Ухвала

від 11.10.2023 по справі 905/691/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/691/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023

у справі № 905/691/21

за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Промснаб"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Магрін ЛТД",

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") 22.09.2023 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 905/691/21.

Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частиною першою статті 300 ГПК України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Разом з тим у касаційній скарзі скаржник не зазначає і належним чином не обґрунтовує жодної підстави, на якій подається касаційна скарга з визначенням передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в ній не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 905/691/21 залишити без руху.

2. Надати приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Звернути увагу скаржника, що з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом (статтями 174, 292) у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

4. Роз`яснити приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос