Постанова

від 08.11.2007 по справі 15/236н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/236н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.11.07                                                                                 Справа № 15/236н-ад

Колегія у складі суддів:

Пономаренко Є.Ю. (головуючий), Мінська Т.М., Палей О.С.,

при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Корпорації «Гранд», м. Луганськ

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, м. Луганськ

про визнання недійсними акту перевірки та  податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача –Козін В.М., довіреність від 01.03.07р., Романов О.В., дов. б/н від 31.05.07.,  представник Корпораціїї "Гранд";

від відповідача - Паталаха К.В. - держ. податк. інсп. юр. від., довіреність № 8689/10 від 20.03.07., Валієв А.А.- ст. держ. подат. рев.-інсп., дов. № 17401/10 від 29.05.07.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, виходячи з суб'єктного складу сторін (відповідачем є суб'єкт владних повноважень), предмету судового розгляду та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 16.10.2007р.  оголошувалася перерва до 08.11.2007р. о 14 год. 30 хв.

Суть спору: первісно за позовною заявою позивачем заявлені вимоги:

- визнати неправомірними дії відповідача по складанню акта перевірки № 481/23-6/30516291 від 17.04.2007р. «Про результати невиїзної документальної перевірки Корпорації «Гранд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року.»;

- визнати неправомірними дії  відповідача по винесенню податкового повідомлення-рішення від 17.04.2007р. № 0000122360/0;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.04.2007р. № 0000122360/0 про застосування до позивача податкового зобов'язання у розмірі 285491 грн. 00 коп. та штрафних(фінансових) санкцій у розмірі 14275 грн. 00 коп.

Заявою від 22.06.2007р. позивач уточнив позовні вимоги та просить:

- визнати недійсним акт перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції № 481/23-6/30516291 від 17.04.2007р. «Про результати невиїзної документальної перевірки Корпорації «Гранд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року.»;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 17.04.2007р. № 0000122360/0 про встановлення Корпорації «Гранд»податкового зобов'язання  у розмірі 285491 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14275 грн., скасував їх.

Відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Тому, змінена позовна вимога була прийнята судом до провадження.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний акт перевірки не містить в собі порушень передбачених п.1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно дії відповідача по винесенню повідомлення-рішення є незаконними, а само повідомлення-рішення є недійсним, оскільки за чинних обставин у відповідача були відсутні підстави по встановленню позивачу податкового зобов'язання. При цьому, зокрема позивач зазначає, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено законність заявлено позивачем бюджетного відшкодування за спірний період. Позивач вказує на те, що відповідач не мав право проводити позапланову перевірку за результатами якої винесені оскаржувані акт перевірки та повідомлення-рішення. Також позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів направлення і вручення позивачу акту перевірки від 17.04.2007р.

Представники відповідача проти позову заперечують з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов № 15329/0 від 14.05.2007 року, додаткових запереченнях на позов від 01.06.2007р. та запереченні на заяву про уточнення позовних вимог від 16.10.2007р. вказуючи на законність і обґрунтованість складення акту перевірки   № 481/23-6/30516291 від 17.04.2007р. та податкового повідомлення-рішення від 17.04.2007р. № 0000122360/0 про встановлення Корпорації «Гранд»податкового зобов'язання  у розмірі 285491 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14275 грн.

В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідачем надано зокрема наступні пояснення. В ході проведення виїзної планової документальної перевірки Корпорації "Гранд" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.05 по 31.03.06 (акт перевірки від 07.08.06 № 447/23-30516291) складено інформаційну довідку від 27.06.06 №19/23-6 про постачальника ВАТ ТД "Олімп"  з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість Корпорацією "Гранд" за березень 2006 року.

Перевіркою не виявлено взаємовідносини із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або - договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними, або з суб'єктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено.

Згідно з поданою Корпорацією "Гранд" до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006 ( вх. від 16.05.2006 р. № 34047) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 1006022 грн.

Згідно з даними декларації: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 1006022 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 1 367 560 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 1 227 382 грн.

Згідно з поданою Корпорацією "Гранд" до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за березень 2006 року (вхідний від 14.04.2006 року № 19939) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 1011401 грн.

За наслідками проведеної виїзної планової перевірки Корпорації "Гранд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та інших законодавств за період з 01.07.2005р. по 31.03.2006р., результати якої оформлено актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 07.08.2006р. №447/23-30516291 підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2006р. в сумі   1011401грн.

Перевіркою не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку. Також, перевіркою встановлено, що одним з основних постачальників у березні 2006 року було ВАТ ТД "Олімп", питома вага якого у загальному податковому кредиті березня складає 20,9% (з урахуванням коригування), або 19,3% (без урахування коригування). На виконання умов договору від 01.03.2006р. № ТД - 1/3-2, яким передбачено, що ВАТ ТД "Олімп" продає Корпорації "Гранд" армоізол в асортименті на березень.

Оплата здійснена у сумі 1712947, 20 грн. у т. р. ПДВ 285491,20 грн. згідно платіжних доручень № 127 від 31.03.06 на суму 402947, 20 грн.; № 126 від 31.03.06 на суму 1310000,00 грн.

Господарським судом Луганської області було розглянуто справу №9/471ад за позовом Корпорації "Гранд" до Ленінської МДПІ та відділення державного казначейства в Ленінському районі про бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1006022 грн. за квітень 2006р.

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.09.2006р. у справі №9/471ад ухвалено рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача, корпорації “Гранд” бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 1006022 грн.

В зазначеному судовому рішенні від 12.09.2006р. у справі №9/471ад зокрема вказано, що судова колегія за матеріалами справи дослідила податкові зобов'язання і податковий кредит позивача, операції з поставки товарів між позивачем і його контрагентами, що вплинули на податковий кредит звітного періоду і робить висновок про наявність права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1006022 грн.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. у справі №9/471ад зазначена постанова Господарського суду Луганської області від 12.09.2006р. залишена без змін та відповідно набрала законної сили.

Ленінською МДПІ у м. Луганську 12.04.2007р. проведено невиїзну документальну перевірку Корпорації "Гранд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 р.

За результатами перевірки складено акт «Про результати невиїзної документальної перевірки Корпорації «Гранд»з питань нарахування суми бюджетного відшкодування  податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року»від 17.04.2007 р. № 481/23-6/30516291, який оскаржується позивачем у даній справі №15/236н-ад.

У вказаному акті перевірки податковий орган відповідача зробив висновок про те, що Корпорацією "Гранд", на порушення п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 року на суму 285 491 грн.

- на порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підтверджено  факт  надання  покупцю  податкової  накладної  від  21.03.06  №21/3-2 на суму 1427456 грн., крім того ПДВ 285491,20 грн. в момент виникнення податкових зобов'язань постачальника;

- на порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту у березні 2006 року включені витрати по сплаті податку, що непідтверджені податковими накладними на суму 285491 грн.

Висновок про завищення Корпорацією «Гранд» заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 р. на суму 285491 грн. 00 коп. зроблено податковим органом з огляду на те, що йому не вдалось отримати документи про діяльність ВАТ «ТД «Олімп».

В ході проведення даної невиїзної перевірки на адресу ВАТ «ТД «Олімп»податковим органом відповідачем направлено запит від 02.04.2007 р. № 10318/23-6-307 щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження взаєморозрахунків з Корпорацією «Гранд».

ВАТ «ТД «Олімп»отримало вказаний запит 05.04.2007р. та надало запитану інформацію 19.04.2007р., що підтверджується матеріалами справи та визнається обома сторонами у справі.

Лист Ленінської МДПІ у м. Луганську –запрошення керівника Корпорації «Гранд»для підписання акту перевірки датовано 16.04.2007р., до складення акту перевірки –17.04.2007р. (т.1 а.с. 136). Доказів направлення вказаного листа позивачу поштою відповідачем не надано.

16.04.2007р. працівниками податкового органу відповідача складено акт №249 «Встановлення місцезнаходження СПД відповідно до наказу ДПАУ №280 від 09.04.03»за яким визначено, що Корпорація «Гранд»за адресою: м. Луганськ, вул. Сосюри, б. 137 не знаходиться (т.1 а.с.139).

Правовою підставою складення вказаного акту визначено наказ ДПА України №280 від 09.04.03, про що вказано в самому акті.

Проте, на день складення акту встановлення місцезнаходження, зазначений наказ ДПА України №280 від 09.04.03. був скасований згідно наказу ДПА України від 30.03.2006р. №167.

Акт «Про результати невиїзної документальної перевірки Корпорації «Гранд»з питань нарахування суми бюджетного відшкодування  податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року»№ 481/23-6/30516291, який оскаржується позивачем у даній справі, складено 17.04.2007 р.

Працівником податкового органу відповідача складено акт №253 датований 17.04.2007р. (т.1 а.с. 137), в якому зазначається про неможливість вручення акту перевірки з причини того, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Місце складення акту №253 від 17.04.2007р. в даному акті не зазначено. Акт складено одним працівником.

Доказів направлення позивачу Акту перевірки №481/23-6/30516291 від 17.04.2007 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення податковим органом - відповідачем у справі суду не надано.

На підставі акту перевірки від 17.04.2007 р. № 481/23-6/30516291 Ленінською МДПІ у м. Луганську того ж дня прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.04.2007 р. № 0000122360/0, яким Корпорації «Гранд»визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 285491 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14275 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним із найвагоміших принципів адміністративного судочинства, визначених в ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України є принцип законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України державні органи, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання підписання актів перевірок та їх направлення суб'єктам господарювання, а також винесення повідомлень рішень на їх підставі регламентовано розділом 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005  N 327 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (Далі –Порядок №327, в редакції, що діяла на період оспорюваних дій).

Відповідно до абз. 2 п. 4.9. Порядку №327 у разі неможливості вручення для ознайомлення та підписання акта планової чи позапланової виїзної перевірок у строки, визначені у пункті 4.2 цього розділу, у зв'язку з відсутністю посадових осіб суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням, службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відсутності, який підписується не менш як трьома службовими особами та в день його складання реєструється в єдиному спеціальному журналі органу державної податкової служби.

Акт №253 датований 17.04.2007р. (т.1 а.с. 137), в якому зазначається про неможливість вручення акту перевірки від 17.04.2007р. з причини того, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, складено, в порушення вказаної норми Порядку №327, лише одним працівником податкового органу відповідача.

Згідно абз. 2 п. 4.9. Порядку №327 не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.

Так, вказана норма в імперативному порядку визначає обов'язок податкового органу надіслати акт перевірки суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Доказів надсилання позивачу акту перевірки від 17.04.2007 р. № 481/23-6/30516291 Ленінською МДПІ у м. Луганську суду не надано. В акті перевірки відсутня і відповідна помітка про таке надсилання.

Так, відповідачем порушено норму абз. 2 п. 4.9. Порядку №327.

Відповідно до п. 4.11 Порядку №327 податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

При цьому, згідно абз. 2 п. 4.11 Порядку №327 у разі невручення поштою рекомендованого листа з одним примірником акта перевірки (у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за вказаним місцезнаходженням) податкове повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається протягом трьох робочих днів від дня повернення листа до органу державної податкової служби.

Остання норма кореспондується з нормою абз. 3 п 4.9. Порядку №327, в якій в імперативному порядку закладено обов'язок податкового органу надсилати суб'єкту господарювання акту перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Наслідком не направлення акту перевірки позивачу рекомендованим листом та поспішного винесення (в день складення акту перевірки) податкового повідомлення-рішення явилося те, що дане оскаржуване повідомлення-рішення є  необґрунтованим і по суті.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі – Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом   такого   звітного податкового періоду.

За правилами пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 цієї статі передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає  частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається   до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом.

Матеріалами справи підтверджується і визнається податковою інспекцією в наданих поясненнях, що згідно з поданою Корпорацією "Гранд" до Ленінської МДПІ у м. Луганську податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006 ( вх. від 16.05.2006 р. № 34047) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 1006022 грн. Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 1006022 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 1 367 560 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 1 227 382 грн.  

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.09.2006р. у справі №9/471ад за позовом Корпорації "Гранд" до Ленінської МДПІ та відділення державного казначейства в Ленінському районі ухвалено рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача, корпорації “Гранд” бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 1006022 грн.

В зазначеному судовому рішенні від 12.09.2006р. у справі №9/471ад зокрема вказано, що судова колегія за матеріалами справи дослідила податкові зобов'язання і податковий кредит позивача, операції з поставки товарів між позивачем і його контрагентами, що вплинули на податковий кредит звітного періоду і робить висновок про наявність права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1006022 грн.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. у справі №9/471ад зазначена постанова Господарського суду Луганської області від 12.09.2006р. залишена без змін та відповідно набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Також, слід зазначити, що позивачем до матеріалів справи зокрема надано засвідчені копії: договору купівлі-продажу товарів від 01.03.2006р. №ТД-1/3-1 щодо придбання товару Корпорацією «Гранд»у ВАТ «ТД «Олімп»; видаткової накладної №ТД-21/3-2 від 21.03.2006р. на загальну суму 1712947,20 грн., в тому числі ПДВ 285491,20; податкової накладної №ТД-21/3-2 від 21.03.2006р.; реєстру отриманих та виданих податкових накладних; довіреності  серії ЯЛГ №241835 від 21.03.2006р. на отримання товару; витягу журналу реєстрації довіреностей.

Крім того, слід зазначити, що постанова слідчого за ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 18.04.2007р. про порушення кримінальної справи відносно Власика О.О. за ознаками складу злочину передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України (винесена за тих же обставин, що визначені в акті перевірки та за яких прийнято  оскаржуване повідомлення-рішення)  скасована  Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 04.07.2007р. у справі №Т-159-07 та в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю  складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16.07.2007р. зазначена постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 04.07.2007р. у справі №Т-159-07 залишена без змін.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну  силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Так, рішення судів не можуть бути суперечливими одне одному.

Враховуючи наведене та з огляду на набрання законної сили постановою Господарського суду Луганської області у справі №9/471ад та постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 04.07.2007р. у справі №Т-159-07 оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може вважатися обґрунтованим.

Доводи відповідача в обґрунтування правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення про те, що постачальник (ВАТ «ТД «Олімп») ланцюга постачання Корпорації «Гранд»не перерахувало відповідні суми до бюджету, оскільки згідно даних податкової інспекції ВАТ «ТД «Олімп»за березень  2006 року сума ПДВ сплачена до бюджету у розмірі 2027 грн., судом відхиляються з огляду на вищевикладене також з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.3. Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку визнається особа,  яка  згідно  з  цим  Законом зобов'язана  здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що  сплачується  покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відносно Корпорації «Гранд». Податковим органом визнається, та враховуючи прийняття рішень судів у справі № 9/471ад, що Корпорацією «Гранд», як отримувачем товарів здійснена оплата постачальникам товарів.

Щодо доводів про сплату ВАТ «ТД «Олімп»за березень 2006 року суми ПДВ до бюджету у розмірі 2027 грн., не доведено що ВАТ «ТД «Олімп»повинен був здійснити сплату за спірний товар саме у березні 2006р.

Тому, наведені пояснення відповідача є недоведеними та не впливають на обґрунтованість оскаржуваного повідомлення-рішення відносно позивача.

Відносно доводів представників відповідача про можливість безтоварності угоди між Корпорацією «Гранд»та ВАТ «ТД «Олімп»та відповідно щодо клопотання про відкладення розгляду справи для виїзду представників відповідача на місце зберігання армаізолу, слід зазначити наступне.

Належним доказом безтоварності вказаної угоди, тобто фіктивності правочину купівлі-продажу може бути лише рішення суду про визнання такого правочину недійсним.

З березня 2006 року податковий орган відповідача у справі не спромігся подати позов до суду про визнання недійсним зобов'язання за договором купівлі-продажу від 01.03.2006р. №ТД-1/3-1 між Корпорацією «Гранд»та ВАТ «ТД «Олімп». Не подано відповідного позову і під час вирішення даного спору у справі №15/236н-ад в суді.

У межах вирішення даної справи суд позбавлений процесуальної можливості визнати договір недійсним. Тому, вказане клопотання представника відповідача судом відхилено.

Відповідач не позбавлений права, за наявності достатніх підстав, враховуючи надання позивачем суду у даній справі відомостей та документів відносно вказаного правочину, на звернення до суду з відповідним позовом щодо оскарження вказаного договору.

У разі визнання судом в окремому провадженні недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 01.03.2006р. №ТД-1/3-1 між Корпорацією «Гранд»та ВАТ «ТД «Олімп»та набрання рішенням суду законної сили, податковий орган може вжити відповідних заходів до коригування податкових зобов'язань позивача.

Під час провадження у даній справі судом перевірялося та встановлювалося, чи прийнято оскаржуване рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами такого дослідження судом, зокрема встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято: необґрунтовано, тобто не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; без повного дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без  урахування  права  особи (позивача) на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 17.04.2007р. № 0000122360/0 про встановлення Корпорації «Гранд»податкового зобов'язання  у розмірі 285491 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14275 грн. та його скасування підлягають задоволенню з урахуванням п.п. 1 п. 2 та ч. 2 п. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

В частині позовних вимог про визнання недійсним акту перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції № 481/23-6/30516291 від 17.04.2007р. слід відмовити з наступних підстав.

Вимога про визнання недійсним акту перевірки не є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України фізичні та юридичні  особи можуть оскаржити рішення суб'єктів  владних повноважень (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Акт перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції № 481/23-6/30516291 від 17.04.2007р. не підпадає під ознаки акту, оскільки безпосередньо на підставі такого акту перевірки у підприємства не виникає податкове зобов'язання. Таке зобов'язання виникає на підставі податкового повідомлення-рішення, яке і породжує права і обов'язки у суб'єкта якому воно адресовано. Відповідно, належним способом захисту порушеного права може бути оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки на підставі якого винесено таке повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Задовольняється позовна вимога про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 17.04.2007р. № 0000122360/0 про встановлення Корпорації «Гранд»податкового зобов'язання  у розмірі 285491 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14275 грн. та його скасування. В частині позовних вимог про визнання недійсним акту перевірки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції № 481/23-6/30516291 від 17.04.2007р. слід відмовити.

Відповідно до ст. 87, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем у складі судового збору присуджуються йому з державного бюджету у розмірі 03 грн. 40 коп.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 17.04.2007р. №0000122360/0 та скасувати його.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з державного бюджету на користь Корпорації «Гранд», м. Луганськ, вул. Сосюри, б. 137, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30516291 судові витрати зі сплаченого судового збору у сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 13.11.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Суддя

Суддя

Є.Ю. Пономаренко

Т.М. Мінська

О.С. Палей