Ухвала

від 29.11.2023 по справі 490/9725/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/9725/23

н\п 1-кс/490/7687/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Софіївка Миколаївськогорайону Одеськоїобласті,громадянина України,військослужбовця ЗСУвійськової частини НОМЕР_1 ,одруженого,з середньоюосвітою,раніше несудимого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12023152150000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

04.10.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Згідно вказаного повідомлення встановлено, що ОСОБА_4 , 25.02.2022 призваний за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", відправлений до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з моменту відправлення ОСОБА_4 у військову частину НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби, а з 17.09.2023 ОСОБА_4 зараховано до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.

Згідно ст. 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка набрала чинності для України 11.09.1997, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Положеннями ст.ст. 3, 27 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до ст. 281 Цивільного кодексу України фізична особа має невід`ємне право на життя, а також не може бути позбавлена життя.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Однак, діючи на порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_4 вчинив умисний злочин.

30.09.2023, близько 22:30, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебували на території автостоянки бази відпочинку «Зоря», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої та спілкувалися між собою.

Під час перебування у вказаному місці між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виник, словесний конфлікт з приводу проходження військової служби.

У зв`язку з цим, у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні по відношенню до ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та свідомо бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, 30.09.2023 близько 22:30 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до ОСОБА_9 , який знаходився навпроти нього, біля будинку охорони території майданчику для паркування автомобілів, умисно наніс кулаком правої руки один удар в область обличчя ОСОБА_9 , після чого останній впав з висоти власного зросту при цьому вдарився головою, а саме потилицею об поверхню ґрунтового покриття та втратив свідомість.

Не зупинившись на досягнутому, після того, як ОСОБА_9 , близько 3:00 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, прийшов до тями, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, вдруге наніс ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_9 , від яких останній впав на ґрунтове покриття біля будинку охорони території майданчику для паркування автомобілів, де вони вживали спиртні напої та втратив свідомість.

Того ж дня, близько 00:00 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 , прийшов до тями та разом з ОСОБА_4 продовжили вживати спиртні напої та спілкуватись між собою.

Під час розмови, між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , продовжився раніше виниклий словесний конфлікт з приводу проходження військової служби.

У результаті словесного конфлікту, 01.10.2023, близько 01:00 годин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), продовжуючи реалізовувати свій умисел направлений на спричинення ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці біля будинку охорони території майданчику для паркування автомобілів, ліктем своєї правої руки, умисно наніс ОСОБА_9 один удар в область щелепи останнього. Від нанесеного удару, ОСОБА_9 впав на землю та вдарився потилицею об поверхню бетонної пішохідної доріжки та втратив свідомість.

Через декілька хвилин, після того, як ОСОБА_9 прийшов до тями, конфлікт між останнім та ОСОБА_4 продовжився. У ході конфлікту, ОСОБА_4 почав штовхати ОСОБА_9 . Далі, від поштовхів ОСОБА_4 , ОСОБА_9 впав на поверхню ґрунту посеред майданчику для паркування автомобілів, де перебував приблизно до 08.30 годин, тобто до часу, доки труп ОСОБА_9 не був виявлений іншими військовослужбовцями вказаної військової частини.

Внаслідок спричинених ОСОБА_4 протиправних дій відносно ОСОБА_9 , у останнього виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з внутрішньочерепним крововиливом, набряком та набуханням речовини головного мозку, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер перебуваючи на відкритій території автостоянки, розташованої на території бази відпочинку «Зоря», розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (Березанський) район, с. Коблеве, проспект Курортний, 55.

09.10.2023слідчим ухвалоюслідчого суддіЦентрального районногосуду м.Миколаєва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту унічний час,із покладеннямна ньогообов`язків,строком до04.12.2023.

22.11.2023заступником керівникаспеціалізованої прокуратуриПівденного регіонустрок досудовогорозслідування продовженодо 3місяців,тобто до04.01.2024.

Крім того, в судовому засіданні захисник подала клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. В обґрунтування клопотання вказав, що на даний час відпали будь-які ризики, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України. Також вказала, що з моменту винесеної ухвали про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу останній виконував всі покладені на нього обов`язки.

Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування. В обґрунтування клопотання вказав, що для завершення досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу обумовлена тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.

Підозрюваний та його засник проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Просили задовольнити клопотання захисника про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Підозра є обґрунтованою та підтверджується наступними зібраними доказами у кримінальному провадженні: фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події, а саме території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до якого зафіксовано обстановку та сліди вчинення кримінального правопорушення, виявлено та вилучено предмети, які мають значення для досудового розслідування; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які надали покази відносно обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_9 ; протоколами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які показали місце вчинення кримінального правопорушення, обставини та механізм нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ; висновком судо-медичного експерта, за результатами якого встановлено причину смерті ОСОБА_9 , наявність тілесних ушкоджень у потерпілого, механізм їх нанесення та ступінь тяжкості; іншими наявними матеріалами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження та пояснень прокурора у судовому засіданні вбачається, що для закінчення досудового розслідування необхідно: отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали службового розслідування з військової частини НОМЕР_1 ; закінчити проведення додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 ; з урахуванням отриманих, з`ясованих фактичних обставин вирішити питання щодо остаточної правової кваліфікації дій ОСОБА_4 та повідомити останньому про підозру в остаточній редакції; провести інші слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення об`єктивних обставин вчиненого кримінального правопорушення, необхідність у яких може виникнути за наслідками проведення вищезазначених процесуальних дій; виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваними і захисниками та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом; скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час вказані ризии не зникли та не зменшились, за такого, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Також,оскільки стороноюзахисту ненаведено нових обставин, які не досліджувались та не оцінювались слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, та були б підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який, у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

З урахуванням викладеного, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 196, 199, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строкзастосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту із забороноюна строк до04січня 2024року включнозалишати місцепроживання заадресою: АДРЕСА_3 вперіод доби з 22 години до 07 години наступного дня та залишенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.10.2023 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали оголошено 01 грудня 2023 року о 13 год. 00 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10