Рішення

від 11.10.2023 по справі 804/10008/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року Справа № 804/10008/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2015 Дніпродзержинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№34)», в якому просила стягнути з рахунків Державного підприємства «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№34)», код ЄДРПОУ 08679712 в обслуговуючих банках кошти в сумі 2142806,62 грн податкового боргу з податку на додану вартість2142806,62 грн.(код платежу 14010100, р/р 31110029700013, одержувач: УДКС у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банкуГУДКСУу Дніпропетровській області, МФО 805012).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявний у відповідача податковий борг у сумі 2142806,62 грн. виник внаслідок несплати підприємством самостійно узгоджених у податкових деклараціях зобов`язань з ПДВ у період з жовтня 2013 року по липень 2015 року. Позивач також зазначив, що контролюючим органом була дотримана процедура, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення в судовому порядку з платника податків податкового боргу, - у 2001 році платнику були надіслані податкові вимоги № 1/36, № 2/154 на суму боргу, що виник у підприємства у жовтні 2001 року, а повторне направлення платнику податків податкової вимоги на збільшену суму податкового боргу законом не передбачено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2015 позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №804/10008/15 та передано до розгляду судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2015 у справі №804/10008/15 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

13.04.2017 представником відповідача подано клопотання про зміну назви відповідача з Державного підприємства «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№34)» на Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 адміністративний позов Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» про стягнення податкового боргузадоволено.

Стягнуто з рахунків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» (код ЄДРПОУ 08679712) в обслуговуючих банках кошти в сумі 2142806,62 грн. (два мільйони сто сорок дві тисячі вісімсот шість гривні шістдесят дві копійки) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь державного бюджету, код платежу 14010100, р/р 31110029700013, одержувач: УДКС у м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банкуГУДКСУу Дніпропетровській області, МФО 805012.

В постанові зазначено, що правильна назва відповідача - Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №804/10008/15 апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 34)" залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного судувід 13 квітня 2017 року у справі № 804/10008/15 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2023 у справі №804/10008/15 касаційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові Верховним Судом зазначено, що перша та друга податкові вимоги від 29.10.2001 №1/36 та від 05.12.2001 №2/154, на які посилається контролюючий орган як на підтвердження доводу про виконання вимоги підпункту 95.2 статті 95 ПК України, не могли включати у себе суму податкового боргу за податковими зобов`язаннями, суми яких задекларовані у податкових деклараціях з ПДВ, поданих підприємством у період з жовтня 2013 року по липень 2015 року. При цьому обставини, які б свідчили про безперервність податкового боргу у відповідача впродовж періоду часу з виникнення податкового боргу, стосовно суми якого були направлені податкові вимоги, до звернення податкового органу до суду з позовомпро стягнення податкового боргу, у судовому процесі не встановлено. Такі обставини входять до предмету доказування при розгляді судом адміністративного позову про стягнення сум податкового боргу.

З 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

10.08.2023 матеріали адміністративної справи №804/10008/15 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023, матеріали справи №804/10008/15 передані на розгляд судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 постановлено:

-допустити заміну позивача у справі №804/10008/15 з Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Медична, буд. 9, м. Дніпродзержинськ, 51931, код ЄДРПОУ 39522811) на Кам`янську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Медична, буд. 9, м. Дніпродзержинськ, 51931, код ЄДРПОУ 39522811);

-допустити заміну позивача у справі №804/10008/15 з Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Медична, буд. 9, м. Дніпродзержинськ, 51931, код ЄДРПОУ 39522811) на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 39394856);

-допустити заміну позивача у справі №804/10008/15 з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015);

-допустити заміну позивача у справі №804/10008/15 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44118658);

-прийняти до свого провадження адміністративну справу №804/10008/15 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№34)" про стягнення податкового боргу;

-призначити адміністративну справу №804/10008/15 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№34)" про стягнення податкового боргу до розгляду за правилами загального позовного провадження;

-підготовче засідання призначити на 05 вересня 2023 року о 13:10.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

04.09.2023 представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки 15-денний строк для подання відзиву спливає 09.09.2023.

04.09.2023 судом отримано відзив Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Обґрунтовуючи виникнення права на звернення з позовом про стягнення заборгованості, позивач надає першу та другу податкові вимоги №1/36 від 25.10.2001 на суму 2,4 тис.грн та №2/154 від 05.12.2001 на суму 32,6 тис. грн, які були прийняті у період дії Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платника податків перед бюджетами та державним цільовими фондами». Враховуючи, що контролюючим органом заявлено позов про стягнення податкового боргу за податковими деклараціями з ПДВ за період з жовтня 2013 року по липень 2015 року в сумі 1602761 грн, пред`явленню позову повинно передувати направлення платнику податку податкової вимоги про погашення податкового боргу в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, а не Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платника податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який втратив чинність 01.01.2011.

05.09.2023 представником позивача подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовче засідання, призначене на 05.09.2023, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач пояснень в обґрунтування власної правової позиції не надав.

Судом закрито підготовче засідання у справі та у зв`язку з неявкою сторін ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи в письмовому провадженні не перешкоджає реалізації права сторін на ознайомлення з матеріалами справи.

Також необхідно вказати, що 06.09.2023 представник позивача ознайомився з матеріалами справи, про що на заяві від 04.09.2023 міститься відповідна відмітка.

18.09.2023 судом отримано від Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 25.09.2023 представник відповідача ознайомилась з матеріалами справи, про що на заяві від 18.09.2023 міститься відповідна відмітка

У відповідності до вимог ст.243Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» (код ЄДРПОУ 08679712) зареєстровано юридичною особою 13.03.2000, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Кам`янське управління, Кам`янська ДПІ (м.Кам`янське).

Судом встановлено, що за період з 01.10.2013 по 30.07.2015 у Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» виник новостворений податковий борг в сумі 2142806,62 грн, який не сплачений відповідачем:

-основний платіж з податку на додану вартість 1602761 грн;

-пеня по податку на додану вартість 540045,62 грн.

Податковий борг в сумі 1602761,00 грн виник у зв`язку із несплатою відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань з податку на додану вартість, відповідно до поданих контролюючому органу податкових декларацій з цього податку, а саме:

-в сумі 117944,00 грн по декларації з ПДВ № 9065087927 від 16.10.2013;

-в сумі 71470,00 грн по декларації з ПДВ № 9074029806 від 18.11.2013;

-в сумі 104816,00 грн по декларації з ПДВ № 9081204942 від 17.12.2013;

-в сумі 96105,00 грн по декларації з ПДВ № 9087642067 від 17.01.2014;

-в сумі 77973,00 грн по декларації з ПДВ № 9007897067 від 18.02.2014;

-в сумі 49978,00 грн по декларації з ПДВ № 9013697938 від 17.03.2014;

-в сумі 66418,00 грн по декларації з ПДВ № 9021200341 від 17.04.2014;

-в сумі 89044,00 грн по декларації з ПДВ № 9027501388 від 15.05.2014;

-в сумі 44592,00 грн по декларації з ПДВ№ 9034627692 від 18.06.2014;

-в сумі 74746,00 грн по декларації з ПДВ № 9040587298 від 16.07.2014;

-в сумі 66559,00 грн по декларації з ПДВ № 9047571962 від 18.08.2014;

-в сумі 71323,00 грн по декларації з ПДВ № 9053041899 від 16.09.2014;

-в сумі 23645,00 грн по уточнюючому розрахунку декларації з ПДВ №9055881998 від 30.09.2014;

-в сумі 22573,00 грн по декларації з ПДВ № 9059244664 від 16.10.2014;

-в сумі 75156,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9066998257 від 18.11.2014;

-в сумі 71180,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9072598227 від 16.12.2014;

-в сумі 104128,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9077531775 від 13.01.2015;

-в сумі 54683,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9017286662 від 17.02.2015;

-в сумі 42577,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9041766726 від 18.03.2015;

-в сумі 76209,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9070369440 від 16.04.2015;

-в сумі 2700,00 грн по уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ коригування згідно наказу № 213 № 9095060042 за 01.02.2015 від 14.05.2015;

-в сумі 74306,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9099728223 від 19.05.2015;

-в сумі 51538,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9126516379 від 17.06.2015;

-в сумі 73098,00 грн по декларації з податку на додану вартість №9142925655 від 10.07.2015.

Таким чином, відповідачем було самостійно задекларовано грошові зобов`язання з податку на додану вартість, які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, однак, ці зобов`язання у строки, визначені наведеними приписами ст. 203 Податкового кодексу України, сплачені не були, у зв`язку із чим утворився податковий борг з податку на додану вартість.

Судом встановлено та підтверджено сторонами спору, що за період з 01.10.2013 по 30.07.2015 відповідачем сплачено податкового боргу на суму 1602971 грн та відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України вказані кошти направлені на погашення боргу минулих періодів, а саме по деклараціях з ПДВ, наданих за період з серпня 2011 року по грудень 2012 року.

З огляду на приписи п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України позивачем було нараховану пеню на суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, яка на час розгляду справи складає 540045,62 грн.

З метою погашення податкового боргу 29.10.2001 за № 1/36 контролюючим органом було сформовано першу податкову вимогу відносно відповідача, 05.12.2001 за № 2/154 другу податкову вимогу.

За приписами п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 166.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому у відповідності до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

В свою чергу порядок подання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом, передбачені статтею 203 ПК України, за приписами якої платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому у п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, за приписами Податкового кодексу України узгодження сум грошових зобов`язань з певного податку відбувається шляхом самостійного декларування платником податків сум у податковій звітності, які підлягають сплаті останнім.

Разом з тим, у п. 87.9 ст. 87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргузгідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статі 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто реалізація податковим органом приписів п. 87.9. ст. 87 ПК України (фактичні дії щодо розподілу коштів та зміни призначення платежу, визначеному платником податків), може мати місце лише у випадку наявності у платника податкового боргу, в погашення саме якого податковим органом спрямовуються (зараховуються) кошти.

При цьому визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу, а зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Право податкового органу, надане статтею 87 Податкового кодексу України щодо зміни призначення платежу, виникло з набранням чинності цього Кодексу, тобто з01.01.2011 року, тому зарахування податковим органом в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів з серпня 2011 року по грудень 2012 року сплачених відповідачем коштів з податку на додану вартість по періоду з 01.10.2013 по 30.07.2015 є правомірним.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем дійсно сплачувався податковий борг з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 30.07.2015 на суму 1602971 грн, на підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

В той же час на виконання приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України позивачем вказані кошти було зараховано в рахунок погашення податкового боргу наявного на момент сплати, а саме по деклараціям ПДВ, наданих з серпня 2011 року по грудень 2012 року, відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховано пені на загальну суму 540045,62 грн, що підтверджено даними витягу зі зворотнього боку облікової картки за 2013-2015р.р., витягу з КОР щодо сплачених сум податкового боргу та нарахування пені за відповідний період, а також витягу з історії недоїмки станом на 23.10.2015 окремо по пені, у відповідача на початок 2013 року була наявна недоїмка у сумі 1855208,60 грн.

Правомірність зарахування сплачених сум коштів в порядку черговості підтверджена постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2023 про направлення справи №804/10008/15 на новий розгляд.

Зокрема, Верховним Судом зазначено, що пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У випадку зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платником податків, у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка також погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України.

У зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку, що довід відповідача у касаційній скарзі, що контролюючий орган неправомірно направляв поточні платежі після 01.01.2011 у рахунок погашення боргу, що виник до цієї дати, є безпідставним.

Стосовно вказівки Верховного Суду щодо дослідження першої та другої податкових вимог від 29.10.2001 №1/36 та від 05.12.2001 №2/154, в контексті включення у визначену в них суму розміру податкового боргу, що стягується у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.153 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Положеннями статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Процедура погашення податкового боргу до 1 січня 2011 року була врегульована Законом № 2181-III, відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 якого, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону №№ 2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов`язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов`язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов`язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов`язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; ( Підпункт "г" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV 550-15 від 20.02.2003 )

д) податковий борг визнається безнадійним.

Відповідачу першу та другу податкові вимоги №1/36 від 25.10.2001 та №2/154 від 05.12.2001 були надіслані в порядку норм Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов`язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинним до 01.01.2011.

Законодавством, яке діяло до 01.01.2011, та п.59.5ст.59 ПК України, передбачено, що якщо податковий борг не був погашений в повному обсязі, нова податкова вимога додатково не надсилається (не виставляється та не формується).

Суду не надано доказів, що відповідачем як з 2001 року так і з 2011 року здійснювалось погашення всієї суми боргу, та позивач мав направити нову вимогу. Лише факт змін у податковому законодавства шляхом втрати чинності одним Законом та прийняттям Податкового кодексу України не є підставою для формування та надсилання нової податкової вимоги.

Суду не надано доказів того, що податкові вимоги №1/36 від 25.10.2001 та №2/154 від 05.12.2001 були відкликані податковим органом та вважаються недійними.

Оскільки перша податкова вимога №1/36 від 25.10.2001 та друга податкова вимога №2/154 від 05.12.2001 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд робить висновок, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту95.2статті95 Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що податкова вимога у відповідності достатті 59 Податкового кодексу Україниконтролюючим органом не виносилася і, відповідно, відсутні підстави для звернення позивача до суду з цим позовом, оскількиПодатковий кодекс Українине містить норм щодо необхідності винесення податкової вимоги відповідно достатті 59 Податкового кодексу Українипісля набрання кодексом чинності 01 січня 2011 року за наявності чинних першої та другої податкових вимог, винесених відповідно достатті 6 Закону № 2181.

Суд зазначає, що відповідно до пункту59.5статті59 Податкового кодексу Україниу разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На відміну від вказаної норми підпунктом60.1.1пункту60.1статті60 Податкового кодексу Українивизначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу погашена самостійно платником податків або органом стягнення. У зв`язку з цим, із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, контролюючому органу слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, позиція про те, що сума боргу, заявлена у позовній заяві, не була включена до першої та другої податкових вимог, а податкова вимога на суму податкового боргу в розмірі 2142806,62 грн Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу відповідача не направлялась, визнається судом безпідставною, оскільки нормамиПодаткового кодексу Українине передбачено надіслання платнику податків податкових вимог за окремими видами податків кожного разу на збільшену суму податкового боргу.

Факт безперервності наявного у відповідача податкового боргу підтверджується самими вимогами №1/36 від 25.10.2001 та №2/154 від 05.12.2001. Предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу, а не вирішення питання про відкликання податкових вимог. У випадку наявності підстав для відкликання вказаних вимог, відповідач не був позбавлений права звернутись до податкового органу з відповідною заявою або до суду для вирішення питання про відкликання вимог №1/36 від 25.10.2001 та №2/154 від 05.12.2001.

Відповідних звернень або судових рішень суду в цій справі не надано.

Згідно з положенням п. п.41.1,41.2ст.41 ПК Україниконтролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп.20.1.34. п.20.1ст.20 ПК Україниконтролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 2142806,62 грн, оскільки належних доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України та ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про те, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інша частина доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

У відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» (вул. Михайла Грушевського, буд. 214, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51912, код ЄДРПОУ 08679712) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» (код ЄДРПОУ 08679712) в обслуговуючих банках кошти в сумі 2142806,62 грн. (два мільйони сто сорок дві тисячі вісімсот шість) грн 62 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський