У Х В А Л А
11 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1303/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову
Позивач: Міністерство юстиції України,
код ЄДРПРОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001
Відповідач-1: Благодійна організація Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення,
код ЄДРПРОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055
Відповідач-2: Чернігівська обласна організація Комуністичної партії України,
код 21403802, вул. Хлібопекарська (Воровського), 20, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
не викликались,
В С Т А Н О В И В:
Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом до Благодійної організації Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення та Чернігівської обласної організації Комуністичної партії України, у якому позивач просить суд:
- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна нежитлового приміщення, офісного приміщення загальною площею 204,0 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Воровського, буд. 20, укладений 08.07.2015 між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О. М. та зареєстрований за №2397;
- скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення на нерухоме майно, розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Воровського, буд. 20, загальною площею 204,0 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675444874101.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.07.2015 між відповідачами був укладений договір дарування нерухомого майна, за яким відповідачем-2 було відчужено відповідачу-1 спірне майно. Позивач вважає, що зазначений договір дарування є фіктивним.
Як зазначає позивач, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
У ході виконання вказаного рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що спірне майно було відчужено після відкриття провадження у справі №826/9751/14, а отже, на думку позивача, укладення спірного договору спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.
У зв`язку з недодержанням позивачем вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 14.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 18.09.2023.
Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито провадження у справі.
09.10.2023 від позивача до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, у якій він просить суд:
- накласти арешт на нерухоме майно нежитлове приміщення, офісне приміщення загальною площею 204,0 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Воровського, буд. 20, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675444874101;
- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, офісного приміщення загальною площею 204,0 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Воровського, буд. 20, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675444874101.
Позивач вважає, що існують реальні ризики того, що Благодійною організацією можуть бути вжиті заходи для відчуження спірного майна, а отже застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, без їх застосування інтереси держави України будуть порушені.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (ст. 137 ГПК України).
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Предметом поданого позивачем позову, який він просить забезпечити, є вимоги немайнового характеру - визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Оскільки у справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду із позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, який є релевантним до цієї справи, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Отже, відсутність доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на реальне відчуження або підготовку до відчуження майна, не спростовує наявність у відповідача-1 як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись нерухомим майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову (близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Враховуючи предмет позову у цій справі та те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності Чернігівської обласної організації Комуністичної партії України в ході вирішення в порядку адміністративного судочинства справи № 826/9751/14 щодо заборони діяльності Комуністичної партії України, суд вважає, що достатньо вірогідним є ризик відчуження спірного майна відповідачем-1 на користь третіх осіб після подання цього позову.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про існування реальної загрози, що невжиття обраних заявником заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-1, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нього, відповідають предмету позову та не перешкоджатимуть діяльності відповідача-1, забезпечить належне та ефективне виконання рішення, у разі задоволення позову, а у випадку їх незастосування - можливі ризики порушення інтересів позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доцільність забезпечення позову.
Частиною 1 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на нерухоме майно нежитлове приміщення, офісне приміщення загальною площею 204,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675444874101;
3. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, офісного приміщення загальною площею 204,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675444874101.
Стягувач: Міністерство юстиції України, код 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001;
Боржник: Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», код 35087436, вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 11.10.2023. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2023 |
Оприлюднено | 13.10.2023 |
Номер документу | 114086466 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Шморгун В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні