

Ухвала від 11.10.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

Ухвала від 09.10.2023

Кримінальне

Центральний районний суд м. Миколаєва

Дірко І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні