Рішення

від 11.10.2023 по справі 140/19318/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/19318/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.05.2023 «Про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», зобов`язання призначити та виплатити з травня 2023 року компенсацію фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проживає однією сім`єю та здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , яка є особою, що за станом здоров`я потребує стороннього догляду, а саме: через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись, відтак потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

02.05.2023 позивач подав до відповідача заяву з необхідними документами про призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» (далі - Порядок №859).

Однак, відповідачем 22.05.2023 прийнято рішення «Про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», яким позивачу відмовлено у призначенні компенсації.

Позивач не погоджується із такою відмовою, вважає її протиправною та такою, що порушує його право на отримання спірної компенсації, виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю і такими критеріями віднесення до кола членів сім`ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обов`язки для осіб, які об`єдналися до спільного проживання.

Так, позивач є онуком особи, яка потребує стороннього догляду ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 та батьком позивача і відповідно до довідки сімейного лікаря хворіє діагнозом дерматофітія та за станом здоров`я немає можливості подавати документи для оформлення догляду за ОСОБА_2 та й взагалі не виявив такого бажання.

В свою чергу, факт здійснення постійного догляду позивачем за ОСОБА_2 підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується із доводами позовної заяви та зазначає, що приписами пункту 14 Порядку №859 передбачено складання фахівцями уповноваженого органу акта про проведення обстеження сім`ї для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

За результатами обстеження сім`ї не встановлено факту спільного проживання позивача з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а тому рішення про відмову в призначенні компенсації ОСОБА_1 як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 22.05.2023 є законним та обґрунтованим.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , яка є особою, що потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та онуком ОСОБА_2 особи, що потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією висновку КНП «ЦПМСД Любешівської селищної ради» від 23.03.2023 №199.

02.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою та копіями необхідних документів для призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку №859.

Управлінням прийнято рішення від 22.05.2023 «Про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», яким позивачу відмовлено у призначенні компенсації по рішенню акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон №2671-VІІІ).

Пунктом 17 статті 1 Закону № 2671-VIII передбачено, що соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із пунктом 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

За приписами абзаців першого, четвертого, п`ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 859 передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

За приписами пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги. Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Пунктом 17 Порядку № 859 визначено, що рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що баба позивача - ОСОБА_2 , як особа, яка є невиліковно хворою та через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися, дійсно потребує надання соціальних послуг з догляду, про що, зокрема, свідчить висновок КНП «ЦПМСД Любешівської селищної ради» від 23.03.2023 №199 та вказану обставину відповідач не заперечує.

Разом з тим, рішенням Управління від 22.05.2023 за заявою позивача від 02.05.2023 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі по рішенню акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

При вирішенні питання правомірності вказаного рішення Управління суд враховує, що відповідно до пункту 1 Порядку № 859 компенсація за догляд призначається і виплачується фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 другу групу членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тобто, законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання (вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та підтримано у постанові від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц).

Крім того, абзацом третім пункту 14 Порядку № 859 чітко визначено, що для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики. Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за № 221/35843) затверджено, зокрема, форму акту про проведення обстеження сім`ї.

Так, з витягу №8707 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , натомість, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом №8108, відтак, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

05.05.2023, для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею, було, відповідно до абзацу третього пункту 14 Порядку № 859, складено за встановленою формою акт проведення обстеження сім`ї № 33, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з сином ОСОБА_3 та невісткою ОСОБА_6 . У графі «висновок-рекомендація» акту від 05.05.2023 №33 зазначено: «не рекомендуємо у призначенні компенсації, так як у будинку проживає син з невісткою (частина перша статті 202 Сімейного кодексу України)».

Таким чином, за результатами обстеження сім`ї не встановлено факту спільного проживання позивача ОСОБА_1 з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, що є підставою для відмови у призначенні компенсації ОСОБА_1 та як наслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Разом з тим, суд не бере до уваги письмові покази ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які проживають по АДРЕСА_1 , в яких зазначено, що позивач ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та доглядає за нею, забезпечує всім необхідним для життя, проводить необхідний ремонт в будинку та навколо нього, оскільки позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували факт спільного побуту, зокрема, ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність спільного проживання.

Крім того, довідка від 19.06.2023, видана сімейним лікарем ОСОБА_3 , про те що він хворіє дерматофітією не може свідчити про неможливість здійснення ним догляду за матір`ю ОСОБА_2 в силу захворювання, оскільки відсутній висновок лікарсько-консультативної комісії та не зазначено протипоказання щодо здійснення ним будь-якої діяльності. А довідка Любешівської селищної ради від 16.06.2023 №572, яка засвідчує фактичне проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , суперечить акту проведення обстеження від 03.05.2023 №33, яким не підтверджено факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243-246,262, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Відповідач: Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради (44201, Волинська область, смт. Любешів, вулиця Незалежності, 53, ідентифікаційний код 42043220).

Суддя О. О. Андрусенко