Постанова

від 03.10.2023 по справі 461/2435/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/2435/22 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/2811/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова в складі судді Мироненко Л.Д. від 29 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, Львівської районної військової адміністрації,Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської областіпро відшкодування шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади в Україні, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, Львівської районної військової адміністрації, Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської областіпро відшкодування шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади в Україні відмовлено повністю.

Дане рішення оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Вважають, що судом першої інстанції порушено процесуальне і матеріальне право, що призвело до винесення судового рішення, яке не відповідає вимогам і практикам національного законодавства. Судом не надано оцінки доказам, не взято до уваги рішення Конституційного Суду України, Рекомендацій Мінюсту, Постанови Верховного Суду. Щодо розрахунку моральної шкоди, суддя відмовився виконувати Конституцію України і міжнародні договори. Зазначають, що суд першої інстанції не застосував норми міжнародного права, а те що зазначив у своєму рішенні суперечить ст.6 Конвенції в розумінні міжнародного права.

В судове засідання окрім позивача ОСОБА_1 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Судом відмовлено у допуску до розгляду справи особам, що мали намір представляти відповідачів Львівську районнувійськову адміністраціютаУправління соціальногозахисту населенняЛьвівської районноїдержавної адміністраціїЛьвівської області у зв`язку із відсутністю у них належних повноважень, що були б підтверджені відповідними документами.

Так, частинами першою, третьою статті 58 ЦПК Українивстановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діятивід їїімені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництвооргану державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додатковогоуповноваження (довіреності).

Згаданими особами на представництво інтересів згаданих відповідачів Львівської районноївійськової адміністраціїтаУправління соціальногозахисту населенняЛьвівської районноїдержавної адміністраціїЛьвівської областінадано довіреності, які судом їм повернуті (так як не можуть бути належним документом на представництво інтересів державного органу, про що йшлося).

Пунктом 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII«Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділXV«Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.

Представниками відповідачів, також, не подано жодних доказів про те, що вони є діючими адвокатами і відповідно вправі діяти не в порядку самопредставництва, а як представник.

У зв`язку з вищенаведеним підстав для допуску вказаних осіб як представників відповідачів у суду не було.

Вказане, також, відповідає правовій позиції, викладеній в ухвалі Верховного Суду від 21.04.2020 року у справі №639/7781/16-ц.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи в судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змістуоскаржуваного рішеннявбачається,що судпершої інстанції,посилаючись,зокрема,на ст.ст. 56Конституції України, 23,1167,1173,1174ЦК України, ст.3Закону України"Просудовий збір"та відмовляючиу задоволенніпозову виходив з того, що на підтвердження заподіяння позивачу моральної шкоди останнім подано до суду: -рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, яке набрало законної сили 04 листопада 2021 року у справі № 380/13832/21 та яким адміністративний позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій задоволено, визнано протиправною дії відповідача Львівської районної державної адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення , щодо ненадання субсидії в повному обсязі відповідно фактичних доходів сім`ї та вимог Закону та зобов`язано Львівську районну державну адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі за період 2018-2021року; -постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Слободою А.П, якою. відкрито виконавче провадження № 67791697 на підставі виконавчого листа № 380/13832/21 виданого Львівським окружним адміністративним судом. про зобов`язання Львівської районної державної адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі за період 2018-2021року; -рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 380/4440/21, яким позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації щодо надання неповної та несвоєчасної відповіді (інформації) за запитом ОСОБА_2 від 01.12.2020 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено; -постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у вказаній справі, якою апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року без змін; -постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Леськівим Б.Я., якою відкрито виконавче провадження № 67141965 на підставі виконавчого листа № 380/4440/21 виданого Львівським окружним адміністративним судом. про зобов`язанння Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; -ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, якою заяву представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Львів) - задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №380/4440/21, який виданий 04 жовтня 2021 року, з Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації на його правонаступника Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області;

-рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 05 січня 2022 року, у справі № 380/12362/21 та яким позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, скасування вчинити дії , стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги. Скасовано рішення Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації від 24.02.2021 та від 12.05.2021 про відмову ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги, зареєстровані за вх. № 2-854 від 31.12.2020 та за вх. № П-230/127 від 27.04.2021, з урахуванням висновків суду по цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено; -постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Х.А., якою відкрито виконавче провадження № 68514664 на підставі виконавчого листа № 380/12362/21 виданого Львівським окружним адміністративним судом. про зобов`язанння Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; -заяву про злочин вчинений посадовими особами органів державної влади, яка зареєстрована 17 лютого 2022 року у відділі поліції № 1 Львівського районного упралвннія поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що посадові особи Львівської районної державної адміністрації відмовляються добровільно виконувати судові рішення, відмовляються виконувати вказані судові рішення після відкриття відповідних виконавчих проваджень, чим завдали позивачам матеріальної та моральної шкоди, та на думку останніх, вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 382 Кримінального кодексу України; -ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року, відповідно до якої Скаргу ОСОБА_1 про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області по заяві Дерка Петра Євгеновича та Надозірної Лідії Данилівни від 17.02.2022 року задоволено та зобов`язано уповноважених осіб відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 невідкладно внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, по поданій заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 17.02.2022 про можливе вчинення злочину та розпочати досудове розслідування; -витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження № 120221413800000309. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що проаналізувавши надані позивачами докази, суд вважає недоведеними позовні вимоги про спричинення їм моральної шкоди. Сам лише факт наявності такого елементу цивільно-правової відповідальності як неправомірність дій органу державної влади, що встановлено судовими рішеннями у адміністративних справах, не може бути достатнім доказом завдання позивачу моральної шкоди. Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди, перенесених моральних страждань та переживань; не подано доказів наявності вини, причинного зв`язку між діями відповідачів:Львівської районної військової адміністрації, Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської областіта шкодою (погіршення стану здоров`я, зниження престижу, ділової репутації тощо), а відтак відсутні підстави такого відшкодування. Крім того, при постановленні даного рішення судом враховується, що органами ДВС на даний час здійснюється примусове виконання рішень судів для відновлення порушених прав позивачів.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.

23 травня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд із позовом до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, Львівської районної військової адміністрації,Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області,у якому просили:

- стягнути з Держави Україна через Державну Казначейську Службу України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 1500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч 00 копійок ) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 750 000 гривень 00 копійок ( сімсот п`ятдесят тисяч гривень), на користь ОСОБА_2 750 000 гривень 00 копійок ( сімсот п`ятдесят тисяч гривень).

Позов мотивували тим, що рішеннями Львівського окружного адміністративного суду задоволено позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області, Львівської районної державної адміністрації, зокрема визнано протиправними дії відповідачів щодо ненадання субсидії в повному обсязі відповідно фактичних доходів сім`ї та вимог закону, зобов`язано Львівську районну державну адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності до вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі, зобов`язано надати відповідь на запит позивача ОСОБА_2 про передбачені їй законодавством пільги і допомоги. Постановами державних виконавців відкриті виконавчі провадження щодо примусового виконання вказаних рішень. Однак, станом на день подачі позовної заяви до суду судові рішення не були виконані. Позивачі вказують, що посадові особи органів державної влади своєю бездіяльністю поставили їх за межі виживання. Соціальні гарантії відповідно до Конституції України не виконані. Окрім наведених обставин у рішеннях судів, позивачі зазначають, що посадові особи на їхні усні звернення відкрито глузували та принижували їх як людей, чим завдавали і по даний час завдають їм моральної шкоди , яка полягає у приниженні честі і гідності ,відриві від звичайних занять, стресі, перебуванні у постійному стані невизначеності.Додатково вказують, що внаслідок невиконання рішення суду у них відсутні кошти для сплати платежів по комунальних послугах, що призвело до відключення послуг газопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, яке набрало законної сили 04 листопада 2021 року у справі №380/13832/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, адміністративний позовом задоволено. Визнано протиправну бездіяльність відповідача Львівську Обласну Державну Адміністрацію, щодо не надання відповіді на подану заяву від 15.06.2021 року і невчинення дій. Визнано протиправною дії відповідача Львівську Районну Державну Адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення , щодо ненадання субсидії в повному обсязі відповідно фактичних доходів сім`ї та вимог Закону. Зобов`язано Львівську Районну Державну Адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі за період 2018-2021року.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Слобода А.П. від 08.12.2021 року відкрито виконавче провадження № 67791697 на підставі виконавчого листа № 380/13832/21 виданого Львівським окружним адміністративним судом. про зобов`язання Львівської районної державної адміністрацію в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі за період 2018-2021року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 380/4440/21 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації щодо надання неповної та несвоєчасної відповіді (інформації) за запитом ОСОБА_2 від 01.12.2020 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у вказаній справі, апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року залишено без змін.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Леськів Б.Я., відкрито виконавче провадження № 67141965 на підставі виконавчого листа № 380/4440/21 виданого Львівським окружним адміністративним судом. про зобов`язанння Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у справі №380/4440/21 заяву представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Львів) - задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №380/4440/21, який виданий 04 жовтня 2021 року, з Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Грушевського, 11, м. Пустомити, Львівська область, 81100; код ЄДРПОУ: 03194364) на його правонаступника Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області (місцезнаходження: вул. В. Винниченка, 18, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 44000827).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 05 січня 2022 року, у справі № 380/12362/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, скасування вчинити дії, стягнення моральної шкоди, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги. Скасовано рішення Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації від 24.02.2021 та від 12.05.2021 про відмову ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги, зареєстровані за вх. № 2-854 від 31.12.2020 та за вх. № П-230/127 від 27.04.2021, з урахуванням висновків суду по цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Х.А., відкрито виконавче провадження № 68514664 на підставі виконавчого листа № 380/12362/21 виданого Львівським окружним адміністративним судом. про зобов`язанння Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

17.02.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в ВП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області із заявою про злочин вчинений посадовими особами органів державної влади, у якій позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що посадові особи Львівської районної державної адміністрації відмовляються добровільно виконувати судові рішення, відмовляються виконувати вказані судові рішення після відкриття відповідних виконавчих проваджень, чим завдали позивачам матеріальної та моральної шкоди, та на думку останніх, вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 382 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29 березня 2022 року у справі №466/1296/22 скаргу ОСОБА_1 про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженою особою відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області по заяві Дерка Петра Євгеновича та Надозірної Лідії Данилівни від 17.02.2022 року задоволено та зобов`язано уповноважених осіб відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 невідкладно внести відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, по поданій заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 17.02.2022 про можливе вчинення злочину та розпочати досудове розслідування.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження № 120221413800000309.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно дост. 23 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Крім цього, згідно змісту п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», якою роз`яснено схожі за своєю суттю правовідносини,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Також, відповідно до п.5цієї жПостанови Пленуму Верховного суду України, обов`язковому доведенню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Тому у даній категорії справ і у даній справі зокрема (зважаючи на доводи позивача (позивачів), слід встановити наявність загальних підстав для стягнення моральної шкоди, а саме: факту заподіяння позивачу (позивачам) шкоди, суть якої повинна полягати у душевних стражданнях, яких позивач (позивачі) зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо них; протиправність діяння відповідача; наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача; вину відповідача у заподіянні такої.

При цьому кожен із вказаних складових повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідност.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, у зазначеній справі суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що судові рішення, які набрали законної сили не виконано ні добровільно, ані примусово, порушено їх право на соціальний захист. Відповідно до даних з фіскальної служби поданих до адміністративного суду сім`я неспроможна сплачувати комунальні послуги. Крім того, невиконання судового рішення призвело до «набігів» газової служби з відключенням газопостачання за несплату в повному обсязі послуг газопостачання. Перебування у постійному стресі, невизначеності, відриву від звичних занять, приниженні, дискримінації від протиправних дій органів влади, що завдало моральної шкоди. ОСОБА_2 , 1935 р.н. зазнала повторних знущань від посадових осіб органів державної влади. Посадові особи відкрито глузували, принижували чим завдавали і по даний час завдають моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі та гідності, перебування у постійній невизначеності, відмові від звичайних занять, мізерному соціальному забезпеченні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами не виконано вказані вище рішення судів і на даний час, протилежного відповідачами не доведено.

Оскільки судові рішення, які набрали законної сили, не виконані, колегія суддів вважає дійсним факт протиправної бездіяльності відповідачів щодо виконання судових рішень та наявність передбачених законом підстав для відшкодування заданої позивачам такою бездіяльністю моральної шкоди.

Так, слід вважати, що тривале невиконання рішень судів спричинило позивачам (на що вони посилаються) відчуття: невизначеності, невпевненості, незахищеності; неможливість реалізації своїх прав та законних інтересів, неможливість спрогнозувати свої дії та можливі їх наслідки; невизначеності у можливості реалізації своїх прав та законних інтересів, тощо. Вказана бездіяльність та подальші негативні наслідки такої для позивачів мають місце протягом тривалого часу і тривають по даний час (протилежного не доведено). Вказане потребує для позивачів докладення додаткових зусиль для можливості подолати такі негативні наслідки протиправної поведінки стосовно себе.

Тому, зважаючи на обсяг, характер та тривалість заподіяних моральних страждань кожному із позивачів; їх особи; рішення, що стосуються кожного з них та предмети їх позовів; вплив таких рішень на реалізацію ними своїх прав та неможливість виконання кожного з рішень та відповідно неможливість протягом тривалого часу реалізувати права кожного з них, які відновлені цими рішеннями, тощо, колегія суддів вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди визначений позивачами слід вважати завищеним.

Однак враховуючи принципи розумності та справедливості, те, що стосовно позивача ОСОБА_1 не виконано два судових рішення про зобов`язання Львівської Районної Державної адміністрації в особі Управління соціального захисту населення провести перерахунок у відповідності вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити субсидію в повному обсязі за період 2018-2021року та про зобов`язання Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги, зареєстровані за вх. № 2-854 від 31.12.2020 та за вх. № П-230/127 від 27.04.2021,а стовно ОСОБА_2 не виконаноодне судоверішення прозобов`язання Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації повторно розглянути запит ОСОБА_2 на інформацію від 01.12.2020 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", колегія суддів вважає за можливе необхідну до відшкодування моральну шкоду визначити ОСОБА_1 у розмірі 8000 грн., а ОСОБА_2 у розмірі 2000 грн.

Зважаючи на вказане, у суду не було підстав для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слідзадовольнити частково. Рішення ж Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, Львівської районної військової адміністрації,Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської областіпро відшкодування шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади в Україні задовольнити частково. Стягнути здержави Україна за рахунок коштів Державного бюджету Українина користь ОСОБА_1 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади. Стягнути здержави Україна за рахунок коштів Державного бюджету Українина користь ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади. У задоволенні решти позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 вересня 2022 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, Львівської районної військової адміністрації,Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської областіпро відшкодування шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади в Україні задовольнити частково.

Стягнути здержави Україна за рахунок коштів Державного бюджету Українина користь ОСОБА_1 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади.

Стягнути здержави Україна за рахунок коштів Державного бюджету Українина користь ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої посадовими особами органів державної влади.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2023 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра