Ухвала

від 11.10.2023 по справі 907/466/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" жовтня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/466/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД" про відвід судді № б/н від 29.11.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД", с. Минай Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Холмок Ужгородського району Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України, м. Київ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за адресою вул. Миру, б/н, с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області.

У ході проведення підготовчого провадження суд ухвалою від 18.11.2022 призначив у справі №907/466/22 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення експертизи доручив Закарпатському відділенню Львівського науково- дослідного інституту судових експертиз а також постановив зупинити провадження у справі №907/466/22 до отримання судом експертного висновку.

Супровідним листом № 01-17/16/22 від 28.11.2022 матеріали справи №907/466/22 скеровано до експертної установи.

02 грудня 2022 на поштову адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД" про відвід судді № б/н від 29.11.2022.

Ухвалою суду від 07.12.2022 відкладено вирішення про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД" про відвід судді № б/н від 29.11.2022 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області з експертної установи.

13 лютого 2023 року від позивача на адресу суду надійшла заява про направлення листа до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою дотримання інформації про хід виконання ухвали суду по справі №907/466/22.

Листом №01-12/10/23 від 20.02.2023 «Про хід виконання експертизи» Господарський суд Закарпатської області запитував у Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз інформацію про хід виконання ухвали суду від 18.11.2022 у даній справі про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

Згідно з листом-відповіддю №66 від 27.02.2023 Закарпатським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлено суд, що матеріали по справі №907/466/22 передано на виконання до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз у зв`язку з відсутністю у Закарпатському відділенні судового експерта за відповідною спеціалізацією.

У зв`язку з викладеним, Господарським судом Закарпатської області надіслано лист №01-12/13/23 від 06.03.2023 «Про хід виконання експертизи» на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо інформації інформацію про хід виконання ухвали суду від 18.11.2022 у даній справі про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

Згідно з листом-відповіддю №1554/10/вих.-23/ЛЕП від 21.03.2023 Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз повідомлялося, що експертиза буде взята в роботу з урахуванням черговості експертиз, з урахуванням значного навантаження експертів. Також суд було повідомлено, що строк проведення судової експертизи понад 90 календарних днів було погоджено судом за принципом мовчазної згоди у зв`язку з ненаданням відповіді на клопотання експерта від 14.12.2022 при супровідному листі №213.

У зв`язку з викладеним, суд відповідно до листа №01-12/59/23 від 07.09.2023 «Про хід виконання експертизи» повторно запитав Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз інформацію про хід проведення експертизи у даній справі та повідомив, що продовження строків проведення експертизи судом не погоджувалося.

Листом від 18.09.2023 №6610/10/вих.-23/ЛЕП Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз повторно повідомлено суд, що експертиза буде взята в роботу з урахуванням черговості експертиз, з урахуванням значного навантаження експертів, а згідно з супровідним листом від 28.09.2023 №6971/10/вих.-23/ЛЕП ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2022 у даній справі залишено експертною установою без виконання у зв`язку з непогодженням терміну проведення експертизи, а матеріали справи №907/466/22 повернуто до Господарського суду Закарпатської області.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з наведеним, враховуючи залишення експертною установою без виконання ухвали суду від 18.11.2022 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 230 ГПК України поновити провадження у справі.

Так, як зазначалося вище, 02 грудня 2022 на поштову адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД" про відвід судді № б/н від 29.11.2022.

Заява про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи №907/466/22 обґрунтовується позивачем неправомірними діями суду, які полягають у дослідженні доказів поза судовим розглядом справи в розумінні положень чинного ГПК України. Зазначає також, що суд замовив оцінку майна чим перебрав на себе повноваження зі збору нових доказів, що є недопустимим.

Вказує, що внаслідок вказаних дій порушено принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства та наведене для позивача є підставою для сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді.

Звертає увагу, що суд, відкрито вчинив дії, які можуть свідчити про наперед встановлену позицію судді та порушив права позивача на справедливий розгляд справи.

Зазначені дії суду не можна пояснити інакше, як, що своїм наслідком може призвести до необ`єктивного та незаконного рішення у справі.

Розглянувши вказану заяву про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається із поданої представником позивача заяви про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи № 907/466/22, така не містить доказів, які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді, що, у свою чергу, суперечить приписам ст. 74 ГПК України, за якими на кожного учасника судового процесу покладений обов`язок доведення тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підставою для подання представником позивача даної заяви про відвід судді Лучка Р.М. від розгляду справи № 907/466/22 фактично стала незгода з процесуальними рішеннями суду щодо виконання встановленого в ч. 2 ст. 163 ГПК України обов`язку з встановлення реальної ціни позову з метою попереднього визначення необхідного розміру судового збору за розгляд даної справи в суді.

Вказані дії є прямим обов`язком Господарського суду відповідно до змісту ст. 163 ГПК України, позаяк за наслідками вирішення даного господарського спору в суду існує визначений процесуальним законом обов`язок (п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України) здійснити розподіл судових витрат, виходячи з реальної ціни позову та зі стягненням недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України з відповідної сторонами залежно від результатів вирішення даного Господарського спору.

Позивач помилково кваліфікує дії суду зі встановлення ціни позову як дії, пов`язані зі збором доказів у справі, про що зазначено представником ТОВ «Веп-Трейд» у відводі від 29.11.2022 з посиланням на приписи ст. 74 ГПК України.

В даному контексті суд приймає до уваги, що доказами відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вже зазначалося, процесуальні рішення суду в даній справі спрямовані на виконання обов`язку зі встановлення реальної ціни позову шляхом отримання доказів щодо реальної ринкової вартості спірного майна, а не на збір доказів, що стосуються предмету доказування у даній справі, яким є обставини наявності/відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудований об`єкт за адресою вул. Миру, б/н, с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області.

Так, при зверненні з позовом до суду позивачем на підставі звіту про оцінку майна від 05.07.2022, виконаного оцінювачем Снєгуровою Л.В. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №0-146С від 29.04.2011) визначено ціну комплексу будівель та споруд, загальною площею 1201,5 м.кв., що знаходиться за адресою вул. Миру, б/н, с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області в розмірі 180 022,00 грн.

Як зазначалося в ухвалі суду від 18.11.2022 у даній справі, зважаючи на обов`язок суду перевірити правильність визначення позивачем ціни позову на предмет відповідності дійсній вартості спірного майна, який встановлено в ч. 2 ст. 163 ГПК України, суд ухвалою від 31.08.2022 постановив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях здійснити рецензування звіту про оцінку майна від 05.07.2022, виконаного оцінювачем Снєгуровою Л.В. та забезпечити здійснення оцінки ринкової вартості комплексу будівель та споруд, загальною площею 1201,5 м.кв., що знаходиться за адресою вул. Миру, б/н, с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області .

07 жовтня 2022 року від Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2022 надійшла рецензія №21-22-0385 від 05.10.2022, відповідно до якої Звіт про оцінку майна від 05.07.2022 класифікується, як такий, що не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

14 листопада 2022 через канцелярію суду представник позивача подав заяву від 11.11.2022 у якій просить суду долучити до матеріалів справи звіт про оцінку комплексу будівель та споруд, заг. пл. 12015 кв.м. за адресою: Закарпатська область, с. Коритняни, вул. Миру від 10.11.2022, виконаний оцінювачем ФОП Деяк Я.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №239 від 17.12.2016). Відповідно до висновку наведеному з означеному звіті вартість спірного майна вже є майже в шість разів більшою та становить 1 098 0171,00 грн.

В той же час, за результатами оцінки означеного звіту від 10.11.2022 судом встановлено, що оцінювачем для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки використовувався порівняльний підхід за результатами дослідження даних періодичних видань з продажу нерухомості та актуальні пропозиції Інтернет-видань, а внаслідок перевірки судом обраних оцінювачем аналогів на веб-ресурсі olx.ua за зазначеними в звіті веб-посиланнями судом встановлено, що оцінювачем при використанні порівняльного методу оцінки обрано аналоги, які суттєво відрізняються за своїми якісними характеристиками, коригування показників вартості аналогів здійснено за максимальними відсотками здешевлення та включено, зокрема, коригування на площу квартири, що очевидно не може застосовуватися до об`єкту нежитлової нерухомості, яким є об`єкти оцінки.

Також, судом встановлено, що місце знаходження обраних оцінювачем аналогів суттєво відрізняється від місцезнаходження об`єкта оцінки, відповідні коригування вартості в сторону збільшення у зв`язку з цим не проведено, а сам вибір аналогів оцінювачем жодним чином не обґрунтовано та не зазначено причин неврахування в звіті об`єктів нерухомості в тому ж населеному пункті (с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області) чи в іншому населеному пункті рівновіддаленому від обласного центру Закарпатської області.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 18.11.2022 постановлено Управлінню забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях здійснити рецензування звіту про оцінку майна від 10.11.2022, виконаного оцінювачем оцінювачем ФОП Деяк Я.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №239 від 17.12.2016).

Водночас, у зв`язку з наявністю сумнівів у правильності повторно поданого позивачем звіту з метою незатягування судового процесу та отримання достовірних даних про вартість спірного майна з метою встановлення судом реальної ціни позову за результатами підготовчого засідання 18.11.2022 судом і було постановлено ухвалу про призначення судову оціночно-будівельну експертизу.

Означене питання розглядалося судом в підготовчому засіданні 18.11.2022, за участю представника позивача, рішення щодо призначення судової експертизи судом приймалося в нарадчій кімнаті, чим спростовуються аргументи заявника відводу щодо дослідження судом доказів поза межами судового засідання, а сам позивач у будь-якому разі був не позбавлений процесуального права оскаржити ухвалу від 18.11.2022 про призначення у даній справі судової експертизи, чим не скористався, заявивши, натомість, необґрунтований відвід судді у даній справі.

З урахуванням наведеного, необґрунтованими та такими, що випливають з хибного розуміння представником позивача процесуальних обов`язків суду з встановлення ціни позову (які представником ТОВ «Веп-Трейд» помилково ототожнюється зі збором доказів, що стосуються предмету доведення) є зазначені у відводі від 29.11.2022 сумніву у об`єктивності та неупередженості судді.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим. Отже, у відводі судді заявник має конкретизувати фактичні обставини (з наданням конкретних доказів), які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Газета Україна-центр" проти України" наголошував, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Таким чином, суд констатує, що наведені заявником підстави відводу судді не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, не узгоджуються із підставами, наведеними у ст. 35 ГПК України. У зазначеній нормі закону визначено перелік підстав для відводу судді, зокрема, що суддя не може брати участь в розгляді справи, якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді об`єктивно відсутні та такі й не зазначені заявником в заяві від 29.11.2023 про відвід судді, а обставини з якими позивач пов`язує необхідність відводу судді ґрунтуються виключно на незгоді з процесуальними рішеннями судді в справі №907/466/22 щодо встановлення ціни позову, що за змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладені положення чинного господарського процесуального законодавства приходжу до висновку про необґрунтованість відводу судді Лучка Р.М., заявленого позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕП-ТРЕЙД".

Відповідно до приписів ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).

Отже, суд зазначає, що за суб`єктивним критерієм суддя Лучко Р.М. у даній справі за участю заявника є суб`єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, не має з сторонами та їх представниками, а також іншими особами, відносин, які могли-би завадити всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, у справі №907/466/22, не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності судді.

Щодо об`єктивного критерію, слід зазначити, що суддею Лучко Р.М. 22.08.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. В ході підготовчого розгляду справи судом з метою виконання встановленого в ч. 2 ст. 163 ГПК України процесуального обов`язку встановлення реальної ціни позову відповідно до ухвали від 31.08.2022 було постановлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях: здійснити рецензування звіту про оцінку майна від 05.07.2022, виконаного оцінювачем Снєгуровою Л.В. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №0-146С від 29.04.2011). Рецензію на звіт про оцінку майна від 05.07.2022 надати суду в тридцятиденний строк з дня отримання ухвали суду; забезпечити здійснення оцінки ринкової вартості комплексу будівель та споруд, загальною площею 1201,5 м.кв., що знаходиться за адресою вул. Миру, б/н, с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області .

В подальшому, у зв`язку з отриманням від Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях рецензії №21-22-0385 від 05.10.2022, відповідно до якої Звіт про оцінку майна від 05.07.2022 класифікується, як такий, що не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний, судом в ухвалі від 02.11.2022 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання з метою підтвердження належними доказами реальної ціни позову та, в подальшому, як вже зазначалося вище відповідно до змісту ухвал від 18.11.2022 постановлено здійснити рецензування повторно поданого позивачем звіту та призначено судову оціночно-будівельну експертизу з питання визначення ринкової вартості спірного майна відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України.

Наведені процесуальні рішення судді виключають наявність сумнівів в безсторонності судді щодо розгляду вказаної господарської справи, позаяк спрямовані не на збір доказів, що стосуються предмету доказування, а на встановлення реальної ціни позову з метою попереднього визначення необхідного розміру судового збору за розгляд даної справи в суді, з метою подальшого розподілу судових витрат за наслідками вирішення даного спору в суді.

Оцінивши зазначені вище доводи заявника, суд дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність об`єктивних або суб`єктивних підстав передбачених ст. 35 ГПК України для відводу суду, а відтак - суд вважає заяву явно необґрунтованою.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, у контексті об`єктивного критерію... окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Отже враховуючи, що заявлений відвід судді Лучку Р.М. суд вважає необґрунтованим, то на виконання приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, питання об`єктивного критерію, зокрема, чи можна вважати заявлені позивачем аргументи щодо недовіри до судді Лучка Р.М. об`єктивно обґрунтованими має вирішити суддя, який не розглядає цю справу.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 42, 230, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити провадження у справі №907/466/22.

2. Відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №907/466/22 вважати необґрунтованим.

3. Звернутись до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області з метою визначення автоматизованою системою документообігу суду складу суду для розгляду заяви позивача від 29.11.2022 про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №907/466/22 в порядку статті 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано суддею 11 жовтня 2023 року.

Суддя Р.М. Лучко