Постанова

від 10.10.2023 по справі 915/715/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/715/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Агропомкомплект» - керівник Хорошкін С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023

по справі №915/715/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект»

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення коштів в сумі 501 594, 54 грн.

суддя суду першої інстанції Олейняш Е.М.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14

повний текст рішення складено та підписано: 05.06.2023.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»: 321 000, 00 грн. - основного боргу; 24 226, 11 грн. - 3 % річних від прострочених сум; 136 939, 35 грн. - інфляційних втрат; 19 429, 08 грн. пені за прострочку оплати товару.

Позивач також просив зазначити в рішенні про нарахування 3% річних від прострочених непогашених сум до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Нараховувати за формулою: 3 % річних = Сх3хД/365/100, де С сума основного боргу, Д кількість днів прострочення, починаючи з 27.12.2022 до моменту виконання рішення.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 16.03.2020 № 53-123-11-20-06200, а саме: зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар в сумі 321 000, 00 грн. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 06.06.2020 по 26.12.2022 у сумі 24 226, 11 грн., інфляційні втрати за період з червня 2020 року по листопад 2022 року у сумі 136 939, 35 грн., пеня за період з 06.06.2020 по 15.03.2021 у сумі 19 429, 08 грн., які заявлено до стягнення.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект»:

- 321 000, 00 грн. - основного боргу;

- 23 991, 70 грн. - 3% річних від прострочених сум;

- 136 229, 24 грн. - інфляційних втрат;

- 18 337, 01 грн. пені за прострочку оплати товару;

- 7 493, 37 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Встановлено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, здійснювати нарахування на суму заборгованості, починаючи з 27.12.2022 і до моменту виконання цього рішення, 3 % річних за такою формулою: сума 3 % річних = Сх3хД/365/100, де С сума основного боргу, 3 розмір процентів, Д кількість днів прострочення сплати суми основного боргу (несплаченої частини), 365 - кількість днів у році.

В решті позову відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

Суд зазначив, що станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 321 000, 00 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначив, що позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування 3 % річних по кожній накладній окремо, та здійснив власний перерахунок розміру 3 %, який склав - 23 991, 70 грн.

Судом визнано Інфляційні втрати в розмірі 136 229, 24 грн., які є обґрунтованими, в сумі 710, 11 грн. відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

Щодо вимоги про стягнення пені, судом встановлено, що при нарахуванні суми пені позивачем неправильно визначено період нарахування пені по зобов`язанню по кожній накладній. Судом здійснено власний перерахунок та встановлено, що сума пені складає - 18 337, 01 грн.

Також, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, з наявністю яких закон пов`язує можливість зменшення штрафних санкцій.

Щодо наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), судом зазначено, що відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обставин непереборної сили, зокрема, відповідного сертифікату про засвідчення відповідних обставин саме за його зверненням до ТПП відповідно до умов п. 7.2 договору; не подано суду доказів повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин протягом 10 днів з дня настання відповідних обставин відповідно до умов п. 7.2 договору; не доведено, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами саме укладеного з позивачем договору. Крім того, в силу умов п. 7.3 договору недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

26.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 по справі №915/715/22, в який скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 по справі №915/715/22 в частині стягнення пені та винести в цій частині рішення про зменшення пені на 99%.

Посилаючись на скрутний майновий стан підприємства, у тому числі з введення в Україні воєнного стану, відповідач просить суд зменшити розмір пені.

Крім того, скаржник посилається на указ Президента України №406/2020 від 22.09.2020 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики», на виконання якого функції управляння відповідача перейшли до Кабінету Міністрів, скаржник вважає ці обставини винятковими, які напряму вплинули на неплатоспроможність підприємства.

Доводи інших учасників провадження у справі.

14.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що рішення суду було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/715/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/715/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 по справі №915/715/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

03.07.2023 матеріали справи №915/715/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 по справі №915/715/22.

Призначено справу № 915/715/22 до розгляду на 10.10.2023 о 14:00 год.

В судовому засіданні 10.10.2023 представник позивача надав пояснення, в яких заперечував щодо доводів та вимог апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні не з`явився про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

09.10.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване, тим, що відповідач знаходиться у Миколаївській області, в якій систематично оголошується повітряна тривога, яка передбачає весь персонал перебувати в безпечному місці.

В судовому засіданні Позивач заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до наступного.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія також враховує, наступне:

1) у даному випадку скаржник в клопотанні про відкладення розгляду справи не повідомив, з якої причини він не може прибути в судове засідання до міста Одеси. Клопотання скаржника містить посилання на загальновідомі факти без зазначення причин неможливості скаржника прибути до суду;

2) представник скаржника не був позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

3) ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась.

4) Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна енергогенеруюча компанія» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є скаржником по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладено доводи, з яких він не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.

5)Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим, що виключає можливість його задоволення.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

10.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом та Південно-західним апеляційним господарським судом, зміст спірних правовідносин.

Відповідно до наказу ДП НАЕК «Енергоатом» № 01-228-н від 21.04.2022 року «Про зміну найменування ВП «Южно-Українська АЕС» з метою приведення найменування ВП «Южно-Українська АЕС» у відповідність із вимогами стандартів державної мови та правил українського правопису, з урахуванням службової записки виконавчої дирекції з правового забезпечення від 14.04.2022 № 01-142/10сл наказано перейменувати «Відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ВП ЮУАЕС) на «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі ВП ПАЕС) без зміни функцій, організаційної структури, штатного розпису та чисельності працівників відокремленого підрозділу.

Пунктом 2 вищевказаного наказу покладено на ВП ПАЕС відповідальність за ведення та супроводження усіх виробничих, організаційно-розпорядчих, договірних, дозвільних тощо документів ВП ЮУАЕС.

Наказ оприлюднено на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» https://www.energoatom.com.ua/.

Інформація щодо зміни найменування відокремленого підрозділу внесена до ЄДРЮОФОПГФ.

16.03.2020 між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (покупець) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-11-20-06200.

Відповідно до п. 12.1 договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021.

До договору сторонами складено Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 321 000, 00 грн. з ПДВ.

07.07.2020 сторонами укладена Додаткова угода № 1, відповідно до якої внесено зміни в позицію 8 Специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору).

Договір, додаткова угода № 1 та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар код CPV 38330000-7 по ДК 021:2015 Ручні прилади для вимірювання відстаней (Вимірювальний інструмент різний) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше 2019 року.

Відповідно до п. 1.3 договору місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару є твердою та складає:

разом: 267 500, 00 грн. без ПДВ

крім того ПДВ 20% 53 500, 00 грн.

Всього з ПДВ: 321 000, 00 грн. (триста двадцять одна тисяча грн. 00 коп.)

Відповідно до п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro на протязі 120 днів, але не пізніше 01.09.2020 на умовах:

- DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство, відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 договору з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках);

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця Yuaes pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою наданою постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;

- документ, який підтверджує якість товару;

- свідоцтво про калібровку на кожну одиницю продукції, видане українським акредитованим підприємством, не раніше січня 2020 року.

Відповідно до п. 3.3 договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.13 договору покупець та постачальник здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків. За прострочку оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 5.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» та П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС».

Відповідно до п. 7.1 договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дії законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що втупили в силу після укладання даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

Відповідно до п. 7.2 договору форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входять повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.

Відповідно до п. 7.3 договору недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 11.1 договору покупець зобов`язаний:

11.1.1 своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари;

11.1.2приймати поставлені товари згідно розділу 5.

Відповідно до п. 11.4 договору постачальник має право:

11.4.1 своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар в повному обсязі на загальну суму 321 000, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними. Всі накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Підставою поставки товару у вищевказаних накладних зазначено договір № 53-123-11-20-06200 від 16.03.2020 та Специфікація № 1 від 16.03.2020.

Факт перевезення та доставки товару і документів підтверджується товарно-транспортними накладними № 154 від 31.03.2020, № 208 від 29.04.2020, № 245 від 20.05.2020, № 335 від 24.06.2020, № 376 від 10.07.2020, а також експрес-накладними Нової пошти від 29.04.2020, від 20.05.2020, від 10.07.2020.

Факт постачання товару належної якості, а також надання постачальником покупцю передбачених п. 3.2 договору документів, що підтверджують якість товару, підтверджується наявними в матеріалах справи ярликами на придатну продукцію № 5-615 від 08.04.2020, № 5-623 від 06.05.2020, № 5-639 від 02.06.2020, № 5-653 від 01.07.2020, № 5-659 від 15.07.2020.

Дати постачання та проходження вхідного контролю товару, поставленого за договором, повідомлено відповідачем позивача в листі № 07/7510 від 29.04.2021.

На виконання вимог податкового законодавства та умов договору позивачем зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по господарським операціям.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, в силу умов п. 2.2, п. 3.2, п. 5.1 договору та ст. 253 ЦК України граничними строками оплати за товар є:

- оплата по накладній № 310301А/с3/01 від 31.03.2020 повинна була бути здійснена в період з 08.04.2020 по 15.06.2020 (включно). З 16.06.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- оплата по накладній № 290403А/с3/01 від 29.04.2020 повинна була бути здійснена в період з 07.05.2020 по 13.07.2020 (включно). З 14.07.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- оплата по накладній № 200504А/с3/01 від 20.05.2020 повинна була бути здійснена в період з 04.06.2020 по 07.08.2020 (включно). З 08.08.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

- оплата по накладній № 240602А/с3/01 від 24.06.2020 повинна була бути здійснена в період з 01.07.2020 по 02.09.2020 (включно). З 03.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання;

- оплата по накладній № 100701А/с3/01 від 10.07.2020 повинна була бути здійснена в період з 21.07.2020 по 22.09.2020 (включно). З 23.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання;

- оплата по накладній № 100702А/с3/01 від 10.07.2020 повинна була бути здійснена в період з 21.07.2020 по 22.09.2020 (включно). З 23.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

03.11.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 1457 від 03.11.2020 про сплату боргу за договором поставки № 53-123-11-20-06200 від 16.03.2020, в якій позивач просив оплатити заборгованість по договору поставки від 16.03.2020 з урахуванням штрафних санкцій. До претензії додавався акт звірки розрахунків від 03.11.2020. Факт направлення претензії підтверджується поштовою накладною 0500334425889.

У відповідь на претензію № 1457 від 03.11.2020 відповідачем направлено позивачу лист № 07/19376 від 19.11.2020, в якому відповідач зазначив, що у зв`язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед ДП «НАЕК «Енергоатом», суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла фінансова криза не платежів, у зв`язку з чим відповідач просив розглянути можливість перенесення термінів виконання договірних зобов`язань, в частині сплати по договору за раніше поставлені ТМЦ, на максимально можливі терміни.

05.04.2021 позивач направив на адресу відповідача лист № 251 від 05.04.2021 з вимогою погасити заборгованість.

Факт направлення листа № 251 від 05.04.2021 підтверджується поштовою накладною та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.04.2021 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 287 від 21.04.2021, в якому позивач просив повідомити дати виконання постачальником умов п. 5.1 укладеного договору по кожній із вищезазначених накладних.

Факт направлення листа підтверджується поштовою накладною та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідь на вищевказаний лист відповідачем направлено на адресу позивача лист № 07/7510 від 29.04.2021, в якому відповідач надав інформацію щодо дат постачання та проходження вхідного контролю товару, поставленого за договорами.

Відповідно до картки рахунку 36.1.0 «Розрахунки з покупцями» по контрагенту ВП «Южно-українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» за договором на постачання товару № 53-123-11-20-06200 від 16.03.2020 сальдо на 30.04.2021 ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Агропромкомплект» складає 321 000, 00 грн.

Невиконання відповідачем обов`язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар мало наслідком виникнення заборгованості та нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, а також пені, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Позиція Південно західного апеляційного господарського суду.

Оскільки рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 у справі № 915/715/22 відповідачем оскаржується лише в частині стягнення з нього на користь позивача пені у сумі 18 337, 01 грн., а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правомірності стягнення загальної суми заборгованості за спірним договором постачання товару, інфляційних втрат та 3% річних не переглядається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Відповідно до п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 4.13 договору покупець та постачальник здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків. За прострочку оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Враховуючи, що умови п. 2.2 та п. 4.13 договору є суперечливими, суд під час розгляду даної справи та тлумачення умов укладеного між сторонами договору виходить з принципу contra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Оскільки договір поставки укладений за результатами публічної закупівлі та відповідний проект договору надавався відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач повинен нести ризик, пов`язаний з невідповідністю (суперечністю) умов договору в частині нарахування пені.

Позивачем нараховано відповідачу 19 429, 08 грн. пені. Нарахування пені здійснено за прострочення оплати товару по кожній накладній окремо. Детальний розрахунок пені, здійснений позивачем, додано до матеріалів справи.

Перевіривши розрахунок суми пені, судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні суми пені позивачем неправильно визначено період нарахування пені по зобов`язанню по кожній накладній.

Місцевим господарським судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою Бази законодавство «Ліга.Закон» та встановлено, що сума пені становить:

- по накладній № 310301А/с3/01 від 31.03.2020 на суму 235 474, 32 грн. пеня за період з 16.06.2020 по 05.12.2020 становить 13 356, 41 грн.;

- по накладній № 290403А/с3/01 від 29.04.2020 на суму 43 018, 80 грн. пеня за період з 14.07.2020 по 09.01.2021 становить 2 539, 16 грн.;

- по накладній № 200504А/с3/01 від 20.05.2020 на суму 18 553, 20 грн. пеня за період з 08.08.2020 по 29.01.2021 становить 1 065, 01 грн.;

- по накладній № 240602А/с3/01 від 24.06.2020 на суму 816, 96 грн. пеня за період з 03.09.2020 по 28.02.2021 становить 47, 99 грн.;

- по накладній № 100701А/с3/01 від 10.07.2020 на суму 8 711, 16 грн. пеня за період з 23.09.2020 по 15.03.2021 становить 500, 17 грн.;

- по накладній № 100702А/с3/01 від 24.06.2020 на суму 14 425, 56 грн. пеня за період з 23.09.2020 по 15.03.2021 становить 828, 27 грн.

Загальна сума пені становить 18 337, 01 грн.

Враховуючи вищевикладене, сума пені в розмірі 18 337, 01 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті пені в сумі 1 092, 07 грн. судом обґрунтовано відмовлено, апеляційна скарга не містить заперечень щодо розрахунку пені.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

За частиною 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Разом з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів зазначає, що порушення умов договору з боку відповідача почалось з 2020, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Так, із установлених обставин цієї справи вбачається, що відповідач протягом спірного періоду (з дати поставки до дати подачі позовної заяви до господарського суду) працював і працює, незважаючи на введений воєнний стан в Україні та повномасштабну воєнну агресію РФ проти України, з огляду на що, саме по собі введення воєнного стану в країні не свідчило про принципову неможливість здійснення відповідачем господарських зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Отже, аргументи скаржника в цій частині є безпідставними та такими, що не приймаються колегією суддів до уваги, також і з огляду на те, що ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем не надано належних та допустимих письмових доказів для зменшення пені та застосування статті 233 ГК України та 551 ЦК України.

Посилання скаржника на факт перебування ринку електричної енергії України в кризовому стані колегією суддів оцінюються критично, адже за умовами статті 42 Господарського кодексу України підприємництво є самостійною господарською діяльністю, яка здійснюється на власний ризик, відтак сам по собі основний вид господарської діяльності відповідача у вигляді виробництва електроенергії жодним чином не свідчить про наявність правових підстав для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов`язань за вищенаведеним договором підряду.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією Господарського суду Миколаївської області, викладеною ним в оскаржуваному рішенні від 05.06.2023 у справі №915/715/22, щодо правомірності стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми пені з підстав неналежного виконання останнім своїх господарських зобов`язань. При цьому, доводи скаржника про відсутність його вини у невиконанні зобов`язань не приймаються колегією суддів як належні, оскільки такі не підтверджені жодними наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Враховуючи викладене, доводи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна енергогенеруюча компанія» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції, а, відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення в оскаржуваній частині у даному випадку відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2023 у справі №915/715/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.10.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяК.В. Богатир