Постанова

від 09.10.2023 по справі 906/456/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 жовтня 2023 року Справа № 906/456/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023

(ухвалене о 11:08 год. у м. Житомирі, повний текст складено 31.03.2023)

у справі № 906/456/22 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до відповідачів:

1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

2) Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області

3) Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирської області Яковченко Людмили Валеріївни

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Комунального підприємства "Господар"

про визнання незаконними та скасування наказу, рішень, скасування державної реєстрації права комунальної власності та постійного користування на земельні ділянки; скасування акту приймання - передачі земельних ділянок

за участю представників:

від позивача - Баранецька М.Р.;

від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - Федосюк В.О.;

від Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області - Лужних Л.В.;

від Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирської області Яковченко Людмили Валеріївни - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовними вимогами до відповідачів про:

1) визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", в частині передачі у комунальну власність земельних ділянок з кадастровим номером 1820982500:04:000:8100 площею 36,5423 га та кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га;

2) скасування акту приймання-передачі земельних ділянок сільгосппризначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 в частині передачі у комунальну власність земельних ділянок з кадастровим номером 1820982500:04:000:8100 площею 36,5423 га і кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га, підписаний Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Брусилівською селищною радою;

3) визнання незаконними і скасування рішень держреєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Яковченко Л. В.:

- № 452911450 від 01.07.2020 про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку, кадастр. №1820982500:04:000:8101, цільове призначення - 01.04 (землі сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства), площею 468,4821 га;

- №54556461 від 13.10.2020 про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий №1820982500:04:000:8100, цільове призначення - 01.04 (землі сільгосппризначення для ведення підсобного сільського господарства) площею 36,5423 га;

4) скасування державної реєстрації права комунальної власності Брусилівської селищної ради на земельні ділянки кадастровим номером 1820982500:04:000:8100 та кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 із цільовим призначенням - 01.04 (землі сільгосппризначення для ведення підсобного сільського господарства), площами 36,5423 га та 468,4821 га відповідно, з одночасним припиненням права комунальної власності на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

5) визнання незаконним і скасування рішення Брусилівської селищної ради від 24.09.2021 №602;

6) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирської області Яковченко Л. В. №60703149 від 01.10.2021 про державну реєстрацію права постійного користування за КП "Господар" на земельну ділянку з кадастровим №1820982500:04:000:8101 площею 468.4821 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської обласної ради від 25.02.1989 №64 "Про передачу земельної ділянки для організації підсобного господарства" підсобному сільському господарству "Ковганівське" Виробничого об`єднання "Укргазпром" було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 щодо земельної ділянки площею 647,5 га та зареєстровано вказаний акт в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Продовжує, що на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, акту приймання-передачі земельних ділянок, рішення Брусилівської селищної ради та рішень державного реєстратора земельні ділянки площами 36,5423 га та 468,4821 га, які перебували в постійному користуванні позивача, були передані в комунальну власність та постійне користування КП "Господар", чим порушено право постійного користування позивача.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 у справі №906/456/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 від 08.02.1994, виданий з порушенням діючого на той час законодавства, зокрема був виданий підсобному господарству, створеному без права юридичної особи, а також виданий сільською радою з перевищенням її повноважень, поза як такий акт мав бути виданий обласною радою.

Тому, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність та скасування акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність б/н від 22.12.2018, підписаний між Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області та Брусилівською селищною радою Житомирської області, в частині передачі у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 1820982500:04:000:8100 площею 36,5423 га та 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га.

Враховуючи відмову в задоволенні таких вимог, суд відмовив і в задоволенні похідних від них вимог - про визнання незаконними і скасування рішень державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Яковченко Л. В. №452911450 від 01.07.2020 та №54556461 від 13.10.2020 про реєстрацію права комунальної власності на спірні земельні ділянки, а також скасування державної реєстрації права комунальної власності Брусилівської селищної ради на спірні земельні ділянки із одночасним припиненням права комунальної власності на вказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи в позові про визнання незаконним і скасування рішення Брусилівської селищної ради від 24.09.2021 №602, суд вказав про те, що Виробниче об`єднання "Укргазпром" не набуло право постійного користування у відповідності до вимог законодавства. Також, з огляду на відмову в цій вимозі, суд відмовив і в задоволенні похідної - скасування рішення державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирської області Яковченко Л. В. №60703149 від 01.10.2021 про державну реєстрацію права постійного користування за КП "Господар" на земельну ділянку з кадастровим №1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 3, 15, 16, 21, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 48 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 № 561-XII), ст. ст. 12, 116, 117, 122, 125, 126 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 № 2768-III) ст. 21 Земельного кодексу Української РСР, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 2, 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 у справі №906/456/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга обґрунтована такими доводами.

Судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок, що Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 від 28.04.1994 виданий з порушенням норм чинного на той момент законодавства.

Місцевий господарський суд неправильно застосовано ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 10 розділу VII Закону Україні "Про Державний земельний кадастр", п. 7 Розділу X Перехідних положень ЗК України, п. 6 Перехідних положень ЗК України, а також висновки Верховного Суду.

До предмету спору та доказування в цій справі №906/456/22 не входить визначення правомірності/неправомірності видання Державного акту на право постійного користування землею, оскільки це не є предметом спору, тому суд першої інстанції не міг та не повинен був досліджувати та надавати оцінку повноваженням Містечківської сільської ради.

Оскільки право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 647,5 га (у тому числі в її межах земельними ділянками площею 468,4821 га та площею 36,5423 га) - не припинялось (не припиненої та враховуючи, що Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 від 28.04.1994 є чинним, то передача частин в межах вказаної земельної ділянки (647,5 га), а саме площею 468,4821 га та площею 36,5423 га, в у комунальну власність та подальша державна реєстрація права комунальної власності на землю площею 468,4821 га є незаконними та суперечить ч.5 ст. 116 ЗК України.

Інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 1820982500:04:000:8100 площею 36,5423 га та 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га, були проведені з порушенням абзацу 2 пункту 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513, а саме без врахування відомостей Поземельної книги, книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.

Рішення Брусилівської селищної ради №602 від 24.09.2021 та рішення держреєстратора №60703149 від 01.10.2021 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га за Комунальним підприємством "Господар" є незаконними, такими, що грубо порушуюсь права та інтереси позивача щодо реалізації свого законного права постійного користування землею площею 647,5 га в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га, а отже підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, скаржник не погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, що ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи, а також таким, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Брусилівська селищна рада у відзиві на апеляційну скаргу, в якому вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 у справі №906/456/22 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та заперечує щодо задоволення заявлених в апеляційній скарзі вимог з таких підстав.

Наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 22.12.2018 №65020/14-18/СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності в комунальну власність" та Акт приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність ухвалені в межах повноважень ГУ Держгеокадастру в Житомирській області та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р.

Реєстратором відділу ЦНАП Брусилівської селищної ради Яковченко Л.В. прийнято рішення про реєстрацію права комунальної власності Брусилівської селищної ради на земельні ділянки площею 468,4821 га кадастровий номер 1820982500:04:000:8101, площею 36,5423 кадастровий номер 1820982500:04:000:8100 для ведення підсобного господарства (код 01.04) в межах її повноважень в порядку, встановленому чинним законодавством та відповідно до наявних на момент реєстрації правовстановлюючих документів.

Брусилівська селищна рада розпоряджалась як добросовісний набувач спірними земельними ділянками в межах наданих їй законом повноважень. 4. Реєстратором відділу ЦНАП Брусилівської селищної ради Яковченко Л.В. прийнято рішення про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності Брусилівської селищної ради площею 468,4821 га кадастровий номер 1820982500:04:000:8101 для ведення підсобного господарства (код 01.04) за КП "Господар" в межах її повноважень в порядку, встановленому чинним законодавством та відповідно до наявних на момент реєстрації правовстановлюючих документів.

Вимога щодо скасування реєстрації права комунальної власності Брусилівської селищної ради на спірні земельні ділянки є безпідставною, оскільки в будь-якому випадку власником сільськогосподарських земель в межах територіальної громади (а це і в населених пунктах і за їх межами), є відповідна територіальна громада .

Враховуючи викладене, Брусилівська селищна рада просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує та вважаємо, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, винесеним з урахуванням всіх фактів та оцінкою доказів на які посилалися сторони, з таких підстав.

Державний акт серії ЖТ-23 №000001 від 08.02.1994 не обліковувався у Головному управлінні та його територіальних підрозділах, відтак встановити наявність прав інших осіб на спірні земельні ділянки було неможливо.

Згідно п. 1 Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 № 45 наказано провести у 2018 році інвентаризацію на території об`єднаних територіальних громад згідно з додатком 1, несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, що відповідно і було виконано.

Відповідно до статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" на підставі наказу Головного управління 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" земельні ділянки, передано у комунальну власність Брусилівській селищній раді Житомирської області.

Право на оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надано особі, щодо якої вони прийняті, тобто, Брусилівській сільській раді.

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок про відсутність порушеного права позивача.

Судом при вирішенні спору було надано належну оцінку Державному акту на право постійного користування, оскільки обставиною на яку посилався позивач обґрунтовуючи позов було саме порушення його права користування, у зв`язку з наявністю Державного акту серії ЖТ-23 №000001.

Позивачем не надано доказів того, що підсобне сільське господарство "Ковганівське" виробничого об`єднання "Укргазпром" мало статус юридичної особи, хоча земельним законодавством не передбачалося надання в користування земельних ділянок підсобним господарствам, створеним без права юридичної особи.

Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 від 08.02.1994 був виданий та зареєстрований в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Містечківської сільської ради та зазначено, що Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 виданий на підставі рішення Містечківської сільської ради, а не виконкому Житомирської обласної ради народних депутатів Української РСР.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 по справі №906/456/22.

Також, від Брусилівської селищної ради надійшли письмові пояснення в яких відповідач-2 наводить свої міркування щодо правонаступництва підсобного сільського господарства "Ковганівське" виробничого об`єднання "Укргазпром" та щодо права власності на спірні земельні ділянки.

Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою, відповідно до якого заявник просив:

1) призначити експертизу з питань землеустрою у справі №906/456/22;

2) включити перелік запитань, які будуть надані експертові, а саме:

- Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плану формування території громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 №901 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 №58-р) (Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, 22.08.2018, Житомирська регіональна філія ДП "Центр ДЗК" кадастровий номер земельної ділянки 1820982500:04:000:8100) та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?

- Чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Брусилівської об`єднаної територіальної громади (Брусилівської селищної ради) Брусилівського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плануформування території громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 №901 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 №58-р) загальною площею 1180,3159 га (Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, 20.07.2018, Житомирська регіональна філія ДП "Центр ДЗК" кадастровий номер земельної ділянки 1820982500:04:000:8101) та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? - Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області забезпечити надання до суду для передачі експерту (щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га) в електронній формі сканкопію Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Брусилівської об`єднаної територіальної громади (Брусилівської селищної ради) Брусилівського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плану формування території громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 №901 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 №58-р) загальною площею 1 180,3159 га (Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, 20.07.2018, Житомирська регіональна філія ДП "Центр ДЗК")

4. Зобов`язати Відділ поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області (СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області) забезпечити надання до суду для передачі експерту копію Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Брусилівської об`єднаної територіальної громади (Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Брусилівської об`єднаної територіальної громади (Брусилівської селищної ради) Брусилівського району Житомирської області з урахуванням Перспективного плану формування території громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 №901 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 №58-р) загальною площею 1180,3159 га (Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, 20.07.2018, Житомирська регіональна філія ДП "Центр ДЗК"), яка була вилучена на підставі ухвали слідчого судді Брусилівського районного суду Житомирської області Лівочки Л.І. справа №275/1/20. 5.

5. Доручити проведення експертизи з питань землеустрою Київському відділенню Львівського науково-дослідний інститут судових експертиз (01601, м. Київ, вул. Симона Петлюри 16).

Таке клопотання мотивоване тим, що з метою встановлення окремих обставин справи, які входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому з`ясуванню, стосовно складання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 20.07.2018 (земельна ділянка площею 468,4821 га) та технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 22.08.2018 (земельна ділянка площею 36,5423 га), позивач вважає за необхідне призначити судову експертизу, оскільки для встановлення (з`ясування) таких даних необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Брусилівська селищна рада подала суду заперечення на вказане клопотання позивача про призначення експертизи з питань землеустрою, в яких вказує, що суду надано експертний висновок, що вже містить експертну думку щодо відповідності розташування спірної земельної ділянки.

Відповідно до Закону України "Про землеустрій", а саме статтею 25 передбачено вичерпний перелік документації із землеустрою, зокрема за приписами вказаної статті Перспективний план формування території громад відсутній в переліку, а відповідно не є документацією із землеустрою та не відноситься до землевпорядної документації.

Позивачем необґрунтовано вимогу щодо витребування у Відділу поліції №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області документацій, які є предметом розгляду у кримінальній справі №275/1/20.

Вказує, що позивач по справі не є правонаступником підсобного сільського господарства "Ковганівське" Виробничого об`єднання "Укргазпром" в частині права користування спірною земельною ділянкою та не є набувачем права постійного користування земельною ділянкою.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 24.07.2023, 11.09.2023, 09.10.2023 представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги, наведені в апеляційній скарзі, стверджували, що судом першої інстанції при ухвалені оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Просили рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 у справі №906/456/22 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також, підтримали клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою.

Представник Брусилівської селищної ради в судових засіданнях суду 24.07.2023, 11.09.2023, 09.10.2023 заявила, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та клопотанні про призначення експертизи з питань землеустрою.

В судових засіданнях суду 24.07.2023, 11.09.2023, 09.10.2023 представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заперечила проти доводів апеляційної скарги, клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою. Просила відмовити в їх задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 09.10.2023 представники державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирської області Яковченко Людмили Валеріївни та Комунального підприємства "Господар" не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що вказані особи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені відповідачу-3 та третій особі (т. 6, а. с. 80-81), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" Брусилівської селищної ради Житомирської області Яковченко Людмили Валеріївни та Комунального підприємства "Господар".

Щодо клопотання про призначення експертизи з питань землеустрою, суд вказує таке.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи .

Такий висновок щодо застосування статті 99 ГПК України є усталеним та неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.09.2019 у справі № 904/8354/16, від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, 13.08.2021 у справі № 917/1196/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01.06.2006, заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 100 ГПК України).

Суд бере до уваги, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.05.2019 у справі № 916/989/18 вирішення питання про призначення судової експертизи є дискрецією судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи та за умови наявності визначених статтею 99 ГПК України сукупності передумов для такого призначення.

Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

Суд зауважує, що позовними вимогами в цій справі є вимоги немайнового характеру, пов`язані з оспоренням рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, посадової особи, які на думку позивача порушують його право постійного користування.

Тому, на думку суду апеляційної інстанції питання щодо відповідності технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та її затвердження вимогам законодавства не входить в коло доказування в цій справі.

Відтак, в задоволенні вищенаведеного клопотання суд відмовляє у зв`язку із його безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Ноловного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Брусилівської селищної ради, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної ради від 25.02.1989 №64 "Про передачу земельної ділянки для організації підсобного господарства", серед іншого, прийнято пропозицію виконкому Коростишівської районної Ради народних депутатів про передачу земельної ділянки колгоспу імені Першого травня села Містечко / за згодою зборів уповноважених/ площею 849,9 га, з них: ріллі 528 га, багаторічних насаджень 8 га, сінокосів 36,4 га, пасовищ 18,6 га, присадибних земель 68 га, лісів 115,6 га та інших земель 73,3 га, в постійне користування Виробничому об`єднанню "Укргазпром" Міністерства газової промисловості СРСР під підсобне сільське господарство ( т. 1, а. с. 26).

В подальшому, 01.02.1994 підсобному сільському господарству "Ковганівське" Виробничого об`єднання "Укргазпром" було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 щодо земельної ділянки площею 647,5 га та 08.02.1994 зареєстровано вказаний акт в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 1 (т. 1, а. с. 81-89).

Наказом ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 22.12.2018 № 6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та від 16.04.2019 №6-1204/14-19-СГ "Про внесення змін до наказу від 22.12.2018 № 6-5020/14-18-СГ" було передано Брусилівській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 6942,2753 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Брусилівської селищної об`єднаної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі (т. 1, а. с. 145, 166).

На виконання такого наказу від 22.12.2018 № 6-5020/14-18-СГ, ГУ Держгеокадастру в Житомирській області та Брусилівська селищна рада підписала відповідний Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (т. 1, а. с. 146-165, 167-175).

25.06.2020 та 08.10.2020 державний реєстратор Яковченко Л. В. прийняла ріщення про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, відповідно, кадастровий номер - 1820982500:04:000:8101 площею 468,4821 га із цільовим призначенням відповідно до витягу з Державного земельного кадастру - 01.04 (землі сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства), номер запису про право власності - №37118237 та кадастровий номер - 1820982500:04:000:8100 площею 36.5423 га із цільовим призначенням відповідно до витягу з Державного земельного кадастру - 01.04 (землі сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства), номер запису про право власності - №38640876 (т. 1, а. с. 123-124, 131-132).

Рішенням Брусилівської селищної ради від 24.09.2021 №602 (т. 1, а. с. 186-187) було вирішено:

1. Передати у постійне користування КП "Господар", земельну ділянку площею 468,4821 га (кадастровий номер 1820982500:04:000:8101) із категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення "для ведення підсобного сільського господарства" (код 01.04) за межами населеного пункту села Ковганівка Житомирського району Житомирської області.

2. Вважати таким, що втратив чинність пункт 13 рішення 9 сесії Брусилівської селищної ради 8 скликання від 26.05.2021 № 364 "Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок".

3. Рекомендувати КП "Господар" зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою площею 468,4821 га (кадастровий номер 1820982500:04:000:8101) із категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення "для ведення підсобного сільського господарства" (код 01.04) за межами населеного пункту села Ковганівка Житомирського району Житомирської області, в порядку встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та їх обтяжень", та забезпечити використання земельної ділянки відповідно до визначеного цільового призначення з дотриманням заходів щодо охорони та збереження якості ґрунтів земельної ділянки.

4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, використання природних ресурсів та розвитку населених пунктів Брусилівської селищної територіальної громади, планування та забудови територій та заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради Захарченка В.В.

Пізніше, 01.10.2021 державний реєстратор Яковченко Л. В. прийняла рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1820982500:04:000:8101 за КП "Господар" (т. 1, а. с. 131-132).

На думку AT "Укртрансгаз" рішеннями відповідачів було порушено його право постійного користування земельною ділянкою, яке посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії ЖТ-23 №000001 від 01.02.1994, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно з частиною першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як зазначено вище, звертаючись до суду із цим позовом, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" має на меті захистити своє право постійного користування, яке на його думку порушене, внаслідок прийняття відповідачами спірних рішень та вчинення дій щодо передачі земельних ділянок із державної власність в комунальну, передачу однієї земельної ділянки в постійне користування третьої особи.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Апеляційний господарський суд зауважує, що способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з погляду зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження №12-14звг19), від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (провадження №12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження №12-140гс19, пункт 98).

Між тим, в постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 Велика Палата Верховного Суду вказала таке:

"11.9. Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18, пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-386цс18, пункт 74), від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 8.1).

11.10. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди. У справі № 633/408/18 мета прокурора спрямована на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою. Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Харківській області "Про передачу земельної ділянки у власність" від 04 травня 2016 року № 3620-СГ та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Гаспаряна Г. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28946817 від 01 червня 2016 року.

11.11. Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

11.12. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).".

Проаналізувавши обставини справи, доводи позивача, викладені в заявах по суті справи, позицію інших учасників справи, пояснення їх представників, суд доходить висновку, що звертаючись до суду із цим позовом, позивач має на меті фактично захистити своє право постійного користування, яке заперечуються відповідачами, тобто не визнається ними.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб`єктів права власності і гарантує кожному захист його прав і свобод. Зазначені положення мають визначальне значення і для суб`єктів земельних правовідносин.

Згідно із приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Суд зауважує, що також і Земельний кодекс України гарантує і забезпечує фізичним і юридичним особам рівні умови і способи захисту права власності та права користування на конкретні земельні ділянки (ст. 152 Земельного кодексу України).

З огляду на викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, належним та ефективним способом захисту ймовірно порушеного права позивача на постійне користування землею є звернення до суду із позовом про визнання за ним права постійного користування землею. При цьому такий спосіб захисту, не виключає одночасного пред`явлення додаткової вимоги негаторного позову.

Суд звертає увагу на допустимість захисту права постійного користування в вищевказаний спосіб, підтверджується постановою Верховного Суду від 29.05.2019 в справі № 912/4109/16, ухваленій за подібних правовідносин.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, за обставин, що склалися між сторонами, з врахуванням їх позицій щодо суті спору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Місцевий господарський суд, розглядаючи спірні правовідносини, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, однак із інших підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити рішення.

За змістом п. 4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" щодо невірного висновку суду про відмову в позові не підтвердилися під час апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 у справі №906/456/22 необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 24.03.2023 у справі №906/456/22 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

3. Справу № 906/456/22 надіслати Господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.